Рішення

від 30.10.2023 по справі 922/3377/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3377/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП" (37739, Полтавська область, Оржицький район, с. Тарасівка (3), вул. Миру, 89) про стягнення 8074,29 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати за договором оренди №1956 від 06.07.2017 у розмірі 7756,43 грн та пеню у розмірі 317,86 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору щодо повного та своєчасного внесення орендної плати.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 01.08.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.07.2023 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 37739, Полтавська область, Оржицький район, с. Тарасівка (3), вул. Миру, 89.

Відповідач копію ухвали від 20.08.2023 отримав, про що свідчить долучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/3377/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

06.07.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТП" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди №1956 (далі - Договір) на нежитлову будівлю загальною площею 49,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Нетіченській, 34. літ. "Ж-1".

Пунктом 1.1. Договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 49,1 кв.м, (технічний паспорт КП "Харківське бюро технічної інвентаризації" інвентаризаційна справа №34824 від 22.09.2016), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Нетіченська. 34, літ. "Ж-1" та відображається на обліку управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.07.2017 №424 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень".

Майно, яке є предметом цього договору, належить на праві приватної власності територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.12.2016.

Відповідно до п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою використання під склад.

Згідно з п. 3.2. Договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011р. №566/1 1 (далі - Методика).

Базова орендна плата становить за червень 2017 року становить 1448,63 грн (одна тисяча чотириста сорок вісім гривень 63 копійки). Ставка орендної плати становить 15% (п`ятнадцять відсотків) за рік.

В пункті 3.3. Договору зазначено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Згідно з п. 3.4. Договору нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.

В силу п. 3.5. Договору орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перераховується на бюджетний рахунок управління державної казначейської служби.

Позивач зазначає, що відповідач (орендар), всупереч умовам Договору, вносив оренду плату несвоєчасно та не в повному обсязі внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з орендної плати.

У зв`язку з наявністю у орендаря заборгованості перед орендодавцем позивачем було прийнято рішення про припинення договору оренди №1956 від 06.07.2017.

Позивачем на адресу відповідача, в порядку ст. 188 ГК України було направлено листа від 26.10.2022 № 2957 з повідомленням про необхідність сплатити наявну заборгованість.

Згідно з п. 2.3. Договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі непролонгації, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Даний договір оренди розірвано 06.06.2020 у зв`язку з закінченням строку, на підставі листа про непролонгацію №5184 від 15.06.2020.

Згідно з актом приймання-передачі від 04.12.2020 відповідач повернув позивачу орендовану будівлю, однак заборгованість з орендної плати ТОВ "ВТП" не сплачена.

Позивач вказує, що станом на 04.12.2020 розмір заборгованості з орендної плати за договором оренди №1956 від 06.07.2017 у відповідача перед позивачем складає 7756,43 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Як вже було зазначено, сторони передбачили, що нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6 (п. 3.4. Договору).

Відповідач повернув позивачу орендовану будівлю 04.12.2020 згідно з актом приймання-передачі. Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано орендну плату станом на 04.12.2020 в сумі 7756,43 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Проте відповідач заборгованість в сумі 7756,43 грн не сплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати орендної плати та заборгованість відповідача по сплаті орендної плати станом на 04.12.2020 становить 7756,43 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди №1956 від 06.07.2017, не надано докази сплати заборгованості, а тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 7756,43 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 317,86 грн, суд зазначає таке.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.10. Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь Балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Відповідно до п. 3.11. Договору у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а в другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати.

Згідно з п. 7.3. Договору у разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Водночас у п. 7.3. Договору сторони передбачили інше, а саме нарахування пені до моменту сплати основної суми боргу, включаючи день проплати.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд констатує, що в його здійснено арифметично вірно. За таких обставин, позов в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача пені у сумі 317,86 грн також підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається - на відповідача. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача в розмірі 2684 грн.

Керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256, 263 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП" (37739, Полтавська область, Оржицький район, с. Тарасівка 3, код ЄДРПОУ 34756237) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати за договором оренди №1956 від 06.07.2017 у розмірі 7756,43 грн, пеню у розмірі 317,86 грн та судовий збір у розмірі 2684 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасники справи:

Позивач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТП" (37739, Полтавська область, Оржицький район, с. Тарасівка 3, код ЄДРПОУ 34756237).

СуддяІ.В. Трофімов