Ухвала

від 30.10.2023 по справі 922/4486/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року м. ХарківСправа № 922/4486/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши

заявуПриватне акціонерне товариство "СОЛДІ І КО" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілавіо Груп" про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Солді і Ко" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілавіо Груп" суми боргу за договором поставки №208253/19 від 05.08.2019 за товар, поставлений у 2021 році, та який складається з 10 173,51 грн заборгованості, 7 741,35 грн пені, 1 017,35 грн штрафу, 3 134,06 грн інфляційних та 572,73 грн 3% річних.

Також, заявник просить стягнути судові витрати в розмірі 268,40 грн судового збору та 5000,00 грн на правничу допомогу.

Частиною 2 статті 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як випливає зі змісту заяви, до складу заборгованості, заявником включено 7741,35 грн. пені та 1017,35 грн. штрафу, які за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є штрафними санкціями, які є видом забезпечення виконання зобов`язання.

На підставі викладеного, а також враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження заборгованості, щодо якої відсутній спір, вимоги про стягнення пені та штрафу мають розглядатись у позовному провадженні, з дослідженням підстав виникнення заборгованості та перевіркою судом нарахованих сум, періодів таких нарахувань тощо.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з боржника пені та штрафу на підставі п. 3 ч. 1 ст.152 ГПК України.

Частинами 1, 3 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до частини 2 статті 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

При цьому, стаття 150 ГПК України, яка визначає форму і зміст заяви про видачу судового наказу, на відміну ст. 162 ГПК України, не містить норми щодо подачі заявником до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Оскільки наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо, подання заяви з боку боржника по суті спору в межах наказного провадження розділ ІІ ГПК України також не передбачає.

Відповідно до частини першої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів у тому числі статті 126 ГПК України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить приписам частини першої статті 13 ГПК України.

Окрім того, зі змісту глави 8 "Судові витрати" ГПК України вбачається, що судові витрати на професійну правничу допомогу можуть бути предметом розгляду у позовному провадженні, де учасниками справи, в порядку ч.1 ст. 41 ГПК України, зокрема, є сторони, які мають право доводити розмір витрат, а суд за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та здійснити їх розподіл за результатами розгляду справи.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 41 ГПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасники справи мають статус заявника та боржника.

Таким чином, у разі видачі судом судового наказу у ньому зазначаються судові витрати у вигляді судового збору, який справляється за подання заяви про видачу судового наказу.

З урахуванням викладеного, оскільки процесуальний закон не передбачає при здійсненні судочинства у наказному провадженні розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору, у видачі судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. належить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Частиною 2 ст. 153 ГПК України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд даної заяви здійснений судом у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 123, 124, 126, 147, 148, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Солді і Ко" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілавіо Груп" 7 741,35 грн пені, 1 017,35 грн штрафу та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення - 30.10.2023 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвала підписана 30.10.2023.

СуддяС.А. Прохоров