Рішення

від 26.10.2023 по справі 924/472/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2023 р. Справа № 924/472/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Загроцька А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом малого підприємства фірма "ВІТ", м. Кам`янець-Подільський

до Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна громада Християн Євангельської віри "Християнин", м. Кам`янець-Подільський

за участю представників сторін:

від позивача - Залуцький В.Н. - згідно посвідчення

від відповідача - Лізвінська О.І. - згідно довіреності

від третьої особи - не з`явився

встановив:

Позивач в позові просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Кам`янець-Подільської міської ради від 21.01.14 номер 73/55, яким надано в постійне користування Релігійній громаді Християн Євангельської віри "Християнин" земельну з кадастровим номером 6810400000:18:003:0016, площею 4035 м.кв., за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Нігинське шосе, 51А для будівництва та обслуговування молитовного будинку.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірним рішенням відповідач передав у постійне користування Релігійній громаді Християн Євангельської віри "Християнин" земельну ділянку до складу якої входять землі для влаштування проїзду та загального користування. Зазначає, що на підставі рішення сесії Кам`янець-Подільської міської ради від 20.02.2004р. №89 між відповідачем та позивачем 11.03.2004р. було укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач отримав в користування земельну ділянку загальною площею 1141,0 кв.м., з яких 219,0 кв.м. для влаштування проїзду спільного користування, яка знаходиться в м. Кам`янець-Подільський по вул. Північна, 81. Вказаною земельною ділянкою позивач почав користуватися з моменту підписання акту приймання-передачі земельної ділянки та межових знаків і мав можливість користуватися під`їздом до власної земельної ділянки зі сторони Нігинське шосе до вул. Північна, б.81. Проте, з літа 2021 року, земельна ділянка, яка була відповідачем як проїзд спільного користування до вул. Нігинське шосе, виявилася огородженою парканом із сіткою, що перешкоджає під`їзду до належної позивачу земельною ділянки.

Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечує, вважає вимоги позивача необґрунтованими та зазначає, що позивач фактично безпідставно вимагає припинити право постійного користування земельною ділянкою Релігійної громади християн євангельської віри «Християнин». Вказує також, що договір оренди земельної ділянки від 11.03.2004р. укладений між позивачем та відповідачем терміном до 20.02.2007р. На даний час термін дії договору закінчився. Таким чином позов про визнання протиправним та скасування рішення подала особа, яка не є стороною правовідносин, що виникли на підставі прийняття даного рішення. Відповідач також звертає увагу суду, що позивач звернувся до суду із позовною заявою після сплину строку позовної давності, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представники позивача в судовому засіданні подав заяву про виправлення описка в прохальній частин позовної заяви, а саме замість кадастрового номера 6810400000:18:003:0016 вказати кадастровий номер 6810400000:18: 005:0217; позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказуючи на їх правомірності та обґрунтованості.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. У поданому до суду клопотанні просить в позові відмовити повністю та справу розглянути без участі представника.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Рішенням одинадцятої сесії IV скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 09.04.2003 року №51 «Про передачу в оренду земельної ділянки МПП фірма „ВІТ" по вул. Північна, 81" було надано в оренду Малому приватному підприємству фірма «ВІТ» терміном на три роки земельну ділянку площею 4379 кв.м. для виробничих потреб по вул. Північній, 81, у зв`язку з переходом права власності на частину будівель (Договір купівлі-продажу будівлі від 28.02.2003 року, акт приймання-передачі від 28.02.2003 р.), крім того 175 кв.м. для влаштування проїзду спільного користування.

11.02.2004 року відповідач отримав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6810400000:18:003:0016 площею 4379 кв.м. в м. Кам`янець-Подільський, вул. Північна, б. 81, на підставі укладеного Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 15.01.2004 року №209, про що свідчить Державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №027337.

Рішення дев`ятнадцятої сесії IV скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 20.02.2004 року №89 «Про вилучення частини земельної ділянки з користування ЗАТ «Укрекотерм» по вул. Північній, 81 та передачу в оренду з правом викупу ЗАТ «Мехсервіс», МПП фірма «ВІТ» та підприємцю Нагорняк О.А.» було припинено за згодою церкви «Християн», користування частиною земельної ділянки площею 252 кв.м. (0,0252 га) по вул. Нігинське шосе (п. 2).

Відповідно до п. 3 зазначеного рішення було передано додатково, Малому приватному підприємству фірма «ВІТ» терміном на три роки земельну ділянку площею 922 кв.м. (0,0922 га) з яких: 556 кв.м. (0,0556 га) за рахунок вилученої земельної ділянки з користування ЗАТ «Укрекотерм»; 252 кв.м. (0,0252 га) за рахунок земельної ділянки церкви «Християн»»; 114 кв.м. (0,0114 га) за рахунок земель ЖЕКу №3.

Загальна площа земельної ділянки складатиме 5301 кв.м. (0,5301 га), крім того 219 кв.м. (0,0219 га) для влаштування проїзду та загального користування (п. 3.1. рішення).

11.03.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач отримав в користування земельну ділянку загальною площею 1141,0 кв.м., з яких 219,0 кв.м. для влаштування проїзду спільного користування, яка знаходиться в м; Кам`янець-Подільський по вул. Північна 81.

Відповідно до п.2.1. договору земельна ділянка передається з метою несільськогосподарського використання, для виробничих потреб, з правом викупу земельної ділянки.

Договір укладається терміном до 20.02.2007 року, з дня прийняття рішення (п.2.2. договору).

25.09.2013р. керівник Релігійної громади християн євангельської віри «Християнин» звернувся до Кам`янець-Подільської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вулиця Нігинське шосе, 51а Релігійній громаді християн євангельської віри «Християнин».

Рішенням сорок шостої сесії VI скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 08.10.2013 № 15/46 надано Релігійній громаді християн євангельської віри «Християнин» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на умовах постійного користування земельної ділянки орієнтовною площею 4035 кв.м. (0,4035 га) за адресою вулиця Нігинське шосе, 51а з земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування молитовного будинку.

Висновком №550 від 15.11.2013р. Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Висновком №525 від 28.11.2013р. відділом Держземагенства у м. Кам`янеці-Подільському Хмельницької області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням п`ятдесят п`ятої сесії VI скликання Кам`янець-Подільської міської ради від 21.01.2014 № 73/55 Релігійній громаді християн євангельської віри «Християнин» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4035 кв.м. (0,4035 га) за адресою вулиця Нігинське шосе, 51а, кадастровий номер земельної ділянки 6810400000:18:005:0217 для будівництва та обслуговування молитовного будинку та передано вказану земельну ділянку у постійне користування.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.05.2023, право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4535, кадастровий номер 6810400000:18:005:0217 зареєстровано за Релігійною громадою християн євангельської віри «Християнин» на підставі рішення Кам`янець-Подільської міської ради від 21.01.2014 № 73/55.

В Акті встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Релігійної громади християн євангельської віри «Християнин» з суміжними землекористувачами від 24.10.2013р. вказано, що спірні питання щодо проведення вказаних робіт відсутні. Протокол встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землевласнику (землекористувачу) від 24.10.2013р. підписаний представниками суміжних землевласників, зокрема представником МПП фірми „ВІТ" - Стецюк І.І. та скріплений печаткою.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом ч. 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судом встановлено, що оспорюваним рішенням передано в постійне користування Релігійній громаді християн євангельської віри „Християнин" земельну ділянку на підставі затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4035 кв.м. При цьому, відповідно до висновку відділу Держемагенства у м. Кам`янці-Подільському та висновку Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зауважень щодо надання у постійне користування земельної ділянки Релігійній громаді християн євангельської віри „Християнин" не було. Крім того, у позивача не виникало спірних питань щодо встановлення меж земельної ділянки, про що зазначено в акті встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Релігійній громаді християн євангельської віри „Християнин" з суміжними користувачами від 24.10.2013р.

Відповідно до ч.1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності або надання їх у користування.

Норма ст 125 ЗК України зазначає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з момену державної реєстрації цих прав.

Разом із тим, відповідно до статті 141 ЗК підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.11.2019р. у справі № 906/392/18 вказує, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України. Велика Палата ВС також зазначає, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

З огляду на викладене, поданими в матеріали справи доказами позивачем не доведено, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте третьою особою у встановленому законодавством порядку, на підставі рішення Кам`янець-Подільської міської ради від 21.04.2014 року суперечить вимогам чинного законодавства.

Також судом враховується, що частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Позивач обгрунтовуючи свій позов посилається на право користуватись частиною наданої відповідачу земельної ділянки для проїзду до виробничих приміщень.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням права необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, якою встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування ж конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Ефективний спосіб захисту означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібні роз`яснення сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 р. у справі № 916/3156/17.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Обгрунтовуючи право користування земельною ділянкою для проїзду позивач посилається на договір оренди земельної ділянки від 11.03.2004р.

Однак договір оренди припинив свою дію 20.02.2007р. та інше позивачем не доведено. Таким чином позивач фактично звернувся з позовом на захист відсутнього права.

З огляду на викладене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є не ефективним та безпідставним і скасування рішення Кам`янець - Подільської міської ради від 21.01.2014р., не відновить можливість користування земельною ділянкою. Тому, враховуючи наведене, судом не здобуто правових підстав для задоволення позову.

Щодо вимоги відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, суд не досліджує питання спливу позовної давності.

Судові витрати у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України)

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 30.10.2023р.

Віддрук 2 прим: (реком. з повід. про вруч.)

1 - до справи

2 - третій особі (32300, м. Кам`янець-Подільський, Нігинське шосе, б.51А)

Надіслати на елект.адреси:

позивачу (vzalutsky@gmail.com)

відповідачу (rada@kam-pod.gov.ua)