Рішення

від 30.10.2023 по справі 317/4902/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№ 317/4902/23

провадження № 2/336/1106/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Запорізької окружної прокуратури, в інтересах Національної служби здоров`я України, Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 (третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна дитяча клінічна лікарня» Запорізької обласної ради) про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 04.09.2023 р. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 11.05.2023 р. ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.127 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, покладено обов`язки передбачені ст.76 КК України.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 малолітній ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а саме закриту черепно-мозкову травму у вигляді осередків забиття півкулі головного мозку з множинними гематомами лівої та правої очних ямок, лівої півкулі головного мозку з множинними гематомами лівої та правої очних ямок, лівої половини обличчя, лівої і правої вушних раковин із саднами лівої половини обличчя, що відповідно до висновку судово-медичного експерта № 161п від 28.02.2023 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також гематоми кінцівок, тулуба, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 161п від 28.02.2023 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, потерпілий від кримінального правопорушення малолітній ОСОБА_2 , 2014 р.н., 04.01.2023 р. о 12.05 год. був госпіталізований до КНП «ЗОДКЛ» ЗОР.

Згідно довідки КНП «ЗОДКЛ» ЗОР ОСОБА_2 перебував в медичному закладі, який є бюджетною установою та утримується за бюджетні кошти, з 04.01.2023 р. по 16.01.2023 р. на лікуванні у відділенні гнійної хірургії. Виписаний 17.01.2023. Всього проведено 13 ліжко/днів, вартість лікування у відділенні гнійної хірургії складає 1287,86 грн. ліжко/день. Загальна сума понесених лікарнею витрат складає 16742,18 грн.

Посилаючись на ст.ст.1166, 1206 ЦК України, прокурор просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти в розмірі 16 742,18 грн.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 07.09.2023 р. справу направлено до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, на підставі ст.31 ЦПК України.

Ухвалою від 04.10.2023 р. у справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 30.10.2023 р.

Прокурор подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач подав заяву про розгляд спраи за його відсутності, позов визнає.

Представник третьої особи направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, приймаючи до уваги позицію учасників процесу, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 131 Конституції на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.2 п.9 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування шкоди.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦПК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення,

Згідно з ч. 3 вказаної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Пунктом 13 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» та п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз`яснено, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, наданим у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 «Про судове рішення», визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я,, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Як встановлено судом з письмових доказів, вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 11.05.2023 р. ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.127 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, покладено обов`язки передбачені ст.76 КК України.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 малолітній ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а саме закриту черепно-мозкову травму у вигляді осередків забиття півкулі головного мозку з множинними гематомами лівої та правої очних ямок, лівої півкулі головного мозку з множинними гематомами лівої та правої очних ямок, лівої половини обличчя, лівої і правої вушних раковин із саднами лівої половини обличчя, що відповідно до висновку судово-медичного експерта № 161п від 28.02.2023 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також гематоми кінцівок, тулуба, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 161п від 28.02.2023 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, потерпілий від кримінального правопорушення малолітній ОСОБА_2 , 2014 р.н., 04.01.2023 р. о 12.05 год. був госпіталізований до КНП «ЗОДКЛ» ЗОР.

Згідно довідки КНП «ЗОДКЛ» ЗОР ОСОБА_2 перебував в медичному закладі, який є бюджетною установою та утримується за бюджетні кошти, з 04.01.2023 р. по 16.01.2023 р. на лікуванні у відділенні гнійної хірургії. Виписаний 17.01.2023. Всього проведено 13 ліжко/днів, вартість лікування у відділенні гнійної хірургії складає 1287,86 грн. ліжко/день. Загальна сума понесених лікарнею витрат складає 16742,18 грн.

З огляду на викладене, проаналізувавши докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог прокурора Запорізької окружної прокуратури Запорізької області.

Оскільки позивач відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд вважає необхідним стягнути судовий збір з відповідача на користь держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 142, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Запорізької окружної прокуратури (м.Запоріжжя, вул.Залізнична, 17), в інтересах Національної служби здоров`я України (м.Київ, пр.Бандери, 19, ЄДРПОУ 42032422), Запорізької обласної ради (м.Запоріжжя, пр.Соборний, 164, ЄДРПОУ 20507422) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна дитяча клінічна лікарня» Запорізької обласної ради) про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України грошові кошти, витрачені на лікування потерпілого, в сумі 16 742,18 грн., які зарахувати до Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30 жовтня 2023 року.

Суддя О.В.Дмитрюк