Рішення

від 07.08.2023 по справі 361/3176/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/3176/22

Провадження № 2/361/1202/23

07.08.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді Сердинського В.С.

за участю секретаря судового засідання Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визначення частки спадкодавця у спільному майні,

встановив:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визначення частки спадкодавця у спільному майні.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно із частиною першою статті 1220 ЦК України внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

За життя померлий ОСОБА_2 розпорядився своїм майном та склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А. та зареєстрований уреєстрі за №2814, за яким заповів все належне йому майно позивачу ОСОБА_1 .

У свою чергу, до складу спадкового майна входять: земельні ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3210600000:01:033:0112, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3210600000:01:033:0111, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

У визначений законом строк для прийняття спадщини позивач звернулася до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини.

04 грудня 2020 року Броварською міською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_2 №499/2020.

Однак, постановою державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки земельних ділянок, у зв`язку із неможливістю встановити склад спадкового майна.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд визначити частки спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3210600000:01:033:0112, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та управі спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3210600000:01:033:0111, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Броварської міської ради Броварського району Київської області не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16 вересня 2020 року.

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю, виданого 01 серпня 2003 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були власниками земельної ділянки площею 0,2369 га для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі договору дарування земельної ділянки, укладеного 29липня 2005 року між ОСОБА_3 (до шлюбу ОСОБА_4 ) та ОСОБА_1 , остання набула у власність земельну ділянку площею 0,0500 гектарів для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, та площею 0,0684 гектарів для введення особистого селянського господарства. Місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 .

Згідно іззаповітом,посвідченим 20квітня 2003року приватнимнотаріусом Броварськогоміського нотаріальногоокругу АвраменкоН.А., на випадок своєї смерті ОСОБА_2 все своє майно, що буде належати йому на день смерті, заповів позивачу ОСОБА_1 .

За заявою ОСОБА_1 від 04грудня 2020року проприйняття спадщиниза закономпісля померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Броварською міською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу №66879263, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 04 грудня 2020 року №62756041.

Постановою державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом внаслідок неможливості встановити склад спадкового майна, а саме: яка частка земельної ділянки належала спадкодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Розглядаючи спір, суд повинен з`ясувати усі обставини справи відповідно до обґрунтування позову, зміст позовних вимог та зв`язок між обґрунтуванням, вимогою та вибраним способом захисту.

Відповідно до частини першої статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків установлених законом.

Позивач звертаючись до суду з позовними вимогами про визначення частки у праві спільної сумісної власності просила суд визначити частку померлого ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки земельних ділянок з кадастровим номером 3210600000:01:033:0112 та з кадастровим номером 3210600000:01:033:0111, у зв`язку із неможливістю встановити склад спадкового майна.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Відповідно до п. 3.4 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. Частинами 1, 2 ст.71 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, який є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належному на праві спільної сумісної власності. За змістом ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила ?».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що частка померлого ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3210600000:01:033:0112, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3210600000:01:033:0111, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становила .

Керуючись ст. 86 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 369, 370, 372, 1216, 1218 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 206, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визначити, що частка спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить частини у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3210600000:01:033:0112, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,1369 га, кадастровий номер: 3210600000:01:033:0111, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.С. Сердинський