Постанова

від 03.10.2023 по справі 755/14039/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14039/23

Провадження №: 3/755/6476/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2023 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Погребище Вінницької області, з вищою освітою, працюючої директором ТОВ «КІТ ТОРГ», неодружена, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.155-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як убачається з даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.09.2023 року №30825, «11.09.2023 року при проведенні фактичної перевірки магазину, адреса: м.Київ, вул. Астраханська, 3, що належить ТОВ «КІТ ТОРГ» код ЄДРПОУ 41540101, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме не забезпечено програмування РРО, відсутнє найменування та код товару згідно категорії УКТЗЕД, чим порушено п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями)».

В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що закон не порушувала.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Положеннями ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчинені певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді: суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Як вказаного у справах «Малофеева проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшкувати докази на користь обвинувачення, оскільки не становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Диспозицією частини 1 статті 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2023 року №30825, «11.09.2023 року при проведенні фактичної перевірки магазину, адреса: м.Київ, вул. Астраханська, 3, що належить ТОВ «КІТ ТОРГ» код ЄДРПОУ 41540101, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме не забезпечено програмування РРО, відсутнє найменування та код товару згідно категорії УКТЗЕД, чим порушено п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Пунктом 215.1 ст.215 ПК України передбачено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби,призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» №13 від 21.01.2016 року (далі наказ №13) назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб`єкта господарювання.

Тобто надано визначення «назва товару», а не «найменування товару».

Визначення «найменування товару» містилось у наказі N 614 від 01.12.2000 Державної податкової адміністрації України «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який втратив чинність відповідно до наказу №13, а саме: найменування товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб`єкта господарювання.

Разом з цим, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві перебувають у компетенції керівника (власника) у відповідності до п. 2 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу та абзацом дев`ятим ст. 1 Закону від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», «Стіки Ментол» - тютюновмісний виріб для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням.

Таким чином, вищевказаним Законом України 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням найменування товарів.

Разом з цим наказом №13 Міністерства фінансів України визначено поняття назва товару (послуги).

Отже, з викладеного вбачається, що законодавчо нормативне поняття «найменування товару» є не врегульованим та немає чіткого законодавчого, методичного визначення на даний час, але незважаючи на дані обставини ФОП ОСОБА_1 в фіскальному чеку від 11.09.2023 року № 0125921 відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265 були вказані за рахунок використання режиму програмування код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме 2403999010, що дає можливість однозначно ідентифікувати товар, як «Стіки для електронної сигарети», найменування товару, а саме «Стікитс Ментол» в свою чергу однозначно ідентифікує товар в асортименті, ціна товару та облік його кількості, про що свідчить копія даного фіскального чеку № 0125921 від 11.09.2023 року.

Відповідно до положень п.215.3.2-1 ст. 215 ПК України, слово «Стікитс Ментол» є описом товару (продукції), а не його найменуванням. Положеннями даної норми ПК України передбачено, що кодом ТВЕН згідно з УКТ ЗЕД є - код 2403999010.

Згідно з абз.6 п.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 р. № 13, назва товару це слово, поєднання слів або слова та цифровий код, які відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб`єктів господарювання.

Пунктом 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

З долучених до матеріалів справи копій фіскальних чеків встановлено, що вони містить найменування підакцизних товарів та коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Зазначене свідчить про те, що висновки посадових осіб Головного управління ДПС у м.Києві про порушення ОСОБА_1 порядку проведення розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів у частині незазначення найменування підакцизного товару та коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у розрахунковому документі, є безпідставними.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, матеріали справи не містять та в ході судового розгляду встановлено не було.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, акт про результати камеральної перевірки ТОВ «КІТ ТОРГ», за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, не знайшов підтвердження в судовому засіданні, що зумовлює закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.1, 7, 9, 155-1, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна