Ухвала

від 13.10.2023 по справі 757/43209/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43209/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

представників володільця майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12022100090002086 від 14.09.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2023 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора у провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту з забороною відчуження та користування, на майно, вилучене 26.09.2023 в ході проведення обшуку приміщень автозаправної станції ТОВ «Міжнародний валютний фонд «Атлантик-СІТІ», розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:106:0005 за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, буд. 22-А, а саме:

жорсткий диск HITACHI DEKSIAR, model: HD7722520DLA380;

жорсткий диск SUMSUNG, model: STV500DM005;

мобільний телефон марки «Fly» з imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ;

мобільний телефон марки «iPhone», моделі А1332ЕМС380А з imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 ;

металевий резервуар газу із заводським номером 40738, 2012 року випуску, ємністю 4850 літрів;

металевий резервуар газу із заводським номером 40731, 2012 року випуску, ємністю 4850 літрів;

металевий резервуар газу із заводським номером 6763, 2015 року випуску, ємністю 10000 літрів;

металевий резервуар для бензину А95 із заводським номером 5877, 1989 року випуску, ємністю 10000 літрів;

металевий резервуар для дизельного палива із заводським номером 833, 1989 року випуску, ємністю 10000 літрів;

колонку для видачі палива «ГЕРКОН», зав. № 1304, 2019 року випуску;

автозаправна колонку, що під`єднана до резервуару з дизельним паливом без ідентифікаційних ознак з одним гумовим рукавом;

три автозаправні колонки для газу, без ідентифікуючих ознак, кожна з двома гумовими рукавами.

Обґрунтовуючи внесене клопотання прокурор вказав, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100090002086 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що в період з 20.10.2021 по 25.07.2022 невстановлені особи, діючи шляхом шахрайства, а саме без згоди власника частки у статутному капіталі ТОВ «Лівий Берег 2» ОСОБА_7 , здійснили незаконну реалізацію об`єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літера «Б» загальною площею 25,2 кв.м. за адесою: м. Київ, Дніпровська Набережна, 22; нежитлової будівлі літера «Г» загальною площею 25,2 кв.м. за адесою: м. Київ, Канальна, 4; нежитлової будівлі літера «Б» загальною площею 25,2 кв.м. за адесою: м. Київ, проспект Визволителів, 19, чим заподіяно збитки в особливо великому розмірі.

Згідно висновку експерта № 20151/23-32 від 21.07.2023 підпис від імені ОСОБА_7 у графі «Голова зборів ___ ОСОБА_7 » у протоколі № 23/12-2021 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівий берег 2» від 23.12.2021, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою.

Також згідно висновку експерта № 20151/23-32 від 21.07.2023 підпис від імені ОСОБА_7 у графі «Голова зборів ___ ОСОБА_7 » у протоколі № 2/02-2022 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівий берег 2» від 02.02.2022, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою.

В подальшому, на зазначених земельних ділянках було організовано незаконну діяльність автозаправних комплексів без наявності відповідних дозвільних документів.

26 вересня 2023 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 № 757/41381/23-к від 18.09.2023 проведено обшук приміщень автозаправної станції, що розташовуються на земельній ділянці з кадастровим 8000000000:90:106:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено:

1) Жорсткий диск HITACHI DEKSIAR, model: HD7722520DLA380;

2) Жорсткий диск SUMSUNG, model: STV500DM005;

3) Мобільний телефон марки «Fly» з imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ;

4) Мобільний телефон марки «iPhone», моделі А1332ЕМС380А з imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 ;

5) Металевий резервуар газу із заводським номером 40738, 2012 року випуску, ємністю 4850 літрів;

6) Металевий резервуар газу із заводським номером 40731, 2012 року випуску, ємністю 4850 літрів;

7) Металевий резервуар газу із заводським номером 6763, 2015 року випуску, ємністю 10000 літрів;

8) Металевий резервуар для бензину А95 із заводським номером 5877, 1989 року випуску, ємністю 10000 літрів;

9) Металевий резервуар для дизельного палива із заводським номером 833, 1989 року випуску, ємністю 10000 літрів;

10) Колонка для видачі палива «ГЕРКОН», зав. № 1304, 2019 року випуску;

11) Автозаправна колонка, що під`єднана до резервуару з дизельним паливом без ідентифікаційних ознак з одним гумовим рукавом;

12) Три автозаправні колонки для газу, без ідентифікуючих ознак, кожна з двома гумовими рукавами, які 27.09.2023 постановою слідчого визнано речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, під час проведення обшуку приміщень автозаправної станції, що розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:106:0005, за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, буд. 22-А встановлено, що господарською діяльністю займається ТОВ «Міжнародний валютний фонд «Атлантик-СІТІ» без відповідної ліцензії.

Також, відповідно до наданої працівником ТОВ «Міжнародний валютний фонд «Атлантик-СІТІ» дозволу № 51.21.32 встановлено, що дана юридична особа експлуатую обладнання на яке не має відповідного дозволу, чим порушують вимоги чинного законодавства.

27.09.2023 постановою слідчого документи та речі визнано речовими доказами, а саме: жорсткий диск HITACHI DEKSIAR, model: HD7722520DLA380; жорсткий диск SUMSUNG, model: STV500DM005; мобільний телефон марки «Fly» з imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «iPhone», моделі А1332ЕМС380А з imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 ; металевий резервуар газу із заводським номером 40738, 2012 року випуску, ємністю 4850 літрів; металевий резервуар газу із заводським номером 40731, 2012 року випуску, ємністю 4850 літрів; металевий резервуар газу із заводським номером 6763, 2015 року випуску, ємністю 10000 літрів; металевий резервуар для бензину А95 із заводським номером 5877, 1989 року випуску, ємністю 10000 літрів; металевий резервуар для дизельного палива із заводським номером 833, 1989 року випуску, ємністю 10000 літрів; колонка для видачі палива «ГЕРКОН», зав. № 1304, 2019 року випуску; автозаправна колонка, що під`єднана до резервуару з дизельним паливом без ідентифікаційних ознак з одним гумовим рукавом; три автозаправні колонки для газу, без ідентифікуючих ознак, кожна з двома гумовими рукавами.

Враховуючи наведене, з метою досягнення дієвості цього провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

У судовому засідання прокурор підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених.

Представники володільця майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання. Вказали, що вилучені речі не мають жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення. Просили врахувати, що згідно витягу з ЄРДР органом досудового розслідування здійсняється досудове розслідування за фактом шахрайського заволодіння майном ТОВ «Лівий Берег 2», 50-ти відсотковим власником статутного капіталу якого являється ОСОБА_7 , однак обшук та вилучення речей проводилися органом досудового розслідування за місцем діяльності ТОВ «Міжнародний валютний фонд «Атлантик-СІТІ», яке не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження та являється орендарем приміщень, в яких було проведено обшук. Разом з цим, просили врахувати, що дозвіл на вилучення вказаних вище речей не надавався. На підставі викладено, вважали дії органу досудового розслідування фактично спрямованими на зупинення господарської діяльності підприємства та просили відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників за клопотанням, та дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100090002086 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

26 вересня 2023 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 № 757/41381/23-к від 18.09.2023 проведено обшук приміщень автозаправної станції, що розташовуються на земельній ділянці з кадастровим 8000000000:90:106:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено майно, про арешт якого клопоче прокурор.

Разом з тим, в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про дозвіл на проведення обшуку був відсутні дозвіл на вилучення вказаних вище речей.

Згідно з ч. 3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, тобто якщо воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Разом з тим, постанова прокурора від 27.09.2023 року про визнання вилучених лдокументів речовими доказами не мотивована. У ній не вказано, з яких мотивів прокурор виходив при вирішенні питання про визнання документів речовими доказами, яким критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України відповідає вилучене майно, зокрема: чи воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком прокурора довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Як вказано у ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Разом з тим, при розгляді клопотання про накладення арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у накладенні арешту на вилучені речі та їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя враховує, що згідно із витягом з ЄРДР органом досудового розслідування здійсняється досудове розслідування за фактом шахрайського заволодіння майном ТОВ «Лівий Берег 2», 50-ти відсотковим власником статутного капіталу якого являється ОСОБА_7 , однак обшук та вилучення речей проводилися органом досудового розслідування за місцем діяльності ТОВ «Міжнародний валютний фонд «Атлантик-СІТІ», яке не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження та являється орендарем приміщень, в яких було проведено обшук, а тому прокурором не доведено яке саме значення в рамках вказаного кримінального провадження мають вилучені речі.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, у зв`язку з відсутністю для цього правових підстав.

Керуючись ст. 170-173, 175, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора у провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12022100090002086 від 14.09.2022 року відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1