Справа № 202/19203/23
Провадження № 1-кс/202/8642/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
27 жовтня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12023040000001151, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12023040000001151, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000001151 23.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.10.2023 о 11:40 водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи вантажним автомобілем «DAF» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Велмаш-Україна» р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по пр. Івана Мазепи у м. Дніпро, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину зліва направо у невстановленому для переходу місці. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 загинула на місці пригоди.
23.10.2023 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено напівпричеп «Велмаш-Україна» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
23.10.2023 напівпричеп «Велмаш-Україна» реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023040000001151.
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на ч. 2 та 3 ст. 170 КПК України та зазначає, що накладання арешту на визначене в клопотанні майно, яке є речовим доказом, є необхідним для цілей кримінального провадження, зокрема запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, необхідність його використання під час досудового розслідування в якості речового доказу.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Власник вилученого майна в судове засідання не з`явився. Неявка власника або володільця майна не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000001151 23.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
23.10.2023 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено напівпричеп «Велмаш-Україна» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.10.2023 напівпричеп «Велмаш-Україна» реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчий суддя, вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладання арешту на напівпричеп, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речового доказу. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12023040000001151, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України задовольнити.
Накласти арешт на напівпричеп «Велмаш-Україна» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є СФГ «Перспектива», шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2023 |
Оприлюднено | 30.04.2024 |
Номер документу | 114539448 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Бєсєда Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні