Рішення

від 30.10.2023 по справі 471/970/23

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/970/23

Провадження №2/471/235/23

Номер рядка звіту 71

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"30" жовтня 2023 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Холоденко І.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/970/23 за позовною заявою органа опіки та піклування Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_2 є біологічною матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На теперішній час дитина має статус дитини, позбавленої батьківського піклування відповідно до рішення виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району від 25 серпня 2022 року №1. Відповідно рішення виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району від 20 жовтня 2022 року № 3 ОСОБА_4 влаштовано до сімейної форми виховання - опіку та проживає в родині гр. ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 .

19.08.2023 року спливає річний термін рішення Братського районного суду Миколаївської області від 30 червня 2022 року про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав.

За час перебування дитини в родині опікуна ОСОБА_5 , мати гр. ОСОБА_6 жодного разу не поцікавилась долею дитини, станом її здоров`я, матеріально її не утримувала. Відповідачка висновків відносно своєї поведінки та виконання батьківських обов`язків не зробила, а навпаки продовжує свідомо ухилятися від виховання дитини і нехтування своїми батьківськими обов`язками.

В судове засідання з`явився представник позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання не з`явилася відповідачка, до суду надала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнає повністю.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити викладені в позові вимоги з наступних підстав.

ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 7).

Згідно рішення Братського районного суду Миколаївської області від 30 червня 2022 року малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відібрана у матері, відомості про батька внесені відповідно частини першої ст135 СКУ. (а.с. 10-11).

Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування відповідно до рішення виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району від 25 серпня 2022 року №1. (а.с.12). Відповідно рішення виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району від 20 жовтня 2022 року № 3 ОСОБА_4 влаштовано до сімейної форми виховання - опіку та проживає в родині гр. ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.13).

Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради, як дитина-сирота дитина, позбавлена батьківського піклування (наказ начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради від 25 серпня 2022 року № 21-о).(а.с.14 ).

ОСОБА_6 зареєстрована с. Григорівка, Вознесенського району, Миколаївської області, останнє місце проживання за адресою АДРЕСА_2 . Беручи до уваги акт обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_6 від 07.08.2023 року, вбачається, що матір`ю для повернення дитини в біологічну родину належних умов для виховання та розвитку дитини не створено. Будинок знаходиться в аварійному стані, відключено від електропостачання та не придатний для проживання. На момент обстеження гр. ОСОБА_6 була відсутня, зі слів родичів вона тривалий час не з`являється, веде кочовий образ життя, останнє місце її знаходження м. Одеса.(а.с. 6)

Малолітня ОСОБА_4 має вади здоров`я встановлена інвалідність потребує постійного медичного спостереження. Опікуном проведено ряд заходів щодо покращення стану здоров`я дитини. Малолітня ОСОБА_7 , народилася з вродженою вадою серця, стан після корекції тетради Фалло. Решунт дефекту міжшлуночкової перегородки. Недостатність мітрального клапану. НКІ-ГІА, Q21.3(а.с. 16)

Висновком органу опіки та піклування Новомар`ївської сільської ради затвердженого рішенням Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 14.08.2023року № 6, підтверджується доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 18-19).

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Статтею 164 СК України, передбачено, що батьки можуть бути позбавлені батьківських прав у судовому порядку, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, та є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому питання про застосування такого заходу впливу до батьків нерозривно пов`язане з питанням захисту прав та інтересів дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 459/3411/18, провадження № 61-10531св21, Верховний Суд дійшов висновку, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 203/3505/19).

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачка не виконую своїх батьківських обов`язків по вихованню та розвитку дітей, їх вихованням, лікуванням та навчанням не цікавляться, належні умови для проживання та розвитку дитини батьками не створені, отже, позбавлення батьківських прав відповідає інтересам дитини.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов органу опіки та піклування Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав по відношенню до своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Позивач - Орган опіки та піклування Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, місце знаходження: вул. Данила Галицького, 24, с. Новомар`ївка Вознесенського району Миколаївської області.

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Новомар`ївської сільської ради Миколаївської області, місце знаходження: вул. Данила Галицького, 24, с. Новомар`ївка Вознесенського району Миколаївської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 31.10.2023 року.

СуддяІ.Б. Гукова