Постанова

від 03.10.2023 по справі 925/1792/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. Справа№ 925/1792/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Сизько Д.Б.

від відповідача 1: Якшин С.О. - адвокат

від відповідача 2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - Дослідне господарство "Золотоніське", м. Золотоноша, Черкаська обл.

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 (повний текст складено 01.06.2022)

у справі № 925/1792/21 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Золотоніської міської ради, м. Золотоноша, Черкаська обл.

до 1. Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", м. Золотоноша, Черкаська обл.

2. Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Кожухара Сергія Анатолійовича, с.Мошни, Черкаська обл.

про усунення порушення прав на землю, скасування рішення державного реєстратора, припинення речових прав на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2021 року Золотоніська міська рада (далі - Міська рада, позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" (далі - ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" відповідач 1), Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Кожухара Сергія Анатолійовича (далі - державний реєстратор Кожухар С.А., відповідач 2), в якому просила суд:

-усунути порушення права власності позивача на землю;

-скасувати рішення відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №39460607 від 01.02.2018, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права постійного користування земельною ділянкою Приватним акціонерним товариством "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" (номер запису про інше речове право: 24628363) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий № 7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради;

-припинити речове право (право постійного користування земельною ділянкою) Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" (код ЄДРПОУ 14212697), номер запису про інше речове право 24628363, на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий №7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" у встановленому законом порядку не набуло права постійного користування земельною ділянкою площею 0,5886 га, кадастровий №7110400000:10:001:0015, що знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради, тому рішення державного реєстратора щодо реєстрації за цим товариством права постійного користування зазначеною земельною ділянкою прийнято всупереч норм чинного законодавства та порушує права позивача як власника цієї земельної ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі № 925/1792/21 позов задоволено повністю.

Присуджено усунути порушення права власності Золотоніської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 26536152, місцезнаходження: 19702, Черкаська область, місто Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий № 7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради від Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", ідентифікаційний код юридичної особи 14212697, місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Богодухівська, будинок 1.

Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Кожухара Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 39460607 від 01.02.2018 року, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою за Приватним акціонерним товариством "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", ідентифікаційний код юридичної особи 14212697, місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Богодухівська, будинок 1, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 24628363 від 29.01.2018 на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий №7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради.

Припинено право постійного користування земельною ділянкою Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", ідентифікаційний код юридичної особи 14212697, місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Богодухівська, будинок 1, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 24628363 від 29.01.2018 на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий №7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" на користь Золотоніської міської ради судові витрати в сумі 4 540,00 грн.

Присуджено до стягнення з Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Кожухара Сергія Анатолійовича на користь Золотоніської міської ради, судові витрати в сумі 2 270,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" не є правонаступником Золотоніської дослідної станції по коноплі, яке було землекористувачем 2380,2 га землі на підставі Держаного акта на право користування землею Б № 015297 від 1980 року, оскільки відбулося припинення юридичної особи Золотоніської дослідної станції по коноплі її засновником Державним агропромисловим комітетом СРСР шляхом ліквідації, що, відповідно до статті 37 Цивільного Кодексу Української РСР, виключає правонаступництво. У зв`язку з ліквідацією Золотоніської дослідної станції по коноплі, відповідно до статті 331 Цивільного Кодексу Української РСР, пункту 3 частини 1 статті 35 Земельного Кодексу Української РСР припинилось її право безстрокового і безоплатного користування 2380,2 га земель для сільськогосподарського використання, набуте на підставі Держаного акта на право користування землею Б № 015297 від 1980 року, тому у державного реєстратора не було законних підстав для реєстрації за ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" права постійного користування земельною ділянкою (номер запису про інше речове право: 24628363) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий № 7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі № 925/1792/21 задоволено.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі № 925/1792/21 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Золотоніської міської ради повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви покладено на Золотоніську міську раду. Присуджено до стягнення з Золотоніської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 10 215,00 грн.

Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції зазначив, що Регіональним відділенням фонду Державного майна України по Черкаській області прийнято наказ № 632-АТ від 05.12.1996, яким перетворено Державне підприємство держплемзавод - дослідного господарства "Золотоніське" (попереднє найменування Золотоніська дослідна станція по коноплі) у Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод -дослідне господарство "Золотоніське", при цьому постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2017 у справі № 823/1283/17 встановлено, що ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" є правонаступником усіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод дослідне господарство "Золотоніське" згідно з документами, що містяться в матеріалах адміністративної справи. З огляду на ці обставини, за висновками апеляційного суду, ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" не втратило право постійного користування спірною земельною ділянкою у зв`язку з чим позовні вимоги Золотоніської міської ради, заявлені у цій справі, є необґрунтованими.

Постановою Верховного Суду від 05.04.2023 касаційну скаргу Золотоніської міської ради Черкаської області задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 925/1792/21 скасовано, справу № 925/1792/21 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи вказану постанову та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 05.04.2023 зазначив, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору у даній справі, що розглядається, не врахував висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 та від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, поклавши в основу судового рішення про відмову в задоволенні позову обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №823/1283/17, не надав оцінки тим обставинам, що позивач не був учасником адміністративної справи №823/1283/17, а отже, обставини, які підлягають встановленню господарським судом при вирішення спору у даній справі №925/1792/21, встановлюються заново на підставі доказів, поданих суду учасниками цієї справи і висновки щодо застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, мають здійснюватися судом саме з урахуванням цих встановлених обставин.

Також Верховним Судом зазначено, що судом апеляційної інстанції в обґрунтування мотивів доведення ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" наявності у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою, а відтак і правомірності реєстрації відповідного права, не було встановлено та в оскаржуваному судовому рішенні не зазначено, якими доказами відповідач доводить обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти заявленого позову, окрім посилання на обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №823/1283/17.

Отже, предметом апеляційного перегляду у справі №925/1792/21 є новий розгляд рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 після скасування постановою суду касаційної інстанції від 05.04.2023 постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у цій справі.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги, що за приписами частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

14.06.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі № 925/1792/21, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі №925/1792/21 повністю та ухвалити нове рішення; стягнути із Золотоніської міської ради судовий збір у сумі 10 215,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що право безстрокового і безоплатного користування спірними земельними ділянками, набуте на підставі державного акта, могло бути припинено лише за рішенням виконавчого комітету Золотоніської районної (міської) Ради депутатів трудящих. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що позивач не надав доказів на підтвердження припинення права користування Золотоніської дослідної станції по коноплі землею у встановленому чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством порядку. Після ліквідації зазначеної станції на підставі наказу Державного агропромислового комітету УРСР від 23.04.1987 № 322 та після створення Черкаської обласної станції із тваринництва, до Державного акта вносились зміни, що беззаперечно свідчить про те, що право користування не скасовувалось, а стало "базою" для створення та функціонування Черкаської обласної станції із тваринництва. При цьому правомірність використання земельних ділянок на підставі державного акта також підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 0-23-0.3-4096/2-17 від 21.04.2017.

Крім того, скаржник зауважив, що застосовані судом першої інстанції норми статей 331, 781 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки право землекористування є відмінним за правовою природою від найму та від безоплатного користування майном.

На думку відповідача 1, правомірність користування земельними ділянками на підставі державного акту встановлена судовими рішеннями, а процедура припинення права землекористування не була проведена, що свідчить про не надання судом першої інстанції належної оцінки обставинам справи, на які посилається позивач у позовній заяві.

Також, апелянт у поданій апеляційній скарзі вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, розгляд клопотання позивача після закриття підготовчого провадження, а також не відкладення судового розгляду на підставі клопотання відповідача 1 від 16.05.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023 справу № 925/1792/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі № 925/1792/21, справу № 925/1792/21 призначено до розгляду на 13.06.2023 об 11 год. 00 хв.

У судових засіданнях 13.06.2023 та 06.07.2023 оголошувались перерви у справі №925/1792/21 до 06.07.2023 та 05.09.2023 відповідно.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 04.09.2023 по 08.09.2023 включно, судове засідання 05.09.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі № 925/1792/21 призначено на 03.10.2023 о 10 год. 00 хв.

Позиції інших учасників справи.

Позивач та відповідач 2 відзиву (пояснень) на апеляційну скарги не подали, що згідно частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.

Відповідачем 1 до суду апеляційної інстанції подані клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема: архівної копії Розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 12.07.1988 №307-р; архівної копії рішення виконавчого комітету Золотоніської районної ради народних депутатів №250 від 08.12.1988; копії наказу Державного агропромислового комітету Української РСР від 22.06.1987 №203, копії листа Головного управління Держгеокадастру від 28.10.2022 №32-23-0.21-3600/2-22.

Зазначені клопотання обґрунтовані тим, що свою позицію щодо обставин правомірності та належності користування відповідачем 1 спірною земельною ділянкою, яка є предметом спору у даній справі, у суді першої інстанції він доводив фактами, встановленими у судовому рішенні в іншій справі, яке набрало законної сили і залишено без змін Верховним Судом. З цих причин ним не подавалися до суду першої інстанції при вирішенні спору у цій справі документи, що були предметом дослідження в іншій, адміністративній, справі.

Однак, при ухваленні рішення суд першої інстанції не визнав преюдиційними для цієї справи обставини, встановлені в іншій справі, на які посилався відповідач 1.

Отже, необхідність спростування заявлених позивачем вимог та доведення обставин правомірності користування спірною земельною діяльності з наданням відповідних документів, виникла на стадії апеляційного провадження, оскільки відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції та саме зазначеними обставинами оскаржує прийняте у даній справі рішення.

Поряд з цим, відповідач 1 у клопотаннях вказує, що він не є розпорядником зазначених документів і отримав їх за запитом вже після прийняття оскаржуваного рішення. Зазначеним відповідач 1 обґрунтовує, що вказані документи не були своєчасно подані ним і до суду першої інстанції з відзивом на позов і до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з приписами частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву має містити, зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

В апеляційній скарзі у відповідності до вимог частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України мають бути зазначені: у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу.

Частинами 1, 5 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на зміст позовної заяви, відзиву на позов та апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що відповідачем 1 доведено об`єктивні причини неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, тому подані ним додаткові докази приймаються до розгляду та долучаються до матеріалів даної справи.

Явка представників сторін.

У судове засідання 03.10.2023 з`явилися представники позивача та відповідача 1.

Представник відповідача 2 у судове засідання 03.10.2023 не з`явився.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача 2 про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами та без участі представника відповідача 2.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичної особи позивача - ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" проведена 27.12.1996, ідентифікаційний код 14212697, основним видом діяльності якого є розведення великої рогатої худоби, вирощування зернових культур.

Як свідчить зміст Держаного акта на право користування землею Б № 015297, у 1980 році виконавчим комітетом Золотоніської районної ради депутатів трудящих видано Золотоніській дослідній станції по коноплі Золотоніського району Черкаської області цей Державний акт про те, що за цим землекористувачем закріплене в безстрокове і безоплатне користування 2380,2 га земель для сільськогосподарського використання в межах плану землекористування, в 1984-1988 роках розпорядженнями уповноважених органів до плану землекористування вносились зміни. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування за № 7. Державний акт містить застереження з Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік про те, що землекористувачі, яким земля закріплена в безстрокове і безоплатне користування, мають право і повинні користуватися земельними ділянками в тих цілях, для яких вони їм надані.

Відповідно до наказу Державного агропромислового комітету СРСР від 23.04.1987 № 322 "Про ліквідацію Золотоніської дослідної станції по коноплі всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур" вирішено: ліквідувати Золотоніську дослідну станцію по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур (пункт 1); Відділу по виробництву і переробці продукції рослинництва Держагропрому СРСР передати, а Держагропрому Української РСР прийняти основні фонди, штати, фінансові та матеріально-технічні засоби Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур для організації Черкаської обласної станції по тваринництву. Прийом-передачу здійснити станом на 01.01.1987 (пункт 2); Відділу по виробництву і переробці продукції рослинництва Держагропрому СРСР організувати на території Черкаської обласної дослідної станції по тваринництву регіональний відділ Всесоюзного НДІ луб`яних культур для проведення робіт по селекції конопель і виробництву суперелітного насіння цієї культури (пункт 3); Держагропрому Української СРСР та Відділу по виробництву і переробці продукції рослинництва Держагропрому СРСР для забезпечення діяльності регіонального відділу Всесоюзного науково-дослідного інституту (НДІ) луб`яних культур: при передачі основних фондів і засобів Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур передбачити закріплення за цим інститутом приміщень та матеріально-технічних засобів; внести пропозицію у встановленому порядку про надання в постійне користування інституту 10 га пашні із земель ліквідованої станції (пункт 4).

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.05.1987 № 201 "Про удосконалення наукового забезпечення агропромислового комплексу Черкаської області", з метою поліпшення науково-дослідної роботи, вдосконалення організаційних форм зв`язку науки з виробництвом і сприяння науково-технічному прогресу в галузях агропромислового комплексу Черкаської області, вирішено прийняти пропозиції Держагропрому УРСР і Черкаського облвиконкому, погоджені з Держагропромом СРСР, Держпланом УРСР, Міністерством фінансів УРСР і Південним відділенням ВАСГНІЛ про створення Черкаської дослідної станції тваринництва з підпорядкуванням її агропромисловому комітету Черкаської області. Створення дослідної станції здійснити на базі ліквідованої Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур, а також її дослідного господарства, яке іменувати далі "Золотоніське" (п.п. "б" п. 1).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2017 у справі № 823/1283/17 задоволено повністю позов ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 261 від 10.08.2017, яким до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на земельних торгах були включені земельні ділянки з кадастровими номерами з 7110400000:10:001:0014 по 7110400000:10:001:0072. У цій справі (№823/1283/17) позивач стверджував, а суд визнав встановленою ту обставину, що земельні ділянки з кадастровими номерами з 7110400000:10:001:0014 по 7110400000:10:001:0072 перебувають у постійному користуванні позивача законно на підставі Державного акта на право користування землею Б № 015297 від 1980 року, це право не підлягає відчуженню і не може бути предметом продажу на земельних торгах.

Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2017 у справі № 823/1283/17 залишена без змін постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 року та Верховного Суду від 11.11.2020.

Із інформаційної довідки № 242748263 від 02.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за параметрами запиту про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельну ділянку кадастровий номер 7110400000:10:001:0015 площею 0,5886, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1326239471215 (поданої суду позивачем), убачається, що державним реєстратором Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Кожухарем С.А. на підставі Державного акта на право користування землею серії та номер Б № 015297, виданого Виконавчим комітетом Золотоніської районної (міської) ради, прийнято рішення індексний номер 39460607 від 01.02.2018 про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою за правокористувачем - ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", код ЄДРПОУ 14212697, землевласником є Золотоніська міська рада, код ЄДРПОУ 26536152, номер запису про інше речове право: 24628363 від 29.01.2018; державним реєстратором Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Позняковою Р.В., на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 39-ОТГ від 08.12.2020, Акта приймання-передачі нерухомого майна б/н від 08.12.2020, складеного Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області і Золотоніською міською радою, прийнято рішення індексний номер 56159047 від 15.01.2021 про державну реєстрацію права комунальної власності за Золотоніською міською радою, код ЄДРПОУ 26536152, номер запису про право власності: 40125132 від 11.01.2021.

Така ж інформація міститься і в інформаційній довідці № 294257785 від 12.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо того ж об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1326239471215, поданої суду відповідачем.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про захист його порушеного права комунальної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий № 7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради у визначений ним спосіб.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав наявності або відсутності у відповідача 1 права постійного користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий № 7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради.

Статями 15 та 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

З наведеного слідує, що суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

У справі, що розглядається, позивачем обрано такий спосіб захисту порушеного права, як скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 39460607 від 01.02.2018, на підставі якого був внесений запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права постійного користування земельною ділянкою ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" (номер запису про інше речове право: 24628363) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий № 7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради; припинити речове право (право постійного користування земельною ділянкою) ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", номер запису про інше речове право 24628363, на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5886 га, кадастровий № 7110400000:10:001:0015, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоніської міської ради.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент прийняття рішення про проведення реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за відповідачем 1) передбачено підстави для державної реєстрації прав, відповідно до якої державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації права постійного користування спірною земельною ділянкою за відповідачем 1) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Як підтверджується матеріалами справи, державну реєстрацію права постійного користування спірною земельною ділянкою за ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" було проведено на підставі Державного акта на право користування землею серії Б № 015297, виданого Виконавчим комітетом Золотоніської районної ради у 1980 році Золотоніській дослідній станції по коноплі Золотоніського району Черкаської області.

Водночас, як основний довід щодо порушення своїх прав Золотоніська міська рада у цій справі вказувала на обставину припинення права постійного користування землею Золотоніської дослідної станції по коноплі Золотоніського району Черкаської області на підставі Державного акта на право користування землею серії Б № 015297 у зв`язку ліквідацією цього підприємства та відсутності правонаступництва. Саме на цій обставині побудовано позицію позивача щодо незаконності проведеної реєстрації права постійного користування спірною земельною ділянкою комунальної власності за ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", речове право на яку не перейшло до останнього в порядку правонаступництва.

Таким чином у справі, що розглядається, дослідженню підлягає наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо спірної земельної ділянки.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду при встановленні обставин, які входять в предмет доказування у даній справі, під час нового розгляду враховує обов`язкові вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 05.04.2023, які стосуються необхідності застосування при вирішенні спору у даній справі висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 04.06.2020 у справі №522/7758/14, а також висновків Великої Палати Верховного Суду, на які вона звертала увагу у постановах від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 та від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц щодо неможливості за жодних обставин протиставлення ухваленого у справі судового рішення особі, яка не брала участі у цій справі.

Отже, оскільки Золотоніська міська рада не була учасником адміністративної справи №823/1283/17, то встановлені судовим рішенням в такій адміністративній справі обставини втрачають преюдиційний характер для справи №925/1792/2, в якій до складу учасників крім ПрАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" входить і Золотоніська міська рада. Зважаючи на викладене, як зазначено у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у цій справі, що розглядається, обставини, які підлягають встановленню господарським судом при вирішення спору у справі № 925/1792/21, встановлюються заново на підставі доказів, поданих суду учасниками цієї справи і висновки щодо застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, мають здійснюватися судом саме з урахуванням цих встановлених обставин.

З огляду на те, що спірні правовідносини сторін у даній справі пов`язані саме з виникненням та припиненням права постійного користування земельною ділянкою, при її вирішенні необхідно застосовувати норми цивільного законодавства про право власності у контексті з нормами земельного законодавства та про державну реєстрацію прав власності і похідних від нього речових прав з урахуванням дії цих актів цивільного законодавства у часі.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до частини 1 статті 13 Земельного кодексу Української РСР (тут і далі - в редакції, чинній на момент видачі державного акта) земля в Українській РСР надається в користування, зокрема: колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Земельного кодексу Української РСР, земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку.

Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею (стаття 16 Земельного кодексу Української РСР).

Частинами 1, 3, 4 статті 20 Земельного кодексу Української РСР передбачено, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

За приписами статті 21 Земельного кодексу Української РСР видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Пунктом 2 частини 1 статті 50 Земельного кодексу Української РСР визначено, що землі сільськогосподарського призначення надаються в безстрокове користування науково-дослідним, учбовим і іншим сільськогосподарським установам - для ведення польових досліджень, практичного застосування і поширення досягнень науки та передового досвіду в сільському господарстві, а також для виробничих цілей.

З аналізу зазначених правових норм та встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи вбачається, що Золотоніська дослідна станція по коноплі Золотоніського району Черкаської області у встановленому Земельним кодексом Української РСР порядку отримала право безстрокового користування на 2380,2 га землі для сільськогосподарського використання, яке посвідчувалось Державним актом на право користування землею серії Б №015297, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №7.

Згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 35 Земельного кодексу Української РСР (у редакції, чинній на момент прийняття наказу Державного агропромислового комітету СРСР від 23.04.1987 № 322) право підприємств, організацій і установ на користування наданою їм землею підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадках, зокрема, ліквідації підприємства, організації або установи.

Водночас, частиною 3 статті 35 цього Кодексу встановлено, що припинення права користування землею у випадках, передбачених, зокрема пунктом 3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням (постановою) органів, які надали земельні ділянки.

Частинами 1-3 статті 37 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 (в редакції, чинній на момент прийняття наказу Державного агропромислового комітету СРСР від 23.04.1987 №322) передбачалось, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Зі змісту пункту 2 наказу Державного агропромислового комітету СРСР від 23.04.1987 № 322 "Про ліквідацію Золотоніської дослідної станції по коноплі всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур" (далі - наказ Держагропрому СРСР від 23.04.1987 №322) убачається, що за погодженням з Радою Міністрів УРСР, Держагропром СРСР зобов`язав відділ по виробництву та переробці продукції рослинництва Держагропрому СРСР передати, а Держагропрому Української РСР прийняти основні фонди, штати, фінансові та матеріально-технічні засоби Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур для організації Черкаської обласної станції по тваринництву, прийом-передачу провести станом на 01.01.1987 у відповідності до Положення про порядок передачі підприємств, об`єднань, організацій, установ, будівель і споруд, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 року №940 (далі - Положення №940).

Пунктами 5, 6 Положення №940 передбачено, що при передачі підприємств, об`єднань, організацій і установ з відання одного державного органу у відання іншого державного органу все їх майно передається безоплатно; передача підприємств, об`єднань, організацій і установ з відання одних державних органів у відання інших державних органів провадиться з усіма їх активами і пасивами, з затвердженими для них планами виробництва, капітального будівництва, матеріально-технічного постачання, розвитку науки і техніки, планами з праці, з фінансовими планами, граничними асигнуваннями на утримання апарату управління, фондами персональних надбавок до посадових окладів, а також з іншими встановленими лімітами, завданнями і нормативами, а при передачі не закінчених будівництвом об`єктів - також і з проектно-кошторисною документацією.

На виконання наказу Державного агропромислового комітету СРСР від 23.04.1987 № 322 постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.05.1987 № 201 "Про удосконалення наукового забезпечення агропромислового комплексу Черкаської області" (далі - постанова РМ УРСР від 29.05.1987 №201) прийнято пропозиції Держагропрому УРСР і Черкаського облвиконкому, погоджені з Держагропромом СРСР, Держпланом УРСР, Міністерством фінансів УРСР і Південним відділенням ВАСГНІЛ про створення Черкаської дослідної станції тваринництва з підпорядкуванням її агропромисловому комітетові Черкаської області. Створення Дослідної станції здійснити на базі ліквідованої Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур, а також її дослідного господарства, яке іменувати надалі "Золотоніське", відділу тваринництва Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Держагропрому УРСР, комплексного відділу Науково-дослідного інституту твариництва Лісостепу і Полісся УРСР Південного відділення ВАСГНІЛ і радгоспу "Радянська України" Черкаського району, перетворивши його в дослідне господарство "Радянська Україна".

В подальшому, на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 29.05.1987 №201 Державний агропромисловий комітет УРСР наказом від 22.06.1987 №203 "Про удосконалення наукового забезпечення агропромислового комплексу Черкаської області" (далі - наказ Держагропрому УРСР від 22.06.1987 №203) створив Черкаську дослідну станцію тваринництва на базі Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур згідно з наказом Держагропрому СРСР від 23.04.1987 №322, а також її дослідного господарства, яке іменувати надалі "Золотоніське", відділу тваринництва Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції, комплексного відділу Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР Південного відділення ВАСГНІЛ і радгоспу "Радянська України" Черкаського району, перетворивши його в дослідне господарство "Радянська Україна".

З наведеного убачається, що створення Черкаської дослідної станції тваринництва відбулося на базі Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур, а також її дослідного господарства, яке поіменовано надалі "Золотоніське", у порядку, передбаченому Положенням №940, що свідчить про передачу науково-виробничого підприємства (установи) із союзного в республіканське і місцеве підпорядкування, а передача, при цьому, основних фондів, штатів, фінансових та матеріально-технічних засобів цієї дослідної станції до новоствореної станом на 01.01.1987 підтверджує фактичне прийняття прав і обов`язків Золотоніської дослідної станції та її дослідного господарства шляхом злиття з відділом тваринництва Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції, комплексного відділу Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР Південного відділення ВАСГНІЛ і радгоспу "Радянська України" Черкаського району, перетвореного в дослідне господарство "Радянська Україна".

Зі змісту наказу Держагропрому СРСР від 23.04.1987 №322 слідує, що на Відділ про виробництву та переробці продукції рослинництва Держагропрому СРСР було покладено організацію на території Черкаської обласної дослідної станції тваринництва регіонального відділу Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур, з чисельністю 12 одиниць, для проведення науково-дослідних робіт по селекції коноплі і виробництву суперелітного насіння цієї культури (пункт 3). Для забезпечення діяльності цього регіонального відділу Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур згідно з пунктом 4 вказаного наказу зобов`язано Держагропром УРСР і Відділ по виробництву і переробці продукції рослинництва Держагропрому СРСР при передачі основних фондів та засобів Золотоніської дослідної станції по коноплі ВНДІ луб`яних культур передбачити закріплення за цим інститутом приміщень і матеріально-технічних засобів та внести пропозиції в установленому порядку про надання в постійне користування інституту 10 гектарів ріллі із земель ліквідованої станції.

Дослідженням наявної в матеріалах справи копії Державного акта на право користування землею серії Б № 015297, виданого Золотоніській дослідній станції по коноплі Золотоніського району Черкаської області (далі - Державний акт серії Б №015297), судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний акт містить розділ "Зміни в землекористуванні" до якого вноситься інформація про дату, номер і зміст документа, на підставі якого внесено зміну, а також площа. Згідно з даними цього розділу до Державного акта серії Б №015297 вносилися зміни в землекористуванні (збільшення, зменшення) на підставі документів прийнятих впродовж 1984-1988 років, тобто і у період після прийняття наказу Держагропрому СРСР від 23.04.1987 №322 про ліквідацію Золотоніської дослідної станції по коноплі.

Зокрема, у вказаному розділі Державного акта серії на номер Б №015297 наявна інформація про зменшення закріпленої площі на 10,6 га згідно з Розпорядженням РМ УРСР від 12.07.1988 №307-р.

Відповідно до архівної копії Розпорядження від 12.07.1988 №307-р Рада Міністрів Української РСР прийняла пропозицію Держагропрому УРСР про вилучення з користування колгоспів /за згодою загальних зборів колгоспників/, радгоспів та інших господарств земельних ділянок і надання їх землекористувачам для сільськогосподарського використання на умовах і в розмірах згідно з додатками №1-8.

Додатком №8 до Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 12.07.1988 №307-р передбачено вилучення з земель племзаводу дослідного господарства "Золотоніське" Золотоніського району Черкаської області 10,6 га /з них ріллі 10,0 га/ для надання в постійне користування Золотоніському відділу селекції і насінництва Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур для сільськогосподарського використання.

Встановлені обставини підтверджують перебування в користуванні дослідного господарства "Золотоніське" земельних ділянок, виділених згідно з Державним актом серії Б №015297.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також бере до уваги, що матеріали справи не містять доказу у відповідності до вимог частини 3 статті 35 Земельного кодексу Української РСР (у редакції, чинній на момент прийняття наказу Державного агропромислового комітету СРСР від 23.04.1987 №322) проведення припинення права користування землями, що посвідчувалося Державним актом серії Б №015297, яким могло бути лише рішення (постанова) органу, який надав зазначену земельну ділянку.

Тобто, під час проведення відповідних організаційних дій щодо передачі станом на 01.01.1987 з союзного підпорядкування в республіканське і місцеве основних фондів, штатів, фінансових та матеріально-технічних засобів Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур, а також її дослідного господарства, яке перейменоване в "Золотоніське", і створення на її базі Черкаської дослідної станції тваринництва, до складу якої увійшло і дослідне господарство "Золотоніське", право постійного користування землями, що посвідчувалося Державним актом серії Б №015297, в установленому чинним на той час законодавством не припинилося, а прийняте в подальшому розпорядження Ради Міністрів УРСР від 12.07.1988 №307-р підтверджує факт правонаступництва племзаводом дослідного господарства "Золотоніське" прав та обов`язків Золотоніської дослідної станції по коноплі та продовження користування земельними ділянками переданими останній в постійне користування згідно з Державним актом серії Б №015297.

Зазначені обставини також підтверджуються Рішенням виконавчого комітету Золотоніської районної ради народних депутатів від 08.12.1988 №250 "Про рекультивацію порушених земель підприємствами і організаціями в господарствах Золотоніського району", відповідно до якого затверджено акти прийомки-передачі рекультивованих земель на площі 282 га та повернуто їх господарствам району з внесенням змін до земельно-облікових документів.

Так, у додатку до вказаного Рішення вказано, що внаслідок рекультивації земель племзаводу "Золотоніський" передано 2,0 га (в тому числі 2,0 га під водоймищами) таких земель від Золотоніської "Райсільгоспхімії" і 3,0 га (в тому числі 3,0 га ріллі) від Золотоніського заводу будівельних матеріалів.

У Державному акті серії та номер Б №015297 міститься інформація про внесення змін у землекористуванні щодо збільшення закріпленої площі на 2,0 га і 3,0 га за рахунок рекультивації по рішенню райвиконкому від 08.12.88 №250.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказує, що регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області прийнято наказ №632-АТ від 05.12.2016, яким перетворено Державне підприємство держплемзавод -дослідне господарство "Золотоніське" у Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", правонаступником усіх прав та обов`язків якого виступає ПАТ "Племінний завод -дослідне господарство "Золотоніське".

Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація юридичної особи - відповідача 1 проведена 27.12.1996, ідентифікаційний код 14212697.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.6 Статуту Приватного акціонерного товариства "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", протокол 1/2016 від 27.04.2016, який розміщено на сайті відповідача 1 за посиланням: https://zol.lnz.com.ua/установчі документи/, Приватне акціонерне товариство "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське" в результаті зміни типу товариства за наслідками прийнятого рішення Загальними зборами від 27 квітня 2016 року (протокол №1/2016) є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське", яке в результаті зміни типу товариства за наслідками прийнятого рішення Загальними зборами від 24 травня 2011 року (протокол №1/2011) стало правонаступником усіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське", створеного відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області 05 грудня 1996 року наказ №632-АТ шляхом перетворення державного підприємства Держплемзавод-дослідне господарство "Золотоніське" у Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське".

Приватне акціонерне товариство "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське" (ідентифікаційний код 14212697) є новим найменуванням і єдиним правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" (ідентифікаційний код 14212697) відповідно до вимог чинного законодавства України та прийнятого рішення Загальними зборами Публічного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" 27 квітня 2016 року (протокол №1/2016) щодо зміни типу (найменування) товариства.

Водночас, згідно з пунктом 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське", який також розміщено на сайті відповідача 1 за тим же посиланням, Публічне акціонерне товариство "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" в результаті зміни типу товариства за наслідками прийнятого рішення Загальними зборами 24.05.2011 (протокол №1/2011) є правонаступником усіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське", створеного відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 05 грудня 1996 року Наказ №632-АТ шляхом перетворення державного підприємства Держплемзавод-дослідне господарство "Золотоніське" у Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське". Публічне акціонерне товариство "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" (ідентифікаійний код 14212697) є новим найменуванням і правонаступником усіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" (ідентифікаційний код 14212697) відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Наведеним підтверджується, що держплемзавод - дослідне господарство "Золотоніське" перетворено згідно з рішенням регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 05.12.1996 №632-АТ у Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод - Дослідне господарство "Золотоніське" відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 №57-93 "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

За своєю правовою природою право постійного користування з огляду на приписи частини 1 статті 92 Земельного кодексу України (у чинній редакції) є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України.

Як статтею 35 Земельного кодексу Української РСР (у редакції, чинній на момент прийняття наказу Державного агропромислового комітету СРСР від 23.04.1987№322), так і статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент звернення з позовом у даній справі та на момент розгляду справи), наведено вичерпний перелік таких підстав, зокрема, припинення діяльності підприємства, організації або установи.

Приписи наведених у пункті 3 частини 1 статті 35 Земельного кодексу Української РСР (у редакції, чинній на момент прийняття наказу Державного агропромислового комітету СРСР від 23.04.1987№322) та пункті "в" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підстав слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Тобто, наведені положення Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційної форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.01.2021 у справі №906/706/19.

Отже, з огляду на встановлені у даній справі обставини та викладені норми законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що відповідачем 1 доведено факт правонаступництва ним майна, прав та обов`язків Золотоніської дослідної станції по коноплі Всесоюзного науково-дослідного інституту луб`яних культур, а отже набуте останньою право постійного користування земельними ділянками, яке посвідчене Державним актом серії Б №015297, не припинилось, а перейшло до її правонаступника дослідного господарства, перейменованого в "Золотоніське", яке в подальшому перетворено в процесі приватизації в акціонерне товариство.

Державний акт серії Б №015297 не містить відомостей щодо кадастрових номерів земельних ділянок, які знаходяться в межах виділених площ, проте, включає в себе план землекористування з геодезичним описом та опис суміжних земель та черезсмужних ділянок.

У відповіді, наданій Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (лист від 28.10.2022 №32-23-0.21-3600/2-22) на запит відповідача 1, повідомляється, що за інформацією відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління земельні ділянки з кадастровими номерами 7110400000:10:001:0014 - 7110400000:10:01:0072 були сформовані відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Золотоніської міської ради Золотоніського району Черкаської області, розробленої у 2013 році Приватним підприємством "Землемір". Підставою для виконання робіт був наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 15.11.2013 №114. Відповідно до матеріалів зазначеної документації із землеустрою (зокрема реєстру ділянок сільськогосподарського призначення державної власності наданих в користування без кадастрових номерів та кадастрових планів земельних ділянок), землекористувачем земельних ділянок, яким надані були присвоєні кадастрові номери 7110400000:10:001:0014 - 7110400000:10:01:0072, значиться ВАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське". Також в матеріалах вказаної документації із землеустрою наявне викопіювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) наданих в постійне користування ВАТ "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" на території Золотоніської міської ради Золотоніського району Черкаської області та наявна копія Державного акта на право користування землею серії Б №015297 від 1980 року за №7, виданого Золотоніській дослідній станції по коноплі Золотоніського району.

З наведеного убачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110400000:10:001:0015, яка є предметом спору у даній справі, входить до складу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які були надані в постійне користування згідно з Державним актом серії Б №015297, а отже право постійного користування зазначеною земельною ділянкою з присвоєним їй кадастровим номером і визначеною площею належить відповідачу 1.

Як вже зазначалося судом апеляційної інстанції, за приписами статей 20, 21 Земельного кодексу Української РСР (у редакції, чинній на момент видачі Державного акта серії Б № 015297) передбачено, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (у чинній редакції) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У частині 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції Державний акт серії Б №015297 виданий у відповідності до законодавства, чинного на момент його видачі.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, за яким право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що Державний акт серії Б №015297, виданий Золотоніській дослідній станції у 1980 році, є чинним і посвідчує набуте право постійного користування землею за її правонаступником до приведення прав та обов`язків щодо такої землі у відповідності до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренди.

За встановлених у справі обставин, у державного реєстратора Кожухара С.А. були наявні підстави за зверненням відповідача 1 провести за ним державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 7110400000:10:001:0015 площею 0,5886 саме на підставі Держаного акту на право користування землею Б № 015297 від 1980 року, підстави для відмови у державній реєстрації цього права, передбачені статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги Золотоніської міської ради про скасування оспореного рішення державного реєстратора і припинення зареєстрованого на підставі цього рішення спірного речового права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 7110400000:10:001:0015 площею 0,5886 за відповідачем 1 задоволенню не підлягають, позивачем не доведено порушення його прав комунальної власності на цю земельну ділянку проведеною відповідачем 1 державною реєстрацією за собою права постійного користування на спірну земельну ділянку.

Відповідно апеляційну скаргу відповідача 1 колегія суддів апеляційного господарського суду визнає підставною та обґрунтованою.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті апеляційним господарським судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі №925/1792/21 таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові повністю, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" на зазначене рішення суду першої інстанції, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у даній справі у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Племінний завод-Дослідне господарство "Золотоніське" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі № 925/1792/21 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2022 у справі № 925/1792/21 скасувати.

3.Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Золотоніської міської ради повністю.

4. Стягнути з Золотоніської міської ради (ідентифікаційний код 26536152, вул. Садовий проїзд, буд. 8, м. Золотоноша, Черкаська область, 19702) на користь Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" (ідентифікаційний код 14212697, вул. Богодухівська, буд. 1, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700) судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

6. Справу № 925/1792/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.10.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир