Рішення

від 23.10.2023 по справі 523/6261/23

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 523/6261/23

Провадження №2/523/3094/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"23" жовтня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючої судді Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлік Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІП ВАН» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІП ВАН» про визнання права власності, звернулась адвокат Бойко Наталія Іванівна.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 26.11.2019 року між ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ» та позивачем ОСОБА_1 , був укладений Договір купівлі-продажу деривативу, за умовами якого ТОВ «ІНГРАДБУД» зобов`язався продати майнові права на об`єкт нерухомого майна у визначений час та на визначених умовах у майбутньому,з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту. Об`єктом нерухомості визначено: одне житлове приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 у мажах АДРЕСА_2 та залізниця (1-а черга будівництва), яке стане об`єктом нерухомості після реєстрації права власності на нього в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Представник позивача зазначає, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконала, здійснила оплату за об`єкт нерухомості в повному обсязі, перерахувала ТОВ «ІНГРАДБУД» повну суму грошових коштів, що підтверджується квитанціями про оплату.

Представник позивача зазначає, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.07.2022 року, яке залишено в силі постановою Одеського апеляційного суду від 12.12.2022 року визнано дії ТОВ «ІНГРАДБУД» щодо розірвання договору купівлі-продажу майнових прав протиправними, зобов`язано виконати умови Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №21/1-249 від 26.11.2019 року, укладеного між ТОВ «ІНГРАДБУД» та ОСОБА_1 , а саме передати ОСОБА_1 , за актом прийому передачі жиле приміщення (квартиру), під будівельним номером АДРЕСА_3 .

Після набрання рішення суду законної сили, позивач направила заяву до відповідача про добровільне виконання рішення суду та просила передати за актом прийому передачі житлове приміщення, однак, заява була проігнорована.

Крім іншого, представник зазначає, що відповідач змін назву, та місце знаходження.

На підставі викладеного представник позивача просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на жиле приміщення (квартиру) під будівельним номером АДРЕСА_3 ; стягнути з відповідача судові витрати.

Після надходження та реєстрації зазначеної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 06 червня 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті (а.с.66).

Чергове судове засідання у справі призначено на 23 жовтня 2023 року. Сторони до суду не з`явились.

На адресу суду 23.10.2023 року (вх. № 8251) надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойко Анастасії Вадимівни щодо розгляду справи у відсутність сторони позивача, згідно поданого клопотання представник зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити та, що не заперечує з приводу заочного розгляду справи (а.с.71).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КІП ВАН» до суду не з`явився, відповідач не одноразово повідомлявся про час та місце слухання справи, на адресу суду в чергове повернувся поштовий конверт з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.69-70). Відповідач відзиву на позов не надав, не висловив думки щодо заявлених позовних вимог.

Згідно положення ч. 10 ст. 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

За даними ЄДР юридична адреса відповідача ТОВ «КІП ВАН» є: Україна, 36039, Полтавська область, м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 47 (а.с.56).

З огляду на зазначене, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно, представник позивача звернувся з клопотанням щодо розгляду справи у відсутність сторони позивача, представник відповідача про причини не явки суду не повідомив, є таким, що повідомлений про час та місце слухання справи, а відтак, підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно позовної заяви, позивач посилається на те, що відповідач ігнорує та виконує рішення суду, не визнає право власності позивача на квартиру, а тому позивач змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного, не визнаного права.

Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.07.2022 року (справа № 523/11332/21) позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСБУДІНВЕСТ» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, було задоволено.

Визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» щодо розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-249 від 26.11.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» та ОСОБА_1 з 21 травня 2021 року противоправними.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД» виконати умови Договору купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 21/1-249 від 26.11.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГАДБУД» та ОСОБА_1 , а саме: передати ОСОБА_1 за актом прийому-передачі жиле приміщення (квартиру), під будівельним номером АДРЕСА_3 (будівельна адреса АДРЕСА_4 ), яке складається з двох житлових кімнат.

Рішення суду набрало законної сили на виконання судового рішення позивачу було видано виконавчі листи.

Зокрема, вищевказаним рішенням були встановлені наступні обставини: що 26.11.2019 року між ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ» (Продавцем) в особі директора Самусєвої Оксани Олександрівни та ОСОБА_1 (Покупцем) був укладений Договір купівлі-продажу деривативу (оригінал договору у вигляді документу на папері) №261119-007 від 26.11.2019 року (далі Договір-1), відповідно до ст.1 якого сторони дійшли згоди надати значення наступним термінам:

«Дериватив»- форвардний контракт, який визначено в п.2.1. цього Договору, який являє собою двосторонню угоду за стандартною (типовою) формою, що засвідчує зобов`язання ТОВ «ІНГРАДБУД» продати майнові права на об`єкт нерухомого майна у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту;

«Об`єкт нерухомого майна» - одне житлове приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 та залізниця (1-а черга будівництва)», яке стане об`єктом нерухомості після реєстрації права власності на нього в порядку, визначеному чинним законодавством України, та має наступні попередні проектні характеристики:

Найменування об`єкту нерухомого майна: житлове приміщення (квартира)

Будівельний номер: 21/1; Квартира номер: 249; Під`їзд номер: 1; Поверх: 21; Проектна загальна площа кв.м.: 52,9; Проектна житлова площа кв.м.: 21,7; Кількість кімнат: 2.

Відповідно доп.2.1Договору-1за цимдоговором продавецьзобов`язався передатипокупцеві,а покупецьзобов`язався прийнятий оплатитидериватив знаступними характеристиками: Назва: Форвардний контракт; Вид деривативу: З поставкою базового активу; Форма існування: Документарна.

Продавець за Форвардним контрактом, код за ЄДРПОУ: ТОВ «ІНГРАДБУД», ідентифікаційний код: 39692537.

Продавець заФорвардним контрактом,код заЄДРПОУ:ТОВ «КОМПАНІЯЗ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ»,код:34674406,що дієвід свогоімені зарахунок тав інтересахпайового венчурногоінвестиційного фондунедиверсифікованого видузакритого типу«АТЛАС»,код ЄДРІСІ2331026. Дата укладення:26листопада 2019р. Номер форвардного контракту: №261119-004. Базовий актив деривативу: Майнові права на об`єкт нерухомого майна. Строк дії форвардного контракту: До набрання чинності Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна.

Строк виконання зобов`язань за деривативом: Момент передачі покупцю деривативу (Форвардного контракту) на підставі Акту прийому-передачі.

Дата реєстрації деривативу на товарній біржі: 26.11.2019 року на Товарній біржі «Український центр біржової торгівлі». Кількість, штук: 1 (один)

Відповідно до п.2.2 Договору-1 на дату укладення Договору дериватив належить Продавцеві. З укладенням цього Договору та після повної та належної чином сплати Покупцем ціни договору всі права та обов`язки, які Продавець має за Форвардним контрактом (деривативом) повністю, безумовно та без винятків переходять до Покупця відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.3.1. Договору-1 на дату укладення Договору сторони визначили ціну договору у розмірі 264500 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 11020, 83 доларів США за комерційним обмінним курсом української гривні до долара США банку Продавця на дату укладення цього Договору.

Згідно п.3.3. Договору-1 платіж в рахунок сплати ціни Договору має бути здійснений покупцем в порядку та строки, встановлені графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору-1.

Відповідно до п.5.1. Договору-1 Продавець зобов`язується передати Покупцю дериватив протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення Покупцем повної оплати Ціни договору відповідно до умов цього Договору по акту прийому-передачі деривативу, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.5.2. Договору-1 акт прийому-передачі деривативу є підтвердженням права покупця на дериватив.

Відповідно до п.5.3. Договору-1 зобов`язання Продавця щодо передачі Покупцю деривативу згідно п.5.1. цього Договору вважаються виконаними з моменту передачі деривативу Покупцю на підставі Акту прийому-передачі деривативу.

18.12.2020 року між ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ» (Продавцем) в особі директора Самусєвої Оксани Олександрівни та ОСОБА_1 (Покупцем) був підписаний акт прийому-передачі деривативу (далі - Акт), відповідно до п.1 якого на виконання та в повній відповідності до укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу деривативу №261119-007 від 26.11.2019 року Продавець передав, а Покупець прийняв дериватив з наступними характеристиками:

Назва: Форвардний контракт

Вид деривативу: З поставкою базового активу

Форма існування: Документарна

Продавець за Форвардним контрактом, код за ЄДРПОУ: ТОВ «ІНГРАДБУД», ідентифікаційний код: 39692537

Продавець за Форвардним контрактом, код за ЄДРПОУ: ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ», код: 34674406, що діє від свого імені за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «АТЛАС», код ЄДРІСІ 2331026

Дата укладення: 26.11.2019 р.

Номер форвардного контракту: 261119-004

Базовий актив деривативу: Майнові права на об`єкт нерухомого майна

Строк дії форвардного контракту: До набрання чинності Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна

Строк виконання зобов`язань за деривативом: Момент передачі покупцю деривативу (Форвардного контракту) на підставі Акту прийому-передачі

Дата реєстрації деривативу на товарній біржі: 26.11.2019 року на Товарній біржі «Український центр біржової торгівлі»

Кількість, штук: 1 (один)

Пунктом 2 Акту сторони засвідчили, що Покупець повністю сплатив Продавцю ціну деривативу за Договором у розмірі 261795,80 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 11020,83 доларів США за комерційним обмінним курсом української гривні до долара США банку Продавця на дату укладення цього Договору.

Крім того, пунктами 3, 4 Акту сторони засвідчили, що усі зобов`язання кожної зі сторін за Договором виконані належним чином. Сторони одна до одної не мають вимог чи претензій у зв`язку із виконанням умов Договору. Підписанням цього Акту Продавець засвідчує відсутність будь-яких претензій майнового чи немайнового характеру щодо деривативу.

26.11.2019 року між ТОВ «ІНГРАДБУД» (Продавцем) в особі директора Сіскович Наталії Вікторівни та ОСОБА_1 (Покупцем) був підписаний Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №21/1-249 від 26.11.2019 року (далі Договір-2), відповідно до п.01 якого сторони дійшли згоди надати значення наступним термінам:

«Форвардний контракт (Дериватив)» - укладений на ТОВАРНІЙ БІРЖІ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ» між Продавцем та ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ», яке діє від власного імені за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «АТЛАС», форвардний контракт №261119-004 від 26.11.2019 року,

«Договір купівлі-продажу деривативу» укладений на ТОВАРНІЙ БІРЖІ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ» між Покупцем і ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ОДЕСБУДІНВЕСТ», яке діє від власного імені за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «АТЛАС», договір купівлі-продажу деривативу №261119-007 від 26.11.2019 року, укладений на Товарній біржі «Український центр біржової торгівлі»;

«Об`єкт будівництва (житловий будинок)» - житловий 2-секційний 21-етажний будинок за адресою: АДРЕСА_4 та залізна дорога (1-а черга будівництва);

«Об`єкт нерухомого майна (приміщення)» - одне житлове (квартира) приміщення, вказане в п.2 Договору у складі Об`єкта будівництва, яке стане об`єктом будівництва після реєстрації права власності на нього в порядку, визначеному діючим законодавством України;

«Майнові права» - всі права на Об`єкт нерухомого майна, які належать Продавцю на умовах, визначених в п.0.3. Договору, та надають право Покупцю отримати у власність Об`єкт нерухомого майна на умовах, визначених цим Договором, які після придбання Покупцем їх у власність здійснюються шляхом реєстрації права власності (володіння, користування та розпорядження) на Об`єкт нерухомого майна після прийняття Об`єкту будівництва в експлуатацію, за умови проведення Покупцем 100% розрахунків за Договором, Договору купівлі-продажу деривативу та оформлення Покупцем відповідних правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності.

«Ціна (вартість) майнових прав» - вартість майнових прав на Об`єкт нерухомого майна, встановлена в п.3.1. цього Договору, яка може підлягати зміні (коректуванню) на умовах зазначеного Договору;

«Акт приймання-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомого майна (приміщення)» - документ, що підписується Сторонами на умовах, викладених в цьому Договорі, та підтверджує передачу Продавцем у власність Покупця майнових прав на Об`єкт нерухомого майна та самого приміщення.

Відповідно до п.02 Договору-2 цей Договір укладено Сторонами на виконання Форвардного контракту і вимоги особи, яка стала власником (Покупцем) Форвардного контракту відповідно до Договору купівлі-продажу деривативу.

Відповідно до п.1.1.1. Договору-2 Покупець зобов`язується оплатити Ціну (вартість) майнових прав на Приміщення Житлового будинку, після проведення їх повної оплати прийняти у власність Майнові права на приміщення у складі Житлового будинку.

Відповідно до п.1.1.2. Договору-2 Продавець зобов`язується побудувати Житловий будинок, і після отримання сертифіката відповідності або декларації готовності об`єкта будівництва (житлового будинку) до експлуатації, або іншого документу, який згідно з чинним законодавством буде підтверджувати прийняття Житлового будинку в експлуатацію, і за умови виконання Покупцем всіх зобов`язань по перерахуванню грошових коштів, згідно п.3.1. Договору, передати по Акту у власність Покупцеві майнові права на Приміщення, яке повинно відповідати вимогам, вказаним в розділі 2 Договору.

Згідно п.1.3. Договору-2 орієнтовний строк закінчення будівництва Житлового будинку 30 травня 2020 року.

Відповідно до п.2.1. Договору-2 Продавець після отримання документа зазначеного в п.1.1.2 Договору та за умови виконання Покупцем всіх зобов`язань, зазначених в п.3.1. Договору, на умовах цього Договору, зобов`язується передати у власність Покупцю майнові права на Приміщення та саме Приміщення, яке відповідає таким вимогам:

2.1.1. Будівельна адреса Об`єкта нерухомого майна (Приміщення): житлове (квартира) приміщення під будівельним номером

АДРЕСА_5 на момент укладення даного Договору становить 52,9 кв.м.

Згідно п.3.1. Договору-2 на виконання прийнятих на себе зобов`язань по Договору, Покупець зобов`язується перерахувати на поточний рахунок Продавця або внести в касу Продавця в строк не пізніше 20.12.2019 року суму в розмірі 396750 грн., в т.ч. НДС 20%, яка еквівалентна 16531,25 дол. США згідно комерційного курсу валют на дату виставлення відповідного рахунку Продавцем, в наступному порядку:

-передоплату в розмірі 90624 гривень 96 копійок, в тому числі ПДВ, яка еквівалентна 3776,04 доларам США згідно комерційного курсу валют на дату виставлення відповідного рахунку Продавцем, Покупець сплачує в строк до 26.11.2019 р.

-залишкову суму у розмірі еквівалентному 12755,21 доларів США згідно комерційного курсу валют на дату виставлення відповідного рахунку Продавцем, Покупець сплачує в строк до 20.12.2019 р.

Рахунок, виставлений Продавцем, дійсний 1 (один) банківський день з моменту виставлення.

Судом встановлено, що свої зобов`язання за Договором-2 Позивачка ОСОБА_1 по оплаті за Об`єкт нерухомого майна виконала в повному обсязі, перерахувавши ТОВ «ІНГРАДБУД» повну суму за договором, що підтверджується матеріалами справи. Не заперечує факт розрахунку позивача ОСОБА_1 за Договором2 і відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГРАДБУД», зазначаючи про це у відзиві на позов.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталась до відповідача з заявою про добровільне виконання рішення суду. Заява підписана 08.02.2023 року (а.с.47-48).

Таким чином, порушене/невизнане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦПК України).

Статтею 525ЦК Українипередбачена недопустимістьодносторонньої відмовивід зобов`язання- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Боржник зобов`язанийвиконати свійобов`язок,а кредитор-прийняти виконанняособисто,якщо іншене встановленодоговором абозаконом,не випливаєіз сутізобов`язаннячи звичаївділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ст.527 ЦК України).

Крім іншого, згідно ч.1.2 ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положення ст.177 ЦК України - об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Об`єкти цивільних прав можуть існувати у матеріальному світі та/або цифровому середовищі, що обумовлює форму об`єктів, особливості набуття, здійснення та припинення цивільних прав і обов`язків щодо них.

Згідно положення ст. 655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Особливості купівлі-продажуоб`єктів незавершеногобудівництва тамайбутніх об`єктівнерухомості визначаютьсязаконом. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (Стаття 656 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України обумовлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 331 ЦК України передбачені підстави для набуття права власності - Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Правовідносини сторіндоговору профінансування будівництва,порядку управлінняцими коштамирегулюються ЗакономУкраїни від19червня2003року №978-1V «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон № 978-ІУ) та Законом України від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» (далі - Закон № 1560-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 7 та статті 4 Закону № 1560-ХІ1 інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У статті 2 Закону № 978-ІУ вказано, що об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобто після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник, зокрема, подає: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об`єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо) (у разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав); довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав); технічний паспорт на об`єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо); завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридйчних осіб (замовником будівництва): документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об`єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об`єкта нерухомого майна); документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна його адреса не змінилася) (пункт 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868).

У пункті 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо). Технічний паспорт на окреме індивідуальне визначене нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справа 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на під договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

Таким чином, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єкті розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних, виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових на нерухомі речі, як передбачено в частині 1 статті 182 та частині 2 статті 331 ЦК України для новоствореної речі, цивільне законодавство не містить.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, в разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснює на загальних засадах цивільного законодавства.

Відповідно дочастин першоїта другоїстатті 5ЦПК України,здійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне поруш оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушень цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосує; конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтерес захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефектові тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру і порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного С від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справ 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних про охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, спосіб захисту, передбачений ст. 392 ЦК України, є різновидом загального способу захисту визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового шляху відновлення порушеного права.

Практика визнання права власності на об`єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивача можливості оформити право власності в позасудовому порядку, як ефективного способу захисту порушених прав викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 27.02.2019 року справа № 761/32696/13; 03.04.2019 року справа № 1609/6643/12; від 15.05.2019 року справа №522/102/13.

А відтак, у випадку не визнання, оспорювання за інвестором, яким виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач без жодних правових підстав, після прийняття будинку в експлуатацію та ігноруючи рішення суду про зобов`язання передати ОСОБА_1 за актом прийому - передачі жиле приміщення (квартиру), під будівельним номером АДРЕСА_3 (будівельна адреса АДРЕСА_4 ), яке складається з двох житлових кімнат, не здійснив дій щодо передачі житлового приміщення позивачу/інвестору.

Відповідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що позивач довела суду обставини на які посилалась у позові, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 гривень, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно запровадженого принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Відповідно до ст.30Закону України"Проадвокатуру таадвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно із ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 3.10.2019р. по справі № 922/445/19, дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи, співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвоката на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт у суді, ціною позову та значенням справи для сторін, задоволенням позову, суд вважає, що визначений адвокатом розмір витрат у розмірі 20 000 гривень, на оплату послуг, відповідає принципам співмірності витрат на оплату послуг адвоката, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76, 81, 82, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 177, 328, 331, 392, 525, 526, 530, 655 ЦК України, Пленумом ВС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІП ВАН» про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: Одеська область, Ренійський район, с. Нагірне) право власності на жиле приміщення квартиру, під будівельним номером АДРЕСА_3 ( будівельна адреса АДРЕСА_4 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІП ВАН» (код ЄДРПОУ: 39692537, місце знаходження: м. Полтава, вул. Пушкінська, буд. 47) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: Одеська область, Ренійський район, с. Нагірне) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3880, 24 гривні, та витрати на правничу допомогу у розмірі: 20000 гривень, а всього стягнути 23880, 24 гривні.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27.10.2023р.

Суддя: