Постанова

від 31.10.2023 по справі 912/428/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 року м.Дніпро Справа № 912/428/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2023 (суддя Поліщук Г.Б.)

у справі № 912/428/23

за позовом Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради, 25022, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1, кімн. 1

до відповідача Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, з вимогами про: - прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (р/р ІІА923052990000026004005101000 Кіровоградське РУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК") основний борг в сумі 29450,79 грн. та 2834,60 грн. втрат від інфляції; - судові витрати по справі покласти на відповідача; - справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження; - справу розглянути без участі представника позивача.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення (збільшення) позовних вимог, у якій позивач зазначив, що після подачі позовної заяви, відповідачем здійснено часткову оплату суми боргу, а тому просив стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку основний борг в сумі 11 451,02 грн та 3216,10 грн втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області від 24.12.2021 №238/218/15 та Договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю від 24.12.2021 №283/1/219/15 в частині повної та своєчасної оплати послуг з оренди та відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги і утримання нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2023 у справі № 912/428/23 прийнято заяву Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради від 23.05.2023 про зменшення розміру позовних вимог та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням вказаної заяви. У задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Комунальним підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2023 у справі № 912/428/23 та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що рішення суду не ґрунтується на нормах матеріального права. За умовами договору, відповідач мав відшкодувати витрати орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у спірний період відповідач не звертався до позивача про припинення постачання тих чи інших послуг. Тому висновок суду про ненадання послуг по утриманню, обслуговуванню та збереженню орендованого майна не відповідає фактичним обставинам справи. Факт надання послуг випливає зі змісту укладених між сторонами договорів. Факт отримання представниками відповідача рахунків та актів приймання-передачі виконаних послуг підтверджується підписом в журналі про їх отримання працівниками відповідача. В судовому засіданні відповідач підтвердив факт наявних трудових відносин з вказаними в журналі особами. Твердження суду що акт виконаних послуг №ОУ-0000004648 від 20.12.2021отримано 05.04.2021 не відповідає фактичним обставинам, адже згідно копії журналу вручення, зазначено дату «20 грудня», вказано суму та номер врученого акту та рахунку, підпис та прізвище особи, що їх отримала. При цьому при знятті копії відбулось накладення сторінок (дата 05.04.2021), що видно на ксерокопії. Твердження суду про ненадання копій актів прийому-передачі як на підставу відсутності факту надання позивачем та споживання відповідачем послуг спростовує той факт, що акт прийому-передачі є двостороннім документом і він передбачає момент повернення його після підписання другою стороною, а отже у позивача була відсутня можливість надання такого акту без підписання та повернення його відповідачем. З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованості за період грудень 2021 лютий 2023 у розмірі 11 451,02 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2023 у справі № 912/428/23 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає, що за умовами договорів підставою для оплати орендарем наданих послуг є акт прийому-передачі виконаних робіт. Разом з тим позивачем до матеріалів справи не надано Актів прийому-передачі виконаних послуг за спірний період та доказів їх направлення/вручення відповідачу, як передбачено умовами договорів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Отже апеляційна скарга не містить доводів щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Комунальним підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (Орендодавець) та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області № 238/218/15 від 24.12.2021 (далі - Договір № 238/218/15). Відповідно до умов вказаного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування майно - нежитлове приміщення загальною площею 51,74 кв.м. (корисна площа: 31,90 кв.м., місця загального користування: 19,84 кв.м.), розташоване за адресою: вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Згідно п. 3.1. Договору до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна, яке зобов`язується здійснювати Орендодавець, а саме: забезпечення електроенергією, теплом, водопостачання та водовідведення, вивіз твердих відходів, експлуатаційні витрати (обслуговування та ремонт комунальних мереж, елементів приміщень, упорядкування орендованого майна, догляд за прибудинковою територією, утримання обслуговуючого персоналу), охорона, прибирання кабінетів та місць загального користування, а також відшкодування за користування земельною ділянкою, дані витрати є складовою загальної операції - надання нерухомості в оренду та відшкодовуються (компенсуються) Орендарем додатково на основі окремого договору, укладеного із орендодавцем.

Орендар сплачує орендну плату та індексацію на рахунок Орендодавця, щомісячно до 5 числа, що настає за поточним місяцем оренди (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору Орендар сплачує орендну плату та індексацію на підставі рахунків Орендаря та актів приймання-передачі наданих послуг. Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату із податком на додану вартість. Орендодавець надсилає Орендарю рахунок не пізніше останнього дня поточного місяця оренди. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець передає Орендарю Акт приймання-передачі виконаних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.

Згідно п.4.1 Договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема, звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

Пунктом 6.5 Договору сторони погодили, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору орендодавець зобов`язаний надати орендарю для підписання: три примірника договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю.

Орендар зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю: підписати і повернути орендодавцю примірник договору або подати орендодавцю зауваження до розрахунку послуг, що підлягають відшкодуванню орендарем підписати та повернути орендодавцю примірник договору.

Пунктом 12.1. Договору сторони погодили, що Договір укладено на строк, визначений у пункті 10 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання. Строк оренди за цим договором починається з дати визначеної в Договорі і закінчується датою припинення цього договору та підписання акта повернення майна.

Пунктом 10.1 (3) Умов передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30 листопада 2026 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання умов договору оренди, 24.12.2021 сторонами було укладено Договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю № №283/1/219/15 (далі - Договір № 283/1/219/15, згідно п. 1.1. якого Орендодавець забезпечує утримання, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. А.Паученка, 64/53, загальною площею (без підвалу): 2 971,2 м.кв, а також утримання прибудинкової території, та забезпечує комунальними та іншими послугами Орендаря, а Орендар відшкодовує їх пропорційно до займаної ним площі (при наявності засобів обліку відповідно до показників лічильників та/або кількості працівників Орендаря, які працюють в орендованих приміщеннях). До витрат, що відшкодовуються Орендодавцю належать: відшкодування за спожиту активну електроенергію; відшкодування послуги з розподілу електроенергії: відшкодування послуги за перетікання реактивної електроенергії; відшкодування за теплопостачання; відшкодування за водопостачання та водовідведення; відшкодування за вивіз твердих побутових відходів; відшкодування за охорону приміщень; відшкодування експлуатаційних витрат; відшкодування послуг з прибирання кабінетів та місць загального користування; відшкодування плати за користування земельною ділянкою (відшкодування частини земельного податку).

Орендар використовує нерухоме майно загальною площею 51,74 кв.м. (корисна площа 31,90 кв.м., місця загального користування 19,84 кв.м.), розміщене на VI поверсі будівлі.

В п. 3.2.4. Договору № 283/1/219/15 встановлено обов`язок орендаря своєчасно та у повному обсязі перераховувати на розрахунковий рахунок орендодавця плату за утримання орендованого майна, відшкодування комунальних та інших витрат. Оплата Орендарем проводиться за КПКВК 6151010, в строки: по електропостачанню не пізніше 5 робочих днів після виставлення рахунку-фактури та акту прийому-передачі виконаних послуг; по іншим витратам - до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків-фактур та актів прийому-передачі виконаних послуг.

Пунктом 5.1 Договору №283/1/219/15 сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30 листопада 2026 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання.

Вказані Договори підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

По факту надання послуг позивачем надавалися відповідачу акти прийому-передачі виконаних послуг та рахунки на оплату таких послуг.

Як зазначає позивач відповідачем не сплачено у повному обсязі суми орендної плати та послуги на утримання орендованого майна.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог заборгованість відповідача перед позивачем складає 11 451,02 грн. та 3 216,10 грн. втрат від інфляції нарахованих на суму боргу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області в задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі. В обґрунтування вказаного рішення господарський суд зазначив, що позивачем до матеріалів справи не надано Актів прийому-передачі виконаних послуг за спірний період та доказів їх направлення/вручення відповідачу, як то передбачено умовами договорів. Доданий позивачем до матеріалів справи, в якості підтвердження отримання відповідачем вищезазначених актів виконаних послуг, витяг на зразок журналу з підписами невідомих осіб не може розцінюватись судом як доказ на підтвердження даної обставини, оскільки зі змісту означеного витягу з журналу тощо неможливо встановити (ідентифікувати) особу, яка отримала вищевказані акти виконаних послуг. Акт виконаних послуг № ОУ-0000004648 від 20.12.2021 отримано 05.04.2021, тобто раніше дати самого акту. Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів направлення Комунальним підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради актів для підписання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми.

Колегія не погоджується з висновком господарського суду з огляду на наступне.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі статтею 759 ЦК України, встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендна плата встановлюється грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

У відповідності ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік комунальних послуг, до яких віднесено, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.3. Договору оренди орендар сплачує орендну плату та індексацію на рахунок Орендодавця, щомісячно до 5 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Згідно п. 3.2.4. Договору № 283/1/219/15 встановлено, що оплата за утримання орендованого майна, відшкодування комунальних та інших витрат Орендарем проводиться за КПКВК 6151010, в строки: по електропостачанню не пізніше 5 робочих днів після виставлення рахунку-фактури та акту прийому-передачі виконаних послуг; по іншим витратам - до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків-фактур та актів прийому-передачі виконаних послуг.

Разом з тим в період з грудня 2021 по лютий 2023 року відповідачем не в повному обсязі та несвоєчасно вносилась орендна плата та витрати на утримання орендованого майна, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 11 451,02 грн.

Відповідач заперечує проти заявленої до стягнення суми та зазначає, що оплата орендарем проводиться на підставі акту прийому-передачі наданих послуг. Проте акти, які стали підставою для стягнення заборгованості, у останнього відсутні.

Колегія суддів зазначає, що договір оренди нерухомого майна та договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю було укладено до 30.11.2026 року.

Доказів розірвання, припинення чи визнання недійсними вказаних договорів сторонами не надано.

При цьому відповідач не спростовує факту надання йому послуг на утримання орендованого майна, визначених Договором №283/1/219/15 у період, за який стягується заборгованість.

Як зазначає позивач, представниками відповідача отримувалися акти № ОУ-0000004322 на суму 208,26 грн, № ОУ-0000004648 на суму 2617,04 грн, № ОУ-0000003975 на суму 2371,36 грн, № ОУ-0000004160 на суму 2427,35 грн, № ОУ-0000004323 на суму 2597,35 грн та № ОУ-0000004510 на суму 3619,42 грн, про що останній надає копії сторінок з журналу вручення актів, які містять підписи працівників відповідача про отримання таких актів.

Колегія суду звертає увагу, що в журналі про вручення актів містить підпис та прізвище особи, яка отримувала акти. Аналогічні підписи даної особи містяться і на копіях актів та рахунках, які надані відповідачем у справу.

Відповідачем не заперечено та не надано доказів, що спростовували б викладені обставини.

Використовуючи орендоване приміщення та споживаючи комунальні послуги орендар, не був позбавлений можливості самостійно звернутися до орендодавця та отримати такі акти, у разі їх відсутності та мав відшкодувати вартість наданих йому послуг.

Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмету доказування по справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об`єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами обов`язку сплатити орендну плату та здійснити оплату послуг які були надані позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування рішення суду, задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 11 451,02 грн.

Окрім того позивачем заявлено до стягнення суму втрат від інфляції нараховану на суми заборгованості у розмірі 3216,10 грн.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів вбачає підстави для задоволення позовної вимоги та стягнення з відповідача суми втрат від інфляції у розмірі 3 216,10 грн.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що скаржником доведена обґрунтованість апеляційної скарги, встановлені обставини та докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення сум, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору (за подання позовної заяви у розмірі 2 684,0 грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн.) покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2023 у справі № 912/428/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2023 у справі №912/428/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м.Київ, вул. Московська, 8 корп.30; код 37956207) на користь Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (25022, м.Кропивницький, пл. Г.Майдану, 1, кімн.1; код 04013867) 11 451,02 грн. боргу, 3 216,10 грн. втрат від інфляції, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 684,0 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А.Коваль

Суддя А.Є.Чередко