Рішення

від 31.10.2023 по справі 915/754/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року Справа № 915/754/21(915/1191/23)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; адреса електронної пошти: kptvkg@meta.ua; код ЄДРПОУ 31948866)

до відповідача: Приватного підприємства "Укртехсервіс" (код ЄДРПОУ 31336556, вул. Європейська, буд. 19-В, кім. 21, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001)

про: стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг у сумі 69037,01 грн.

в с т а н о в и в:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Укртехсервіс" заборгованості по оплаті комунальних послуг за Договором №88Ф від 06.02.2023 про надання послуг з постачання теплової енергії сумі 69037,01 грн. за період з 01 серпня 2022 року по 30 червня 2023 року включно, з яких: 66884,88 грн. - постачання теплової енергії, 1580,63 грн. - інфляційні нарахування, 571,50 грн. - 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено обставини невиконання боржником зобов`язань за Договором №88Ф від 06.02.2023 щодо оплати наданих послуг.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 справі присвоєно номер 915/1191/23 та у зв`язку з виключенням з розподілу справи головуючого судді, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство позивача, головуючим суддею призначено суддю Давченко Т.М.

Ухвалою суду від 31.07.2023 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1191/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 21.08.2023 суд постановив матеріали справи № 915/1191/23 за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (код ЄДРПОУ 31948866) до Приватного підприємства "Укртехсервіс" (код ЄДРПОУ 31336556) про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг передати головуючому судді, у провадженні якого перебуває № 915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (ідентифікаційний код 31948866).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №58 від 25.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1191/23 на підставі ухвали суду від 21.08.2023.

Згідно витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2023 головуючим у справі №915/1191/23 визначено суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 30.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, ідентифікаційний код 31948866), їй присвоєно номер 915/754/21(915/1191/23). Судом постановлено розгляд справи почати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.

Відзивом від 21.08.2023 відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити.

Заперечення обґрунтовано наступним: в порушення ст.201.10 Податкового Кодексу України КП «ТВКГ» починаючи з 2022 року не реєструвало податкові накладні. Загальна сума незареєстрованого ПДВ станом на 01 вересня 2022 року становить 37 408, 65 грн., про що відповідач неодноразово повідомляв керівництво підприємства (останній раз 28 липня 2023 року листом № 33). Враховуючи рахунки, які виставляло підприємство після 01 вересня 2022 року, сума незареєстрованого ПДВ збільшилась та станом на 01 липня 2023 року складає 11 147,48 грн., загальна сума незареєстрованого ПДВ складає- 48 556,13 грн. Після реєстрації податкових накладних згідно вимог чинного законодавства, ПП «Укртехсервіс» відповідно до договору повинно буде сплатити надані рахунки, про що ми повідомляли керівництво КП «ТВКГ» листами №№ 34, 35 від 04 серпня 2023 року; системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу (постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 січня 2020 року у справі № 924/532/19).

Відповіддю на відзив від 24.08.2023 позивач позивач у повному обсязі не погоджується з доводами відповідача.

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі та вважає, що відповідач помилково вважає виникнення податкового кредиту з моменту виписки рахунку за спожиті комунальні послуги. При касовому методі податкового обліку, який застосовує КП «ТВКГ», дата виникнення податкового зобов`язання визначається як дата зарахування (отримання) коштів на поточний рахунок, а в разі не сплати рахунків, податкове зобов`язання відсутнє. Відповідач зазначає, що у разі, якщо відповідач вважає, що КП «ТВКГ» має заборгованість перед ним, має право скористатися передбаченим ст.4 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. На думку позивача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги не мають нічого спільного з надуманим відповідачем боргом. Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач зазначає, що має передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, що є способами захисту майнового права та інтересу.

04.09.2023 відповідачем подано до господарського суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач просить у задоволені позову відмовити повністю та зазначає наступне:

1) у відповіді на відзив від 24.08.2023 позивач не заперечує відсутність реєстрації податкових накладних на сплачені рахунки на загальну суму 37 408, 65 грн., хоча відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України зобов`язаний зареєструвати в стислі терміни;

2) відповідно до п. 187.10. Податкового кодексу України «Платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом». Приватне підприємство «Укртехсервіс» не входить до переліку підприємств та організацій, в відносинах з якими може бути застосований касовий метод реєстрації податкових накладних. Відповідно до 5 розділу Податкового кодексу України між підприємствами повинен бути застосований загальний метод реєстрації податкових накладних, що в даному випадку відсутнє.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (далі - Виконавець, Позивач) та Приватним підприємством «Укртехсервіс» (далі - Споживач, Відповідач) укладений індивідуальний договір № 88Ф від 06.02.2023 про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - Договір).

Договір № 88 Ф від 06.02.23 є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреби опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачеві. Договір укладено сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 Договору).

У відповідності до п. 5 Договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.

Об`єкт Споживача розташований в м. Южноукраїнськ, Миколаївської області за адресою: вул. Європейська, 19-В кім.21 (Додаток №1 до індивідуального договору №88Ф).

Згідно п. 33. Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 35 Договору, Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У відповідності до ч.3 п.42 Договору, Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Виконавець, в свою чергу, у відповідності до п.44 Договору, зобов`язаний забезпечити надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов Договору.

Проект Договору на адресу Споживача було направлено Виконавцем супровідним листом 20.05.2022 за вих. № 03/778 та отримано останнім 23.05.2022.

У відповідності до п.52 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання по 31.12.2022. Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України, умови даного Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме з 15.02.2022 року.

У відповідності до п.3 ч.4 ст.13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», якщо споживач, який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Обставини укладення договору сторонами не спростовуються.

У відповідності до умов договору позивачем у період з серпня 2022 по червень 2023 було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 66884,88 грн та виставлено відповідні рахунки на їх оплату.

Відповідачем зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконано.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок порушення відповідачем зобов`язання за договором.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ст. 9. Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно п. 36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила) споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до п. 37 Правил, Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за послуги закон покладає на споживача.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за Договором суду не надав, доводи позивача не спростував.

Заперечення відповідача які витікають з обставин, пов`язаних із виконанням позивачем тих чи інших обов`язків щодо реєстрації податкових накладних судом в якості підстав звільнення від обов`язку сплати платежів, визначених Договором, не приймаються до уваги з тих підстав, що п. 35 Договору, зміст якого наведено вище і яким врегульовано порядок сплати за відповідних платежів, не пов`язує їх сплату з наведеними відповідачем обставинами.

Зазначений у заявах по суті справи майновий інтерес Відповідача підлягає захисту шляхом звернення до Позивача з позовом в загальному порядку.

З зазначеного витікає, що позовні вимоги в частині стягнення оплати за послуги за серпень 2022 року - червень 2023 року є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 66884,88 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат в сумі 1580,63 грн та 3% річних в сумі 571,50 грн, суд зазначає таке.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні нарахування.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційний втрат та 3% річних судом встановлено, що позивачем правильно визначено період та суми нарахування.

Відповідачем контррозрахунку суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог також в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1580,63 грн та 3% річних в сумі 571,50 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укртехсервіс" (код ЄДРПОУ 31336556, вул. Європейська, буд. 19-В, кім. 21, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) заборгованість за Договором №88Ф від 06.02.2023 про надання послуг з постачання теплової енергії сумі 69037,01 грн за період з 01 серпня 2022 року по 30 червня 2023 року включно, з яких: 66884,88 грн. - заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, 1580,63 грн. - інфляційні нарахування, 571,50 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866),

відповідач: Приватне підприємство "Укртехсервіс" (код ЄДРПОУ 31336556, вул. Європейська, буд. 19-В, кім. 21, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001).

Судове рішення складено та підписано судом 31.10.2023.

Суддя В.О.Ржепецький