Рішення

від 26.10.2023 по справі 918/960/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/960/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Громтранс"

про стягнення заборгованості в розмірі 261 359, 89 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Громтранс" про стягнення боргу 261 359, 89 грн, з яких 174 428, 48 грн - залишок боргу за наданим кредитом, 42 751, 41 грн - залишок боргу за процентами, 33 180, 00 грн - залишок боргу за винагородою, 0,00 грн - пеня, 1 000 грн - штраф (фіксована складова), 10 000 грн - штраф (змінна складова).

Ухвалою суду від 13.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 10.10.2023.

Ухвалою суду від 10.10.2023 розгляд справи відкладено на 26.10.2023

У судове засідання 26.10.2023 позивач не з`явився, однак 11.09.2023 разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання 26.10.2023 також не з`явився, про дату, місце та час судового засідання належним чином повідомлявся.

При цьому, суд враховує, що від відповідача повернулися конверти з ухвалами від 13.09.2023 та від 10.10.2023 з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що кореспонденція відповідачу направлялась на адресу, що зазначена у позовній заяві, Договорі та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 33016, м. Рівне, вул. Фабрична, 4Б, офіс 3.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов до наступних висновків.

10 березня 2021 року Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (банк/позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Громтранс" (позичальник/відповідач) уклали кредитний договір №N20.88.0000000307 (договір), яким погоджено істотні умови кредитування.

Вид кредиту - строковий кредит (пункт А1).

Ліміт договору 200 000, 00 грн, в тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 200 000,00 грн на фінансування поточної діяльності (для придбання сировини та матеріалів, оплати товарів та послуг, виплати заробітної плати);

- у розмірі 0, 00 грн на сплату комісії за видачу кредитних коштів та у розмірі 0,00 грн на сплату страхових платежів зі строком повернення до 07.03.2024, шляхом здійснення погашення кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки з графіком платежів (Додаток №1 цього Договору).

Згідно до п. А6, п. А9, п. А10, п.А11 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20.90% річних. Також позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0,00% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання.

Крім того, згідно до п. А7 Кредитного договору, у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно до п.п. 2.2.2.-2.2.3 Кредитного договору, позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного договору та Повернути кредит у терміни, встановлені п.п.12, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.

Відповідно до п. 5.8. Кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф , що розраховується за наступною формулою: 1 000 грн +5% від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами (п. 6.1. договору).

Цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (п. 6.2. договору).

Додатком № 1 до договору погоджено графік погашення кредиту, відсотків, комісії та в цілому розмір щомісячного платежу.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання, передбачені договором, виконав в повному обсязі, надав позичальнику кредит у розмірі 200 000,00 грн, на підтвердження чого надав меморіальний ордер № TR.17050221.34560.70198 від 10.03.2021.

Позивач вказує, що станом на 18.08.2023 заборгованість відповідача за кредитним договором складала суму в розмірі 261 359, 89 грн, з яких 174 428, 48 грн - залишок боргу за наданим кредитом (тілом кредиту), 42 751, 41 грн - залишок боргу за процентами, 33 180, 00 грн - залишок боргу за винагородою, 0.00 грн - пеня, 1000, 00 грн - штраф (фіксована складова), 10 000, 00 грн - штраф (змінна складова).

Позивач стверджує, що на адресу відповідача направлялась претензія.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Дані факти матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено вище та не спростовано відповідачем, між сторонами виникли правовідносини внаслідок укладення 10 березня 2021 року кредитного договору.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 202, частини першої статті 626 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 629, 525, 612, 611 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до наданого банком розрахунку станом на 18.08.2023 заборгованість позичальника становить 261 359, 89 грн, з яких 174 428, 48 грн - залишок боргу за наданим кредитом (тілом кредиту), 42 751, 41 грн - залишок боргу за процентами, 33 180, 00 грн - залишок боргу за винагородою, 0.00 грн - пеня, 1 000, 00 грн - штраф (фіксована складова), 10 000, 00 грн - штраф (змінна складова).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц стверджує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Оцінивши наявні у справі первинні докази, не оспорювані відповідачем, суд зазначає, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується меморіальними ордерами і випискою по рахунку відповідача. Згідно з графіком погашення платежів, що є додатком 1 до договору, та згідно з умовами договору термін повернення кредиту - 07.03.2024.

Проте, як вбачається із виписки по рахунку відповідача та із розрахунку заборгованості, відповідачем не здійснювалось своєчасне повернення грошових коштів, у зв`язку з чим не сплаченими залишились 174 428, 48 грн кредиту.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення 174 428, 48 грн тіла кредиту, яка на час звернення з позовом до суду є простроченою і не сплаченою відповідачем.

Щодо заявлених до стягнення процентів у розмірі 42 751, 41 грн, то суд зазначає, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Суд звертає увагу, що нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 20, 90% передбачене п. А6 кредитного договору. Тому позивач має право нараховувати в межах визначеної і погодженої в договорі сторонами процентної ставки відповідні нарахування.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми процентів, судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок процентів за користування кредитом у межах дії кредитного договору, що вбачається з розрахунку заборгованості. Наведене відповідає судовій практиці та, зокрема, висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 про те, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється.

Відтак, позовна вимога про стягнення 42 751, 41 грн залишку заборгованості за процентами визнається обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 33 180, 00 грн заборгованості за винагородою, суд враховує, що одним із обов`язків позичальника є сплата банку винагороди відповідно до п. п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору. Так, згідно з п. 4.5 кредитного договору позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А10 договору. Пунктом А. 10 визначено, що позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного в п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від сплати за реєстрацію предметів застави, у поточну дату сплати процентів, протягом періоду фактичного користування кредитом. Сплата винагороди здійснюється у гривні, розрахунок здійснюється щоденно.

Крім цього, п. 4.6 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п. А.11 договору. А згідно з п. А 11 договору позичальник сплачує банку разову винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00 % від суми зазначеного в п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від сплати за реєстрацію предметів застави, у випадку збільшення розміру ліміту по договору.

Суд зазначає, що місячний розмір комісії 0,79% від суми кредитного ліміту становить 33 180, 00 грн, є арифметично вірним, а відтак підлягає до задоволення.

Щодо нарахування штрафу в розмірі 1 000, 00 грн (фіксована складова) та 10 000, 00 грн (змінна складова), то за п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, нараховані позивачем штрафи підлягаю списанню, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи в їх сукупності, перевіривши обставини, зазначені в позовній заяві, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум та підстави їх нарахування, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже про наявність підстав для частково задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 920, 40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 3 755, 39 грн покладається на відповідача, а решта на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 165, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Громтранс" (33016, м. Рівне, вул. Фабрична, 4 Б, офіс 3, ЄДРПОУ 43745613) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080) 174 428 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять вісім) грн 48 коп. заборгованості за наданим кредитом, 42 751 (сорок дві тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн 41 коп. заборгованості за процентами, 33 180 (тридцять три тисячі сто вісімдесят) грн 00 коп. заборгованості за винагородою та судові витрати у розмірі 3 755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн 39 коп.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 1 000, 00 грн (фіксована складова) та 10 000, 00 грн (змінна складова) відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2023 року.

Суддя А.М. Горплюк