Ухвала

від 23.10.2023 по справі 757/47556/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47556/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42014100060000134 від 23.04.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 (РНОНМ 2431625780000) які на праві власності належать ТОВ «РУЖ-КОСМЕТИК», код ЄДРПОУ 44550479 та заборонити товариству, у володінні якого перебуває вищезазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100060000134 від 23.04.2014 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, під час якого встановлено порушення майнових прав територіальної громади міста Києва, а саме вибуття поза волею власника нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , які належать територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності та відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві», переданий до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.09.2021 група невідомих осіб шляхом обману заволоділи нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , які належать територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №349764340 від 10.10.2023 року встановлено, що первинно право власності на нежилі приміщення АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 посвідченого 14.10.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .

Встановлено, що вказане свідоцтво було видано ОСОБА_4 на підставі акту про реалізацію майна, належного ОСОБА_6 , виданого державним виконавцем ВДВС Шевченківького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_7 при примусовому виконанні виконавчого провадження № 38493816 по виконанню виконавчого листа № 2604/6087/12 виданого 28.09.2012 Дніпровським районним судом м. Києва.

У виданому нотаріусом свідоцтві про право власності № НОМЕР_2 також зазначалося, що нежитлове приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 123, 80 кв.м. раніше належало ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень посвідченого 26.09.1995 державним нотаріусом Двадцятої державної Київської нотаріальної контори ОСОБА_8 за реєстровим № 7821-у.

Однак, згідно листа Головного територіального управління юстиції у м. Києві встановлено, що за даними архівного фонду № 25 Двадцятої київської державної нотаріальної контори у справах 1995 року не знайдено договору купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1; у справах Двадцятої київської державної нотаріальної контори відсутні відомості щодо держаного нотаріуса ОСОБА_8 (за даними наявними в КДНА нотаріус з таким прізвищем в 20 КДНК не працював) та за час існування (1994-2002 роки) Двадцятої київської нотаріальної контори реєстри з індексом «у» не заводились.

Крім того, згідно листа Дніпровського районного суду м. Києва № 684 від 01.02.2017 за період 2011-2017 цивільні справи за участю ОСОБА_6 , як сторони у справі, у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва не перебували, а за виконавчим листом № 2604/6087 значиться інша цивільна справа, з іншими сторонами та з іншими позовними вимогами.

При цьому, відповідно до листа Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 01.02.2017 встановлено, що виконавчий лист № 2604/6087/12 виданий 28.09.2012 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ «ОТП Факторинг» суми у розмірі 1128204, 57 грн. до Відділу не надходив та на примусовому виконанні у Відділі не перебував, а також державним виконавцем Відділу не проводився опис та арешт боржника, у зв`язку із чим майно не передавалося на прилюдні торги та державним виконавцем не видавався акт про реалізацію майна.

Вказане свідчить, що нежитлові приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 123, 80 кв.м. не були предметом продажу з прилюдних торгів.

Також, вказаний факт встановлений і Апеляційним судом м. Києва при розгляді справи 757/11989/15-ц за позовом Печерської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_4 , державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ін. про визнання недійсним та скасування свідоцтва, акту про реалізацію майна.

У подальшому, ОСОБА_9 від імені ОСОБА_4 спірні приміщення відчуженні ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2013 зареєстрованого в реєстрі за № 12550 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .

Проте, під час допиту в ході розслідування у кримінальному провадженні № 42014100060000134 від 22.04.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 повідомив, що ані з ОСОБА_4 ані з ОСОБА_10 не знайомий і вчиняти будь-які правочини щодо спірного майна не мав наміру, так як вказані приміщення ніколи не бачив, і їх власником не був.

В подальшому право власності на спірні приміщення зареєстровано за ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу № 12563 від 23.10.2013 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 757/27707/17 задоволено позовну заяву Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_12 про витребування з володіння ОСОБА_12 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлові приміщення АДРЕСА_2 (РНОНМ 179891880382). Вказане судове рішення набрало законної сили 21.06.2022.

При цьому встановлено, що 11.08.2021 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом ОСОБА_13 здійснено поділ об`єкта нерухомого майна нежитлові прміщення АДРЕСА_2 (РНОНМ 179891880382) на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_3 (РНОНМ 2431625780000) та групу нежитлових приміщень АДРЕСА_3 (РНОНМ 2431655380000).

В подальшому, 07.09.2021 року право власності на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень АДРЕСА_3 (РНОНМ 2431625780000) передано на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 672.673 від 07.09.2021 ТОВ «РУЖ-КОСМЕТИК», код ЄДРПОУ 44550479.

10.10.2023 року прокурором у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання об`єкту нерухомості - групи нежитлових приміщень АДРЕСА_2 (РНОНМ 2431625780000) речовим доказом у кримінальному провадженні № 42014100060000134 від 23.04.2014 року.

За таких обставин, прокурор просить накласти арештна об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 (РНОНМ 2431625780000) які на праві власності належать ТОВ «РУЖ-КОСМЕТИК», код ЄДРПОУ 44550479 та заборонити товариству, у володінні якого перебуває вищезазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Отже, оскільки, майно на яке просить накласти арешт прокурор, не є тимчасово вилученим, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.

Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100060000134 від 23.04.2014 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, під час якого встановлено порушення майнових прав територіальної громади міста Києва, а саме вибуття поза волею власника нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , які належать територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності та відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві», переданий до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.09.2021 група невідомих осіб шляхом обману заволоділи нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , які належать територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

10.10.2023 року прокурором у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання об`єкту нерухомості - групи нежитлових приміщень АДРЕСА_2 (РНОНМ 2431625780000) речовим доказом у кримінальному провадженні № 42014100060000134 від 23.04.2014 року.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Оскільки майно, на яке просить накласти арешт прокурор, є речовими доказами у кримінальному провадженні та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42014100060000134 від 23.04.2014 року, - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 (РНОНМ 2431625780000) які на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «РУЖ-КОСМЕТИК», код ЄДРПОУ 44550479, та заборонити товариству, у володінні якого перебуває вищезазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним

Роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, що за їх клопотанням арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором у кримінальному провадженні № 42014100060000134 від 23.04.2014 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1