Постанова

від 31.10.2023 по справі 139/123/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 139/123/23

Провадження № 22-ц/801/2069/2023

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Тучинська Н. В.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 рокуСправа № 139/123/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Берегового О.Ю., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року, постановлену суддею Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинською Н.В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 15.02.2023.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 10.04.2023, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду, витребувано у ОСОБА_1 та ПП «Влад» в комунальну власність Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району) Вінницької області.

На даний час Могилів-Подільською окружною прокуратурою розпочато заходи щодо виконання судового рішення від 10 квітня 2023 року, в результаті яких витребувано земельну ділянку з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300.Тому необхідність у заходах забезпечення позову відпала.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року заяву задоволено, скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 площею 2 га, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області та на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 ;-заборони відповідачу ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 площею 2 га, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області; -заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 площею 2 га, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області; -заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 площею 2 га, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення клопотання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, питання про скасування заходів забезпечення позову розглянуто за відсутності відповідача і його адвоката, оскільки вони не повідомлені належним чином. Також, суд прийняв клопотання, яке іншим учасникам справи не направлено, тому скаржник був позбавлений можливості висловити свою позицію щодо даного клопотання. Крім того, суд помилково зазначив, що ухвала набирає законної сили негайного.

На апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Від представника Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області надійшла до суду заява, в якій він просив розглянути справу у його відсутність. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

ОСОБА_1 та його адвокат, ПП «Влад» та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Враховуючи, що неявка сторін, повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,пояснення прокурората ОСОБА_2 ,дослідивши матеріалита обставинисправи,перевіривши законністьі обґрунтованістьухвали судув межахдоводів тавимог апеляційноїскарги та вимог,заявлених всуді першоїінстанції,суд приходитьдо висновкущо апеляційнаскарга непідлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістомст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Таким вимогам ухвала суду відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив ізобґрунтованості клопотаннята продоцільність наетапі виконаннясудового рішеннязадовольнити його,оскільки виконання судового рішення про витребування земельної ділянки неможливе через існуючі заборони для державних реєстраторів і державних кадастрових реєстраторів вчиняти дії, а також арешт земельної.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Забезпечення позову, яке застосовується ухвалою суду в порядку, передбаченому ст.ст. 149-159 ЦПК України, це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Зазначені обмеження діють до заміни судом виду забезпечення позову або до скасування заходів забезпечення позову.

Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у ст. 158 ЦПК України.

Частиною 1 даної статті передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Мурованокуриловецького районного суду від 10.04.2023, яке залишено без змін в апеляційному порядку, витребувано у ОСОБА_1 та ПП «Влад» в комунальну власність Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області земельну ділянку площею 2 га, що розташована на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

При цьому питання про скасування заходів забезпечення позову вирішено не було.

Обґрунтовуючи клопотаннязаявник посилаєтьсяна те,що наданийчас неможливовиконатирішеннясуду провитребуванняземельноїділянки шляхомвнесеннядоДержавного реєструречовихправна нерухомемайноправакомунальної власностіВендичанськоїселищноїради наземельну ділянку,оскількиєне скасованазабороназдійснюватибудь-якіреєстраційнідії щодоцієїземельноїділянки.Потребивіснуванні іншихзаходівзабезпеченняпозову немає,оскількипісляскасування заборонивчиненняреєстраційнихдій тапісляздійснення реєстраціїкомунальноївласностіна землю,вониперешкоджатимуть власникуздійснюватиповноваження щодоволодіння,користуваннятарозпорядження земельноюділянкою.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто суд скасовує заходи забезпечення позову за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Отже заявнику, щоб було задоволено його клопотання про скасування заходів забезпечення позову, слід довести існування підстав для висновків про необхідність їх скасування, зокрема, те, що потреба у забезпеченні позову у справі на даний час відсутня.

Саме у такий спосіб за клопотанням Могилів-Подільськоїокружної прокуратури і було вирішено питання про скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено.

Колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи питання про можливість скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі перевірив доводи позивача в клопотанні, дав їм належну правову оцінку, зазначивши це в ухвалі , яка відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційноїскаргипро те,що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відповідача ОСОБА_1 і йогоадвоката не були належним чином повідомлені про розгляд клопотання, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи судом призначено до розгляду клопотання на 25.09.2023. В свою чергу, представник відповідача 25.09.2023 на електронну адресу суду надіслав заяву про ознайомлення із клопотанням та просив відкласти судове засідання. Суд першої інстанції задовольнив дану заяву та відклав розгляд справи на 26.09.2023, про що було належним чином повідомлено учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ним належним чином виконано обов`язок щодо повідомлення учасників справи.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 вказано, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Крім того,апеляційний суднаголошує натому,що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у підсистемі Електронний суд, а тому він не був позбавлений можливості на мав достатньо часу для реалізації своїх прав, зокрема для надання заперечень щодо клопотання прокурора.

У відповідності до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Вказаною нормою не передбачений обов`язок розглядати заяву за обов`язковою участю учасників справи. та їх повідомляти про її розгляд.

Отже, порушень районним судом норм процесуального права при розгляді клопотання про скасування заходів забезпечення позову колегією суддів не встановлено.

Також не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що суд прийняв клопотання, яке в супереч ст. 183 ЦПК України іншим учасникам справи не направлено, тому скаржник був позбавлений можливості висловити свою позицію щодо даного клопотання.

Вінницький апеляційний суд звертає увагу, що процесуальний порядок розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, який регламентується ст. 158 ЦПК України, не передбачає такої норми , яка б зобов`язувала сторону надавати докази направлення такого клопотання іншій стороні.

Отже посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм ст. 183 ЦПК України, є безпідставним.

Колегія суддів вважає, що першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 15.02.2023.

При цьому, апеляційний суд наголошує на тому, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу помилково в резолютивній частині ухвали вказав, що ухвала набирає законної сили негайно.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, ст. 158 ЦПК передбачає скасування заходів забезпечення позову та не передбачає можливість допущення її до негайного виконання.

Так, ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч.5 ст. 158 ЦПК України).

Тобто, нормами ЦПК України передбачено, що допускається до негайного виконання ухвала суду про забезпечення позову, а не скасування заходів забезпечення позову.

Відтак апеляційний суд, вважає за необхідне виключити з резолютивної частини вказівку що ухвала набирає законної сили негайно.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, однак не впливають на правильність прийнятої судом ухвали, не спростовують висновків суду і не є підставою для її скасування.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Ч.4 ст.376 ЦПК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповнені або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки суд першої інстанції у резолютивній частині рішення допустився помилки, а саме помилково вказав що ухвала набирає законної сили негайно, тому ухвала суду в цій частині підлягає зміні.

В решті ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.374,376,381-383,384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Резолютивну частину ухвали Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року змінити, виключивши посилання про негайне набирання нею законної сили.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2023 року.

Головуючий М. М. Якименко

Судді О.Ю. Береговий

Т.М. Шемета