Рішення

від 02.10.2023 по справі 922/2196/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023м. ХарківСправа № 922/2196/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф Профіль Групп" (61010, м. Харків, вул. Олександра Шпейера, 66) простягнення 23810,65 грн,за участю представників:

позивача - Жилко С.Е.;

відповідача - адв. Макарова О.В.;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф Профіль Групп" (відповідач), в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 23810,65 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0,2854 га по пр. Героїв Харкова, 277 (колишня назва пр. Московський) у місті Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 за періоди: з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставним збереженням відповідачем коштів за використання земельної ділянки, оскільки відповідач з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 площею 0,2854 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "2А-1" по пр. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок позивача як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, посилаючись при цьому на статті 1212 - 1214 ЦК України.

Ухвалою від 30.05.2023 Господарський суд Харківської області залишив без руху позовну заяву Харківської міської ради та надав їй строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

09.06.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 19.06.2023 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №922/2196/23 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання вказаною вище ухвалою суд призначив на 11.07.2023 о 16:00 год, про що повідомив учасників справи.

10.07.2023 відповідач на електронну адресу Господарського суду Харківської області надав відзив на позовну заяву.

Протокольними ухвалами від 11.07.2023 суд: не прийняв відзив на позовну заяву, оскільки ордер на надання правничої (правової) допомоги, доданий до відзиву на позовну заяву на підтвердження повноважень, не містить підпису адвоката; відклав підготовче засідання на 31.07.2023 о 15:00 год, про що повідомив учасників справи.

12.07.2023 відповідач надав клопотання, в якому просить поновити відповідачеві строк на подання відзиву, долучити до матеріалів справи належним чином підписаний відзив із додатками та доказами повторного направлення копії відзиву позивачеві.

Разом із зазначеним клопотанням відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для подання позовної заяви про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у сумі 10070,14 грн за використання земельної ділянки за період з 11.07.2019 по 31.07.2019. Щодо вимог про стягнення коштів у сумі 13740,51 грн за період з 01.04.2021 по 18.04.2021 вказує про помилкове значення коефіцієнту Км2 "2,14" у витягу №1960/176-19 від 15.08.2019 та коефіцієнту Км3 "2,09" у витягу №2969/176-20 від 17.04.2020, оскільки відповідно до положень рішення №1209/13 Км2 для земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 277, (колишня назва пр. Московський), яка входить до зони №8211, повинен був складати "1,68".

17.07.2023 позивач надав відповідь на відзив, в якій він відхиляє доводи, викладені відповідачем у відзиві на позов, та просить позов задовольнити.

Протокольною ухвалою від 31.07.2023 суд відклав підготовче засідання на 15.08.2023 о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.

Протокольними ухвалами від 15.08.2023 суд: поновив строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняв відзив на позовну заяву до розгляду; прийняв відповідь позивача на відзив до розгляду; продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04.09.2023 о 15:00 год, про що повідомив учасників справи.

Протокольною ухвалою від 04.09.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.09.2023 о 15:00 год, про що повідомив учасників справи.

18.09.2023 позивач надав клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, в якому просить поновити строк на подання документів у цій справі, а саме: копію рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 у справі №922/3007/21 та копію договору оренди землі №б/н від 12.04.2021.

Протокольною ухвалою від 18.09.2023 суд: поновив позивачу строк на подання доказів та приєднав їх до матеріалів справи; оголосив перерву в судовому засіданні до 02.10.2023 о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2023 підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2023 проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з договором №2399 купівлі-продажу від 28.04.2017, укладеного між ПФ "ТД Спецметалл" та ТОВ "Руф Профіль Групп", остання отримала у власність нежитлову будівлю літ. "2А-1" загальною площею 1795,8 кв м по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.01.2023 за №319524882 право власності на нежитлову будівлю в літ. "2А-1" загальною площею 1795 кв м по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) з 30 листопада 2017 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Руф Профіль Групп" на підставі висновку ТОВ "Харківська служба бюро технічної інвентаризації" від 02 листопада 2017 року №1866/17 та договору купівлі продажу серія та номер 2399, виданий 28 квітня 2017 року.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6310696632019 від 11.07.2019 земельна ділянка площею 0,2854 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - Героїв Харкова) у м. Харкові зареєстрована 11 липня 2019 року із віднесенням до категорії землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення із видом використання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "2А-1", яка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,2854 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав з 11.07.2019.

Рішенням Харківської міської ради №2149/20 від 24 червня 2020 року надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Руф Профіль Групп" в оренду строком до 01 липня 2025 року земельну ділянку площею 0,2854 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по просп. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові.

На виконання вказаного рішення між ТОВ "Руф Профіль Групп" та Харківською міською радою укладено договір оренди землі від 12 квітня 2021 року (номер запису про інше речове право 41625145 від 19.04.2021), який є чинним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.12.2021 у справі №922/3007/21, яке набрало законної сили 20.12.2021, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФ Профіль Групп" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 394939,10 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 площею 0,2854 га за період з 01.08.2019 по 31.03.2021 у сумі 394939,10 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 5924,09 грн.

Як убачається з матеріалів справи, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки площею 0,2854 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по проспекту Московському, будинок 277 у м. Харкові.

За результатами проведеного обстеження складено акт обстеження від 04.01.2023 земельної ділянки за адресою: м. Харків, пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,2854 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по просп. Московський, 277 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "2А-1", право власності на яку зареєстроване за ТОВ "Руф Профіль Групп".

Також, за результатами комплексного вивчення наявних матеріалів та проведеного обстеження земельної ділянки на місцевості встановлено, що відповідач у періоди: з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За таких обставин, відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на зазначену вище земельну ділянку у періоди: з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021.

Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 27.01.2023 №1131/5/20-40-04-02-12 ТОВ "Руф Профіль Групп" у період з 30.07.2017 по 19.04.2021 не обліковувався платником плати за землю з юридичних осіб у Головному управлінні ДПС у Харківській області за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 площею 0,2854 га.

Як зазначає позивач, відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, у встановленому законодавством порядку у періоди: з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021 не оформив належним чином речового права на вказану земельну ділянку, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно, а саме грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 23810,65 грн.

Використання відповідачем земельної ділянки площею 0,2854 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові у період з 01.08.2019 по 31.03.2021 встановлене також рішенням Господарського суду Харківської області від 18.12.2021 у справі №922/3007/21, яке набрало законної сили.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.12.2021 у справі №922/3007/21 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РУФ Профіль Групп" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 394939,10 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 площею 0,2854 га за період з 01.08.2019 по 31.03.2021 у сумі 394939,10 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 5924,09 грн.

ТОВ "Руф Профіль Групп" не погодившись з вищевказаним рішенням, ухваленим судом першої інстанції, звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Руф Профіль Групп" на рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 у справі №922/3007/21 повернуто скаржнику.

Отже, рішення у справі №922/3007/21 набрало законної сили 20.12.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України).

При цьому, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (ч. 6 ст. 120 ЗК України).

Таким чином, нормами статті 120 ЗК України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Однак, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений. При цьому використання відповідачем земельної ділянки площею 0,2854 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по АДРЕСА_1 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові у період з 01.08.2019 по 31.03.2021 без оформлення договору оренди та користування відповідачем земельною ділянкою у вищевказаний період встановлене рішенням Господарського суду Харківської області від 18.12.2021 у справі №922/3007/21, яке набрало законної сили.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна (коштів) за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Як свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.01.2023 за №319524882 право власності на нежитлову будівлю в літ. "2А-1" загальною площею 1795 кв м по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) з 30 листопада 2017 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Руф Профіль Групп" на підставі висновку ТОВ "Харківська служба бюро технічної інвентаризації" від 02 листопада 2017 року №1866/17 та договору купівлі продажу, серія та номер якого 2399, що виданий 28 квітня 2017 року. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6310696632019 від 11.07.2019, земельна ділянка площею 0,2854 га з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 по АДРЕСА_1 сформована як об`єкт цивільних прав з 11.07.2019.

Докази належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою за період, за яким заявлено цей позов, а саме з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021 відповідачем (укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державна реєстрація такого права) до матеріалів справи не надано.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Норми статей 120 ЗК та 377 ЦК України застосовуються виключно у випадках наявності діючого договору оренди землі.

Набуття відповідачем права власності на нежитлові будівлі породжує право користування земельною ділянкою, розташованою під такими нежитловими будівлями.

Проте, користування земельною ділянкою в Україні є платним.

Доказів звільнення відповідача від такої плати за землю останнім до суду не надано.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.

Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, останній здійснює розрахунки як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, зокрема за період, що передує рішенню суду у справі №922/3007/21, а саме з 11.07.2019 по 31.07.2019 та за період після вказаного рішення суду та до оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою згідно договору оренди від 12.04.2021 (номер запису про речове право 41625145 від 19.04.2021), а саме з 01.04.2021 по 18.04.2021.

При цьому, у періоди: з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021 право власності або право на постійне землекористування вищевказаною земельною ділянкою відповідача оформлене не було, а тому відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Статтею 14.1.125, 14.1.136, 288.5.1 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Відповідач у періоди: з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021 не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору у вищевказаний період, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18), від 30.11.2016 у справі №922/1008/15 (провадження №3-1271гс16), від 07.12.2016 у справі №922/1009/15 (провадження №3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах №922/207/15 (провадження №3-1345гс16) і №922/5468/14 (провадження №3-1347гс16), від 09.02.2021 у справі №922/3617/19.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовної вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 11.07.2019 по 31.07.2019, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), внесеними постановою Кабінету Міністрів України №956 від 13.10.2020, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

З наведеного вище слідує, що на час дії установленого на території України карантину строк, визначений статтею 257 ЦК України, було продовжено.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування статей 256, 257, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) викладені у постановах від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 25.08.2021 у справі №914/1560/20, від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 31.05.2021 у справі №926/1812/21.

При цьому, додатково, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (із змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до цього часу.

З огляду на зазначене, заява відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності є необґрунтованою, безпідставною та відхиляється судом.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, на заявлені позивачем до стягнення безпідставно отриманих коштів за період з 01.04.2021 по 18.04.2021 у сумі 13740,51 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території з межах населеного пункту (економіко-планувальної зони).

Значення коефіцієнта Км2 визначається як добуток пофакторних оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів.

Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів із різною чисельністю населення (додаток 6) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2023 №1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013. Ця нормативна грошова оцінка застосовувалася до 31.12.2019.

Відповідно до зазначеної технічної документації земельна ділянка загальною площею 0,2854 га по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0015) розташована в межах економіко-планувальної зони 8210 - пр. Фрунзе (сучасна назва пр. Індустріальний), вул. Індустріальна, вул. Плиткова, залізниця. Значення коефіцієнту Км2 відповідає 2,14.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Вказана нормативна грошова оцінка земель міста Харкова застосовується з 01.01.2020.

Відповідно до вказаної технічної документації земельна ділянка загальною площею 0,2854 га по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові (кадастровий номер - 6310138200:02:004:0015) також розташована в межах економіко-планувальної зони 8210 - пр. Індустріальний, вул. Індустріальна, вул. Плиткова, залізниця. Значення коефіцієнту Км2 відповідає 2,09.

Отже, у витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,2854 га по пр. Московському, 277 (на теперішній час нова назва - пр. Героїв Харкова) у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0015) вірно вказано економіко-планувальну зону, в якій розміщена земельна ділянка, а також коефіцієнт Км2.

Також, позивачем додано інформацію з офіційного сайту: https://kadastr.live/ у вигляді скріншоту, з якої вбачається розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 саме в межах вулиць, якими обмежено економіко-планувальну зону 8210 - пр. Індустріальний, вул. Індустріальна, вул. Плиткова, залізниця.

Заперечення відповідача про те, що значення коефіцієнту, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони Км3 у витягах 2019 та 2020 років відрізняються є хибним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" (далі - Закон) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно зі ст. 20 Закону за результатами бонітування грунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, значення коефіцієнта КмЗ визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС- технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Як вже зазначалося вище, нормативна грошова оцінка земель міста Харкова яка застосовується у 2019 та 2020 роках були встановлені окремими рішеннями Харківської міської ради.

Отже, різниця коефіцієнтів КмЗ у витягах з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,2854 га по пр. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:00151 2019 та 2020 року не є помилкою, оскільки вони визначалися за різними технічними документаціями з нормативної грошової оцінки м. Харкова.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність у діях останнього порушення прав позивача, а позивачем належним чином доведено факт користування відповідачем у періоди: з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021 земельною ділянкою площею 0,2854 га по просп. Героїв Харкова, 277 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:02:004:0015) без достатніх на те правових підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю у сумі 23810,65 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати з 11.07.2019 по 31.07.2019 та з 01.04.2021 по 18.04.2021.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Через те, що суддя Ольшанченко В.І. знаходився на лікарняному з 09.10.2023 по 27.10.2023 включно, що унеможливило своєчасне підписання повного тексту рішення, воно підписано у перший робочий день судді.

Керуючись ст. 257, 261, 377, 1212, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 120, 141, 206 ЗК України, ст. 1, 20, 23 Закону України Про оцінку землі, ст. 14, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 233, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф Профіль Групп" (61010, м. Харків, вул. Олександра Шпейера, 66. Код ЄДРПОУ 40172470) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7. Код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 23810,65 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0,2854 га по пр. Героїв Харкова, 277 у місті Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:004:0015 за періоди з 11.07.2019 по 31.07.2019, з 01.04.2021 по 18.04.2021 та судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "30" жовтня 2023 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.