Рішення

від 30.10.2023 по справі 922/3414/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023м. ХарківСправа № 922/3414/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.К.М." Червоні Ряди 14,Харків,61012 до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАР" вул. Владислава Зубенка, 31 а,Харків,61121 про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Саламаха В.Р. (ордер серії АХ№1141001 від 21.07.2023 року)

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.К.М." звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР",в якій просить суд :

стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР» (Україна, 61121. Харківська область, місто Харків, вулиця Владислава Зубенко, 31-А. Код СДРПОУ: 44128137) па користь Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІО.К.М.» (Україна, 61012. Харківська область, місто Харків, вулиця Червоні Ряди. 14. Код СДРПОУ: 34632565) суму заборгованості 149 027,00 грн. (сто сорок дев`ять двадцять сім гривень нуль копійок), із яких, основна сума боргу 99 970,21 грн., пеня 15 755,46 гри., інфляційні нарахування 28 933,32 гри.. 3% річних 4 368,01 грн.

Судові витрати покласти на Відповідача.

Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору поставки №145 від 05 лютого 2021 року щодо оплати поставленого відповідачу товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3414/23. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30 серпня 2023 року о 11:30.

30.08.2023 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.К.М.", через канцелярію суду (вх.№23206) надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР» (Україна, 61121, Харківська область, місто Харків, вулиця Владислава Зубенко, 31-А, Код ЄДРПОУ: 44128137) на користь Позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» (Україна, 61012, Харківська область, місто Харків, вулиця Червоні Ряди, 14, Код ЄДРПОУ; 34632565) суму заборгованості 49 056,79 грн. (сорок дев`ять тисяч п`ятдесят шість гривень сімдесят дев`ять копійок), із яких пеня 15 755,46 грн., інфляційні збитки 28 933,32 грн., 3% річних 4 368,01 грн.

Судові витрати покласти на Відповідача.

Господарським судом прийнято заяву про зменшення позовних вимог, продовжено розгляд справи , з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 30.08.2023 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до 26.09.2023 о 11:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 30.08.2023.

06.09.2023 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР" через систему Електронний суд ( Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.09.2023) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача наголосив на повному погашення основного боргу, а також просив суд відмовити в задоволенні штрафних санкцій, посилаючись на обставини непереборної сили , чим була діяльність ТОВ «ТАР» обмежена.

11.09.2023 року від представника відповідача, через канцелярію суду (вх.№24539) надійшла відповідь на відзив, де позивач, у відповідь на відзив позивач зазначає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, що грунтуються на наступному:

По перше:

Представником позивача у справі 922/3414/23 подано до суду Заяву про зменшення розміру позовних вимог вих, № 29.08/3 від 29 серпня 2023 року разом з доказами направлення такої заяви відповідачу (Укрпошта, трекінг 6105717227296 та опис вкладення). Вказана заява прийнята судом 30 серпня 2023 року.

Позивач не заперечує щодо сплати Відповідачем основної суми боргу, проте наголошує, що оплата була проведена після подання до суду позовної заяви та з порушенням умов договору, відомості про що містяться в позовній заяві.

Окрім цього, розгляд справи проводиться з урахуванням суду Заяви про зменшення розміру позовних вимог.

По друге на переконання позивача :

Твердження, що пеня, інфляційні та 3% річних не підлягають стягненню з причин, як це зазначає Відповідач, що пов`язані з форс-мажорними обставинами - не відповідає фактичним обставинам, умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Присутній у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання по справі не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання ухвал по справі на адресу відповідача, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та на адресу електронної пошти представника відповідача наявну у матеріалах справи.

В ході розгляду справи судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №922/3414/23 відсутні.

В ході розгляду справи судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги за позовам, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» (далі Позивач або Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАР» (далі Відповідач або Покупець) укладено Договір поставки №145 від 05 лютого 2021 року, (далі Договір), згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у встановлені терміни товар у власність Покупця відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

Таким чином, кожна зі Сторін, уклавши вказаний вище Договір, взяла на себе зобов`язання, а саме: Позивач взяв на себе зобов`язання передати товар у власність Покупця, а Відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти такий товар та сплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.5. Договору визначено, що асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначаються у товарних та товарно-транспортних накладних, які мають відповідати замовленню.

Згідно з п. 5.5. Договору Покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 30 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

На виконання умов Договору з грудня 2021 року по лютий 2022 року Позивачем було поставлено товар, а Відповідачем прийнято такий товар, про що було складено та підписано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Зокрема. 21 лютого 2022 року було поставлено товар на суму 4890.96 гри. (чотири тисячі вісімсот дев`яносто гривень дев`яносто шість копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-ЗЮ від 21 лютого 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-ЗЮ від 21 лютого 2022 року.

14 лютого 2022 року було поставлено товар на суму 14 555.04 гри. (чотирнадцять п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень чотири копійки) згідно Видаткової накладної № ТО-271 від 14 лютого 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-271 віл 14 лютого 2022 року.

14 лютого 2022 року було поставлено товар на суму 2 343.60 гри. (дві тисячі триста сорок три гривні шістдесят копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-26І від 14 лютого 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-261 від 14 лютого 2022 року.

07 лютого 2022 року було поставлено товар на суму 4 404,24 гри. (чотири тисячі чотириста чотири гривні двадцять чотири копійки) згідно Видаткової накладної № ТО-216 від 07 лютого 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-216 від 07 лютого 2022 року.

07 лютого 2022 року було поставлено товар на суму 1 090.08 гри. (одна тисяча дев`яносто гривень вісім копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-207 від 07 лютого 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-207 від 07 лютого 2022 року.

31 січня 2022 року було поставлено товар на суму 3 413.04 гри. (три тисячі чотириста тринадцять гривень чотири копійки) згідно Видаткової накладної № ТО-160 від 31 січня 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-160 від 31 січня 2022 року.

31 січня 2022 року було поставлено товар на суму 6 461.64 гри. (шість тисяч чотириста шістдесят одна гривня шістдесят чотири копійки) згідно Видаткової накладної № ТО-150 від 31 січня 2022 року га товарно-транспортної накладної № ТО-150 від 31 січня 2022 року.

24 січня 2022 року було поставлено товар на суму 4 404.24 гри. (чотири тисячі чотириста чотири гривні двадцять чотири копійки) згідно Видаткової накладної № ТО-111 від 24 січня 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-111 від 24 січня 2022 року.

24 січня 2022 року було поставлено товар на суму 3 184.20 гри. (три тисячі сто вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-106 від 24 січня 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-Ю6 від 24 січня 2022 року.

17 січня 2022 року було поставлено товар на суму 1 676,16 гри. (одна тисяча шістсот сімдесят шість гривень шістнадцять копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-62 від 17 січня 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-62 від 17 січня 2022 року.

10 січня 2022 року було поставлено товар на суму 4 027.32 гри, (чотири тисячі двадцять сім гривень тридцять дві копійки) згідно Видаткової накладної № ТО-30 від 10 січня 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-ЗО від 10 січня 2022 року.

03 січня 2022 року було поставлено товар па суму 3 815.28 гри. (гри тисячі вісімсот п`ятнадцять гривень двадцять вісім копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-5 від 03 січня 2022 року та товарно-транспортної накладної № ТО-5 від 03 січня 2022 року.

27 грудня 2021 року було поставлено товар на суму 12 353.76 гри. (дванадцять тисяч триста п`ятдесят три гривні сімдесят шість копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-2176 від 27 грудня 2021 року та товарно-транспортної накладної № ТО-2176 від 27 грудня 2021 року

20 грудня 2021 року було поставлено товар па суму І 806.00 гри. (одна тисяча вісімсот шість гривень нуль копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-2122 від 20 грудня 2021 року та товарно-транспортної накладної № ТО-2122 від 20 грудня 2021 року,

20 грудня 2021 року було поставлено товар на суму 7 884.00 грн, (сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-2119 від 20 грудня 2021 року та товарно-транспортної накладної № ТО-2119 від 20 грудня 2021 року.

13 грудня 2021 року було поставлено товар на суму 907.20 грн. (дев`ятсот сім гривень двадцять копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-2085 від ІЗ грудня 2021 року та товарно- транспортної накладної № ТО-2085 від 13 грудня 2021 року,

13 грудня 2021 року було поставлено товар на суму 5 208.48 грн. (п`ять тисяч двісті вісім гривень сорок вісім копійок) згідно Видаткової накладної № ТО-2081 від 13 грудня 2021 року та товарно-транспортної накладної № ТО-2081 від 13 грудня 2021 року.

09 грудня 2021 року було поставлено товар на суму 18 858.42 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім гривень сорок дві копійки) згідно Видаткової накладної № ТО-2068 від 09 грудня 2021 року та товарно-транспортної накладної № ТО-2068 від 09 грудня 2021 року.

На час звернення до суду. Відповідач зобов`язання за договором не викопав, отриманий товар в повній мірі не оплатив.

Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.02,2022 - 31.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАР» на 31,05.2022 року було визначено наявність заборгованості на користь Позивача в сумі 99 970.21 гри (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень двадцять одна копійка).

З матеріалів справи вбачається, що після подання позову до суду відповідачем було здійснено погашено заборгованості в розмірі 99 970,21 грн., а саме:

- у розмірі 1802,03 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №17657 від

25.08.2023 р. (додається);

- у розмірі 63525,76 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №17474 від 22.08.2023 р. (додається);

- у розмірі 34445,92 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №17475 від 22.08.2023 р. (додається);

- у розмірі 196,50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №17235 від 22.08.2023 р. (додається).

У зв`язку викладеним, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог на суму 99 970,21 грн. та просить стягнути пеню в розмірі 15 755,46 грн., інфляційних збитків 28 933,32 грн., 3% річних 4 368,01 грн.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Вказане право кредитора є імперативним, встановленим законодавством, тому не потребує підтвердження у договорі.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача інфляційних збитків 28 933,32 грн., 3% річних 4 368,01 грн.

Окрім збитків від інфляції та 3% річних, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару Постачальник мас право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості.

На підставі наведеного та керуючись ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" №543/96-ВР від 22.11.1996, позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем послуг за договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань, відповідно до Видаткових накладних № ТО-ЗЮ. 10-271. ТО-261. ТО-216. ТО-207. ТО-160. ТО-150, ТО-111. ТО-106. ТО-62. ТО-30. ТО-5. ТО-2176, ТО-2122. ТО-2119, ТО-2085. ТО-2081 та ТО-2068 складає: 15 755,46 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень сорок шість копійок).

Перевіривши розрахунки 3% річних, збитків від інфляції та пені суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, збитків від інфляції та пені обґрунтованими та арифметично вірними.

Щодо посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, спричинених воєнними діями Російської Федерації на території України, а відтак, на безпідставність нарахування позивачем пені, інфляції та 3% річних, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 141 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Листом від 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України, на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Статуту ТПП України, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд зазначає, що факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим. Разом з тим, розділом 7 договору поставки № 688 від 02.04.2018 сторонами погоджено, що у випадку настання умов, передбачених п.7.1, сторона зобов`язується протягом 3-х днів з моменту їх настання письмово повідомити іншу сторону про виникнення форс-мажорних обставин. Належним доказом дії форс-мажорних обставин є довідка, видана Торгово-промисловою палатою України чи іншим уповноваженим органом. Однак, у даній справі, відповідачем не надано сертифікату про форс-мажорні обставини.

Суд також звертає увагу, на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, де вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Як з`ясовано судом, ускладнені обставини на які посилається відповідач, щодо організації логістики та налагодження роботи у воєнний час, неможливість ведення звичайної господарської діяльності, вплинули однаково на обох учасників відносин, а не виключно на останнього.

Таким чином, відповідачем всупереч установленому законом та договором порядку, не підтверджено настання в останнього форс-мажорних обставин та не доведено причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин та неможливістю виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАР" договірних зобов`язань.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, частина заборгованості з оплати отриманого товару відповідача перед позивачем виникла до початку бойових дій на території України та існувала станом на дату листа Торгово-промислової палати (28.02.2022), строк оплати якої вже настав незалежно від визнання обставин форс-мажором.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов`язання перед позивачем.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в частині стягнення інфляційних збитків в сумі 28 933,32 грн., 3% річних в сумі 4 368,01 грн., пені в сумі 15 755,46 грн.

Розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачами своїх зобов`язань, на підставі Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом № 03.07-С/1 від 03 липня 2023 року в розмірі 12000,00грн.

У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача / у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява про відшкодування судових витрат викладена у позовній заяві, до якої були додані , такі документи, а саме:

1)Копія Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом № 03.07-С/1 від 03 липня 2023 року;

2)Копія Додаткової угоди № 3 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом № 03.07-С/1 від 03 липня 2023 року;

3)Копія Акту приймання-передачі наданих послуг № 28/07-3 від 28 липня 2023 року;

4)Копія Рахунку № 3 від 28 липня 2023 року;

5)Копія платіжної інструкції № 201 від 17 серпня 2023 року;

6)Копія Акту приймання-передачі наданих послуг № 25/09-4 від 25 вересня 2023 року;

Представництво Позивача у справі здійснюється адвокатом Саламахою Віталієм Руслановичем на підставі ордеру серія АХ № 1141001 від 21 липня 2023 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002388, видане рішенням Ради адвокатів Харківської області № 56 від 09.10.2019 та Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом № 03.07-С/1 від 03 липня 2023 року.

Під час вирішення питання розподілу витрат позивача на правову допомогу суд виходить з наступного.

За змістом вимог частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на обґрунтованість та пропорційність вказаних витрат до предмета спору, обставин виникнення спору та вину кожної із сторін у виникненні спору, значення справи для сторін, сплату основної суми боргу, суд вважає , що заявлені витрати є співмірними з наданими послугами та обставинами справи, тому вказана вимога позивача підлягає задоволенню в розмірі 12000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 231, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги (зменшені) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР» (Україна, 61121, Харківська область, місто Харків, вулиця Владислава Зубенко, 31-А, Код ЄДРПОУ: 44128137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» (Україна, 61012, Харківська область, місто Харків, вулиця Червоні Ряди, 14, Код ЄДРПОУ; 34632565) - суму заборгованості 49 056,79 грн. (сорок дев`ять тисяч п`ятдесят шість гривень сімдесят дев`ять копійок), із яких пеня 15 755,46 грн., інфляційні збитки 28 933,32 грн., 3% річних 4 368,01 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2684.0грн.,витрати на правову (професійну, правничу) допомогу в розмірі 12000,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» (Україна, 61012, Харківська область, місто Харків, вулиця Червоні Ряди, 14, Код ЄДРПОУ; 34632565)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАР» (Україна, 61121, Харківська область, місто Харків, вулиця Владислава Зубенко, 31-А, Код ЄДРПОУ: 44128137).

Повне рішення складено "31" жовтня 2023 р.

СуддяО.О. Присяжнюк