Рішення

від 30.10.2023 по справі 927/1064/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1064/23 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

розглянувши справу №927/1064/23, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія УСГ,

вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська чайна компанія"

вул. Ріпкинська, 3В, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1

АДРЕСА_1 ;

про стягнення 45592,78 грн;

без виклику представників сторін;

Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія УСГ звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівська чайна компанія про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 45 592,78 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 . Встановлено сторонам строки для направлення копії позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив. Третій особі встановлено строки для подання письмових пояснень по предмету позовних вимог, письмових пояснень на відзивна позов.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення ухвал.

Судом вжито належних заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді. Ухвала суду, направлена на адресу АДРЕСА_1 повернута відділенням зв`язку як неодержана адресатом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах ФПК ГРОСС проти України, Лагун проти України, Буряк проти України, ТОВ Гержик проти України) суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи вищезазначене вище обставини, а також у зв`язку з залученням до участі у справі третьої особи, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, всебічного розгляду справи по суті, суд розглянув справу в межах розумного строку. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, рішення виноситься після усунення обставин, що зумовили її відсутність.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання сторін.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до норм ст. 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.

28.08.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач, не заперечуючи проти факту дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_2 , зазначає про те, що за змістом ст. 1187 ЦК України суб`єктом відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки є водій ОСОБА_1 , а не ТОВ «Чернігівська Чайна Компанія».

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно правове обґрунтування.

03.12.2020 між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ «Чернігівська Чайна Компанія» укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-202064003 за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «FOTON BJ1043 V8JE6-4» д.н.з. НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за даним Полісом страхування 130000 грн, франшиза 2600 грн. строк дії договору з 06.12.2020 до 05.12.2021.

Із матеріалів справи слідує, що 12.10.2021 о 10:01 год. у м. Чернігів по вул. Стрілецькій, 102 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки BMW 528, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки Foton BJ1043 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Foton BJ1043 д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_1 п.п.2.10., 10.1. та 13.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/11703/21 від 04.11.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Автомобіль марки BMW 528, д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований ТОВ «Страхова Група «Оберіг».

На підставі Страхового акту №34145/1 від 22.11.2021 ТОВ «Страхова Група «Оберіг» визнало дорожньо-транспортна пригоду страховим випадком та здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок Страхувальника ( ОСОБА_3 ) в розмірі 57277 грн.

Згідно висновку експерта №257.2ЕД від 04.11.2022 вартість матеріального збитку склала 48192,78 грн.

Платіжним дорученням № 42938 від 07.11.2022 позивач перерахував ТОВ «Страхова Група «Оберіг» 45592,78 грн страхового відшкодування, яке було розраховано за формулою: 48192,78 грн 2600 грн (розмір франшизи відповідно до п. 5 Полісу № ЕР-202064003 від 03.12.2020).

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/11740/21 від 30.11.2021 встановлено, що водій ОСОБА_1 , працюючи водієм компанії Відповідача, був причетний до ДТП, що сталося 12.10.2021 та залишив місце ДТП.

Враховуючи вищевикладене, у Позивача виникло на підставі ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право регресу до Відповідача в межах здійсненого страхового відшкодування.

21.11.2022 позивач направив відповідачу претензію № 46973 від 18.11.2022 з вимогою відшкодувати ТОВ «СК «УСГ» страхове відшкодування в розмірі 45592,78 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Докази відшкодування суми 45592,78 грн у матеріалах справи відсутні.

Відтак позивач звернувся з даним позовом до суду з матеріально-правовою вимогою про відшкодування відповідачем суми 45592,78 грн в порядку регресу.

Відповідно до ч. 38.1.1. ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно положень ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України «Відшкодування шкоди» вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Стаття 1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець, користувач.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, відшкодовується особою яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а не безпосередньо винним водієм.

Жоден з учасників справи не заперечує того факту, що водій (третя особа), який визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді згідно з постановою Деснянського районного суду м. Чернігова, перебуває з відповідачем у трудових відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, саме на відповідача покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Матеріалами справи підтверджується протиправна поведінка, збитки (в тому числі їх розмір), причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Факт здійснення позивачем страхового відшкодування у сумі 45592,78 грн підтверджується платіжним дорученням №42928 від 07.11.2022.

Вина ОСОБА_1 (водія відповідача) підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.11.2021 у справі № 750/11703/21, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановою Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/11740/21 від 30.11.2021, якою встановлено, що водій ОСОБА_1 , працюючи водієм компанії Відповідача, був причетний до ДТП, що сталося 12.10.2021 та залишив місце ДТП.

Відповідач у відзиві на позов не заперечує того факту, що ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Чернігівська Чайна Компанія».

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 45592,78 грн є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 2684 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», код 30859524 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська Чайна Компанія», код 30977194 про стягнення 45592,78 грн шкоди задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська Чайна Компанія», вул. Ріпкинська,3В, м. Чернігів, 14021, код 30977194 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», вул. І.Федорова,32-А, м. Київ, 03038, код 30859524, шкоду в сумі 45592,78 грн, судовий збір в сумі 2684 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен