Рішення

від 31.10.2023 по справі 320/1109/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року справа №320/1109/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєлліос ЛТД» про надання дозволу на реалізацію майна.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також позивач, ГУ ДПС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєлліос ЛТД» (далі по тексту також відповідач, ТОВ «Гєлліос ЛТД»), у якому просить суд надати дозвіл на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 356327,72 грн.

Контролюючий орган стверджує, що вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, а саме: звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості, надсилав податкові вимоги, прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу, зареєстрував податкову заставу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, направив до банківських установ інкасові доручення. Однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, інкасові доручення повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника.

З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку 01.02.2023.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Гєлліос ЛТД» перебуває на обліку ГУ ДПС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.

Відповідно до інформації про податковий борг від 12.10.2022 №23908/5/26-13-05-08 станом на 04.10.2022 згідно з даними інформаційної системи органів ДПС України, у відповідача обліковується податковий борг у сумі 356327,72 грн, який складається з податкового боргу по екологічному податку у розмірі 3039,76, з рентної плати за спецвикористання води 2917,94 грн, земельного податку з юридичних осіб 350370,02 грн. Зазначені суми податкового боргу підтверджуються також витягами з ІКП відповідача.

Відповідачу виставлялась податкова вимога від 01.07.2014 №6841-25 про сплату податкового боргу у розмірі 41540,18 грн, отримана останнім 15.07.2014.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 у справі №826/2249/15 адміністративний позов заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Оболонському районі м. Києва задоволено. Стягнуто з ТОВ «Гєлліос ЛТД» заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 350030,02 грн. Дата набрання законної сили рішенням відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному реєстрі судових рішень, 14.06.2015.

3 метою опису майна у податкову заставу, Головне управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від №6841-25 про опис майна у податкову заставу на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу від 31.10.2018 №343/26-15-17-02-17, яким у податкову заставу описано рухоме майно платника податків.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.03.2020, на майно відповідача накладено обтяження відповідно до акта опису майна у податкову заставу від 31.10.2018 №343/26-15-17-02-17.

В подальшому, з метою виконання рішення суду, позивачем до банківських установ надсилались інкасові доручення на суму податкового боргу, а саме: АТ КБ «Приватбанк інкасові доручення від 20.06.2022 №3065/26-15-13-05-39 та №3063/26-15-13-05-39. Проте, банк відмовляв у прийнятті до виконання вище зазначених доручень, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платника.

Оскільки, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу вимог пункту 87.3 статті 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім`я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;

- майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

У відповідності до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно пункту 89.5 статті 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

За приписами пунктів 95.1- 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем прийнято рішення №6841-25 про опис майна відповідача у податкову заставу.

В подальшому, податковим органом було складено акт опису майна ТОВ «Гєлліос ЛТД» у податкову заставу від 31.10.2018 №343/26-15-17-02-17 та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження рухомого майна відповідача на підставі означеного акта.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.11.2021 у справі № 200/8357/19-а зазначив наступне: «...ПК України визначені обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується».

Матеріали справи свідчать, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2015 у справі №826/2249/15 адміністративний позов заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Оболонському районі м. Києва задоволено. Стягнуто з ТОВ «Гєлліос ЛТД» заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 350030,02 грн. Дата набрання законної сили рішенням відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному реєстрі судових рішень, 14.06.2015.

Означеним рішенням, яке набрало законної сили, підтверджується наявність у відповідача податкового боргу на суму 350030,02 грн із земельного податку з юридичних осіб, який є узгодженим.

З метою виконання рішення суду, позивачем до банківських установ надсилались інкасові доручення на суму податкового боргу, а саме: АТ КБ «Приватбанк інкасові доручення від 20.06.2022 №3065/26-15-13-05-39 та №3063/26-15-13-05-39 на суму 350030,02 грн. Проте, банк відмовляв у прийнятті до виконання вище зазначених доручень, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платника.

Наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі підтверджується рішенням №6841-25 про опис майна у податкову заставу, актом опису майна у податкову заставу від 31.10.2018 №343/26-15-17-02-17 та його реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Водночас відповідачем не надано жодних пояснень та доказів, якими б спростовувалися означені вище обставини.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на суму 350030,02 грн із земельного податку з юридичних осіб.

Водночас будь-яких судових рішень про стягнення іншої частини суми податкового боргу, на погашення якого позивач просить надати дозвіл, матеріали справи не містять, тобто право на стягнення іншої частини суми податкового боргу з рахунків відповідача у банках, у позивача не виникло.

У свою чергу, право контролюючого органу на звернення до суду щодо отримання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, як зазначалося, виникає виключно у разі встановлення відсутності коштів на рахунках боржника під час процедури стягнення такого боргу. Якщо ж така процедура не була застосована контролюючим органом, то право на погашення податкового боргу за рахунок майна не виникає.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, позивачем до банківських установ з метою виконання рішення суду про стягнення коштів направлялись інкасові доручення саме на суму 350030,02 грн, які були повернуті без виконання через відсутність коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання контролюючим органом інкасових доручень на суму 350030,02 грн у сукупності з іншими доказами є достатнім для висновку про вжиття позивачем всіх залежних від нього заходів для стягнення податкового боргу в частині 350030,02 грн згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/2249/15 від 14.05.2015, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Надати дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєлліос ЛТД» (код ЄДРПОУ 37617424) у розмірі 350030,02 грн (триста п`ятдесят тисяч тридцять гривень 02 коп.) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.