Рішення

від 31.10.2023 по справі 320/8146/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року № 320/8146/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю « 112» про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у місті Києві (далі по тексту позивач, ГУ ДПС; ідентифікаційний код: 44116011; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «112» (далі по тексту відповідач; ідентифікаційний код: 36100761; адреса: м. Київ, вул. Бальзака, 60), в якому просить суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг у розмірі 781613,78 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС як платник податків.

У відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток та адміністративних штрафів на суму 781613,78 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань та штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 22.04.2020 №0083660502, від 14.08.2019 №0679261213, від 02.08.2019 №0644901213, від 07.08.2019 №0658741213, від 27.06.2018 №3242615147, від 20.05.2019 №0410561212, від 27.06.2018 №3282615147, від 27.06.2018 №3272615147, та пені у розмірі 229418,98 грн, нарахованої на підставі статті 129 ПК України.

Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), в тому числі надсилались податкова вимога, однак відповідачем податковий борг у добровільному порядку не погашено. З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача податковий борг та задовольнити позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на поштову адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, отриманої 20.09.2023, що підтверджується довідкою Укрпошта.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС.

Податковий борг відповідача складає 781613,78грн та виник внаслідок несплати відповідачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та адміністративних штрафів на суму 781613,78 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем нарахованих контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень від 22.04.2020 №0083660502, від 14.08.2019 №0679261213, від 02.08.2019 №0644901213, від 07.08.2019 №0658741213, від 27.06.2018 №3242615147, від 20.05.2019 №0410561212, від 27.06.2018 №3282615147, від 27.06.2018 №3272615147, та пені у розмірі 229418,98 грн, нарахованої на підставі статті 129 ПК України. Означені податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу. Доказів їх оскарження матеріали справи не містять. Таким чином, означені податкові повідомлення-рішення, на підставі яких утворився податковий борг, є чинними, та підлягають сплаті відповідачем.

Наявність податкового боргу підтверджується наданими позивачем інформацією про податковий борг, розрахунком податкового боргу, податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою, ІКП.

З урахуванням вимог статей 56, 57 ПК України, у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

23 серпня 2018рокуГУ ДПС сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 159340-17.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

До позовної заяви були додані докази надсилання податкової вимоги, яка вважається врученою відповідачу.

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги, а також доказів сплати податкового боргу відповідачем суду не надано, таким чином вказана сума податкового боргу набрала статусу узгодженої.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума податкового боргу відповідача складає 781613,78грн.

Оскільки податковий борг платником податків в добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.03.2018 по справі № 2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 по справі № 818/1117/16.

Судом встановлено, що виставлена відповідачеві податкова вимога №159340-17 від 23.08.2018на дату розгляду цього спору по суті не відкликана з причини погашення відповідачем податкового боргу по всім податкам і зборам. Вона не була та не є предметом оскарження у судовому або іншому порядку та її не відкликано й з інших підстав, передбачених статтею 60 Податкового кодексу України.

Водночас, суд звертає увагу сторін на те, що згідно положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, а відтак, в силу приписів, визначених пунктом 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 42.2 статті 42 Податкового Кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом 1, 3 пункту 7 розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770, чинним на дату направлення податкової вимоги, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається із матеріалів справи, податкова вимога №159340-17 від 23.08.2018 надіслана контролюючим органом за адресою місцезнаходження відповідача з повідомленням про вручення. Невручення цього поштового відправлення відбулось у зв`язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, а саме відправлення було повернуто податковому органу за закінченням терміну зберігання.

Отже, в силу положень податкового законодавства, податкова вимога вважається врученою відповідачеві у день, зазначений поштою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Станом на дату розгляду справи, у матеріалах справи відсутні докази оскарження податкової вимоги №159340-17 від 23.08.2018, а також сплати відповідачем існуючої суми податкового боргу.

Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені судом обставини щодо несплати відповідачем суми податкового боргу, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Виходячи з предмету справи, дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються наявності податкового боргу (вручення податкового повідомлення-рішення, узгодження визначеного ним грошового зобов`язання) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення (вручення) податкової вимоги).

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «112» (ідентифікаційний код: 36100761; адреса: м. Київ, вул. Бальзака, 60) до бюджету податковий борг у розмірі 781613,78 грн (сімсот вісімдесят одна тисяча шістсот тринадцять грн 78коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 31.10.2023

Суддя Панченко Н.Д.