Рішення

від 30.10.2023 по справі 420/22303/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22303/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Дмитра Великодного (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохорвіська, 6, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38643633), Одеської обласної військової адміністрації (проспект Шевченко, 4, м. Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 00022585) до Комунального підприємства «Сервісний центр» (вул. Преображенська, 52, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 33313609), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Дмитра Великодного в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Комунального підприємства «Сервісний центр», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеської міської ради, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Сервісний центр» (код 33313609) у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103 А, до використання за призначенням;

зобов`язати Комунальне підприємство «Сервісний центр» (код 33313609) вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103 А, з метою використання її за призначенням у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Комунальне підприємство «Сервісний центр» Одеської міської ради є балансоутримувачем захисної споруди № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103 А, приміщення 101.

З метою визначення стану готовності зазначеної споруди за участю представників Муніципальної безпеки ОМР та управління ДСНС України в Одеській області проведено її комісійне обстеження, за результатом якого виявлено ряд недоліків та порушень, складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 28.03.2022, згідно з яким захисна споруда цивільного захисту № 57237 оцінюється як обмежено готова до Використання за призначенням. Також у липні 2023 року за участю представників ДСНС, приморської РА Одеської міської ради та представника КП «Сервісний центр» було проведено огляд споруди цивільного захисту. Згідно протоколу огляду від 06.07.2023 у вказаній захисній споруді цивільного захисту наявні системи вентиляції та фільтрації повітря, проте вони перебувають у неробочому стані. Ущільнювачі дверей потребують заміни, оскільки вони пересохлі.

Прокурор вказує, що через невідповідність споруди цивільного захисту нормам діючого законодавства, в умовах систематичних збройних обстрілів цивільної та житлової інфраструктури, створюється загроза для життя та здоров`я людей. Невжиття балансоутримувачем КП «Сервісний центр» передбачених чинним законодавством заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту № 57237 у належний стан свідчить про бездіяльність у сфері цивільного захисту населення, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану. Оскільки після початку повномасштабної військової агресії російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану, виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення, протиправна бездіяльність КП «Сервісний центр» як балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту, яка полягає у незабезпеченні упродовж тривалого часу належного утримання та приведення у період воєнного часу до стану готовності захисної споруди цивільного захисту, з метою використання її за призначенням є порушенням встановлених державою гарантій забезпечення конституційних прав громадян на захист їх життя та здоров`я.

Ухвалою суду від 28.08.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.09.2023 року до суду засобами електронної пошти надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог Приморської окружної прокуратури м. Одеси, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідач звернув увагу, що на момент підписання Акту приймання- передачі захисної споруди цивільного захисту (ЗСЦЗ) 26.01.2023 року, вказаний об`єкт (захисна споруда № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103 А, приміщення 101) вже знаходився у незадовільному стані; відповідач здійснює свою діяльність лише за рахунок бюджетних призначень виділених Одеською міською радою, а тому вважаємо необхідним надати пояснення щодо фінансування поточного утримання та капітального ремонту ЗСЦЗ, які знаходяться у господарському віданні КП «Сервісний центр».

У відзиві повідомлено, що на сьогоднішній день, КП «Сервісний центр» здійснюється утримання 58 ЗСЦЗ, які розташовані у м. Одесі. Відповідач вважає, що Приморською окружною прокуратурою м. Одеси передчасно та необґрунтовано подано позов у зв`язку із тим, що питання про наявність протиправної бездіяльності з боку КП «Сервісний центр» потребує більш ретельного, об`єктивного та ширшого вивчення. Позивачем не прийнято до уваги те, що КП «Сервісний центр» з початку 2023 року отримало у господарське відання не одну, а більше ЗСЦЗ. Фактично, усі передані до КП «Сервісний центр» ЗСЦЗ потребують капітального ремонту, про що зазначалось у кожному Акті приймання-передачі ЗСЦЗ. Про даний факт відомо позивачу, оскільки на адресу Приморської окружної прокуратури м. Одеси надсилались копії актів приймання-передачі захисних споруд, які розташовані у Приморському районі м. Одеси.

Так, після затвердження та виділення відповідних бюджетних призначень на утримання, ремонт (капітальний ремонт) та облаштування ЗСЦЗ, КП «Сервісний центр» відповідно до фактичних обсягів фінансування (на 15 адрес ЗСЦЗ), одразу почались роботи з підготовки та проведення закупівель робіт на виготовлення проєктно-кошторисної документації (далі - ПКД) щодо капітальних ремонтів ЗСЦЗ, у тому числі за адресою вул. Старопортофранківська, 103а. Відповідно до діючого законодавства, яке регулює питання проведення публічних закупівель, кожна проведена процедура закупівлі (відкриті торги з особливостями) ПКД у середньому, з моменту оголошення закупівлі до моменту укладання договору з переможцем закупівлі займає від 14 до 25 днів. У зв`язку із цим КП «Сервісний центр» тільки у квітні 2023 року були укладені договори на розробку ПКД по ЗСЦЗ №. 57237 Усі вказані закупівлі разом із укладеними договорами розміщені у відкритому доступі на офіційному сайті з публічних закупівель https://prozorro.gov.ua за ідентифікаторами закупівлі: UA-2023-04-06-001080-а (вул. Старопортофранківська, 103а). Строк виконання робіт по виготовленню ПКД склав у середньому 30-40 робочих днів. Результати договорів по виготовленню ПКД у тому числі із проходженням державної будівельної експертизи, КП «Сервісний центр» отримало лише у кінці червня 2023 року.

Після отримання готових ПКД, Комунальним підприємством «Сервісний центр» на початку липня 2023 року почались проводитись закупівлі щодо проведення капітальних ремонтів по ЗСЦЗ. Усього з початку липня 2023 проведено 18 закупівель щодо капітальних ремонтів на ЗСЦЗ.

Окрім того, звернуто увагу, що по ЗСЦЗ № 57237 після проведення усіх необхідних публічних процедур закупівлі, 28 квітня 2023 року було укладено договір про виготовлення ПКД для проведення капітального ремонту.

Підсумовуючи вищевикладене відповідач зазначив, що з моменту отримання Комунальним підприємством «Сервісний центр» у господарське (починаючи з січня 2023 року) більше 50 ЗСЦЗ, Комунальним підприємством «Сервісний центр» відповідно до обсягів фінансування, постійно вживались та вживаються заходи щодо проведення ремонтно-відновлювальних робіт по усім ЗСЦЗ у цілому. Загалом, для визначення вартості проведення капітальних ремонтів по ЗСЦЗ проведено 37 процедури закупівель (відкритих торгів) з виготовлення ПКД та 18 процедур закупівель (відкритих торгів) по проведенню капітальних ремонтів по ЗСЦЗ. Звертає увагу, що кожна процедура закупівель займала у середньому від 14-20 днів.

Виходячи з наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

18.09.2023 року до суду надійшли пояснення третьої особи, відповідно до яких Одеська міська рада заперечує щодо задоволення позовних вимог заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси, вважає що в останнього відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

Третя особа акцентує увагу, що представництво прокурором інтересів держави в особі іншого органу передбачає встановлення факту свідомого невиконання або неналежного виконання таким органом своїх повноважень при наявності у органу повноважень та реальної можливості виконання своїх функцій. Натомість, Одеська міська рада вважає, що в даному випадку відсутня будь-яка бездіяльність ГУ ДСНС України в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації, оскільки нездійснення заходів державного нагляду (контролю) відбувалось у зв`язку із законодавчо встановленою забороною на їх проведення.

Також у поясненнях зазначено, що КП «Сервісний центр» визначено орієнтовний обсяг фінансування на забезпечення виконання заходів цивільного захисту у загальній сумі 124824 700 грн, що свідчить про те, що Одеською міською радою в межах власної компетенції вживаються необхідні дії з метою фінансування заходів для забезпечення належного утримання в належному стані захисних споруд цивільного захисту, зокрема, і захисної споруди цивільного захисту № 572437, тоді як утримання захисної споруди до використання за призначенням здійснюється КП «Сервісний центр» як балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту. Звертаючись із цим позовом, прокуратура намагається зобов`язати відповідача привести у стан готовності захисну споруди № 57237 у судовому порядку, натомість, такі дії вже проводяться КП «Сервісний центр» у робочому порядку.

Крім того, Одеська міська рада дійшла висновку, що заступником керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси порушено порядок встановлення обставин та підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді, оскільки жодних доказів щодо того, що про наявність спірних обставини прокурора було проінформовано іншими особами, а не вони йому стали відомі за власною ініціативою, матеріали справи не містять. Більше того, звернення Приморської окружної прокуратури Одеси до ГУ ДСНС в Одеській області (05.07.2023 року) до проведення комісійного обстеження (06.07.2023 року) взагалі містять ознаки навмисного виявлення та вишукування обставин, що могли стати підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 20.09.2023 року відмовлено у задоволенні заяв відповідача та третьої особи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

20.09.2023 до суду від Приморської окружної прокуратури міста Одеси надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що за актом приймання-передачі захисної споруди цивільного захисту, остання прийнята на баланс КП «Сервісний центр» ще 26.01.2023 року. Конкретний строк приведення захисної споруди у готовність до використання призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Місто Одеса систематично потерпає від ракетних та інших видів обстрілів, тому вжиття таких заходів, як приведення споруд цивільного захисту у готовність, має бути негайним. Оскільки після початку повномасштабної військової агресії російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення, протиправна бездіяльність КП «Сервісний центр» як балансоутримувача захисної споруди, яка полягає у незабезпеченні упродовж майже 6 місяців у стані готовності захисної споруди є порушенням встановлених державою гарантій забезпечення конституційних прав громадян на захист їх життя та здоров`я. У відзиві та доданих до нього документів балансоутримувач не спростував доводів прокурора щодо його бездіяльності, не навів жодного аргументу та доказу щодо того, що ним безпосередньо здійснено (крім очікування коштів) до якомога швидкого виконання вимог законодавства щодо приведення у стан готовності захисних споруд.

Отже, фактично КП «Сервісний центр» упродовж більше ніж півроку свої обов`язки по утриманню захисної споруди цивільного захисту № 57237 у готовому до використання стані не виконує, тому на сьогоднішній день її використання є неможливим без завдання шкоди здоров`ю людей, які там укриваються.

Щодо тверджень третьої особи щодо строку, що пройшов з моменту встановлення порушення до звернення до суду з цим позовом прокурор повідомив, що розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», компетентний i якщо орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

22.09.2023 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У заперечення відповідач зазначив, що позивачем повністю проігноровані роз`яснення КП «Сервісний центр» стосовно того, скільки часу потрібно витратити замовнику для проведення відповідно до чинного законодавства закупівель для проведення капітального ремонту ЗСЦЗ. Кожний етап підготовки документів для проведення закупівлі завжди займає певний час. Кожна процедура закупівлі займає у середньому від 14 до 25 днів. Етап розробки проектно-кошторисної документації складає у середньому від 30 до 50 робочих днів у тому числі із проходженням державної будівельної експертизи. Сам капітальний ремонт ЗСЦЗ може тривати мінімум два місяці. КП «Сервісний центр» діє тільки в межах чинного законодавства та на має права та можливості проводити усі відповідні процедури більш швидшим способом.

Крім того, у запереченнях зауважено, що позивачем не прийнято до уваги сам факт того, що КП «Сервісний центр» отримало у господарське відання більше 50 ЗСЗЦ які у свою чергу теж потребують капітального ремонту. ЗСЦЗ № 57237 вже знаходилось у незадовільному стані під час підписання акту приймання-передачі захисної споруди. Приведення у стан готовності захисної споруди у продовж 12 годин (на що посилається позивач), яка у свою чергу потребує капітального ремонту, взагалі фактично неможливо.

Відповідачу не зрозуміло, за який реальний строк у розумінні позивача, КП «Сервісний центр» повинно було зробити капітальний ремонт по ЗСЗЦ № 57237, а також чому позивачем не прийнято до уваги той факт, що по ЗСЗЦ № 57237 з боку КП «Сервісний центр» вже вжиті всі необхідні заходи для того щоб почати проведення капітального ремонту.

З огляду на викладене, на думку відповідача, немає жодних підстав вважати, що КП «Сервісний центр» ігнорує або не виконує обов`язки балансоутримувача захисної споруди у розумінні діючого законодавства у галузі Цивільного захисту населення.

Ухвалою суду від 24.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про залишення адміністративного позову без розгляду.

Інших заяв, клопотань, додаткових доказів станом на момент вирішення справи по суті до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що власником нежитлового приміщення протирадіаційного укриття №57237, загальною площею 75,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103А, приміщення 101, є Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Відповідно до технічного паспорту на протирадіаційне укриття №57237 від 30.09.2014 воно вбудоване в 5-ти поверхову будівлю.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2022 № 256 «Про передачу Комунальному підприємству «Сервісний центр» на баланс та закріплення за ним на праві господарського відання захисних споруд цивільного захисту» в управління КП «Сервісний центр», що розміщене на офіційному сайти Одеської міської ради за посиланням: https://omr.gov.ua/ua/acts/committee/192935/ була передана зазначена захисна споруда цивільного захисту.

На виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2022 року № 256 актом приймання-передачі захисної споруди цивільного захисту (ПРУ) № 57237 від 26.01.2023, КП «ЖКС «Фонтанський» передав, а КП «Сервісний центр» провів перевірку стану та прийняв захисну споруду цивільного захисту, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103А.

До акту приймання-передачі захисної споруди цивільного захисту (ПРУ) № 57237 від 26.01.2023 додано Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 28.03.2022 року.

Згідно даного Акту від 28.03.2022 року стан готовності захисної споруди оцінюється як «обмежено готове». У висновку зазначено, що споруду можливо привести у готовність упродовж 12 годин.

Відповідно до Статуту КП «Сервісний центр», затвердженим рішення Одеської міської ради № 1065-VIII від 30.11.2022, який розміщено на офіційному сайті Одеської міської ради за посиланням: https://omr.gov.ua/ua/city/enterprises/servisniy-centr/statute/, засновником Підприємства є Одеська міська рада (п.1.3).

Пунктом 1.9 Статуту передбачено, що засновник не несе відповідальності за зобов`язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених законодавством України.

Таким чином, з моменту передачі власником споруди в управління КП «Сервісний центр» зобов`язання щодо її утримання в належному стані покладені на останнього.

Також в межах кримінального провадження № 42023163030000043 від 29.06.2023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, 06.07.2023 прокурором окружної прокуратури - процесуальним керівником у кримінальному провадженні за участі представників ДСНС, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та представника КП «Сервісний центр» проведено огляд споруди цивільного захисту № 57237 за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103А, про що складено протокол огляду місця події.

Згідно протоколу огляду від 06.07.2023, у вказаній споруді цивільного захисту наявні системи вентиляції та фільтрації повітря, проте вони перебувають у неробочому стані. Ущільнювачі дверей потребують заміни, оскільки пересохлі. До протколу огляду додана фото таблиця протирадіаційного укриття №57237.

Крім того, за участі представників ДСНС, прокуратури, поліції та Приморської РА Одеської міської ради 06.07.2023 проведено огляд вказаної захисної споруди цивільного захисту № 57237, за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103А, про що складено акт оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення. Згідно вказаного акту, система вентиляції повітря перебуває у неробочому стані,ущільнювачі дверей потребують заміни. Захисну споруду цивільного захисту не приведено у готовність.

Приморською окружною прокуратурою м. Одеси на адресу Головного управління ДСНС України в Одеській області надіслано лист № 52-6825вих-23 від 05.07.2023, у якому повідомлено про встановлені порушення з боку власників (балансоутримувачів) законодавства у сфері цивільного захисту населення, а також про необхідність вжиття заходів щодо поновлення порушених прав держави, у тому числі шляхом звернення до суду з позовами.

Так, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів реагування представницького характеру, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор просив ГУ ДНСН в Одеській обалсті в строк до 07.07.2023 інформувати Приморську окружну прокуратуру м. Одеси з наданням належним чином завірених копій документів щодо порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту населення, а саме неналежного утримання вказаних захисних споруд цивільного захисту, неготовності до використання за призначенням, їх закриття в період ракетної небезпеки та оголошення повітряних тривог, непридатності для використання населенням, тощо; вжиття заходів реагування щодо усунення зазначених порушень (проведення перевірок, складання актів виявлених порушень, тощо). У разі невжиття таких заходів, прошу повідомити

Листом № 60 01.3-4954/6010 від 12.07.2023 Головне управління ДСНС України в Одеській області повідомило, що за фактом виявлених порушень, у зв`язку із забороною проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану, вжиття заходів реагування неможливе. З позовною заявою до суду із вимогою визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії Головне управління не зверталось та надало необхідну інформацію для вжиття заходів прокурорського реагування.

Крім того, Приморська окружна прокуратура м. Одеси направила лист № 52-7116вих-23 від 12.07.2023 на адресу Одеської обласної військової адміністрації про встановлення порушень вимог діючого законодавства з боку КП «Сервісний центр» та просила повідомити в найкоротший строк про те, чи вживалися та чи планується вжиття Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією заходів щодо усунення виявлених порушень у сфері утримання, використання та реконструкції захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 57237, розташованої по вул. Старопортофранківська, буд. 103 А в м. Одесі, у тому числі у судовому порядку.

Листом № 7593/6/01-46/8170/2-23 від 10.08.2023 Одеська обласна військова адміністрації повідомила про те, що заходи за результатами перевірки, у тому числі у судовому порядку, до балансоутримувача не вживалися. На адресу адміністрації не надходила інформація щодо обстеження та оцінки стану готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) обліковий номер 57237, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103, балансоутримувач КП ЖКС "Фонтанський", код ЄДРПОУ 35302819.

Приморською окружною прокуратурою м. Одеси листом № 52-8462вих-23 від 15.08.2023 повідомлено Головне управління ДСНС України в Одеській області та листом № 52-8461 вих-23 від 15.08.2023 повідомлено Одеську обласну військову адміністрацію про порушення з боку КП «Сервісний центр» діючого законодавства та про звернення прокурора до суду з позовною заявою.

Зважаючи на вищевикладене та на те, що посадові особи Комунального підприємства «Сервісний центр» Одеської міської ради не виконали вимоги, які зазначені у вищевказаних актах оцінки стану готовності споруди цивільного захисту і на даний час не усунули виявлені під час перевірок порушення та не привели споруду цивільного захисту № № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103, у належний стан, Приморська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної державної (військової) адміністрації.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року по справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року по справі № 569/4123/16-а.

Згідно з пунктом 12 Порядку, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Припис п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2655-IX від 06.10.2022 передбачає, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Тобто, у розумінні статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України) та відповідно до наділених повноважень, таким органом є ГУ ДСНС в Одеській області.

Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Таким чином, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 13 березня 2022 року №303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Одеській області відсутні повноваження з перевірки протирадіаційного укриття на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 820/4717/16, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У статті 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України з 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 року №1932-XII (з подальшими змінами) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 названого Закону, підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Кодекс цивільного захисту України (далі КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

В силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Статтею 4 Кодексу цивільного захисту України визначено, що цивільний захист -комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Громадяни України, у силу пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу, мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Згідно ч.1 ст.32 КЦЗ України, до захисних споруд цивільного захисту належать:

1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.32 КЦЗ України, укриттю підлягають у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

Частиною 4 статті 32 Кодексу передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Отже, основним завдання сховища та/або протирадіаційного укриття є захист людей, а тому такі безумовно повинні перебувати у належному стані, придатному для їх використання за їх цільовим призначенням.

Відповідно до частини 5 статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ч.ч. 7 та 8 ст.32 КЦЗ України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку (далі Порядок №138).

Відповідно до пункту 3 Порядку №138, балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно пункту 9 Порядку №138, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Пунктом 10 Порядку №138 передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Відповідно до пункту 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Наказом МВС України від 09.07.2018 року №579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, якими внормовано питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.

Пунктом 1 розділу ІІ Вимог № 579 передбачено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно пункту 7 розділу ІІ Вимог №579, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані.

Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Згідно пункту 1 глави 2 розділу VI Вимог №579, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу VI Вимог №579, оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Згідно пункту 3 глави 2 розділу VI Вимог №579, за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Пунктом 9 глави 2 розділу VI Вимог №579 передбачено, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Слід зауважити, що після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

На момент вирішення спору в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103А, приведена у готовність до використання за призначенням, та здатна забезпечити захист цивільного населення.

Відповідно до ст. 7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами:

1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права;

2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян;

4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;

6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов`язаних з ризиком для їхнього життя і здоров`я;

8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Пунктом 2 ч.1 ст.21 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що держава, зобов`язана забезпечувати громадян засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, особливо під час ведення на території України бойових дій та загрози ракетних обстрілів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на те, що зазначений в адміністративному позову захід реагування до відповідача має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому необхідність застосування зазначеного у позові заходу реагування, на думку суду, відповідає характеру існуючих недоліків, а тому він буде співмірним до мети його застосування і таке втручання у права відповідача буде пропорційним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 року у справі №820/4717/16 зробила висновки про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо зобов`язання утримувачів цивільних споруд (сховищ) забезпечувати їх належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).

З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що сховище протирадіаційне укриття №57237, перебуває на балансі відповідача, на якого покладений обов`язок утримувати сховище у стані, придатному для використання за призначенням, сховище оцінено як обмежено готове до використання за призначенням, отже, суд доходить висновку, що саме відповідачем не забезпечено утримання захисної споруди цивільного захисту (сховища № 57237) у готовності до використання за призначенням, що є його протиправною бездіяльністю.

При цьому, наведені відповідачем у заявах по суті спору обставини щодо ускладненого становища установи, яке полягає в отриманні на баланс більше 58 ЗСЗЦ, що потребують капітальних ремонтів (вже перебували в незадовільному стані), а також вчинення реальних заходів, спрямованих на забезпечення приведення у стан готовності захисної споруди не впливають на висновки суду та не є підставою для відмови в задоволення пред`явлених позовних вимог, оскільки ключовим питанням в розглядуваному спорі є те, що захисна споруда, яка перебуває на балансі відповідача, наразі оцінюється як не готова до використання за призначенням. При цьому великий обсяг робіт, відсутність коштів на забезпечення цивільного захисту населення тощо, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не можуть визнаватися поважними причинами для відкладення заходів щодо приведення захисних споруд цивільного захисту населення у належний для експлуатації стан. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність приведення захисних споруд цивільного захисту населення у належний для експлуатації стан від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача.

Суд враховує, що даний позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі військової агресії.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103А.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до задоволення.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 53, 72, 74, 76-77, 90, 139, 162, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Дмитра Великодного (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохорвіська, 6, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38643633), Одеської обласної військової адміністрації (проспект Шевченко, 4, м. Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 00022585) до Комунального підприємства «Сервісний центр» (вул. Преображенська, 52, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 33313609), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Сервісний центр» (код 33313609) у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103 А, до використання за призначенням.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Сервісний центр» (код 33313609) вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту № 57237, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103 А, з метою використання її за призначенням у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук