СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2023 року Суми Справа № 480/5318/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
до - Приватного підприємства ''Гермес'',
про стягнення адміністравтино-господарських санкцій та пені.
Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 33871,43 грн та пеню в сумі 3224,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" № 875-ХІІ відповідач повинен у разі невиконання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачувати відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві. У зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня. Оскільки суми адміністративно-господарських санкцій та пеню відповідач не сплатив, то позивач просить суд стягнути з відповідача такі суми.
22.08.2022 судом було відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
13.09.2022 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з необгрунтованістю. Зазначив, що відповідач вчиняв належні дії, щодо пошуку осіб з інвалідністю, але безрезультатно. З 16.09.2021 на підприємстві працювало менше ніж 8 осіб, тому відповідач не зобов`язаний сплачувати адміністративно-господарські санкції за весь 2021 рік. Крім того, якщо порушення зобов`язань сталося в період дії обставин непереборної сили, наразі це введення з 24.02.2022 воєнного стану на території України, підстави нарахування пені чи штрафних санкцій та застосування будь-яких інших заходів відповідальності відсутні.
20.09.2022 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Звертає увагу суду, що відповідачем у 2021 році не подавалась до Сумського міського центру зайнятості звітність про попит на робочу силу.
31.10.2023 судом було постановлено ухвалу про відмову в залишенні позову без руху.
Суд звертає увагу сторін, що справа була розглянута з урахуванням введення воєнного стану в Україні, навантаженням судді та обстановки, яка склалася, зокрема у м. Суми та Сумській області, в тому числі, кількості повітряних тривог та інших обставин, які перешкоджали роботі судді.
Фактичні встановлені обставини і зміст спірних правовідносин.
Відповідачем було подано позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою № 10-ПОІ, в якому ним самостійно зазначено: фактична середньооблікова кількість штатних працівників за рік - 14; кількість осіб з інвалідністю, які працюють на робочих місцях - 0; кількість осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях - 1; фонд оплати праці штатних працівників - 948,4 тис. грн; середньорічна з/п штатного працівника - 67742,86 грн; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 33871,43 грн (а.с. 6).
У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій до 15.04.2022, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення таких санкцій та пені, за просрочення такої сплати, розрахунок щодо чого міститься в матеріалах справи (а.с. 7).
Висновки суду та їх мотиви.
Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 3 ст. 19 цього Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
За приписами ч. 10 ст. 19 Закону №875-ХІІ керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч.ч.2, 4 ст.20 Закону №875-ХІІ).
Нормою ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, при вирішенні питання щодо правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях (бездіяльності) роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення, крім іншого, є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятостіінформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами ч. 1 ст. 18-1 Закону № 875-XII особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.
В силу ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Таким чином, з аналізу вищевказаних положень Закону № 875-XIІ вбачається, що обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діє державна служба зайнятості.
При цьому, обов`язок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується їх обов`язком щодо пошуку таких осіб для їх працевлаштування.
В той же час, обов`язок цих суб`єктів полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації до державної служби зайнятості, необхідної для їх працевлаштування.
Так, відповідно до норми п. 4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» від № 5067-VI роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку, подавати до центу зайнятості звіт про попит на робочу силу, у разі наявності на підприємстві вакансій.
Порядок подання інформації про наявність вакансій врегульований наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання».
Отже, вказаним Наказом встановлена єдина форма призначена для інформування центру зайнятості населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та порядок її подання.
Відповідно до пункітв 5, 6 розділу 1 Порядку, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Роботодавець визначає вид звітності-первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому, не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).
Таким чином, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для їх працевлаштування, є саме звіт форми № 3-ПН.
Відповідно до інформації, зазначеної у листі Сумського міського центру зайнятості від 29.08.2022 за № 04/682, відповідач не надавав до центру зайнятості у 2021 році звітність за формою № 3-ПН (а.с. 27). Тому аргументи відповідача щодо вжиття ним належних дій, щодо пошуку осіб з інвалідністю, судом до уваги не приймаються, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо посилань відповідача на ті обставини, що він не зобов`язаний сплачувати санкції за весь 2021 рік, суд звертає увагу, що саме відповідач у звіті за 2021 рік самостійно розрахував суму санкції у розмірі 33871,43 грн за 2021 рік, яку він зобов`язаний сплатити.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи наявний звіт відповідача, в якому зазначено середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0, та кількість таких працівників яка повинна бути - 1, відповідачем було допущено порушення вимог Закону № 875-ХІІ, за що передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарськиї санкцій, які самостійно визначені відповідачем у розмірі 33871,43 грн.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем санкцій до 15.04.2022, тому порушення строків сплати таких санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення (ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ).
Механізм нарахування пені встановлений Порядком, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2007 за № 223.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Порядку пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом за кожний календарний день прострочення виконання зобов`язання.
Адміністративно-господарська санкція це грошове зобов`язання, альтернативне зобов`язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою КМУ від 31.01.2007 №70) "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону № 875-ХІІ.
Згідно з пунктами 3.4, 3.6, 3.7 цього Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.
Таким чином, оскільки відповідачем було порушено терміни сплати санкцій, то позивачем було правомірно нараховано пеню за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний 2021 рік в сумі 3224,90 грн.
Відповідачем наявність пені не спростовано, доказів її сплати не надано.
Несвоєчасна сплата відповідачем коштів до бюджету за незайняте у 2021 році робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю перешкоджає належному та своєчасному повному фінансуванню заходів по соціальній, трудовій, фізкультурно-спортивній та професійній реабілітації осіб з інвалідністю та надання цільової позики на створення робочих місць для отаких осіб, завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє повною мірою створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають змогу вести повноцінний спосіб життя.
Введення в Україні воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення відповідча від сплати адміністративно-господарських санкцій, оскільки в рамках даної справи відповідачем не доведено факту того, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, як те передбачено нормою ч. 2 ст. 218 ГК України. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази того, яким чином введення в Україні воєнного стану перешкодило відповідачу вчасно сплатити санкції.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені станом на день розгляду справи залишається не сплаченою і складає 37096,33 грн, що підтверджується матеріалами справи, то суд вважає, що вимоги щодо стягнення вказаної суми заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Враховуючи той факт, що позовні вимоги суб`єкта владних повноважень задоволені, той факт, що ним не понесено судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Сумського обласного відділенн Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства ''Гермес'' про стягнення адміністравтино-господарських санкцій та пені задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства ''Гермес'' (вул. Ярослава Мудрого, 68, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 31066318) на користь Сумського обласного відділенн Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Горького, 2, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 14004771) адміністративно-господарські санкції у розмірі 33871 (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят одну) грн 43 (сорок три) коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 3224 (три тисячі двісті двадцять чотири) грн 90 (дев`яносто) коп.
3. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано 31.10.2023.
Суддя А.І. Сидорук
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2023 |
Оприлюднено | 02.11.2023 |
Номер документу | 114557503 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
А.І. Сидорук
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні