Рішення

від 31.10.2023 по справі 520/23117/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 жовтня 2023 р. № 520/23117/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області виключити з інтегрованої картки платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 суму боргу (недоїмки) ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 з несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2019 рік в розмірі 35588,74 грн.

Позивач стверджує, що доходів від підприємницької діяльності не отримував, сплату єдиного внеску проводить його роботодавець, у зв`язку з вказаним вважає, що відповідач має виключити з інтегрованої картки платника податків суму боргу з несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою суду від 30.08.2023 по справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив, в якому зазначив, що згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 станом на 19.01.2021 рахується заборгованість по єдиному внеску у сумі 37788,74 грн., яка виникла внаслідок несплати зобов`язань за період 2017 - 2020 роки. Відтак, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідача і просить адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Позивач - ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за реєстраційними даними ІКС «Податковий блок» перебуває на обліку в ГУ ДПС (Київський район м. Харкова - 2031) з 28.04.2005 по теперішній час, як фізична особа на загальній системі оподаткування.

За даними інтегрованої картки платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 з кодом бюджетної класифікації 71040000 заборгованість по єдиному внеску складає 37788,74 грн., яка виникла в результаті автоматичних нарахувань: за 2017 рік - у розмірі 8448,00 грн., за 2018 рік - 9828,72 грн., за 2019 рік - 11016,72 грн., за 2020 рік - 8495,30 грн.

Згідно форми ОК-7 із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 :

- за 2017 рік Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕКОРД-АГРО" код ЄДРПОУ 36630884 з заробітку ОСОБА_1 здійснено сплату страхових внесків з першого по останній місяць звітного року;

- з 2018 рік та з першого по сьомий місяць 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕКОРД-АГРО" код ЄДРПОУ 36630884 з заробітку ОСОБА_1 здійснено сплату страхових внесків;

- з сьомого по останній місяць 2020 року здійснено сплату страхових внесків Товариством з обмеженою відповідальністю "НАСІННЄВА КОМПАНІЯ "РЕКОРД" код ЄДРПОУ 43091541 з заробітку ОСОБА_1 .

На звернення позивача, від Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надана відповідь, про те, що у відділі перебувало виконавче провадження № 6725119 з примусового виконання вимоги № Ф-2450-57 від 10.11.2021, виданої ГУ ДПС у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Харківській області заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 35588,74 грн.

Так, 16.11.2021 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

24.11.2021 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про арешт коштів боржника, 19.09.2022 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Позивачем подано скаргу № 06/20-1 від 20.06.2023 до контролюючого органу вищого рівня, щодо перегляду та скасування, встановленого ОСОБА_1 грошового зобов`язання зі сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідач повідомленням №16845/6/99-00-24-03-01-06 від 26.06.2023 зазначив, що оскільки, нарахування єдиного внеску в ІКП відбувається, зокрема, на підставі реєстраційних даних платника, в ІКП ІКС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000, відбулося нарахування єдиного внеску відповідно до законодавства про єдиний внесок, з урахуванням наявних реєстраційних даних. ОСОБА_1 не виконано самостійно обов`язки платника єдиного внеску, як наслідок, в ІКП обліковується недоїмка зі сплати цього внеску. Станом на дату розгляду скарги нарахування єдиного внеску в ІКП ІКС «Податковий блок» за технологічним кодом 71040000 ФОП ОСОБА_1 відповідають обліковим даним та законодавству про єдиний внесок, а отже відсутні підстави для виключення такої заборгованості з ІКП ІКС «Податковий блок».

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон України № 2464-VI).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 цього Закону недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи підприємці, у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону України № 2464-VI).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац 1 пункту 1 частини першої статті 7 Закону України № 2464-VI).

Також, платниками єдиного внеску, як зазначено у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону України № 2464-VI, є фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини 1 статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону України № 2464-VI).

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI у редакції, яка діяла до 31 грудня 2017 року, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, у редакції статті 9, яка діє з 01 січня 2018 року встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності в незалежності від отримання доходу від такої діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частини 3 статті 9 Закону України № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону України № 2464-VI передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

За правилами частини 1, 4 статті 25 Закону, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо необґрунтованості нарахування заборгованості за несплату єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності з огляду на те, що перебував у трудових відносинах з ТОВ "РЕКОРД-АГРО" ЄДРПОУ 36630884 та ТОВ "НАСІННЄВА КОМПАНІЯ "РЕКОРД"" ЄДРПОУ 43091541, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19, положеннями Закону України № 2464-VI не врегульовані відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи підприємця.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

У зв`язку з викладеним суд касаційної інстанції у згаданій постанові сформулював правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону України № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах Державної податкової служби і зареєстровані як фізичні особи підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, як підкреслив Верховний Суд, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період часу з 01.09.2010 по 31.07.2020 ОСОБА_1 був найманим працівником та здійснював свою трудову діяльність у ТОВ "Рекорд Агро", з 29.07.2020 по теперішній час прийнятий у ТОВ "Насіннєва компанія "Рекорд".

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які сформовані 16.06.2023, позивач у період 2017 - 2020 років отримував дохід, з якого сплачено єдиний внесок та зазначений період зараховано до страхового стажу.

Отже, судом встановлено, що позивач отримував дохід, з якого сплачено єдиний внесок та зазначений період зараховано до страхового стажу.

Разом з тим, суд зазначає, що за позивачем рахується податкова вимога № Ф-2450-57 від 10.11.2021, виданої ГУ ДПС у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Харківській області заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 35588,74 грн.

Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (надалі - Порядок №5) зобов`язує контролюючий орган відобразити у інтегрованій картці позивача як платника податків зменшення суми податкового боргу з фізичних осіб у розмірі, який вона прагнула скасувати в судовому порядку з урахуванням штрафів та пені, на підставі судового рішення, яке визнає відсутність такого податкового боргу.

Відповідно до приписів статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Підпунктом 2 пункту 1 розділу VI Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 № 5 передбачено, що первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема:

відомості Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E;

подана платниками звітність, у тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу / заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов`язань / сум єдиного внеску);

декларація з податку на додану вартість із заявленою сумою від`ємного значення у рахунок погашення боргу, сумою до відшкодування з державного бюджету на поточний рахунок платника податків;

скарга (заява) платника податків або ухвала суду про відкриття провадження у справі, інформацію про які внесено після настання граничного строку сплати грошових зобов`язань / сум єдиного внеску, визначених податковим органом;

рішення податкового органу, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або зменшується сума грошового зобов`язання та пені / сума єдиного внеску;

рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили;

договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення);

рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 101 розділу II Кодексу;

рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 97 розділу II Кодексу;

рішення про прощення (списання) податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), прийняте згідно з відповідним законом або на виконання рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), що набрало законної сили;

рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте за наявності підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску;

рішення про скасування пені.

Суд зазначає, що податкова вимога № Ф-2450-57 від 10.11.2021 не є відкликаною, не є скасованою, за матеріалами справи позивачем вимога не оскаржується, тобто наявний податковий борг у розмірі 35588,74 грн. по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Протилежного судом не встановлено, позивачем не доведено.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника нарахованих сум з єдиного соціального внеску, суд вважає передчасними, оскільки обов`язок щодо внесення змін до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску (позивача) у відповідача виникне лише після погашення (зменшення) суми податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску у спосіб, передбачений ПК України, Порядком від 12.01.2021 № 5 - набрання законної сили рішення суду про скасування вимоги, відкликання, скасування податкової вимоги, тобто у результаті адміністративного чи судового оскарження.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій щодо відмови виключення із інтегрованої картки платника даних про суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова