Рішення

від 30.10.2023 по справі 620/397/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/397/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» (далі також ПрАТ «ШРБУ №82», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України у Чернігівській області ( далі також відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №8772/25010705 від 08.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки підприємства позивача, лише обмежився посиланням на норми чинного законодавства, у тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатись з підстав проведення перевірки. Крім того, позивач зазначає, що 04.09.2019 отримав ліцензію на право зберігання пального. Натомість, чинне законодавство України передбачає необхідність отримувати ліцензію на право зберігання пального тільки для стаціонарних цистерн/ємностей. Зберігання ж пального в транспортних засобах/технічному обладнанні/пристроях (пересувних цистернах) не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.

Представник відповідача, протягом встановленого судом строку, подав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив та зазначив, що доводи, наведені Приватним акціонерним товариством «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82», не спростовують висновків перевірки та не можуть бути підставою для задоволення позову та висновку про неправильність визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань та прийняття рішення, що суперечить законодавству України або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПК України та іншими законами України. Крім того, представник відповідача заперечив проти розміру заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу та зазначив про їх неспівмірність з огляду на обставини справи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 08.02.2023 позовна заява залишена без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 05.07.2023 ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 620/397/23 скасовано, а справу направлено до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 прийнято справу до провадження для продовження розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області на підставі наказу від 04.11.2021 №1916-п та направлень №3583, 3582 від 04.11.2021 тривалістю 10 діб з 09.11.2021 здійснена фактична перевірка місця зберігання пального суб`єкта господарської діяльності ПрАТ «ШРБУ №82», що знаходить за адресою Чернігівська область, Корюківський район, м. Мена, вул. Сіверський Шлях, буд. 144, за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки від 15.11.2021 №7779/25/12/РРО/03448244 (а.с.9-10).

У ході проведення фактичної перевірки місця зберігання пального за адресою Чернігівська область, м. Мена, вул. Сіверський Шлях, буд. 144, яке належить ПрАТ «ШРБУ №82» встановлено, що пальне зберігалось в трьох резервуарах РВС 15, ємністю по 15 м. куб. кожний та одному резервуарі для газу скрапленого ємністю 50 м. куб. підприємством здійснюється придбання, зберігання та подальше використання дизельного пального (важкі дистиляти) та скрапленого газу. Відповідно до даних єдиного реєстру акцизних накладних підприємством було отримано (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) за 2020 рік 1084107,55 літрів пального, в тому числі дизельне паливо (важкі дистиляти) 478610,12 літрів та газ скраплений 605497,43 літрів; за 2021 рік підприємством було отримано станом на 09.11.2021 1131782,53 літрів пального, в тому числі дизельне паливо (важкі дистиляти) 575369,79 літрів та газ скраплений 556412,74 літри.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ПрАТ «ШРБУ №82 здійснювались господарські операції з навантаження-розвантаження зберігання пального за адресою: Чернігівська область, м. Мена, вул. Сіверський Шлях, буд. 144, без реєстрації акцизного складу, чим порушено вимоги п.п.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 15.11.2021 №7779/25/12/РРО/03448244 Головним управлінням ДПС в Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2021 за № 8772/25010705 про застосування до Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» штрафних фінансових санкцій на суму 1000000,00 грн (а.с. 12).

Позивачем було подано скаргу від 10.12.2021 на вказане податкове повідомлення-рішення (а.с. 14-15), однак рішеннями від 03.10.2022 № 12094/6/99-00-06-03-01-06 вона була залишене без задоволення, а податкове повідомлення рішення - без змін ( а.с.16-17).

Позивач не погоджується з висновками Головного управління ДПС у Чернігівській області, вважає їх передчасними, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі також ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Так, пункт 80.2 ст. 80 ПК України встановлює, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Аналіз вказаної норм дає підстави вважати, що для застосування підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у якості підстави для проведення фактичної перевірки, необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків відповідних вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

У той же час суд вважає за необхідне зазначити, що інформація, на підставі якої має бути прийнято наказ на проведення перевірки, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Саме для перевірки дійсної наявності порушень і призначається перевірка.

Так, підпункт 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України визначає в якості підстави для призначення фактичної перевірки інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства. Суд також зазначає, що пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України визначає в якості підстави для призначення фактичної перевірки інформацію саме про порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відтак, з аналізу зазначеного підпункту 80.2.2 пункту 80.2 ст. 80 ПК України вбачається, що відповідна інформація має містити конкретні фактичні дані про реальну, а не ймовірну, наявність порушення вимог законодавства в частині здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, можна зробити висновок, що предмет фактичної перевірки обов`язково має відповідати тим підставам, наявність яких зумовила призначення податковим органом такої перевірки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що фактичних даних, що свідчили б про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, наказ на проведення перевірки чи будь- який інший документ, наданий суду відповідачем, не містить.

Отже, відповідачем не доведено наявності у нього на момент прийняття спірного наказу інформації про порушення позивачем вимог законодавства, а також про її отримання в установленому законодавством порядку.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 грудня 2018 року у справі 820/4894/18.

Крім того, судом встановлено, що зі змісту акту фактичної перевірки неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки.

Так, в акті фактичної перевірки від 15.11.2021 №7779/25/12/РРО/03448244 як підстава проведення перевірки вказано статті 20 та 80 Податкового кодексу України. У той же час, у наказі на проведення перевірки від 04.11.2021 №1916-п підставою перевірки вказано підпункти 80.2.2 п. 80.2, п.80.6, п. 80.8 ст. 80 ПК України.

Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19-1 ПК України, віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (п.п.19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16).

Водночас, суд зазначає, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями податковий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.05.2020 року по справі № 816/3238/15.

У постанові від 22.09.2020 (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Верховий Суд зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання. Таку правову позицію підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду і в постановах від 11.07.2022 у справі №120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі №500/1331/21.

Крім того невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та неспростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом (постанова КАС ВС від 04.03.2021 по справі №640/18411/18)

Зважаючи на викладене, та беручи до уваги відсутність у наказі на проведення перевірки, направленнях на проведення перевірки та акті фактичних підстав для їх проведення, які не були доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд приходить до висновку, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено протиправно.

Такі допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» призводять до відсутності правових наслідків такої, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого за її результатами.

Таким чином суд вважає, що контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки підприємства позивача без жодної визначеної Законом умови, за відсутності законодавчо обґрунтованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення. Внаслідок цього, зазначені обставини є самостійними, окремими, умовами визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, що прийняте за наслідками такої перевірки.

Згідно висновків, викладених у постанові Палати КАС ВС від 21.02.2020 по справі №826/17123/18, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомленнярішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення, рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання - відсутня (Постанова Палати КАС ВС від 22.09.2020 по справі №520/8836/18)

З огляду на те, що судом встановлено порушення процедури проведення фактичної перевірки, тому суд не вважає за доцільне переглядати висновки такої фактичної перевірки.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно пункту 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування своїх дій, і не довів правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.

Враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області №8772/25010705 від 08.12.2021 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 22500,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення від 13.12.2022 №827.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області №8772/25010705 від 08.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області на користь Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» судовий збір у сумі 22500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82", вул. Сіверський шлях, буд.144, м.Мена, Менський район, Чернігівська область,15600, код ЄДРПОУ 03448244.

Відповідач: Головне управління ДПС України у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44094124.

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2023 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА