Рішення

від 30.10.2023 по справі 620/4751/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/4751/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000001/2 від 10.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA102020/2023/000003.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що для митного оформлення імпортованого товару було надано всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують числові значення митної вартості, не дають достатніх підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Ухвалою суду від 30.10.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання представника Чернігівської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що декларант надав документи з невизначеністю у вартості товару в різних документах, з відсутністю чітких термінів доставки, з розбіжностями щодо розвантаження, що безпосередньо впливає на формування митної вартості. Враховуючи розбіжності в документах, які можуть свідчити про викривлення дійсної вартості оцінюваних товарів, декларанту запропоновано надати додаткові документи, які б підтверджували заявлений рівень митної вартості товарів. Вказав, за результатами розгляду додатково наданих документів встановлено, що відсутня інформація стосовно щільності тканини, що не дає можливості ідентифікувати з оцінюваним товаром. Також надані документи не дають можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити їх перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України. Чернігівська митниця посилалась на те, що митну вартість товарів скориговано митницею відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом та така митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митна декларація від 17.02.2022 №UA102000/2023/004745 (товар №6). Також відповідач вказав, що метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня достовірна та документально підтверджена інформація щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня інформація щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості. У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, митну вартість товару було скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що декларантом надано повний пакет документів, встановлений частиною другою статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості, які не містять розбіжностей, містять належну та достатню інформацію про товар та його ціну, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), та достатні підстави щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив вказав, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано у зв`язку з наявними розбіжностями в документах, які не дали можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару. У зв`язку з відсутністю можливості застосування наступних чотирьох методів, митну вартість товару було скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом, який ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях. Також відповідач зазначив, що посадовою особою митниці при здійснені контролю правильності визначення митної вартості спірного товару правомірно використана у якості джерела цінова інформація з ЄАІС щодо подібних товарів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту №11 від 14.09.2022 (надалі Контракт), укладеного між ТОВ «ТК ДТ-Чернігів» (Покупець) та Компанією Shaoxing Dora Textile Co., Ltd (Shaoxing Chinа) (Продавець), Продавець продає, а Покупець купує Товар, асортимент, кількість, ціна якого зазначається в Інвойсі для кожної партії товару окремо /а. с. 26-28, 29/.

Поставка товару здійснюється Продавцем на умовах, що зазначені в інвойсі для кожної окремої партії товару.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Чернігівської митниці було подано декларацію № UA 23UA102020000064U9 /а. с. 22, 23/ та заявлено до митного оформлення отриманий за Контрактом Товар:

- сурова бавовняна змішана тканина полотняного переплетення (65% бавовна/35% джут), кромка відкрита, щільн., 370+/-15г/м2., шир. 95+/-5см. Арт.АJ-22054;

- сурова бавовняна змішана тканина полотняного переплетення щільн. 450+/-15г/м2., шир. 95+/-5см. Арт.АJ-22055 (65% бавовна/35% джут), кромка відкрита.

Виробник - Shaoxing Dora Textile Co., Ltd.

Торговельна марка - Shaoxing Dora.

Країна виробництва СN.

Загальна вартість товарів 81 407,14 доларів США.

Під час перевірки наданих для підтвердження митної вартості товару документів фахівцями контролюючого органу представнику позивача було надіслано повідомлення, в якому вказано, що на виконання вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару /а. с. 72/.

Водночас, позивачем надано відповідачу експертний висновок Київської Торгово-промислової палати № Ц-19 від 10.01.2023; акт звіряння між покупцем та продавцем за період жовтень 2022р. - листопад 2022 р.; виписки з бухгалтерської документації (за 03.10.2022 та 16.11.2022); копію митної декларації країни відправлення; оплата за транспортно-експедиторське обслуговування №49 /а. с. 73/.

10.01.2023 Чернігівською митницею прийнято картку відмови №UA102020/2023/000003 та рішення №UA102000/2023/000001/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким митна вартість товару визначена за резервним методом /а. с. 19-20, 21/.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено причини здійснення коригування митної вартості, а саме:

1. Відповідно до п. 4,1 контракту від 14.09.2022 № 11 умови оплати за товар зазначаються в інвойсах. Згідно рахунку-фактури від 21.11.2022 №D22114 оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати. Згідно рахунку проформи від 15.09.2022 №б/н оплата 22 товар здійснюється частинами частинами 30% у формі передплати, 70 % оплати до моменту відвантаження, термін поставки товару 45 днів. До митного оформлення надано платіжні доручення від 03.10.2022 №55 на суму 28 405,5 USD та від 16.11.2022 №76 на суму 56 811 USD . Сума платіжних доручень у розмірі 85 216,5 USD не відповідає сумі рахунку-фактури 21.11.2022 №D22114 81407,14 USD, ні сумі рахунку проформи від 15.09.2022 №б/н 94 685 USD. Отже дані платіжні доручення не дають змогу ідентифікувати товар, оскільки суми платежів не відповідають вартості товару вказаної у рахунку фактурі та рахунку проформі.

2. Також є розбіжність у строках поставки. Згідно рахунку проформи від 15.09.2022 №б/н поставка повинна здійснена протягом 45 днів, в той же час згідно коносаменту №ZM22110383 завантаження здійснено 23.11.2022. Згідно коносаменту від 23.11.2022 №ZM22110383 маршрут перевезення Шанхай, Китай- Константа, Румунія, згідно CMR від 04.01.2023 № маршрут перевезення «Рені - Чернігів». Отже, відсутні транспортні документи та інформація щодо перевезення по маршруту Константа-Рені. Згідно заявки від 14.11.2022 №№TG009687 відповідно до п.5 орієнтовне прибуття в Константу 23.12.2022, згідно п. 8 місце п завантаження порт Рені, в п.13 оплата за фрахт здійснюється до приходу в порт Константу. Отже, відсутні чіткі відомості в заявці щодо місця приходу судна. В той же час в гр. 8 «Рені» -описано іншим шрифтом, порівнюючи з текстом заявки. Заявка від 14.11.2022 № TG009687 містить розбіжності з коносаментом від 23.11.2022№ZM22110383 щодо порту розвантаження. Згідно коносаменту від 23.11.2022 №ZM22110383 відправка з Китаю здійснена судном MAERSK HONG КОКС (підтверджується додатково наданою декларацією країни відправлення), згідно митної декларації вантаж перевозився контейнеровозом ВМІ EAGLE, отже мало місце перевантаження з одного транспортного засобу на інше. В той же час гр. 21 ДMB не заповнена, отже витрати на перевантаження та обробку в порту Константа не задекларовані, що свідчить про недекларування складових митної вартості в повному обсязі, згідно рахунку від 16.12.2022 №3445 містить дві графи щодо транспортно-експедиторського обслуговування по території України, при цьому одне обслуговування підлягає оподаткуванню ПДВ, а інше ні.

3. Проаналізувавши додатки даного висновку встановлено, що частина пропозицій на яких базується експерт містять більше у складі джутових волокон, а не волокон бавовни. Також на вартість даного виду тканин впливає щільність, чим вона більша, тим більша вартість тканин. В той же час в додатках відсутня інформація щодо щільності тканини, що не дає можливості ідентифікувати з заявленою.

4. Митну вартість товару №1 скориговано відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби митна декларація від 17.02.2022 №UA204020/2022/004745, митне оформлення подібних товарів при їх поставці на територію України здійснено за рівнем митної вартості з розрахунку 5,86 USD/кг (для тов. №1), що вище за рівень митної вартості товару згідно з товаросупровідними документами.

Митну вартість товару №1 було скориговано за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митна декларація від 17.02.2022 №UA204020/2022/004745.

Митну вартість товару №1 скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом з розрахунку: 5,86 USD/кг.

У зв`язку з прийнятим рішенням та відмовою в прийнятті митної декларації, з метою здійснення митного оформлення товару та пропуску товарів через митний кордон України, позивачем подано митну декларацію 23UA1020200000084U8 /а. с. 24-25/.

З урахуванням рішення митного органу, декларант відповідно до ч. 8 ст. 55 МКУ 01 березня 2023 року за заявою вих. № 22 /а. с. 74-76/ надав відповідачу додаткові документи та додаткові пояснення, а саме коносамент № TG009687-288 та довідку ТОВ «Таніт Груп» вих. № 1101/1 від 11.01.2023 /а. с. 77/, якою підтверджено, що до вартості послуг з організації перевезень включено всі витрати, в тому числі перевантаження, транспортні та експедиційні послуги.

На лист вих. № 18 від 21.02.2023 з додатковими документами, митним органом надано лист за вих. № 7.8-2/15/13/3224 від 24.02.2023, яким повідомлено, що відсутні підстави для скасування Рішення про коригування митної вартості.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вказана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із сиcтемного аналізу наведених вище законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Позивачем разом з митною декларацією на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів до митного оформлення було подано наступний пакет документів: зовнішньо-економічний контракт № 11 від 14.09.2022; інвойс/рахунок-фактура № D22114 від 21.11.2022; платіжне доручення, що стосується товару № 58 від 03.10.2022; платіжне доручення, що стосується товару № 76 від 16.11.2022; довідка про транспортні витрати (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) № 9687 від 04.01.2023; транспортний документ від 04.01.2023.

Додатково декларантом надано митному органу рахунок-проформу від 15.09.2022, пакувальний лист від 21.11.2022, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3449 від 16.12.2022, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3455 від 16.12.2022, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати експедиційних послуг № 1865 від 19.12.2022; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 24 від 05.01.2023, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 49 від 09.01.2023, договір про надання послуг з організації перевезень вантажів №09.08.2022/1010/01 ОД, договір на перевезення вантажів № 01.10.2021/2150Д-П, заявка на перевезення №TG009687 від 14.11.2022, коносамент ZM22110383 від 23.11.2022, паспорт якості 370 від 21.11.2022, паспорт якості 450 від 21.11.2022, прайс-лист від 16.09.2022, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 22С3306К0932/00050 від 21.11.2022 /а. с. 26-71/.

Суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а та від 18.08.2021 у справі №160/4944/19.

Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за «основним методом» та її визначенні за «резервним методом», адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, якість, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тривалість зберігання, сезонність товару, та навіть актуальність моделей і кольорів, тощо).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Тож, відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 Митною кодексу України.

В силу вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у Графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Так, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що дані платіжних доручень не дають змогу ідентифікувати товар, оскільки суми платежів не відповідають вартості товару, вказаної у рахунку фактурі та рахунку проформі. Проте суд вказує, що створення проформи-інвойс є договором, обов`язковим до виконання, але ціна та обсяги, умови можуть відрізнятись від початкових та можуть коригуватися до остаточного варіанта. Відповідно до положень Митного кодексу України проформа-інвойс не є документом, що підтверджує митну вартість.

Також як проформою-інвойсом, так і інвойсом передбачена 100% попередня оплата. Тобто умови повної попередньої оплати партії Товару до моменту відвантаження - виконані Покупцем платіжними інструкціями № 58 від 03.10.2022 та № 76 від 16.11.2022; Переплата в сумі 3 809, 36 USD підтверджена наданим декларантом митному органу актом взаєморозрахунків між ТОВ «ТК ДТ-Чернігів» (Покупець) та Компанією Shaoxing Dora Textile Co.,Ltd. (Продавець). При цьому, акт містить всі обов`язкові реквізити для документу та період за жовтень 2022р. - листопад 2022р.

Пунктом 3 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосуванні адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 встановлено, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Стосовно зауважень митного органу, що відправка з Китаю здійснена судном MAERSK KING KONG, згідно митної декларації вантаж перевозився контейнеровозом ВМІ EAGLE, отже мало місце перевантаження з одного транспортного засобу на інше. В той же час гр. 21 ДМВ не заповнена, отже витрати на перевантаження та обробку в порту Константа не задекларовані, що свідчить про недекларування складових митної вартості в повному обсязі, суд вказує таке.

Вартість транспортних послуг наданих ТОВ «Таніт-Груп» від порту завантаження м. Шанхай до пункту призначення в м. Чернігів включено в вартість наданих послуг, що додатково підтверджено листом ТОВ «Таніт Груп» вих. № 1101/ від 11.01.2023.

Перевантаження з одного транспортного засобу на інше відбувалось не в м. Константа, а в м. Рені, тобто на території України. В свою чергу, витрати з транспортування, перевантаження, розвантаження, тощо після ввезення на митну територію України не включаються до митної вартості товарів.

Крім того, слід вказати, що графа 21 заповнена та має назву «Ідентифікація та країна реєстрації активного транспортного засобу при перетині кордону».

Надана на підтвердження транспортних витрат довідка про транспортні витрати №9687 від 04.01.2023 відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» відображає шлях прямування вантажу, вартість перевезення.

У відповідності до п.14 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Також вартість перевезення підтверджена платіжними інструкціями про повну оплату транспортних послуг, рахунками на оплату.

При цьому, повна сплата вартості послуг з організації перевезень підтверджена платіжною інструкцією № 1865 від 19 грудня 2022, № 24 від 05.01.2023 та № 49 від 09.01.2023.

Таким чином, позивачем належним чином підтверджені витрати на транспортування та послуги з організації перевезення вантажу, і відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України надано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Щодо зауважень митного органу про експертний висновок Київської Торгово-промислової палати № Ц-19 від 10.01.2023, то суд вказує наступне.

В якості джерел інформації експерт використовував документи, які були надані до митного оформлення, інформацію з інтернет-джерел, довідково-інформаційні матеріали з розрахунку зовнішньоторговельних контрактних цін, цінові кон`юнктури ринку країни товаровиробника та постачальників даної продукції отриманої зі спеціалізованих торгівельних площадок та даними відкритих джерел ГМ Інтернет, інформаційний банк даних ТПП, закони України, національні стандарти.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, оскільки заявлена митна вартість підтверджена контрактом, інвойсом, платіжними дорученнями про повну сплату вартості товарів, актом звіряння взаєморозрахунків, довідкою про вартість перевезення, платіжним дорученням про повну сплату перевезення, експертним висновком Київської Торгово-промислової палати.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростовано.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000001/2 від 10.01.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови № UA102020/2023/000003.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд вказує наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї справи у розмірі 6500,00 грн суду було надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.09.2022, додаткової угоди від 11.01.2023, акту виконаних робіт від 12.04.2023, видаткового касового ордеру від 12.04.2023, детального опису робіт (наданих послуг) від 12.04.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000102 від 19.02.2018, ордеру серії АА №1187564 від 19.09.2022 /а. с. 85-91/.

Відповідачем було подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, оскільки справа є незначної складності, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним.

Оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально та знайшли своє відображення в матеріалах судової справи, є співмірними зі складністю справи, змістом позовної заяви, часом, витраченим адвокатом на підготовку та подання позову до суду, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Також за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000001/2 від 10.01.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2023/000003.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ», вул.Калачівська, буд.13,м.Київ,02090, код ЄДРПОУ: 43526760.

Відповідач: Чернігівська митниця, просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ: 43985581.

Повний текст рішення суду виготовлений 30 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Заяць