Ухвала

від 23.10.2023 по справі 761/31394/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ТОВ «Офтрейд» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.09.2023 задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт в рамках кримінального провадження № 12023105100001086 від 20.05.2023 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 7697080000, за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10, яке на праві власності належить ТОВ «Офтрейд» (ЄДРПОУ 44387395), із забороною відчуження, розпорядження та користування (в тому числі шляхом проведення будівельних робіт та здійснення реконструкції) даним майном.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_5 в інтересах власника майна ТОВ «Офтрейд» подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, представник зазначав, що повний текст оскаржуваної ухвали йому було вручено 26.09.2023.

В апеляційній скарзі представник власника майна посилався на те, що

---

Справа № 761/31394/23 Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/6238/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ТОВ «Офтрейд» є добросовісним набувачем нежитлового приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень № 2) (в літ. А) загальною площею 97,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя при винесенні оскаржуваного рішення не дослідив обставини щодо наявності за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10, торгівельного магазину «МІКСМАРТ», який здійснює господарську діяльність на законних підставах в приміщенні 2 літера «А», приміщеннях № 1 (тамбур, 2,7 кв.м.), 2 (основне, 29,4 кв.м.), 7 (основне, 6,6 кв.м.), 8 (основне, 6,6 кв.м.), 9 (підсобне, 3,1 кв.м.), 10 (підсобне, 6,1 кв.м.), що призвело до незаконного та необгрунтованого рішення про накладення арешту на майно.

У клопотанні про накладення арешту на майно прокурор посилається на допит потерпілої ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, її покази є припущенням щодо фактичних обставин, будь якої матеріальної чи моральної шкоди їй не завдано, вона не є власником квартири АДРЕСА_1 , та не залучена в якості потерпілої до кримінального провадження.

Вказані в клопотанні прокурора свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не є експертами в галузі будівельно-технічної експертизи, а тому їхні покази щодо будь-яких будівельних норм та порушення норм культурної спадщини місцевого значення є їхнім припущенням, не ґрунтуються на законі, та не можуть бути використані слідчим суддею для прийняття рішення щодо накладення арешту на майно ТОВ «ОФТРЕЙД».

У матеріалах клопотання відсутній будь-який висновок експертизи, у тому числі відсутній висновок будівельно-технічної експертизи.

У клопотанні прокурора не наведено об`єктивних підстав відповідності нерухомого майна критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Арешт нерухомого майна призвів до зупинення правомірної підприємницької діяльності ТОВ «ОФТРЕЙД» та торгівельного магазину «МІКСМАРТ».

Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ТОВ «Офтрейд», який не заперечував проти розгляду клопотання без участі прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, який не прибув у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ТОВ «Офтрейд», який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ст. ст. 7, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016,кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора розглянуто 21.09.2023 за участю представника власника майна ОСОБА_5 , із проголошенням у судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.

Повний текст оскаржуваної ухвали проголошено 21.09.2023 у відсутності учасників судового провадження.

Як зазначив апелянт, та підтверджується даними наявної у справі розписки, копію оскаржуваної ухвали вручено представнику 26.09.2023, тоді як подано апеляційну скаргу 27.09.2023.

Колегія суддів вважає обгрунтованими вказані доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2023, оскільки матеріали справи не містять даних про обізнаність представника із мотивами та обгрунтуванням оскаржуваної ухвали до 26.09.2023, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Шевченківським УП ГУНП у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Шевченківської окружної прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023105100001086 від 20.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 19.05.2023 за адресою: АДРЕСА_1, проводяться будівельні роботи без будь-якої дозвільної документації, що полягають в демонтажі стін, порушенні земляної покрівлі.

19.05.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд місця події (із зовнішньої сторони, без проникнення в будинок), встановлено наявність мішків білого кольору, в середині яких знаходились будівельні матеріали.

Відповідно до наявної в органу досудового розслідування інформації (відповідь № 073-1423 від 29.05.2023 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва), станом на 23.05.2023 за вказаною адресою відсутня дозвільна документація на проведення підготовчих, чи будівельних робіт.

Згідно наказу Міністерства культури від 03.03.2017 №154, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 являється пам`яткою архітектури.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 7697080000, за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10 на праві власності належить ТОВ «ОФТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44387395).

Під час досудового розслідування направлено запит до Департаменту з питань державного архітектурного - будівельного контролю м. Києва, з метою встановлення чи подавалися декларації про початок будівництва, про готовність по адресі: АДРЕСА_1, приміщення 1-10. У відповідь на даний запит директором Департаменту з питань державного архітектурного - будівельного контролю м. Києва повідомлено, що Департамент не реєстрував документів, які б надавали право на виконання підготовчих/будівельних робіт та не приймав об`єкти будівництва в експлуатацію за цією адресою. До департаменту не надходили документи щодо набуття права на виконання підготовчих/будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за цією адресою.

Згідно отриманого листа від директора Департаменту охорони культурної спадщини, науково-проектна та/або проектна документація щодо проведення будь-яких робіт на об`єкті культурної спадщини за вказаною адресою на розгляд до Департаменту не надходило. Дозволи на проведення робіт не надавались. Охоронний договір з власником не укладено.

Відповідно до даних протоколу огляду від 02.08.2023, цього ж дня здійснено огляд об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер 7697080000, що за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10 на праві власності належить ТОВ «ОФТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44387395), під час якого виявлено будівельні матеріали та суміші в середині даного приміщення, метало-пластикові двері з врізаним замком, що встановлені замість вікна та знаходиться зі сторони проїжджої частини вул. Майбороди, ролети металеві у закритому стані, розбіжності між розмірами віконних вирізів, прохід з прилеглого приміщення продуктового магазину. Під час огляду зафіксовано розміри проходів до кімнат та прилеглих приміщень, а також віконних вирізів.

Постановою дізнавача Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 15.08.2023 об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 7697080000, що за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10, яке на праві власності належить ТОВ «ОФТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44387395), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023105100001086 від 20.05.2023.

31.08.2023 прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 7697080000, за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10, яке на праві власності належить ТОВ «Офтрейд» (ЄДРПОУ 44387395), із забороною вчиняти будь-які дії відносно вказаного майна, зокрема із забороною проводити будівельні роботи та реконструкцію вказаного нерухомого майна, а також із забороною щодо відчуження, розпорядження та користування даним майном.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.09.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт в рамках кримінального провадження № 12023105100001086 від 20.05.2023 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 7697080000, за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10, яке на праві власності належить ТОВ «Офтрейд» (ЄДРПОУ 44387395), із забороною відчуження, розпорядження та користування (в тому числі шляхом проведення будівельних робіт та здійснення реконструкції) даним майном.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 7697080000, за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10, з тих підстав, що вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку визнане речовим доказом у межах кримінального провадження № 12023105100001086 від 20.05.2023, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування та виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на нерухоме майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до його пошкодження, перетворення, відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Посилання апелянта на недоведеність відповідності об`єкту нерухомого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 2, літера «А», приміщення 1-10, яке на праві власності належить ТОВ «ОФТРЕЙД», критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вказане нерухоме майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є об`єктом кримінально протиправних дій, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, посилання апелянта на неналежність як доказів протоколів допитів потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , є передчасними.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Твердження апелянта про те, що накладений арешт призвів до зупинення діяльності ТОВ «ОФТРЕЙД» та торгівельного магазину «МІКСМАРТ», не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ТОВ «Офтрейд» задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ТОВ «Офтрейд» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3