Ухвала

від 25.10.2023 по справі 757/21362/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 25 жовтня 2023 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_7 ,

представників

власника майна адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_8

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами:

3520583500:02:000:5165, 3520583500:02:000:5171, 3520583500:02:000:5179, 3520583500:02:000:5185, 3522585400:02:000:1024, 3523180300:02:000:5104, 3523882900:02:000:5116, 3523180300:02:000:5144, 3523180300:02:000:5147, 3523180300:02:000:5150, 3523483600:02:002:5017, 3523483600:02:002:5018, 3523483600:02:002:5019, 3523483600:02:002:5020, 3523483600:02:002:5023, 3523483600:02:002:5024, 3523483600:02:002:5038, 3523682900:02:000:1831, 3523810100:02:000:5451, 3523810100:02:001:5504, 3523810100:02:001:5506, 3523810100:02:001:5510, 3523886000:02:000:5085, 3523881300:02:000:5231, 3523881300:02:000:5242, 3523881300:02:000:5329, 3523883200:02:000:5394, 3523883600:02:001:5369, 3523883600:02:001:5412, 3523883600:02:001:5447, 3523883600:02:001:5448, 3523883600:02:001:5450, 3523883600:02:001:5451, 3523883600:02:001:5507, 3523885600:02:000:5317, 3523885600:02:000:5481, 3523885800:02:000:5486, 3523885800:02:000:5491, 3523885800:02:000:5603, 3523885800:02:000:5604, 3523885800:02:000:5610, 3523885800:02:000:5625, 3523885800:02:000:5672, 3523885800:02:000:5696, 3523885800:02:000:5768, 3523886000:02:000:5078, 3523886000:02:000:5085, 3523886000:02:000:5086, 3523886000:02:000:5087, 3523886000:02:000:5090, 3523886000:02:000:5096, 3523886000:02:000:5097, 3523886000:02:000:5101, 3523886000:02:000:5105, 3523886000:02:000:5120, 3523886000:02:000:5126, 3523886000:02:000:5127, 3523886000:02:000:5133, 3523886000:02:000:5143, 3523886000:02:000:5144, 3523886000:02:000:5146, 3523886000:02:000:5147, 3523886000:02:000:5148, 3523886000:02:000:5151, 3523886000:02:000:5152, 3523886000:02:000:5153, 3523886000:02:000:5154, 3523886000:02:000:5155, 3523886000:02:000:5156, 3523886000:02:000:5157, 3523886000:02:000:5158, 3523886000:02:000:5159, 3523886000:02:000:5190, 3523886000:02:000:5191, 3523886000:02:000:5198, 3523886000:02:000:5200, 3523886000:02:000:5204, 3523886000:02:000:5205, 3523886000:02:000:5209, 3523886000:02:000:5221, 3523886000:02:000:5223, 3523886000:02:000:5225, 3523886000:02:000:5226, 3523886000:02:000:5228, 3523886000:02:000:5229, 3523886000:02:000:5232, 3523886000:02:000:5234, 3523886000:02:000:5236, 3523886000:02:000:5239, 3523886000:02:000:5242, 3523886000:02:000:5248, 3523886000:02:000:5271, 3523886000:02:000:5273, 3523886000:02:000:5345, 3523886000:02:000:5371, 3523886000:02:000:5380, 3523886000:02:000:5382, 3523886000:02:000:5384, 3523886000:02:000:5385, 3523886000:02:000:5386, 3523886000:02:000:5387, 3523886000:02:000:5390, 3523886000:02:000:5393, 3523886000:02:000:5394, 3523886000:02:000:5396, 3523886000:02:000:5405, 3523886000:02:000:5418, 3523886000:02:000:5421, 3523886000:02:000:5502, 3523886000:02:000:5519, 3524081800:02:001:0735, 3523180300:02:000:5132, 3520586000:02:000:5180, які на праві приватної власності належать ОСОБА_5 ;

3523881300:02:000:5113, 3523881300:02:000:5271, 3523883200:02:000:5383, 3523883200:02:000:5384, 3523883200:02:000:5386, 3523883200:02:000:5387, 3523883200:02:000:5388, 3523883200:02:000:5392, 3523883200:02:000:5393, 3523883200:02:000:5395, 3523883600:02:001:5403, 3523886000:02:000:5138, 3523886000:02:000:5139, 3523886000:02:000:5160, 3523886000:02:000:5247, 3523886000:02:000:5250, 3523886000:02:000:5251, 3523886000:02:000:5264, 3523886000:02:000:5265, 3523886000:02:000:5266, 3523886000:02:000:5267, 3523886000:02:000:5274, 3523886000:02:000:5276, 3523886000:02:000:5278, 3523886000:02:000:5281, 3523886000:02:000:5283, 3523886000:02:000:5285, 3523886000:02:000:5289, 3523886000:02:000:5291, 3523886000:02:000:5298, 3523886000:02:000:5299, 3523886000:02:000:5302, 3520886000:02:000:5344, 3523886000:02:000:5353, 3523886000:02:000:5356, 3523886000:02:000:5369, 3523886000:02:000:5370, які на праві приватної власності належать ОСОБА_9 ;

3520586000:02:000:5175, 3520586000:02:000:5181, 3520586000:02:000:5187, 3523180300:02:000:5110, 3523180300:02:000:5139, 3523886000:02:000:5140, 3523886000:02:000:5301, 3523886000:02:000:5439, 3523886000:02:000:5491, 3523886000:02:000:5493, 3523886000:02:000:5499, 3523886000:02:000:5508, 3523886000:02:000:5509, 3523886000:02:000:5515, 3523886000:02:000:5525, 3523886000:02:000:5527, 3523886000:02:000:5529, 3523886000:02:000:5537, 3523886000:02:000:5539, 3523886000:02:000:5541, 3523886000:02:000:5545, 3523886000:02:000:5657, 3523886000:02:000:5473, які на праві приватної власності належать ОСОБА_10 ;

3522287400:02:000:3142, 3522287400:02:000:3183, які на праві приватної власності належать ОСОБА_11 ;

3522580300:03:000:2859, 3522580300:03:000:2860 які на праві приватної власності належать ОСОБА_12 ;

3522580300:04:000:2780, 3523684200:02:000:1441, 3523684200:02:000:1442, 3523684200:02:000:1443, 3523684200:02:000:1445, 3523684200:02:000:1446, 3523684200:02:000:1447, 3523684200:02:000:1448, 3523684200:02:000:1450, які на праві приватної власності належать ОСОБА_13 ;

3520886000:02:000:5302, 3520886000:02:000:5303, 3520886000:02:000:5304, 3520886000:02:000:5305, 3520886000:02:000:5308, 3520886000:02:000:5316, 3520886000:02:000:5320, 3520886000:02:000:5321, 3520886000:02:000:5326, 3520886000:02:000:5327, 3520886000:02:000:5334, які на праві приватної власності належать ОСОБА_14 ;

3520886000:02:000:5300, 3520886000:02:000:5343, 3520886000:02:000:5344, 3520886000:02:000:5346, 3520886000:02:000:5348, 3520886000:02:000:5349, 3520886000:02:000:5351, 3520886000:02:000:5353, 3520886000:02:000:5355, 3520886000:02:000:5361, 3520886000:02:000:5365, 3520886000:02:000:5367, 3520886000:02:000:5368, 3520886000:02:000:5371, 3520886000:02:000:5372 які на праві приватної власності належать ОСОБА_15 ;

3520585500:02:000:5078 яка на праві приватної власності належить ОСОБА_16 ;

3523681200:02:000:1292 яка на праві приватної власності належить ОСОБА_17 ;а також земельні ділянки: 3523881300:02:000:5399, 3523886000:02:001:5427, 3523886000:02:001:5417, 3523886000:02:001:5413, право власності на які не зареєстровано, з забороною відчуження, розпорядження та користування вказаними земельними ділянками.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 26 травня 2023 року клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власника майна, копію ухвали не направлено, про наявність оскаржуваного рішення стало відомо представнику власника майна під час ознайомлення із матеріалами справи 16 серпня 2023 року, апеляційну скаргу направлено електронною поштою 21 серпня 2023 року. З цих підстав просив поновити строк на оскарження.

Зазначає, що в матеріалах справи містяться показання свідків,в яких зазначено про можливе порушення права на оформлення земельної ділянки, проте, такі відомості стосуються лише трьох земельних ділянок, з яких дві зареєстровано за власником - ОСОБА_5 . Однак, оскаржуваною ухвалою накладено арешт на сто тринадцять земельних ділянок, що належать ОСОБА_5 .

Вважає, що докази, того, що хоча б одна заарештована земельна ділянка посвідчена в незаконний спосіб, відсутні, а постанова про визнання речовими доказами є формальною.

Заслухавши доповідь судді, доводипредставників власника майна, які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42023000000000249, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як зазначено у клопотанні прокурора, на території Кіровоградської області діє організована група осіб, до якої входять посадові особи ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, приватний нотаріус Кропивницького державного нотаріального округу, помічник приватного нотаріуса, інженер-землевпорядник, особи, які представляли інтереси громадян щодо розпорядження земельними ділянками, які налагодили протиправний механізм отримання та видачі земельних ділянок громадянам України на території Кіровоградської області.

Протиправний механізм отримання та видачі земельних ділянок полягає у фіктивному оформленні права власності на земельні ділянки які розташовані на території Кіровоградської області особам, які проживають на території Житомирської, Рівненської, Волинської, Київської та Дніпропетровської областей без їх відома та участі. Виділення земельних ділянок здійснюється службовими особами ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області за участі осіб, які нібито мали довіреності на представлення інтересів щодо отримання у власність та розпорядження земельними ділянками.

Окрім того встановлено, що приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_18 посвідчено договори купівлі продажу земельних ділянок, які на праві приватної власності, належать у тому числі ОСОБА_5

23 травня 2023 року постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_19 земельні ділянки визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023000000000249.

26 травня 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вказані земельні ділянки, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на

мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст. 170 КПК України).

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42023000000000249 про накладення арешту на вказані земельниділянки, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співмірність втручання у права власника майна, з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення п. 1 ч.ч 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому, доводи апелянта про те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених п. 1 ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта, що постанова про визнання речовими доказами є формальною, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження.

Як зазначив прокурор в клопотанні, на даний час існує необхідність у проведенні слідчих дій, у тому числі товарознавчих, почеркознавчих, економічних та інших експертиз, об`єктом дослідження яких є зазначені земельні ділянки.

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_20 ОСОБА_21 ОСОБА_22

Єдиний унікальний № 757/21362/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_23

Справа № 11сс/824/5409/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК