Ухвала

від 31.10.2023 по справі 400/4528/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4528/22

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛ ТРАНС АГРО" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 02.08.2022 р. №336224, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 р. позов ТОВ "ОЙЛ ТРАНС АГРО" задоволено.

На зазначене рішення суду Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме пропущено строк звернення до суду та не надано належних доказів підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Апелянту роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали суду, передбачені ст.299 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, апелянтом на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обгрунтування клопотання апелянт, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на введення на території Україні воєнного стану. Крім того, скаржник зазначає, що внаслідок постійних ракетних ударів повітряні тривоги є частішими, а відключення електроенергії є більш тривалими в порівнянні з іншими регіонами.

Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Не заперечуючи, що обставини введення воєнного стану можуть бути визнані як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вже звертала увагу скаржника, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Колегія суддів також повторно наголошує, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, не зазначає об`єктивних причин, які унеможливлювали подати апеляційну скаргу у більш стислий термін, оскільки загальний строк, що сплинув після ознайомлення відповідача із рішенням суду першої інстанції (08.06.2023 року) і до дня подання цієї апеляційної скарги становить більше трьох місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Разом з тим, посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість скаржника звернутись до суду з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції протягом 30-денного строку.

Таким чином, посилання скаржника на наявність об`єктивних перешкод у своєчасній реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення в порядку, встановленому КАС України, є безпідставними, оскільки за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалах від 22.09.2022 року у справі №640/3484/19 від 16.11.2022 року у справі №520/11158/21.

Колегія суддів констатує, що пропущений апелянтом строк є значним та не співмірним із процесуальним строком, визначеним КАС України, щодо оскарження рішення суду.

Обґрунтованих перешкод у апелянта в реалізації права на оскарження рішення суду з моменту одержання повного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Також, в клопотанні апелянт зазначає, що не отримував копію оскаржуваного рішення у паперовому вигляді, направленому рекомендованим листом на його адресу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про доставку електронного листа, вказане рішення суду було отримано апелянтом 08.06.2023 року о 18:44 год.

Згідно з п.2 ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години 08.06.2023 р. судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, тобто 09.06.2023 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 5 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), яке набуло чинності 05.10.2021.

Пунктом 42 частини другої Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

З довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, судом апеляційної інстанції встановлено, що копію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 року по справі №400/4528/22 доставлено до електронного кабінету Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області 08.06.2023 року, з огляду на наведені вище положення законодавства датою вручення судового рішення є 09.06.2023 р., доказів протилежного апелянтом до суду не надано.

Отже, апелянтом не доведено та апеляційним судом не встановлено ґрунтовних обставин, що об`єктивно та непереборно вплинули на вчинення учасником певних процесуальних дій у визначений порядок та протягом розумного строку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, зважаючи на те, що станом на теперішній час недоліки апеляційної скарги не усунуто, причини пропуску строку, зазначені апелянтом, визнано судом неповажними, строк встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився, колегія суддів приходить до висновку, що є всі підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И Л А :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Миколаївській області відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.В. Лук`янчукСудді А.І. Бітов І.Г. Ступакова