П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/3432/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
25 жовтня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушнір В. В.,
представника позивача: Онисько М.М.,
представника відповідача: Олійник Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропросперіс Трейд" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И В :
у квітні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агропросперіс Трейд» (ТОВ «Агропросперіс Трейд») звернулось в суд з адміністративним позовом до Південого міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Південне МУ ДПС по роботі з ВП) в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2023 року №3634000706, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 290 200 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 145 100 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2023 року №3734000706, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 34 327,40 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
13 липня 2023 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що у період з 09.01.2023 р. по 07.02.2023 р. на підставі наказу від 20.01.2023 р. №20 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агропросперіс Трейд щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022, за результатами якої складено акт №39/34-00-07-06/36328597 від 09.02.2023.
У ході проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що в охопленому перевіркою звітному періоді платник податків оформляв взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.
Зокрема , в ході перевірки встановлено придбання пшениці у ТОВ «Сейм Агро» у вересні 2022 р. на суму 3 761 925 грн. (290 200 , 14 грн. було враховано у жовтні 2022 р.).
При цьому, зазначено, що ряд факторів свідчить про те, що ТОВ «Сейм Агро» не мало можливості реального здійснення господарських операцій по реалізації ТМЦ на адресу ТОВ Агропросперіс Трейд.
На підставі акта перевірки, 03.03.2023 року податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
-№3634000706, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 290 200 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 145 100 грн.;
- №3734000706, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 34 327,40 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх Вінницького окружного адміністративного суду.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду, відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6. ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Із наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ Сейм-Агро (Постачальник) та ТОВ Агропросперіс Трейд (Покупець) було укладено договори поставки:
-П-АР-03030-Р4Р9 від 15.09.2022 на поставку пшениці 4 класу українського походження, врожаю 2022р. Згідно п. 2.3 Договору, товар поставляється насипом автомобільним чи залізничним транспортом на умовах DAP (поставка в місці): назва елеватора Дубов`язівський елеватор (Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов`язівка;
- П-АР-03186-D0D9 від 27.09.2022 на поставку пшениці 4 класу українського походження, врожаю 2022 року. Згідно п. 2.3 Договору, товар поставляється насипом автомобільним чи залізничним транспортом на умовах DAP (поставка в місці): назва елеватора Дубов`язівський елеватор (Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов`язівка.
Предметом вищевказаних договорів є поставка товару (сільськогосподарську продукцію) українського походження - пшениця 4-го класу 2022 року, який постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити.
На підтвердження факту постачання пшениці 4 класу, позивачем до перевірки надано наступні документи:
-видаткові накладні, перелік яких наведено у Додатку 1, а саме: за договором №П-АР-03030-Р4Р9 - 16.09.2022, 17.09.2022, 18.09.2022, 19.09.2022, 20.09.2022, 21.09.2022; за договором № П-АР-03186-D0D9 28.09.2022 р., 29.09.2022, 30.09.2022;
- платіжні доручення: 14338 від 26.09.2022р.; 14339 від 26.09.2022р.; 14455 від 30.09.2022р.; 14483 від 03.10.2022р.; 14484 від 03.10.2022р.; 14485 від 03.10.2022р.; 14569 від 05.10.2022р.; 14570 від 05.10.2022р.; 14571 від 05.10.2022р.; 14802 від 13.10.2022р.; 14803 від 13.10.2022р.; 14804 від 13.10.2022р. (всього по Договору П-АР-03030-Р4Р9 від 15.09.2022 сума сплачених коштів становить 2 204 915,70 грн.); 14757 від 12.10.2022р.; 14758 від 12.10.2022р.;14805 від 13.10.2022р.; 14806 від 13.10.2022р.; 14807 від 13.10.2022р.; 14927 від 18.10.2022р. всього по Договору П-АР-03186-DOD9 від 27.09.2022р. сума сплачених коштів становить 2 083 678,87 грн.;
- товарно- транспортні накладними: договір П-АР-03030-Р4Р9 від 15.09.2022р.: 225, 227, 224, 226 (реєстр за формою 3XС-4 № 132 від 16.09.2022р.); 229, 231, 228, 232, 230, 233 (реєстр за формою 3XC-4 №133 від 17.09.2022р.); 234, 237, 235, 236 (реєстр за формою 3ХС-4 №136 від 18.09.2022р.); 238, 241, 239, 240 (реєстр за формою 3ХС-4 № 139 від 19.09.2022р.); 242, 243, 244 (реєстр за формою 3ХС-4 №142 від 20.09.2022р.); 245 (реєстр за формою 3ХС-4 № 147 від 21.09.2022р.); договір П-АР-03186-D0D9 від 27.09.2022р.: 246, 252, 254, 249, 251, 250, 253 (реєстр за формою 3ХС-4 №164 від 28.09.2022р.); 255, 258, 256, 259, 257 (реєстр за формою 3ХС-4 № 166 від 29.09.2022р.); 262, 264, 267, 263, 265, 266, 261, 268, 269 (реєстр за формою 3ХС-4 № 168 від 30.09.2022р.);
- фотознімки із камер відеоспостережень, на яких чітко відображено номери транспортних засобі, якими перевозилась пшениця та час перебування у Дубов`язівському елеваторі та час відвантаження продукції.
Також в підтвердження відображення операцій із ТОВ Сейм-Агро у бухгалтерському обліку позивачем надано картку субконто по контрагенту, наведених у Додатку 2 за період вересень 2022 р. жовтень 2022 р.
На підтвердження наявності у ТОВ Сейм-Агро виробничих потужностей необхідних для вирощування сільгосппродукції, надано:
-звіт про посівні площі за формою 4-СГ під урожай 2022р. (реєстраційний 9000885478);
- звіт про збирання врожаю 2022р. (реєстраційний 9000885478);
- декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022р. з Додатками (реєстраційний 9033767516); Звіт про збирання врожаю за формою 37-СГ (реєстраційний №9001701632).
При цьому, надані товариством товарно-транспортні накладні містять відмітки елеватора Дубов`язівський Елеватор, номери транспортних засобів, якими доставлено товар на елеватор, відповідні дати прибуття та розгрузки, відомості про товар, зокрема: вологість, приміси, зараженість, номер лабораторного аналізу, печатку та підпис відповідальної особи елеватора.
Таким чином, проведені господарські операції ТОВ "Агропросперіс Трейд" з ТОВ Сейм-Агро належним чином відображені у бухгалтерському, податковому обліку, звітності та вказує на реальний рух активів, що господарська операція відбулась фактично за наявності волевиявлення сторін щодо її здійснення та відповідності дійсному економічному змісту.
Однак, податковим органом не визнано податковий кредит та зменшено суму бюджетного відшкодування та суму від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного періоду за вересень 2022 року, оскільки проведеним аналізом ТТН, де автоперевізником зазначено ТОВ Сейм-Агро, відповідачем не встановлено наявність у перевізника зазначених у ТТН транспортних засобів.
Так, у ході податкової перевірки відповідачем було досліджено інтернет ресурс Платформа автомобільних вантажоперевезень за посиланням (ua.transportica.com) з метою встановлення фактичної відстані між пунктом завантаження та пунктом розвантаження, які наведені в ТТН (відстань становить 70 км в один бік), у зв`язку з чим зроблено висновок, що з урахуванням часу, який водій може знаходитись за кермом, включаючи встановлений робочий час 8 годин, швидкість вантажного автомобіля (середня швидкість 45 км/год), відстань між пунктами навантаження та розвантаження, погодних умов, обов`язкового часу на відпочинок водія (можливо), часу на оформлення документів при завантаженні та документів при реєстрації на елеваторі, часу на проведення лабораторних досліджень, про нереальність проведення господарської операції з постачання продукції контрагентом ТОВ Сейм-Агро до ТОВ Агропросперіс Трейд.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, із наданих до перевірки ТТН встановлено, що перевезення здійснювалось автомобілями КАМАЗ 53212, НОМЕР_1 та КАМАЗ 5320, НОМЕР_2 . Дані автомобілі перебувають в оренді у ТОВ Сейм-Агро, що підтверджується договорами оренди та не спростовано відповідачем.
Крім того, листом від 22.05.2023 б/н, ТОВ Сейм-Агро повідомив, що поставка пшениці на ТОВ Дубов`язівський елеватор проведена ТОВ Сейм-Агро, у тому числі орендованим вантажним транспортом, що підтверджується Договорами оренди, зокрема: КАМАЗ 53212, державний номерний знак НОМЕР_1 , орендовано на підставі Договору оренди (найму) транспортного засобу від 20.10.2020 та зареєстровано в реєстрі 1783; КАМА3 5320, державний номерний знак НОМЕР_2 , орендовано на підставі Договору оренди (найму) транспортного засобу від 15.09.2020 та зареєстровано в реєстрі 1510.
Однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження об`єктивної відсутності можливостей у ТОВ "Сейм-Агро" здійснення господарських операцій, або ж відсутності у нього можливостей залучити третіх осіб до виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем.
При цьому, аргументи відповідача про нереальність проведення господарської операції у зв`язку з дослідженням інтернет ресурсів є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, а побудовані лише на власних припущенням відповідача. Крім того, інтернет публікації не є тим джерелом права, яким має керуватися податковий орган при проведенні документальної перевірки та будувати на цьому свої висновки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій, у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 жовтня 2023 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2023 |
Оприлюднено | 02.11.2023 |
Номер документу | 114561159 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Матохнюк Д.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні