Рішення

від 29.09.2023 по справі 638/13649/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/13649/21

Провадження № 2/638/900/23

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Щепіхіної В.В.

при секретарі Рєзнік І.П.

за участі представника позивача Єпіхіна Ю. В.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Кредитної спілки «Фінансова підтримка» у вересні 2021 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 прозвернення стягненняна предметіпотеки та згідно прохальної частини позову просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення 2-го поверху №19, 19а, 19б, 19в, загальною площею 75, 6 кв. м. в літ. «а-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «Фінансова підтримка» шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною у розмірі 871600, 00 грн. без ПДВ в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №866К від 09.03.2016 в сумі 177465, 50 грн., з яких: 130089, 21 грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту; 35108, 40 грн. прострочена заборгованість за процентами по кредиту, 12098, 29 грн. інфляція по тілу кредиту, 169, 60 грн. інфляція по відсоткам по кредиту. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.03.2016 між сторонами укладено кредитний договір№866Кта додатковийдоговір №1до кредитногодоговору від09.03.2016,з урахуваннямякого кредитодавецьзобов`язався надатигрошові коштипозичальникові укредит усумі 257475,00грн.,з яких:250000,00грн.готівкою зкаси,7475,00грн. настраховий платіжза страхуванняпозичальника віднещасного випадку,який перерахованокредитною спілкоюна рахунокПрАТ СК«УСК».27.09.2016згідно здодатковим договором№2до кредитногодоговору наданододатково грошовікошти укредит урозмірі 78000,00грн.Згідно додатковогодоговору №5до кредитногодоговору,заборгованість позичальникаперед кредиторомза кредитнимдоговором становить242601,20грн.,з якихчастину кредитуу сумі108000,00грн.буде виданоготівкою черезкасу Кредитноїспілки «Фінансовапідтримка» записьмовою заявоюпозичальника від06.06.2018.Загальний розміркредиту закредитним договоромз урахуваннямусіх додатковихдоговорів донього становить443745,00грн.Строк діїдоговору становить62місяці,тобто з09.03.2016до 08.05.2021.Починаючи з26.04.2020позичальник невиконує належнимчином умовидоговору,тобто єтаким,що прострочиввиконання зобов`язанняза кредитнимдоговором.Станом на27.08.2021згідно розрахункузаборгованості закредитним договоромзаборгованість відповідачасклала:177465,50грн.,з яких:130089,21грн. простроченазаборгованість потілу кредиту;35108,40грн. простроченазаборгованість запроцентами покредиту,12098,29грн. інфляціяпо тілукредиту,169,60грн. інфляціяпо відсоткампо кредиту.Згідно умовдоговору,за рахунокпредмета іпотекиіпотеко держательмає правозадовольнити своївимоги вповному обсязі.Сторони вдоговорі визначили,що згіднозвіту провизначення ринковоївартості майна,вартість об`єктаоцінки намомент оцінки04.03.2016становить 871600,00грн.без ПДВ. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.10.2021 відкрито провадження у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2022 закрито підготовче провадження по справі за позовною заявою Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача Кредитної спілки «Фінансова підтримка» Єпіхін Ю. В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням проводити судовий розгляд за його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, ознайомившись з доводами сторін процесу, викладених у письмових заявах по суті справи, та надані під час судового розгляду, об`єктивно оцінивши докази,представлені вматеріалах справи та всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги,дійшов наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені позовні вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що 09.03.2016 між Кредитною спілкою «Фінансова підтримка» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №866К, за яким кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 257475, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 25, 99 % річних; тип процентної ставки фіксована.

У справі міститься заява ОСОБА_1 від 09.03.2016 до голови правління Кредитної спілки «Фінансова підтримка» Єпіхіна Ю. В. з проханням надати кредит в сумі 257475, 00 грн. строком на 36 місяців; повернення основної суми кредиту та своєчасну сплату відсотків за кредитом заявник гарантує.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 09.03.2016 до голови правління Кредитної спілки «Фінансова підтримка» Єпіхіна Ю. В., заявник просить надати кредитні кошти двома частинами: 100400, 00 грн. 09.03.2016, 149600, 00 грн. 10.03.2016. Отримання коштів підтверджено видатковими чеками від 09.03.2016 та 10.03.2016.

Згідно пункту 5.1 кредитного договору, даний кредит забезпечується укладанням нотаріального договору іпотеки, а саме нежитлові приміщення 2-го поверху №19, 19а, 19б, 19в, загальною площею 75, 6 кв. м. в літ. «А-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи містять додаток №1 до кредитного договору №866К від 09.03.2016, тобто графік розрахунків, яким встановлюється періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Згідно додаткового договору №1 від 09.03.2016 до кредитного договору №866К від 09.03.2016, сторони розширили та виклали п. 1.1 кредитного договору в наступній редакції: «п.1.1 за цим договором кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 257475, 00 грн., з них: а) частина кредиту у сумі 250000, 00 грн., який буде надано кредитною спілкою готівкою з каси на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 25, 99 % річних, тип процентної ставки фіксована; б) частина кредиту у сумі 7475, 00 грн. на страховий платіж за страхування позичальника від нещасного випадку, який буде перераховано кредитною спілкою на поточний рахунок ПрАТ СК «УСК» згідно рахунку №027/16 від 09.03.2016 та письмової заяви позичальника від 09.03.2016.

Також пунктом 2 додаткового договору №1 доповнено розділ 7 кредитного договору №866К від 09.03.2016 пунктом 7.7 наступного змісту: «7.7 за користування кредитом після закінчення строку, на який було надано кредит (з урахуванням додаткових договорів), проценти сплачуються позичальником за ставкою 37, 99 % річних».

27.09.2016 сторонами укладено додатковий договір №2 до кредитного договору №866К від 09.03.2016, згідно якого позичальнику надано додатково грошові кошти у кредит у розмірі 78000, 00 грн.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 27.09.2016 до голови правління Кредитної спілки «Фінансова підтримка» Єпіхіна Ю. В., заявник просить збільшити кредит на 78000, 00 грн. згідно кредитного договору №866К від 09.03.2016; інші умови кредитного договору залишаються без змін; повернення основної суми кредиту та своєчасну сплату відсотків за кредитом гарантує. Отримання коштів підтверджено видатковим чеком від 27.09.2016.

Згідно пункту 1 додаткового договору №3 від 02.02.2017 до кредитного договору №866К від 09.03.2016, сторони підтверджують, що станом на дату укладання цього договору заборгованість позичальника перед кредитодавцем за кредитним договором №866К від 09.03.2016 (з урахуванням процентів, нарахованих у січні 2017) становить 276958, 35 грн.

Додатковим договором №4 від 11.12.2017 до кредитного договору №866К від 09.03.2016, призупинено дію п. 3.2.4 кредитного договору №866К від 09.03.2016 на період з 11.12.2017 по 25.12.2017.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 22.05.2018 до голови правління Кредитної спілки «Фінансова підтримка» Єпіхіна Ю. В., заявник просить розглянути можливість надання частини кредиту у розмірі 108000, 00 грн. та подовжити строк дії кредитного договору №866К від 09.03.2016; кошти потрібні на поточні потреби бізнесу.

Згідно додаткового договору №5 від 06.06.2018 до кредитного договору№866К від 09.03.2016, сторони підтверджують, що станом на дату укладання цього договору заборгованість позичальника перед кредитодавцем за кредитним договором №866К від 09.03.2016 становить 242601, 20 грн., з них частину кредиту у сумі 108000, 00 грн. буде видано готівкою через касу кредитної спілки «Фінансова підтримка» за письмовою заявою позичальника від 06.06.2018. Також додатковим договором №5 змінено строк дії договору, який наразі становить 62 місяці, з 09.03.2016 до 08.05.2021.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 06.06.2018 до голови правління Кредитної спілки «Фінансова підтримка» Єпіхіна Ю. В., заявник просить надати кредит за кредитним договором №866К від 09.03.2016 у розмірі 108000, 00 грн. готівкою через касу Кредитної спілки «Фінансова підтримка», а саме: 48900, 00 грн. 06.06.2018, 49900, 00 грн. 07.06.2018, 9200, 00 грн. 08.06.2018. Отримання коштів підтверджено видатковими чеками від 06.06.2018, 07.06.2018, 08.06.2018.

Як вбачається із договору іпотеки від 09.03.2016, укладеного між Кредитною спілкою «Фінансова підтримка» (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем), іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нежитлові приміщення 2-го поверху №19, 19а, 19б, 19в, загальною площею 75, 6 кв. м. в літ. «А-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.6 іпотечного договору, відповідно до висновків про вартість об`єкту оцінки зі звіту про оцінку майна №15/03/16 від 09.03.2016, ринкова вартість об`єкта оцінки на момент оцінки 04.03.2016 становить 871600, 00 грн. без ПДВ, а ліквідна вартість об`єкта оцінки на момент оцінки 04.03.2016 становить 687710, 00 грн. без ПДВ.

05.10.2016 між Кредитною спілкою «Фінансова підтримка» та ОСОБА_1 укладено договір №1 про зміни та доповнення до договору іпотеки від 09.03.2016, а 06.06.2018 року між сторонами укладено договір №2 про зміни та доповнення до договору іпотеки від 09.03.2016.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору позичальником, Кредитна спілка «Фінансова підтримка» направила ОСОБА_1 письмову вимогу за вих. №125 від 15.06.2021, у якій повідомила про поточну заборгованість та необхідність її сплати.

Звертаючись до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, позикодавець обґрунтовує свої вимоги невиконанням позичальником обов`язків за кредитним договором у зв`язку із чим виникла заборгованість за кредитним договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, іпотека, як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання, є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань (частина четверта статті 631 ЦК України).

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

Закон України«Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий (захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса)) або самозахист (договір про задоволення вимог іпотекодержателя).

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц вказала, що способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону України «Про іпотеку») є: реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону України «Про іпотеку»); продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку), (застосована редакція закону, який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на час ухвалення цього рішення передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, застосування такого способу захисту права, як звернення стягнення на предмет іпотеки, пов`язане виключно з невиконанням основного зобов`язання у встановлений строк (термін).

Для застосування такого способу захисту своїх прав як звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно не тільки встановити факт невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, але й розмір заборгованості, в рахунок погашення якої буде звернуто стягнення.

Позивач обґрунтовує своє звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки тим, що боржник не виконав зобов`язання за кредитним договором належним чином, оскільки допустив утворення заборгованості.

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до вимог Закону України«Про виконавчепровадження» та Закону України «Про іпотеку», тобто в порядку задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. Отже, позивач як іпотекодержатель на власний розсуд обрав спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із дотриманням норм законодавства та вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено отримання ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором від Кредитної спілки «Фінансова підтримка». Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача станом на 27.08.2021 склала:

- 130089, 21 грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту;

- 35108, 40 грн. прострочена заборгованість за процентами по кредиту,

- 12098, 29 грн. інфляція по тілу кредиту,

- 169, 60 грн. інфляція по відсоткам по кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором на час розгляду справи судом не погашена; відповідач не заперечував ні факту отримання кредиту у кредитній спілці, ні наявності заборгованості по кредиту, розрахунок заборгованості ним також не оспорено чи спростовано.

Судом проаналізовано наданий позивачем розрахунок заборгованості на предмет правомірності нарахування суми боргу та індексу інфляції на нього та з цього приводу суду зазначає наступне.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто у постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050ЦК Українизастосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Таким чином, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги Кредитної спілки «Фінансова підтримка» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення2-гоповерху №19,19а,19б,19в,загальною площею75,6кв.м.в літ.«а-2»,що розташованіза адресою: АДРЕСА_1 , є обґрунтованими, вони знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак позов підлягає задоволенню.

Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.

Відповідно до Закону Українивід 15березня 2022року «Провнесення зміндо Податковогокодексу Українита іншихзаконодавчих актівУкраїни щододії нормна періоддії воєнногостану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI«Прикінцеві положення»Закону України«Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».

Беручи до уваги, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

При цьому судом враховується постанова Верховного Суду від 22 червня 2022 року (справа №296/7213/15), відповідно до висновків якої згадані норми ЗУ "Про іпотеку" не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджено зупинення виконання цих правил на певний період. Передбачається, що у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Питання щодорозподілу витратпо сплатісудового зборусуд вирішуєна підставістатті 141ЦПК України.

Керуючись статтями 3- 5, 11-13, 76-82, 83, 89, 141, 206, 264-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 526, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки«Фінансова підтримка»до ОСОБА_1 про зверненнястягнення напредмет іпотеки задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення другого поверху №19, 19а, 19б, 19в, загальною площею 75, 6 кв. м. в літ. «А-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «Фінансова підтримка», код ЄДРПОУ 33205863, шляхом продажу на прилюдних торгах згідно Закону України«Про виконавчепровадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №866К від 09.03.2016 в сумі 177465 (сто сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн. 50 (п`ятдесят) коп., з яких: 130089 (сто тридцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 21 коп. прострочена заборгованість по тілу кредиту; 35108 (тридцять п`ять тисяч сто вісім) грн. 40 коп. прострочена заборгованість за процентами по кредиту, 12098 (дванадцять тисяч дев`яносто вісім) грн. 29 коп. інфляція по тілу кредиту, 169 (сто шістдесят дев`ять) грн. 60 коп. інфляція по відсоткам по кредиту.

Зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «Фінансова підтримка», код ЄДРПОУ 33205863, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. В. Щепіхіна