Вирок

від 30.10.2023 по справі 335/9211/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/9211/23 1-кп/335/826/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060001311 від 13 серпня 2023 р., за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варварівка Гуляйпільського району Запорізької області, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2023 приблизно о 16:00 год., ОСОБА_4 , знаходячись під автомобільним мостом, розташованим неподалік від перехрестя вулиць Перемоги та Яценка у місті Запоріжжі, знайшов бойову ручну оборонну осколкову гранату Ф-1 у зборі, яка складається з корпусу та підривача дистанційної дії УЗРГМ-2 з маркуванням»131-76 УЗРГМ-583», після чого у нього вини на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, реалізуючи який, ОСОБА_4 підняв з землі зазначену гранату, тим самим шляхом привласнення знайденого придбав бойовий припас, який став зберігати та носити при собі без передбаченого законом дозволу.

Приблизно о 21:40 год. 12.08.2023, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_4 проходив біля будинку № 129 по пр. Соборному у м. Запоріжжі, незаконно зберігаючи при собі вищевказаний бойовий припас, який ніс у руці, де був зупинений працівниками поліції, якими у останнього було вилучено корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 в сукупності з бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ, які згідно з висновком експерта є вибуховим пристроєм військового призначення, а саме бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, що відноситься до бойових припасів.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

22.09.2023 між обвинуваченим в присутності захисника та прокурором була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимогКПК України.

Згідно даної угоди обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, обвинуваченого та його захисника,які також погодились на затвердження угоди, вважає, що угода підлягає затвердженню, а ОСОБА_4 слід визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та призначити йому покарання, яке прокурор та обвинувачений запропонували суду та узгодили між собою.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ч. 1ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між підозрюваним чи обвинуваченим та прокурором.

Згідно ч. 2ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативи прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, яке згідност. 12 КК Україниє тяжким.

Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогамст. 472 КПК Українита закону.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкцій ч. 1 ст.263 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7ст. 474 КПК України, не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_4 вказане кримінальне правопорушення вчинив вперше, раніше не судимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебував та не перебуває.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно дост. 66 КК Україниє його щире каяття, обставини що обтяжують покарання згідно зст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Виходячи з вище викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення йому узгодженої сторонами міри покарання з випробуванням та на підставі ч. 3 ст. 75 КК України, враховуючи, що тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, тому суд, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, вважає за можливе визначити обвинуваченому тривалість іспитового строку в один рік, та на підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимогст. 100 КПК України.

Напідставіст. 124 КПК Українислід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Міра запобіжного заходу щодо обвинуваченого не обиралась.

Керуючись ст.ст.314,373,374,468,469,472,474,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 22 вересня 2023 р. про визнання винуватості укладену між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні внесенему до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12023082060001311від 13серпня 2023р.за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 263 ККУкраїнита призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Речові докази по справі, а саме: корпус бойової гранати Ф-1 з маркуванням та підривачем дистанційної дії УЗРГМ з маркуванням «131-76 УЗРГМ» та уламки наданих для дослідження корпусу бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 та підривача УЗРГМ-2, які з первинними упаковками, упаковано до сейф пакету № 0358692 які передані до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області,після вступу вироку в законну силу знищити;

- мобільний телефон «{iomi Redmi 9C» 3/32 GB у корпусі синього кольору який повернути на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 після вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави понесені по справі судові витрати в розмірі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбаченихст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно дост. 473 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку.

Суддя ОСОБА_1