Ухвала

від 31.10.2023 по справі 442/7619/23

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/7619/23

Провадження № 2-о/442/394/2023

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"31" жовтня 2023 р. суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Коцан Руслан Мар`янович, за участю заінтересованої особи - Дрогобицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Коцан Р.М., звернувся до суду з заявою, в якій просить на підставі ст.ст. 315 ЦПК України встановити факт, що він є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом у зв`язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , яка є інвалідом І б групи та потребує постійного стороннього догляду.

Звертаючись із заявою, заявник вказує, що встановлення факту постійного догляду за матір`ю необхідне йому для виникнення прав та обов`язків в державних органах, яких саме не зазначає. Хоча, зі змісту заяви вбачається, що заявник хоче отримувати соціальні пільги та виплати, а також отримати право на відстрочку в порядку, визначеному ст. 23 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Розглянувши матеріали заяви, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження у справі виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31.03.1995 № 5 „Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту, що має юридичне значення, про який просить заявник у своїй заяві нормами ні частини першої ні частини другої ст. 315 ЦПК України не передбачено.

Відповідно до п.п. 10, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про соціальні послуги" отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги. Складні життєві обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров`я та розвиток особи, функціонування сім`ї, які особа/сім`я не може подолати самостійно. Чинниками, що зумовлюють складні життєві обставини, зокрема, визнається похилий вік особи, часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті, невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України „Про соціальні послуги" надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 13 Закону України „Про соціальні послуги" фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та зокрема, особами з інвалідністю I групи.

Як зазначає заявник у своїй заяві, ОСОБА_2 є інвалідом І б групи та згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААВ №608640 потребує часткового стороннього догляду.

Абзацами 1, 2 ч. 7 ст. 13 Закону України „Про соціальні послуги" встановлено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Зі змісту ст. 15 вказаного Закону вбачається, що відомості про осіб, що отримують та надають соціальні послуги, в тому числі не на професійній основі, вносяться до реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг

Частиною 4 ст. 19 цього Закону встановлено, що порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг.

Згідно з п. 25 Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 587 (далі - Порядок) для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за своїм задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами, зазначеними в пункті 28 цього Порядку.

Перелік документів для призначення соціальних послуг встановлено п. 28 вищевказаного порядку.

Згідно з пунктом 38 Порядку, рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу/сім`ю (призначені виплати та державну допомогу, встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю тощо) також надсилається надавачу (надавачам) у паперовій та/або електронній формі не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 21 Закону України „Про соціальні послуги" рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач.

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для невідкладного надання соціальних послуг структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону, може надати право надавачам соціальних послуг державної/комунальної власності приймати рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (консультування, надання притулку, догляд, підтримане проживання, короткотермінове проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам/сім`ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено (кризово) приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення, повідомлення. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг не пізніше трьох робочих днів після його прийняття видається або надсилається заявнику. У рішенні про надання соціальних послуг обов`язково зазначаються результати оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах та надавач соціальних послуг. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим. Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що фактично надання соціальних послуг у вигляді постійного догляду за особою з інвалідністю І групи здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством і оформлюється рішенням відповідного органу, а тому даний факт не може бути встановлений в судовому порядку.

Подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки питання надання особі статусу надавача соціальних послуг, в тому числі і по догляду за особою з інвалідністю І групи, чітко регламентовано нормами Закону України „Про соціальні послуги" та Порядком організації надання соціальних послуг затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 587.

Надання особі вищезазначеного статусу здійснюється управліннями соціального захисту населення за місцем проживання і у разі незгоди з діями цього органу, вони можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку, а не шляхом подання заяви в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.03.2018 в справі № 800/559/17, від 03.04.2018 в справі № 9901/152/18 та від 30.05.2018 в справі № 9901/497/18 зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

До такого ж висновку у подібних правовідносинах дійшов Львівський апеляційний суд у постановах від 22.05.2023 по справі № 450/190/23, від 23.02.2023 по справі № 463/7877/22, Івано-Франківський апеляційний суд у постанові від 08.06.2023 по справі № 349/609/23.

З огляду на викладене, оскільки заява ОСОБА_1 не підлягає судовому розгляду за законом, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 186, 260, 315 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в :

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Коцан Руслан Мар`янович, за участю заінтересованої особи - Дрогобицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Дата складення ухвали - 31 жовтня 2023 року.

Суддя: Хомик А.П.