Ухвала

від 01.11.2023 по справі 701/1079/23

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

01 листопада 2023 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 и до Маньківської селищної ради та третьої особи ТОВ "Дзензелівка Агро" про визнання права власності на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та третьої особи про визнання права власності на земельну частку (пай).

На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 7 грудня 1985 року прийнята в члени колгоспу ім. Дзержинського с. Харківка Маньківського району Черкаської області згідно протоколу №4 від 07.12.1985 року, що підтверджується даними моєї трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , заповненої 07.02.1986 року. Також записами у цій трудовій книжці підтверджується, що з 25.09.1985 року позивач була прийнята на роботу в колгосп ім. Дзержинського кладовщиком, а також містяться інші записи про подальшу трудову діяльність. Даними цієї ж трудової книжки підтверджується, що колгосп ім. Дзержинського перейменовано в КСГП «Колос» (запис у трудовій книжці №4). У процесі реорганізації КСГП «»Колос» реорганізовано в ТОВ «Колос» (запис у трудовій книжці №5 від 18.02.2000 року). Членство у господарстві припинено у зв`язку з реорганізацією КСП у ТОВ (запис у трудовій книжці №6).

Також, згідно даних Архівних витягів за №212, №213, №214, №215, №216 від 23.03.2023 року підтверджуються періоди її членства та роботи у колгоспі ім. Дзержинського, переведення з роботи у колгоспі на роботу у побуткомбінат с. Харківка, нянею у дитячому садку.

Таким чином, з 7 грудня 1985 року позивач перебувала членом колгоспу (колективного сільськогосподарського підприємства) аж до припинення діяльності підприємства.

Позивач звернулася по питанню оформлення права на земельну частку (пай) до старостату села Харківка за місцезнаходженням цього підприємства та одночасно місцем її проживання, оскільки вона працювала в колективному сільськогосподарському підприємстві, була членом цього підприємства під час розпаювання, і тому мала право на отримання земельної частки (паю) під час розпаювання.

На її звернення надано довідку виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Харківка Уманського району Черкаської області від 26.09.2023 року №13-42, яка підтверджує, що колгосп імені Дзержинського перейменовано в КСГП «Колос» (затверджено Маньківською райдержадміністрацією від 9 березня 1993 року рішення №53). Також цією довідкою інформується, що у процесі реорганізації КСГП «»Колос» реорганізовано в ТОВ «Колос» (протокол від 18 лютого 2000 року №3). Поінформовано також, що рішенням сільської ради від 21 травня 2010 року №32-5/V трудовий архів ТОВ «Колос» переданий Харківській сільській раді. Усно її поінформовано, що за наявною інформацією позивача з невідомих причин не було включно до списків осіб, що мають право на земельну частку (пай) та рекомендовано звернутись до інших установ, які володіють цією інформацією - відділу Держгеокадастру, районного архіву, Маньківської селищної ради, оскільки Харківської сільської ради не існує після проведення об`єднання та створення Маньківської об`єднаної територіальної громади. На позивача звернення до Маньківської селищної ради щодо включення її до списків осіб, що мають право на земельну частку (пай) та виділення в натурі земельної ділянки в рахунок земельної частки (паю) позивачу усно роз`яснено та повідомлено, що повноважень щодо включення її до списків осіб, що мають право на земельну частку (пай) Маньківська селищна рада не має, а щодо виділення в натурі земельної ділянки в рахунок земельної частки (паю) її потрібно звертатись до суду, оскільки вирішення земельних спорів є виключною компетенцією суду відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України.

З метою встановлення усієї повноти обставин справи по даному питанню її через адвоката звернулась до головного управління Держгеокадастру у Черкаській області зокрема щодо надання інформації чи була включена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списку на отримання земельної частки (паю) при розпаюванні земель ТОВ «Колос» с. Харківка Маньківського (Уманського) району Черкаської області, яке створено шляхом реорганізації з КСГП «Колос», яке було створено шляхом реорганізації з колгоспу імені Дзержинського.

Листом головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.10.2023 року №29-23-0.2-5623/2-23 у відповідь на адвокатський запит повідомлено, що за інформацією, наданою відділом №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, в списках громадян на отримання земельної частки (паю) при розпаюванні земель ТОВ «Колос» с. Харківка Маньківського району Черкаської області, громадянка ОСОБА_1 відсутня.

Тобто, перебуваючи членом господарства, при проведенні розпаювання та оформлення права власності на земельну частку (пай), її не було включено у списки осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю).

Про обставини того, що позивачу невідомих причин не включено в списки для виділення земельної частки (паю) вона дізналась нещодавно, після отримання достовірної інформації від управління Держгеокадастру у Черкаській області згідно листа від 03.10.2023 року №29-23-0.2-5623/2-23.

Також, з метою отримання інформації щодо проведеного розпаювання земель та інформації щодо включення її до списку осіб на отримання земельної частки (паю) було скеровано адвокатський запит до архівного відділу з клопотанням надати копії протоколів зборів про затвердження списків на розпаювання земель ТОВ «Колос» с. Харківка Маньківського (Уманського) району Черкаської області, яке створено шляхом реорганізації з КСГП «Колос», яке було створено шляхом реорганізації з колгоспу імені Дзержинського.

Листом архівного відділу Уманської районної державної адміністрації від 10.10.2023 року №40/01-24 надано копію розпорядження голови Маньківської районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) в адміністративних межах Харківської сільської ради» від 22 грудня 2003 року №428, згідно списку. Також одночасно повідомлено, що у списку громадян - власників сертифікатів на право на земельні частки (паї) яким передаються у власність земельні ділянки на території Харківської сільської ради, згідно додатку до розпорядження голови райдержадміністрації від 22 грудня 2003 року №428, прізвище ОСОБА_1 відсутнє.

Також отримано копію протоколу №5 засідання правління КСП «Колос» від 17 травня 1996 року, згідно якого вбачається, що згідно порядку денного розглянуто питання про розпаювання земель колективного с/г підприємства «Колос» та вирішено затвердити списки членів КСГП та пенсіонерів, які мають право на одержання земельного паю на землях КСГП сіл Мала Маньківка та Харківка.

Тобто, з цього вбачається, що списки осіб - членів КСГП, пенсіонерів, які мають право на одержання земельного паю затверджено рішенням правління КСГП «Колос» згідно протоколу засідання правління №5 від 17 травня 1996 року.

Разом з тим, як зазначено вище, записами у трудовій книжці та інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Харківка Уманського району Черкаської області від 26.09.2023 року №13-42, підтверджується, що колгосп імені Дзержинського перейменовано в КСГП «Колос» (затверджено Маньківською райдержадміністрацією від 9 березня 1993 року, рішення №53), у процесі реорганізації КСГП «»Колос» реорганізовано в ТОВ «Колос» (протокол від 18 лютого 2000 року №3). В подальшому ТОВ «Колос» ліквідовано як юридичну особу у зв`язку з банкрутством та зареєстровано припинення юридичної особи 23.06.2010 року, запис №10111170007000022 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується даними Витягу з реєстру від 27.10.2023 року.

Тобто, за таких сукупних обставин відсутності та ліквідації колгоспу, колективного сільськогосподарського підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю, відсутня можливість розгляду питання про включення до списку осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю), однак це не позбавляє права на отримання цієї частки в натурі за рахунок земель запасу. Адже позивач була членом колективного сільськогосподарського підприємства при проведенні розпаювання земель господарства і відповідно мала і має право на отримання земельної частки (паю).

Згідно з п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року №720/95, право на земельну частку (пай) мають члени КСП, кооперативу, АТ, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією (п. 5 Указу).

Пунктом 7 Указу установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 року №2114-XII (який підлягає до застосування згідно даних правовідносин), об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.

Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

За ч. 2 ст. 7 даного Закону, суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено такі положення: 1. До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України (Абзац перший пункту 1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом №547-IV від 20.02.2003).

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску;

2. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства;

3. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. (Абзац перший пункту 3 статті 9 в редакції Закону №547-IV від 20.02.2003). Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом. Як член колективного сільськогосподарського підприємства, право на отримання земельної частки позивач має відповідно до закону, однак не може ним скористатися, тому що неї не включено до списку осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю).

У свою чергу, включення формально у списки осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю), не є можливим у зв`язку з реорганізацією КСГП «Колос» та ліквідацією його правонаступника ТОВ «Колос», що як наслідок спричиняє звернення до суду з даним позовом до суду. Поясненням цього є те, що розпорядником земель резерву, за рахунок яких можливе виділення земельної частки (паю) є Маньківська селищна рада, визначена відповідачем по справі, однак яка за наявних обставин не має повноважень вирішувати питання включення у списки осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю), тому звернення з цього приводу було б безпідставним, у свою чергу вирішення питання про виділення земельної частки (паю) в натурі належить до повноважень ради.

Позивачу відомо, що в наявності є землі резерву (запасу), тобто, наявними є об`єктивні обставини для реального надання земельної ділянки на підставі наявності земельної площі. На її звернення, третьою особою письмово повідомлено, що в оренді перебувають земельні ділянки комунальної власності (колишньої державної власності - запасу), що розташовані в адміністративних межах села Харківка Уманського району Черкаської області, за рахунок яких можливе виділення земельної частки (паю) в натурі.

За наявних обставин позивач звернулася до суду із даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/1079/23 за позовом ОСОБА_1 и до Маньківської селищної ради та третьої особи ТОВ "Дзензелівка Агро" про визнання права власності на земельну частку (пай).

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 14 листопада 2023 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 14 листопада 2023 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 14 листопада 2023 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський