Ухвала

від 22.09.2023 по справі 761/30029/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30029/23

Провадження № 2/761/9317/2023

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 вересня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Девелопмент", третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Олена Олександрівна про визнання довіреності та вчинених на її підставі правочинів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Девелопмент", третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Олена Олександрівна про визнання довіреності та вчинених на її підставі правочинів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрацію прав та їх обтяжень.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів позову, встановлено, що останні не відповідають вимогам чинного процесуального законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, як свідчить прохальна частина позову представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять суд про відстрочення сплати судовий збір.

Мотиви такого клопотання наведені безпосередньо в тексті позовної заяви - сума судового збору є надзвичайно великою і позивачі не можуть її сплатити.

В розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначає перелік підстав щодо розстрочення або відстрочення сплати судового збору, зокрема, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення

Отже, за змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).

Такі висновки зробив Верховний Суду у постанові від 12.03.2021 р. у справі № 912/1061/20 .

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

За таких обставин, оскільки, позивачем не надано доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість сплатити судовий збір у розмірі та порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір» на день подачі позову, клопотання представника позивачів про відстрочення сплати судового збору в порядку регламентованому ст. 136 ЦПК України не може бути задоволено.

Предметом позову у даній справі є визнання довіреності та вчинених на її підставі правочинів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрацію прав та їх обтяжень.

За ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Ціна позову у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначена їх представником - 5 566 979 грн. 57 коп.

За положеннями ст. 4 Закону України «По судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день подачі позову становить 13 420 грн. 00 коп.

Так, позивачем Сюзана Земенідес заявлено: 1 вимога майнового характеру та 6 вимог немайнового характеру, позивачем ОСОБА_3 заявлено 1 вимога майнового характеру та 6 вимог немайнового характеру, ОСОБА_4 1 вимога майнового характеру та 6 вимог немайнового характеру.

За положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

В свою чергу ст. 4 Закону України «По судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подачі позову становить 1073 грн. 60 коп.

Таким чином, позивачі: Сюзанна Земенідес має здійснити сплату судового збору в розмірі 13 420 грн. 00 коп., за заявлені вимоги майнового характеру та судовий збір у розмірі 6 441 грн. 60 коп. за заявлені вимоги немайнового характеру, ОСОБА_3 має здійснити сплату судового збору в розмірі 13 420 грн. 00 коп., за заявлені вимоги майнового характеру та судовий збір у розмірі 6 441 грн. 60 коп. за заявлені вимоги немайнового характеру, ОСОБА_4 має здійснити сплату судового збору в розмірі 13 420 грн. 00 коп., за заявлені вимоги майнового характеру та судовий збір у розмірі 6 441 грн. 60 коп. за заявлені вимоги немайнового характеру (р/р UA628999980313151206000026011, код ЄДРПОУ 37995466, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - сплата судового збору за подання позовної заяви, Одержувач - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, банк одержувач - Казначейство України (ЕАП) та надати оригінал квитанції, або надати докази, які підтверджують звільнення від сплати судового збору.

За положеннями ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зазначене вище є підставою для залишення позову без руху та надання часу для усунення недоліків.

В свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 183, 185, 259-261 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Девелопмент", третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Олена Олександрівна про визнання довіреності та вчинених на її підставі правочинів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрацію прав та їх обтяжень - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя