Ухвала

від 30.10.2023 по справі 761/37609/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37609/23

Провадження № 2-з/761/826/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Фонд гарантування вкладів, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова Вікторія Вікторівна, Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківська сільська рада "Добробут-Гарант" Лебідь Тетяна Петрівна про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, витребування з незаконного володіння нежилих приміщень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Фонд гарантування вкладів, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова Вікторія Вікторівна, Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківська сільська рада "Добробут-Гарант" Лебідь Тетяна Петрівна про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, витребування з незаконного володіння нежилих приміщень.

Також ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення з №1 по №7 (приміщення підвалу №1) (в.літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1583027480000.

Заява мотивована тим, що відповідачем ОСОБА_2 незаконно здійснив державну перереєстрацію право власності на нежитлові приміщення з №1 по №7 розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Під час реєстрації відповідачем права власності майна позивача, було допущені грубі порушення права позивача, тому позивач вважає, що такі дії - незаконна перереєстрація майна можуть бути вчинені повторно, що призведе до неможливості або уитруднення виконання рішення суду, тому позивач просить суд забезпечити позов, шляхом шляхом накладання арешту на нежитлові приміщення з №1 по №7 (приміщення підвалу №1) (в. літ. А), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1583027480000.

За положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

14 червня 2021 року Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 308/8567/20 винесено постанову у якій зазначено, що у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії ; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У п. 4 даної постанови Пленуму зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги, серед іншого, інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом спору є, серед іншого витребування на користь ОСОБА_1 нежитлового приміщення з №1 по №7 (приміщення підвалу №1) (в.літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1583027480000 яке належить заявнику на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. за №3205 від 16.042004.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, в майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

За положеннями ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документа передбачені ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", серед яких є обов`язкове зазначення повного найменування (для юридичних осіб) або прізвища, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дати народження боржника - фізичної особи.

Разом з тим, матеріали позову та заява про його забезпечення не містить інформації про власника майна, яке за доводами заявника має бути арештоване.

Відсутність таких даних унеможливлює задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з вищенаведених норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, відомості, потрібні для забезпечення позову.

За вимогами ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Фонд гарантування вкладів, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Крістова Вікторія Вікторівна, Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківська сільська рада "Добробут-Гарант" Лебідь Тетяна Петрівна про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, витребування з незаконного володіння нежилих приміщень повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Суддя