Справа № 189/3417/23
РІШЕННЯ
ІMЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2023 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Степанової О.С.
при секретарі Комеристій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа Приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марина Григорівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилася земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,9971 га., кадастровий номер 1224287800:01:001:0334, що знаходиться на території Покровської (Орлівської сільської ради) селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, та належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 12.09.2014 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Головко М.Г. за № 1396. У встановлений законом шестимісячний термін позивач не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки постійно проживав та був зареєстрований в м. Донецьк. З серпня 2013 року він постійно почав проживати в с. Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області, але його документи, а саме паспорт громадянина України, залишився в м. Донецьк, який позивач збирався забрати пізніше. Але в 2014 році на території Донецької області розпочалася антитерористична операція, тому, позивач побоявся їхати в м. Донецьк за своїм паспортом. ОСОБА_2 залишилася проживати в м. Донецьк. Восени 2014 року, він попрохав останню привезти його паспорт, оскільки ОСОБА_2 збиралася їхати до смт. Покровське для оформлення спадщини після смерті її матері та його бабусі ОСОБА_3 . Але вона повідомила, що в квартирі в якій він проживав, проживають невідомі люди та його паспорт відсутній. В червні 2019 року, ОСОБА_2 померла в м. Донецьк. Восени 2019 року, позивач звернувся до приватного нотаріусу для оформлення заяви про прийняття спадщини та заведення спадкової справи після смерті його матері ОСОБА_2 , але заяву оформити та нотаріально посвідчити не зміг, оскільки в нього був відсутній паспорт громадянина України. Лише 21.06.2023 року, йому вдалося повторно отримати паспорт громадянина України. Після отримання паспорту громадянина України, маючи намір прийняти спадщину, позивач звернувся до приватного нотаріусу Покровського нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. Проте, у прийнятті заяви йому було відмовлено, у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини (шість місяців). При цьому йому було роз`яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви може бути вирішено судом. Вважає, що вказаний строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, так як позивач не мав паспорта громадянина України, з поважних причин не міг його повторно, вчасно отримати, оскільки електронні реєстри ДМС України, органів РАЦС по Донецькій області були закриті, а письмові підтвердження про громадянство, народження з м. Донецька не можливо було отримати швидко та вчасно. У зв`язку з чим, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності сторін, які надіслали до суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності.
Позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Чичикало О.О., рішення просила винести на розсуд суду.
Третя особа приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком є ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 від 12.09.2019 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №540 (а.с. 5).
Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №26711937 від 12.09.2014 року, власником земельної ділянки кадастровий номер 1224287800:01:001:0334 площею 6.9971 га., яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області є ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 12.09.2014 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Головко М.Г. за № 1396 (а.с. 8-9).
З копії акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї видно, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації із серпня 2013 року по даний час (а.с. 7).
Обґрунтовуючи поважність терміну пропуску звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини, позивач вказує на те, що у нього був відсутній документ який посвідчує особу, а саме паспорт громадянина України, який він отримав 21.06.2023 року, що підтверджується його копією, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 4).
Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини згідно до ст.1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України ,у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Так, судом встановлено, що позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.60ЦПК Українидокази в їх сукупності, суд вважає можливим визнати причини пропуску строку, на які посилається позивач, поважними та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа Приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко Марина Григорівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Степанова
30.10.2023
Суд | Покровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2023 |
Оприлюднено | 02.11.2023 |
Номер документу | 114573907 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Степанова О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні