ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Справа № 918/442/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2023 (повний текст - 31.07.2023) у справі №918/442/23 (суддя Романюк Р.В.)
за позовом Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдинг Україна" LTD
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача (апелянта) - Емгрундт С.В. (Дарницький районний суд м.Києва);
відповідача - Беляновський Р.Ю., Токарчук Г.В. (директор) (в залі суду);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.07.2023 у справі №918/442/23 задоволено частково позов Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдинг Україна" LTD про стягнення коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдинг Україна" LTD на користь Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) 40698,00 грн пені, 55860,00 грн штрафу та 4827,90 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі, зокрема, зазначає, що відповідачем не повернуто суму попередньої оплати протягом п`яти календарних днів з моменту направлення замовником листа, тому позивачем нараховано відповідно до абзацу 2 пункту 9.8 Договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми попередньої оплати, а також відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України три відсотки річних від простроченої суми з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період користування бюджетними коштами.
Стверджує, що правовідносини, в яких у зв`язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та три відсотки річних на підставі положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
В скарзі апелянт посилається на положення ст.ст.536, 625, 693 Цивільного кодексу України, умови пунктів 4.7, 5.1, 7.7, 9.8 Договору, практику Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі №910/12604/18.
На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 26 липня 2023 року у справі №918/442/23 в частині відмови в позовних вимогах та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення з відповідача суму штрафних санкцій за Договором №593-22ЦЗ від 14 жовтня 2022 року у розмірі: 374258 грн 36 коп, у тому числі: пеня у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення: 135660,00 грн; штраф у розмірі 7% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за прострочення понад тридцять днів - 186200,00 грн; пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми попередньої оплати - 41904,11 грн; три відсотки річних від простроченої суми - 2514,25 грн, інфляційні витрати - 7980,00 грн, а також витрати на оплату судового збору у розмірі - 6508,78 грн, задовільнити в повному обсязі.
Листом від 22.08.2023 матеріали справи витребувано з господарського суду Рівненської області.
29.08.2023 матеріали справи №918/442/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2023 у справі №918/442/23 та призначено розгляд апеляційної скарги на 04.10.2023 об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано відповідачу у строк до 22.09.2023 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.
29.09.2023 (електронний лист від 28.09.2023) до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдинг Україна" LTD надійшов письмовий відзив, у якому, зокрема, зазначає, що умови, за яких між сторонами виникає грошове зобов`язання, згідно з п.7.6. Договору, не настали, а грошове зобов`язання - не виникло, оскільки позивачем не надіслано відповідачу повідомлення про розірвання договору, а також відповідачем було поставлено товар на суму, що є більшою ніж сума попередньої оплати, у відповідача не виникло зобов`язання щодо перерахування позивачу грошових коштів, а відтак відсутні і підстави для нарахування пені, інфляційних та 3% річних на таку суму. Рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині вважає законним та обґрунтованим.
Позивач вважає, що при розгляді даної справи господарським судом було належним чином враховано обставини відсутності вини відповідача у простроченні виконання зобов`язання, вжиття усіх можливих заходів для його виконання, відсутності збитків для позивача, та прийнято законне та обґрунтоване рішення про зменшення розміру нарахованих пені та штрафу на 70%, а саме: пеню до 40698,00 грн та штраф до 55860,00 грн
На підставі викладеного відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Рівненської області від 31.08.2023 у справі №918/442/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) - без задоволення.
Щодо строку подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що ухвала суду про відкриття апеляційного провадження на адресу відповідача не надходила. Про її існування стало відомо 25 вересня 2023 року із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень. В той же день відповідачем було укладено договір про надання правничої допомоги із адвокатом Беляновським Р.Ю. Таким чином, відповідач був позбавлений можливості подати відповідь на відзив у строк, визначений судом.
З огляду на відсутність доказів отримання відповідачем ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також незначний пропуск строку на подання відзиву, колегія суддів вважає поважними причини такого пропуску та приймає відзив до уваги.
Ухвалою від 04.10.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.10.2023 об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 31.10.2023 представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.
Представники відповідача заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, надали пояснення по справі. Просили рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
14.10.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдинг Україна" LTD (Постачальник) укладено договір №593-22 (ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду (далі Договір).
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації (Додаток №1), а замовник (Товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент) товару: камера холодильна низькотемпературна на 65-75 м.куб, код ДК 021:2015 - 39710000-2 "Електричні побутові прилади". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно специфікації - (додаток №1).
Як погоджено п.1.4 Договору Товароодержувач уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно з специфікацією (додаток №1).
Згідно з п.3.1 3.3 Договору, загальна сума договору складає - 5700000 грн, у т.ч.ПДВ 20% - 950000,00 грн. Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток № 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок - фактура) та накладна постачальника, підписана сторонами. Загальна сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Пунктами 4.3-4.7 Договору передбачено, що датою розрахунків за цим договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника. До кожної партії товару що постачається, постачальник обов`язково надає замовнику накладні (у двох примірниках) та рахунки фактури, завірені представником постачальника, уповноваженим на підписання господарських та фінансових документів. Товар, що поставляється постачальником, оплачується замовником за попередньо узгодженою обома сторонами ціною відповідно до розділу ІІІ цього договору. Оплата товару здійснюється у такому порядку: попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості товарів у сумі 1710000,00 грн, у т.ч.ПДВ 20% - 285000,00 грн, замовником здійснюється на підставі рахунку фактури на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору сторонами на строк визначений пунктом 5.1. даного договору; перерахування 70% від загальної вартості товарів у сумі 3990000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % 665000,00 грн, замовником здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання передачі товару за фактично поставлений товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати. У разі порушення постачальником зобов`язань за договором понад 2 (два) календарні дні, постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту направлення замовником вимоги (листа, претензії).
Згідно п.5.1 Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін не пізніше 20.11.2022.
Пунктом 5.2 Договору погоджено, що місце поставки (передачі) товарів: поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Поставка та передача товарів замовнику (товароодержувачу) на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року) за адресою товароодержувачів (додаток 1).
Відповідно до п.5.5 Договору, разом з четвертим примірником акт приймання передавання товару для перевезення до замовника постачальником в термін не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з дня прийняття товару товароодержувачем повертаються оформлені належним чином два примірники накладної замовника, з підписами матеріально відповідальних осіб товароодержувача, оригінал доручення на отриманий товар від товароодержувача, повідомлення авізо (1 примірник), та копії якісних документів, що підтверджують якість поставленого товару від постачальника, завірених належним чином. Датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акт приймання передавання товару для перевезення. Документи, що підтверджують факт постачання товару постачальником до товароодержувача, які оформлені з порушенням вимог щодо їх оформлення (виправлення, відсутність дат, тощо) будьякою із сторін в процесі поставки товару прийматися не будуть. Всі витрати, пов`язані з оформленням документів на перевезення, а також з передачі (надсилання) документів після оформлення приймання передавання покладаються на постачальника.
Приймання товару за кількістю і якістю проводиться уповноваженими особами сторін у день поставки товару. У випадку, якщо в ході приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь якої його кількості, товароодержувач спільно з представником постачальника складає акт і залежно від причин і недоліків пред`являє претензію постачальнику. Постачальник зобов`язаний у строк не більше 2 календарних днів від дати отримання такої претензії поставити замовнику (товароодержувачу) недопоставлену частину товару або усунути виявлені недоліки. Замовник (товароодержувач) може відкласти приймання товару за кількістю та якістю до моменту коли постачальник надасть документи, які підтверджують кількість та якість товару, що постачається (п.п.5.8-5.11 Договору).
Відповідно до п.п.6.1.1. Договору, замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
Згідно з п.п.6.3.1, 6.3.5, 6.3.6 Договору, постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; нести всі ризики, які можуть зазнати товари до моменту їх передачі замовнику; повернути попередню оплату відповідно до п. 4.7. цього договору.
Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч.2 ст.231 ГКУ) сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як погоджено п.7.6 Договору у випадку перерахування Замовником коштів на умовах передоплати та не виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до його розірвання замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається замовнику протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня повідомлення замовником постачальника про розірвання Договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що у постачальника виникає перед замовником відповідне грошове зобов`язання.
Згідно п.7.7 Договору, постачальник у відповідності до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами з моменту отримання передоплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.
Згідно п.9.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.
Пунктом 9.2 Договору сторони передбачили, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше десяти днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торговопромисловою палатою України, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.
Цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2022 (п.11.1 Договору).
Згідно специфікації (додаток №1 до договору на закупівлю електричних побутових приладів №593-22 (ЦЗ) від 14.10.2022) сторони погодили: всього по договору 1 найменування (камера холодильна низькотемпературна на 65-75 м.куб, виробник ТОВ ВКП "Домініон Трейдинг Україна" LTD, опис ДК 021:2015 - 39710000-2) на суму 5700000,00 грн, у т.ч.ПДВ 20% 950000,00 грн. Замовник в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 у кількості 2 к-ти (встановлення в приміщенні). Товароодержувачі: в/ч 2142, АДРЕСА_2 , у кількості 2 к-ти (встановлення назовні); в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , у кількості 1 к-т (встановлення назовні); в/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 , у кількості 2 к-ти (встановлення назовні); в/ч НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 , у кількості 1 к-т (встановлення в приміщенні); в/ч НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 , у кількості 2 к-ти (встановлення в приміщенні); в/ч НОМЕР_6 , АДРЕСА_6 , у кількості 2 к-ти (встановлення в приміщенні); в/ч НОМЕР_7 , АДРЕСА_7 , у кількості 1 к-т (встановлення назовні); Військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_8 , у кількості 2 к-ти (встановлення в приміщенні).
Крім цього, сторонами підписано технічний опис (додаток №2 до договору на закупівлю електричних побутових приладів №593-22 (ЦЗ) від 14.10.2022).
Вказаний Договір, специфікація та технічний опис підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
Згідно платіжного доручення №2326 від 27.10.2022 військовою частиною НОМЕР_1 перераховано грошові кошти 1710000,00 грн ТОВ ВКП " Домініон Трейдинг Україна" LTD (призначення платежу попередня оплата за камери холодильні (розп.КМУ №296-р), дог.№593-22(ЦЗ) від 14.10.2022, рах.№СФ-0000106 від 25.10.2022, ПДВ-285000,00).
Згідно Акту №22-010120 приймання-передавання товарів для перевезення від 07.11.2022, товароодержувачем являється військова частина НОМЕР_6 , АДРЕСА_6 . Замовник передав постачальнику для перевезення та доставки до товароодержувача товар на суму 760000,00 грн. Товар та документи отримано 18.11.2022.
Відповідно до видаткової накладної №РН-0000099 від 07.11.2022 поставлено товар військовій частині НОМЕР_6 на суму 760000,00 грн.
Згідно Акту №22-010842 приймання-передавання товарів для перевезення від 23.11.2022, товароодержувачем являється військова частина НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 . Замовник передав постачальнику для перевезення та доставки до товароодержувача товар на суму 760000,00 грн. Товар та документи отримано 23.11.2022.
Відповідно до видаткової накладної №РН-0000111 від 23.11.2022 поставлено товар військовій частині НОМЕР_5 на суму 760000,00 грн.
Згідно Акту №22-010845 приймання-передавання товарів для перевезення від 23.11.2022, товароодержувачем являється військова частина НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 . Замовник передав постачальнику для перевезення та доставки до товароодержувача товар на суму 380000,00 грн. Товар та документи отримано 02.12.2022.
Відповідно до видаткової накладної №РН-0000112 від 23.11.2022 поставлено товар військовій частині НОМЕР_4 на суму 380000,00 грн.
Згідно Акту №22-010605 приймання-передавання товарів для перевезення від 16.11.2022, товароодержувачем являється військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 . Замовник передав постачальнику для перевезення та доставки до товароодержувача товар на суму 380000,00 грн. Товар та документи отримано 19.12.2022.
Відповідно до видаткової накладної №РН-0000106 від 16.11.2022 поставлено товар військовій частині НОМЕР_2 на суму 380000,00 грн.
Згідно Акту №22-009936 приймання-передавання товарів для перевезення від 01.11.2022, товароодержувачем являється військова частина НОМЕР_8 , АДРЕСА_8 . Замовник передав постачальнику для перевезення та доставки до товароодержувача товар на суму 760 000,00 грн. Товар та документи отримано 26.12.2022.
Як вбачається з Акту №22-011515 приймання-передавання товарів для перевезення від 07.12.2022, товароодержувачем являється військова частина НОМЕР_9 , АДРЕСА_2 . Замовник передав постачальнику для перевезення та доставки до товароодержувача товар на суму 760000,00 грн. Товар та документи отримано 29.12.2022.
Відповідно до видаткової накладної №РН-0000123 від 07.12.2022 поставлено товар військовій частині НОМЕР_10 на суму 760000,00 грн.
Згідно Акту №22-011844 приймання-передавання товарів для перевезення від 14.12.2022, товароодержувачем являється військова частина НОМЕР_7 , АДРЕСА_7 . Замовник передав постачальнику для перевезення та доставки до товароодержувача товар на суму 380000,00 грн. Товар та документи отримано 25.12.2022.
Відповідно до видаткової накладної №РН-0000130 від 14.12.2022 поставлено товар військовій частині НОМЕР_7 на суму 380000,00 грн.
Згідно Акту №22-012095 приймання-передавання товарів для перевезення від 20.12.2022, товароодержувачем являється військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 . Замовник передав постачальнику для перевезення та доставки до товароодержувача товар на суму 760000,00 грн. Товар та документи отримано 20.12.2022.
Відповідно до видаткової накладної №РН-0000132 від 20.12.2022 поставлено товар військовій частині НОМЕР_3 на суму 760000,00 грн.
Як вбачається з вищевказаних Актів приймання-передавання товарів для перевезення, товар було отримано представниками постачальника не в день поставки, а із затримкою. Проте, доказів які підтверджували причини несвоєчасного прийняття товару, як то передбачено п.5.9. Договору, позивачем суду не подано.
Акту приймання-передавання товарів для перевезення товароодержувачам: в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 у кількості 2 к-ти (встановлення в приміщенні) суду не надано. Однак, відповідно до видаткової накладної №РН-0000093 від 01.11.2022 поставлено товар військовій частині НОМЕР_1 на суму 760000,00 грн.
Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено оплату ТОВ ВКП "Домініон Трейдинг Україна" LTD згідно договору №593-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 за камери холодильні на загальну суму 3230000,00 грн згідно платіжних доручень: №3522 від 27.12.2022 на суму 190000,00 грн; №3594 від 27.12.2022 на суму 760000,00 грн; №3595 від 27.12.2022 на суму 760000,00 грн; №3597 від 27.12.2022 на суму 760000,00 грн; №3817 від 30.12.2022 на суму 760000,00 грн.
Листом №701/7426-22-Вих від 19.11.2022 позивач повідомив відповідача про здійснення попередньої оплати та відсутність жодного підтверджуючого документа щодо здійснення постачання товару та підтвердження отримання від товароодержувачів. При цьому, у вказаному листі просив надати обґрунтування щодо причин не виконання зобов`язань згідно умов договору, а також, у разі настання форс-мажорних обставин надати документи, що їх підтверджують (довідка з торгово промислової палати, тощо).
Відповідачем подано суду лист, який був направлений 19.11.2022 на електронну адресу командиру військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, з проханням пролонгувати дію договору №593-22 (183) від 14.10.2022 по поставці товару камери холодильні низькотемпературні на 65-75 м.куб у кількості 15 штук до 23.12.2022, опираючись на лист Торгово промислової палати України від 22.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчуються форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) до їх офіційного закінчення. В даному листі зазначено, що у зв`язку із продовженням воєнного стану в країні, враховуючи наслідки атак російською федерацією на критичну інфраструктуру, спостерігаючи за ситуацією постійних віялових відключень електромережі, що значно ускладнює процес виробництва та поставок товару за договором, що робить неможливим вкластися у строки, передбачені п.5.1. цього договору. ТОВ ВКП "Домініон Трейдинг Україна" LTD підтверджує свої зобов`язання за підписаним договором.
Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України листом №701/7618-22-Вих від 23.11.2022, у відповідь на лист щодо виникнення обставин непереборної сили та продовження строків виконання зобов`язань за договором від 14.10.2022 №593-22(ЦЗ), повідомила ТОВ ВКП "Домініон Трейдинг Україна" LTD, що станом на 22.11.2022 останнім порушено строки виконання зобов`язань за договором та у разі надання належним чином підтверджених доказів обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання зобов`язань, звернення щодо продовження строків виконання обов`язків за договором буде розглянуто встановленим порядком.
Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України листом №701/7721-22-Вих від 24.11.2022 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдинг Україна" LTD в якому зазначили, що відповідно до договору від 14.10.2022 №593-22(ЦЗ) здійснено постачання майна до місць дислокації в/ч 1471. Станом на 18.11.2022 було здійснено монтаж та установку збірних конструкцій холодильних камер, за результатом огляду встановлених холодильних камер було виявлено повну відсутність герметичності шовних сполучень облаштованих конструкцій.
Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України листом №701/7878-22-Вих від 29.11.2022 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Домініон Трейдинг Україна" LTD відповідно до якого повідомила щодо безумовного виконання умов договору, а у разі його не виконання, будуть вживатись всі заходи щодо накладення штрафних санкцій відповідно до умов договору та притягнення до відповідальності згідно вимог чинного законодавства.
З огляду на прострочення відповідачем поставки товару обумовленого Договором №593-22(ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду від 14.10.2022, позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення 374258,36 грн, з яких: 135660,00 грн - 0,1% пені (за період з 21.11.2022 по 28.12.2022), 7980,00 грн інфляційних втрат (за період з 28.10.2022 по 01.12.2022), 41904,11 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (за період з 28.10.2022 по 23.12.2022), 2514,25 грн - 3% річних (за період з 28.10.2022 по 23.12.2022), 186200,00 грн - 7% штрафу (за прострочення поставки товару понад 30 днів), нарахованих згідно п.7.2, 7.7 Договору та ст.625 ЦК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Як встановлено статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Положеннями ст.525, ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
На підставі укладеного договору між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Як встановлено ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.1 та ч.2 ст.614 ЦК України).
Також, згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 N2120-IX).
Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.
Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Пеня за порушення грошового зобов`язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу.
Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків поставки товару, обумовлених Договором №593-22(ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду від 14.10.2022, що є підставою для застосування до останнього господарських санкцій, визначених п.7.2. цієї угоди та пунктом 2 частини 2 статті 231 ГК України.
Перевіривши в апеляційному провадженні заявлені позивачем розрахунки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених до стягнення 135660,00 грн пені (у розмірі 0,1%) та 186200,00 грн штрафу (у розмірі 7%), нарахованих на підставі п.7.2. Договору.
Разом з цим, статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.
З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Зазначений правовий висновок було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Сертифікатом №0700-22-1722 про форсмажорні обставини (обставини непереборної сили) виданого 12.12.2022 №19-22/01-3/171, Волинська Торговопромислова палата засвідчує форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, ураження об`єктів енергетичної інфраструктури ракетними обстрілами; Товариству з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційному підприємству "Домініон Трейдинг Україна" LTD щодо обов`язку (зобов`язання), а саме, здійснити поставку товарів у термін до 20.11.2022, зокрема, за Договором №593-22 від 14.10.2022, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форсмажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 22.10.2022; дата закінчення тривають на 12.12.2022.
Також, як вбачається з публікацій засобів масової інформації, вранці 22.10.2022 російські війська нанесли ракетний удар по об`єкту критичної інфраструктури, внаслідок удару пошкоджені електропідстанції. Ввечері 15.11.2022 російські війська нанесли ракетний удар по об`єкту критичної інфраструктури. Листом ПрАТ "Рівнеобленерго" №30-06/9634 від 08.12.2022 повідомило ТОВ ВКП "Домініон Трейдінг Україна" LTD, що з 22.10.2022 оперативним персоналом товариства, у відповідності до нормативно законодавчих актів, відбувалось та відбувається припинення електропостачання об`єктів. Після повторних масових ракетних обстрілів, пошкоджені об`єкти електроенергетики повністю не відновлені в ОЕС України та спостерігається значний дефіцит потужності і, як наслідок, товариство отримує від НЕК "Укренерго" значно занижений від потреби ліміт споживання потужності, який у свою чергу, не дозволяє надавати підприємствам необхідний обсяг для повноцінного забезпечення діяльності.
Слід звернути увагу, згідно п.1.1 Договору, предметом договору є постачання товару замовнику (позивачу у справі), а як вбачається з Актів приймання - передавання товарів (а.с.27, 94, 96, 154, 155) дата отримання товару Замовником (позивачем у справі) суттєво відрізняються від дати доставки товару до Товароодержувачів. При цьому необхідні документи для перевезення товару Товароодержувачам, за умовами 5.4 Договору, оформляються уповноваженими особами Замовника. Тобто, затримка з оформленням документів для перевезення товару з боку Замовника (позивача у справі) чи затримка у прийнятті товару Товароотримувачами в більшій мірі спричинила порушення строків поставки товарів, обумовлених Договором, а нарахування пені та штрафу позивачем здійснено без врахування зазначених обставин, виходячи з дати отримання товару кінцевими Товароотримувачами.
З огляду на належність, допустимість, достовірність поданих доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що з 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан, що призвело до порушення нормальної діяльності підприємств, зважаючи, що строк виконання взятих відповідачем за Договором зобов`язань припав на період постійних відключень електропостачання, спричинених ракетними ударами по об`єктах критичної інфраструктури, які ускладнили виконання відповідачем зобов`язань у встановлений договором строк, колегія суддів вважає обґрунтованим та справедливим висновок суду першої інстанції зменшити заявлену до стягнення пеню та штраф на 70%, а саме: пеню до 40698 грн та штраф до 55860,00 грн, на підставі ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України.
При цьому, позивачем в апеляційній скарзі жодним чином не наводяться аргументи в спростування висновку суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені та штрафу. Позивач лише просить стягнути їх в повному розмірі.
Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача 41904,11 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 2514,25 грн 3% річних та 7980,00 грн інфляційних втрат на підставі п.7.7 Договору та ст.625 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки товар обумовлений Договором позивачем прийнято без жодних зауважень і останній не звертався у встановленому п.4.7 Договору порядку до відповідача про відмову від отримання товару та вимогою про повернення попередньої оплати, що свідчить про відсутність у спірних правовідносинах сторін простроченого грошового зобов`язання.
Також, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права у вигляді стягнення штрафних санкцій саме за порушення строків поставки товару згідно Договору, а не за порушення строків повернення попередньої оплати та стягнення відповідних санкцій.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Згідно з ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 40698,00 грн пені та 55860,00 грн штрафу та відмову у решті позову.
Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2023 у справі №918/442/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.11.2023.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2023 |
Оприлюднено | 02.11.2023 |
Номер документу | 114577215 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Саврій В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні