Ухвала

від 31.10.2023 по справі 903/116/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"31" жовтня 2023 р. Справа № 903/116/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Миханюк М.В.

судді Саврій В.А.

судді Коломис В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 29 червня 2021 року у справі №903/116/21 (суддя Шум М.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЗАХІДРЕСУРС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ КАРТОН"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29 червня 2021 року у справі №903/116/21 провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ КАРТОН" (вул. Карбишева, 3, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 36880389) закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Компанія "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD), як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що її права порушені, звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Волинської області від 29 червня 2021 року у справі №903/116/21 скасувати, а справу №903/116/21 направити до Господарського суду Волинської області на стадію розпорядження майном для продовження судового розгляду.

Також скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити зазначений строк, посилаючись на те, що про оскаржувану ухвалу Компанії стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою з огляду на наступне.

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

За змістом частин першої та другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України).

Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законом, що встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (стаття 12 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Імперативною нормою ч.2 ст.261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Одночасно вказана процесуальна норма встановлює два виключення з цього правила, а саме: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 1 частини 2); (2) пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (пункт 2 частини 2).

Тобто, річний строк, зазначений у ч.2 ст.261 ГПК України, є преклюзивним, за виключенням двох випадків, визначених цією ж нормою процесуального закону.

Таким чином, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Разом з тим, з приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається із системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Таким чином, скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі.

Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга Компанії "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 29 червня 2021 року у справі №903/116/21, подана більше ніж через 2 роки з дня її постановлення, однак разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник посилається на те, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Звертає увагу суду, що заявник це іноземна юридична особа, що зареєстрована відповідно до законодавства Китайської Народної Республіки, - Компанія "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD). Місцезнаходженням Компанії є місто Ухань Китайської Народної Республіки, де знаходиться, у тому числі, офіс Компанії та потужності виробництва.

Вказує, що Компанією 24 березня 2021 року до Господарського суду Волинської області направлялась заява з грошовими вимогами до боржника, однак вказана заява Господарським судом Волинської області розглянута не була.

При цьому, заявник зазначає, що карантин та противірусні обмеження в 2021 році призвели до простою виробничих потужностей Компанії, а співробітники Компанії, які відповідали за судові процеси за кордоном, в зв`язку з карантином не мали можливості ознайомитися з поточною ситуацією у справі, направити свої клопотання та/або пояснення до українського суду у справі №903/116/21, або в строки, передбачені ГПК, вчинити дії, направлені на оскарження ухвали у справі №903/116/21 від 29.06.2021.

Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Процесуальний закон не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не був учасником провадження у даній справі №903/116/21, до участі у справі у будь-якому процесуальному статусі залучений також не був. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника до суду з заявою про визнання грошових вимог від 24.03.2021.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку Господарський суд Волинської області на момент розгляду справи та постановлення оскаржуваної ухвали не був зобов`язаний повідомляти про розгляд справи Компанію "ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД" (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) з огляду на те, що Компанія не є учасником у справі про банкрутство, а в матеріалах відсутня заява Компанії про визнання грошових вимог до боржника.

Отже, докази того, що на час прийняття оскаржуваної ухвали апелянт був учасником справи про банкрутство, а також те, що апелянт є особою, не повідомленою про розгляд справи відсутні.

Колегія суддів також враховує те, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом (ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 29.06.2021 у справі №903/116/21 зареєстрована 02.07.2021 та оприлюднена 05.07.2021, суд зазначає, що апелянт, як заінтересована сторона, мав можливість дізнатись про результат розгляду справи, а відтак і подати апеляційну скаргу у встановлені процесуальним законом строки.

При цьому, суд бере до уваги те, що відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 р. у справі "Трух проти України").

Саме на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Тобто, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, і через , а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання апеляційної скарги, оскільки саме він не погоджується з ухвалою суду першої інстанції і ставить під сумнів її законність.

На підставі зазначеного, суд вважає, що скаржник не був позбавлений можливості слідкувати за ходом розгляду справи через відкриті джерела інформації, зокрема, через .

Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника, скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Сукупність всіх обставин у цій справі вказує на те, що Компанією не було вчинено усіх залежних та можливих від неї дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 29 червня 2021 року у справі №903/116/21 не можна вважати поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними, так як залежали виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мали суб`єктивний характер, і не перешкоджали останньому в рамках строку на апеляційне оскарження звернутись до суду з апеляційною скаргою.

Посилання апелянта на карантин та противірусні обмеження колегією суддів до уваги також не беруться, оскільки апелянт був обізнаний про існування справи №903/116/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ КАРТОН», а відтак наявність карантинних обмежень жодним чином не перешкоджала останньому реалізовувати свої процесуальні права, зокрема дізнаватися про хід даної справи, в тому числі щодо результатів розгляду поданої (як він зазначає) ним заяви про визнання грошових вимог до боржника від 24.03.2021 в порядку ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Окрім того, положення частини 4 Розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до яких під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину, втратили свою чинність 17.07.2020 з моменту набрання законної сили Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-ІХ від 18.06.2020. Тому дані положення не можуть бути застосовані у даному випадку.

Будь-яких інших обставин непереборної сили, що перешкодили б скаржнику звернутися з апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу протягом року з моменту її прийняття (з дня складення повного тексту) та опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень - також не встановлено; про існування таких не зазначено.

Колегія суддів зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву, та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається зазначати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність. Тож, порядок оскарження судових рішень, передбачений нормами ГПК України, є однаковим для всіх сторін. Ним (порядком) передбачено, що на кожну сторону, яка бажає оскаржити судове рішення, покладається обов`язок правильного оформлення апеляційної скарги, її змісту і форми та подання такої апеляційної скарги у строки, передбачені процесуальним законодавством України. Тому особа, яка подає апеляційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження рішення (без поважних на те причин) чи не дотримується порядку подання апеляційної скарги чи правильного оформлення апеляційної скарги, її форми та змісту, несе ризик повернення його апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, передбаченому ГПК України.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії «ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД» (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 29 червня 2021 року у справі №903/116/21 на підставі частини другої статті 261 ГПК України, оскільки звертаючись з апеляційною скаргою, заявник не довів існування обставин, які за своїм характером можуть вважатися обставинами, передбаченими у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження та об`єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, відтак, як наслідок виправдовували б втручання у принцип правової визначеності.

Керуючись ст.ст. 234, 256, 258, 261 Господарського процесуального кодексу України суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії «ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД» (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 29 червня 2021 року у справі №903/116/21.

2. Апеляційну скаргу Компанії «ДЖЕЙ. ЕС. КОРРУГЕЙТІНГ МАШИНЕРІ КО., ЛТД» (J.S. CORRUGATING MACHINERY CO., LTD) з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Матеріали справи №903/116/21 повернути Господарському суду Волинської області.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.