Рішення

від 31.10.2023 по справі 904/1175/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023м. ДніпроСправа № 904/1175/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс" (65104, м. Одеса, просп. Ак. Глушка, буд. 16/2; ідентифікаційний код 42310520)

до Фізичної особи-підприємця Рома Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 39 852 грн. 71 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1167/23 від 06.03.2023) до відповідача - Фізичної особи-підприємця Рома Ігоря Олександровича про стягнення 39 852 грн. 71 коп., що складає 29 340 грн. 33 коп. - заборгованості за послуги, надані за Договором від 01.09.2021 №01/09/21/Д30В/Р про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційно - сервісних послуг, 7 395 грн. 37 коп. - пені, 566 грн. 71 коп. - 3% річних та 2 550 грн. 30 коп. - інфляційних втрат.

Також просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№17606/23 від 11.04.2023) про уточнення позовних вимог за позовною заявою про стягнення заборгованості за договором про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 13.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 5 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо фізичної особи-підприємця, зокрема, про місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 50050, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Олейникова, буд. 30, кв. 76 на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачеві (а.с.98).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 17.04.2023, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.110-115).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Як вбачається, ухвалою суду від 17.04.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 31.10.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс", як стороною-1, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Рома Ігорем Олександровичем, як стороною-2, було укладено договір від 01.09.2021 №01/09/21/Д30В/Р про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційно - сервісних послуг (надалі - Договір) (а.с.10-13).

Предметом цього договору є забезпечення стороною-1 сторони-2 комунальними та експлуатаційно-сервісними послугами на об`єкті нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 30В, загальною площею 76,1 кв.м., (надалі за текстом - Об`єкт нерухомого майна), а стороною-2 - забезпечення своєчасного та повного відшкодування вартості отриманих, комунальних послуг (комунальних платежів) на користь сторони-1, відповідно до умов цього Договору. Будівля, в якій знаходиться Об`єкт нерухомого майна, належить ТОВ "СК Петроліум" (надалі за текстом - Власник) на праві приватної власності. Об`єкт нерухомого майна передано Стороні-1 в оренду на підставі укладеного між Власником та ТОВ "Кривий Прайм Пропертіс" Договору оренди нежитлових приміщень №01/09/2021/СК-КПП від 01.09.2021 (пункт 1 Договору).

До комунальних платежів включені витрати по сплаті за електропостачання, водопостачання, газопостачання, водовідведення, опалення, компенсація втрати електричної енергії у зв`язку з її перетіканням в мережах Власника (пункт 2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що перелік експлуатаційно-сервісних послуг визначається у Додатку №1 до цього Договору. Сторона-2 щомісячно на умовах передплати сплачує стороні-1 до 10-го числа поточного місяця за поточний місяць експлуатаційно-сервісні послуги. Вартість експлуатаційно-сервісних послуг визначається з розрахунку 35 грн за 1 кв.м. Загальний розмір відшкодування витрат за експлуатаційно-сервісні послуги становить 2 663 грн. 50 коп., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до пункту 3 Договору сторона-1 самостійно розраховує суму компенсаційної плати за електропостачання згідно показників власних лічильників за попередній місяць та з урахуванням кількості офісного обладнання та техніки, якими користується сторона-2. У разі наявності лічильника у сторони-2, сторона-2 компенсує стороні-1 витрати за електропостачання згідно показань лічильника. Сторона-1 самостійно розраховує суму плати за опалення виходячи із загальної суми витрат та площі Об`єкта нерухомого майна.Сторона-1 самостійно розраховує суму компенсаційної плати за водопостачання та водовідведення згідно показів лічильників. У разі відсутності лічильника об`єм водопостачання та водовідведення буде визначатися згідно Будівельних норм та правил (ДБН В.2.5-64:2012 затверджених Наказом від 31 жовтня 2012 №553) з урахуванням кількості працівників сторони-2 та відвідувачів, які будуть знаходитись на Об`єкті нерухомого майна та кількість днів в місяць проведення вбирання Об`єкта нерухомого майна. Зокрема, сторона-1 самостійно розраховує суму компенсаційної плати за освітлення, опалення приміщень загального користування (загальних коридорів, санвузлів, тощо) пропорційно загальній кількості суборендарів, а сторона-2 зобов`язана перераховувати відповідні платежі стороні-1 у строки та на умовах, передбачені п.3.1.

Згідно з пунктом 3.1 Договору сторона-2 зобов`язана перераховувати стороні-1 комунальні платежі щомісяця на умовах передплати до 10-го числа поточного місяця за наступний місяць. Оплата здійснюється на підставі отриманих від сторони-1 рахунків. По закінченню звітного місяця сторони можуть проводити звірку розрахунків. У разі наявності переплати по розрахункам за звітний місяць, така сума зараховується у наступний місяць, у разі встановлення факту недоплати за звітний місяць сторона-2 зобов`язується сплатити стороні-1 решту суми, не пізніше 3 (трьох) робочих днів, з моменту отримання рахунку. У разі наявності заборгованості зі сплати обов`язкових платежів, передбачених цим договором отримані стороною-1 грошові кошти від сторони-2 зараховуються в рахунок погашення вже існуючої заборгованості в хронологічному порядку виникнення такої заборгованості, незалежно від призначення платежу вказаного в платіжних документах. Про отримання рахунку/акту сторона-2 зобов`язана поставити відповідну відмітку про отримання на своєму екземплярі такого рахунку/акту сторони-1, зазначивши дачу, прізвище, ім`я, по батькові та підпис особи, яка отримала рахунок/акт. Сума комунальних платежів корегується стороною-1 в залежності від місячного обсягу спожитих послуг та від тарифів на електричну та теплову енергію або на воду чи послуги із водовідведення або на інші послуги.

Надання стороною-1 стороні-2 комунальних послуг, експлуатаційно-сервісних послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, який повинен бути підписаний сторонами. Сторона-1 складає акт прийому-передачі виконаних робіт останнім днем кожного місяця. Сторона-2 зобов`язана протягом п`яти робочих днів, з моменту отримання, підписати акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та направити один екземпляр стороні-1. У разі виникнення у сторони-2 мотивованих претензій щодо наданих послуг відповідно до умов цього Договору, сторона-2 зобов`язана викласти дані претензії стороні-1 у письмовому вигляді, Мотивовані претензії направляються стороні-1 не пізніше трьох робочих днів, з моменту отримання стороною-2 акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання стороною-1 мотивованих претензій, сторони повинні врегулювати розбіжності і підписати акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У випадку, якщо сторона-2 вимовляється або ухиляється від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) / рахунку, відповідно до п.п. 3, 4 цього Договору та при цьому не пред`являє мотивованих претензій стороні-1 у відповідності з умовами цього пункту, сторона-1 робить у акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) / рахунку відмітку про відмову сторони-2 від отримання та підписання акту/рахунку. За таких обставин вважається, що сторона-1 належним чином виконала обов`язки за ним договором, а сторона-2 не має претензій щодо вартості надання послуг, якості та відповідності результату наданих стороною-1 послуг умовам цього договору і акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) / рахунок є погодженим сторонами та має обов`язкову юридичну силу для обох сторін (пункт 4 Договору).

Договір діє до "31" липня 2024, але комунальні платежі та плата за експлуатаційно-сервісні послуги нараховуються до моменту повернення Об`єкта нерухомого манна за актом прийому-передачі до Договору суборенди №01/09/21/ДЗОВ/Р від "01" вересня 2021 року, договір закінчує свою дію не раніше виконання сторонами своїх зобов`язань передбачених даним договором (пункт 7 Договору).

Пунктом 8 Договору визначено, що дострокове припинення дії договору можливе лише у разі припинення дії договору суборенди №№01/09/Д30В/Р від 01.09.2021.

Сторони домовились, що сторона-1 має право в односторонньому порядку, без сплати будь-яких штрафних санкцій стороні-2, припинити надання комунальних послуг стороні-2, у разі наявності заборгованості та/або не виконання стороною-2 за договором суборенди №01/09/21/Д30В/Р від 01.09.2021 (пункт 9 Договору).

Також сторонами було підписано "Зміст експулатаційно-сервісних послуг" від 01.09.2021 (Додаток №1 до Договору) (а.с.13).

В матеріалах справи міститься також копія договору суборенди від 01.09.2021 №01/09/Д30В/Р, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіпаріс К", як орендарем, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Рома Ігорем Олександровичем, як суборендарем, (надалі - Договір суборенди) (а.с.14-23).

За цим договором орендар зобов`язується передати суборендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 30В, загальною площею 76,1 кв.м., що складається з нежитлового приміщення №302-307, надалі іменується об`єкт суборенди, а суборендар зобов`язується прийняти об`єкт суборенди, своєчасно сплачувати орендну плату, інші передбачені умовами даного договору платежі, та повернути об`єкт суборенди орендарю відповідно до умов цього договору. Загальні характеристики об`єкту суборенди, в тому числі і площа, що передається за цим договором, зазначається в акті-приймання-передачі (додаток №1) (пункт 1.1 Договору суборенди).

Пунктом 1.4 Договору суборенди визначено, що факт передачі Об`єкта суборенди оформляється двостороннім актом приймання-передачі (додаток №1 до договору), який є підставою для передачі ключів від об`єкту суборенди. Акт складає сторона, яка передає об`єкт суборенди. У разі закінчення строку дії цього договору або його дострокового припинення, повернення об`єкту суборенди здійснюється суборендарем орендарю в строк, що не перевищує 3 календарних днів з моменту закінчення строку дії цього договору або його дострокового припинення. Факт повернення об`єкта суборенди оформляється двостороннім актом приймання-передачі, який є підставою для повернення ключів суборендарем від об`єкту суборенди. Акт складає сторона, яка повертає об`єкт суборенди. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками і є невід`ємною частиною даного договору. Підписаний сторонами/ їх повноважними представниками акт приймання-передачі є підставою для початку нарахування орендної плати. Представник вважається повноважним, якщо його підпис на акті приймання-передачі засвідчений печаткою підприємства, а також його повноваження підтверджено відповідними документами (довіреність, наказ, статутні документи тощо).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами. Договір діє до 31.07.2024. Договір закінчує свою дію не раніше виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених даним договором (пункт 8.1 Договору суборенди).

Як вбачається, на виконання умов Договору суборенди Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіпаріс К" передало відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 30В, загальною площею 76,1 кв.м., що складається з нежитлового приміщення №302-307, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом приймання-передачі майна від 01.09.2021 (а.с.23).

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіпаріс К" та відповідачем було укладено акт від 30.11.2021 прийому-передачі (повернення) майна до Договору №01/09/21/Д30В/Р суборенди, яким відповідач повернув об`єкт оренди (а.с.8).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіпаріс К" та відповідачем 01.12.2021 було укладено Додаткову угоду до Договору №01/09/21/Д30В/Р суборенди якою, зокрема, сторони дійшли взаємної згоди щодо зменшення з 01.12.2021 площі об`єкту оренди та встановити її у розмірі 42,5 кв.м., у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до Договору суборенди (а.с.9).

Також сторонами було підписано відповідний акт від 01.12.2021 прийому-передачі майна до договору суборенди (а.с.7).

В матеріалах справи міститься копія претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпаріс К" від 11.06.2022 №11/06, якою відповідача повідомлено, зокрема, про дострокове розірвання договору суборенди в односторонньому порядку з 30.06.2022 (а.с.24-26).

На виконання умов Договору позивачем у період з вересня 2021 по червень 2022 включно було виконано роботи / надано послуги на загальну суму 50 855 грн. 07 коп. (в тому числі експлуатаціійно-сервісні послуги на суму 18 403 грн. 00 коп.), що підтверджується актами надання послуг, складеними позивачем, а саме:

- від 30.09.2021 №2253 на загальну суму 2 663 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у вересні 2021) (а.с.61);

- від 30.09.2021 №2685 на загальну суму 4 054 грн. 28 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.60);

- від 31.10.2021 №2572 на загальну суму 2 663 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у жовтні 2021) (а.с.63);

- від 31.10.2021 №2990 на загальну суму 3 981 грн. 56 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.62);

- від 30.11.2021 №2824 на загальну суму 2 663 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у листопаді 2021) (а.с.65);

- від 30.11.2021 №3313 на загальну суму 7 516 грн. 70 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.64);

- від 31.12.2021 №3186 на загальну суму 1 487 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у грудні 2021) (а.с.67);

- від 31.12.2021 №3463 на загальну суму 4 135 грн. 20 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.66);

- від 31.01.2022 №41 на загальну суму 1 487 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у січні 2022) (а.с.69);

- від 31.01.2022 №383 на загальну суму 6 156 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.68);

- від 28.02.2022 №196 на загальну суму 1 487 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у лютому 2022) (а.с.71);

- від 28.02.2022 №714 на загальну суму 3 841 грн. 62 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.70);

- від 31.03.2022 №530 на загальну суму 1 487 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у березні 2022) (а.с.73);

- від 31.03.2022 №1004 на загальну суму 2 598 грн. 87 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.72);

- від 30.04.2022 №850 на загальну суму 1 487 грн.50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у квітні 2022) (а.с.74);

- від 31.05.2022 №1232 на загальну суму 1 487 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у травні 2022) (а.с.76);

- від 31.05.2022 №1492 на загальну суму 83 грн. 41 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.75);

- від 30.06.2022 №1370 на загальну суму 1 487 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (за експулуатаційно-сервісні послуги у червні 2022) (а.с.78);

- від 30.06.2022 №1752 на загальну суму 83 грн. 93 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.77).

В матеріалах справи наявна копія акту звірки взаємних розрахунків, підписаного позивачем, з якого вбачається, що станом на 30.06.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за експлуатаційно-сервісні послуги Договором складає 7 088 грн. 59 коп. (а.с.56).

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.07.2022 №12/07 щодо сплати заборгованості у якій зазначено, що у зв`язку з достроковим розірвання укладеного між відповідачем та ТОВ "Кіпаріс К" договору суборенди від 01.09.2021 №01/09/21/Д30В/р з 30.06.2022, позивач повідомляє відповідача щодо дострокового припинення дії договору від 01.09.2021 №01/09/21/Д30В/Р про відшкодування вартості комунальних та експлуатаційно - сервісних послуг з 30.06.2022 та зазначає, що заборгованість зі сплати комунальних та експлуатаційно-сервісних послуг за Договором складає 29 340 грн. 33 коп. й вимагає провести сплату вказаної заборгованості (а.с.57-59).

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача за Договором складає 29 340 грн. 33 коп., з яких 7 088 грн. 50 коп. - компенсація експлутаційно-сервісних послуг та 22 251 грн. 83 коп. - компенсація комунальних послуг, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, строк оплати за надані послуги за актами надання послуг є таким, що настав, а саме:

- за актом від 30.09.2021 №2253 - 10.09.2021;

- за актом від 30.09.2021 №2685 - 10.09.2021;

- за актом від 31.10.2021 №2572 - 11.10.2021 (10.10.2021 - неділя, перший за ним робочий день - 11.10.2021);

- за актом від 31.10.2021 №2990 - 11.10.2021 (10.10.2021 - неділя, перший за ним робочий день - 11.10.2021);

- за актом від 30.11.2021 №2824 - 10.11.2021;

- за актом від 30.11.2021 №3313 - 10.11.2021;

- за актом від 31.12.2021 №3186 - 10.12.2021;

- за актом від 31.12.2021 №3463 - 10.12.2021;

- за актом від 31.01.2022 №41 - 10.01.2022;

- за актом від 31.01.2022 №383 - 10.01.2022;

- за актом від 28.02.2022 №196 - 10.02.2022;

- за актом від 28.02.2022 №714 - 10.02.2022;

- за актом від 31.03.2022 №530 - 10.03.2022;

- за актом від 31.03.2022 №1004 - 10.03.2022;

- за актом від 30.04.2022 №850 - 11.04.2022 (10.04.2022 - неділя, перший за ним робочий день - 11.04.2022);

- за актом від 31.05.2022 №1232 - 10.05.2022;

- за актом від 31.05.2022 №1492 - 10.05.2022;

- за актом від 30.06.2022 №1370 - 10.06.2022;

- за актом від 30.06.2022 №1752 - 10.06.2022.

Як вбачається, вказані акти з боку відповідача не підписані, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов Договору відповідач зобов`язаний сплачувати комунальні платежі та за експлуатаційно-сервісні послуги за Договором на умовах передплати (пункти 2.1, 3 Договору), тому наявність підписаного акту не є обов`язковим для здійснення оплати.

З матеріалів справи вбачається, що загальна заборгованість за Договором від 01.09.2021 №01/09/21/Д30В/Р про відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційно-сервісних послуг складає 29 340 грн. 33 коп., з яких: 7 088 грн. 50 коп. - заборгованості з компенсації експлутаційно-сервісних послуг та 22 251 грн. 83 коп. - заборгованості з компенсації комунальних послуг.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення 29 340 грн. 33 грн. заборгованості за Договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 6 Договору у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування компенсації за надані комунальні та експлуатаційно-сервісні послуги, сторона-2 виплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє сторони-2 від сплати боргу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 Господарського кодексу України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено в пункті 6.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається позивач просить стягнути пеню за прострочення оплати у розмірі 7 395 грн. 37 коп. за загальний період з 01.07.2022 по 31.12.2022 та посилається на пункт 6 Договору.

Проте, пункт 6 Договору не містить періоду, який необхідно враховувати при застосуванні подвійної облікової ставки НБУ, оскільки облікова ставка НБУ є змінною величиною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що умовами укладеного Договору не встановлений конкретний розмір пені за порушення виконання грошового зобов`язання.

Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

За викладеного, вимоги позивача про стягнення пені не можуть бути задоволені судом.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 2 550 грн. 30 коп. за загальний період з 01.07.2022 по 31.01.2023 включно, а також нараховано 3% річних в розмірі 566 грн. 71 коп. за загальний період з 01.07.2022 по 20.02.2023.

Суд погоджується з наданими розрахунками, вважає їх арифметично правильними.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 185 грн. 94 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс" (65104, м. Одеса, просп. Ак. Глушка, буд. 16/2; ідентифікаційний код 42310520) до Фізичної особи-підприємця Рома Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 39 852 грн. 71 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рома Ігоря Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривий Прайм Пропертіс" (65104, м. Одеса, просп. Ак. Глушка, буд. 16/2; ідентифікаційний код 42310520) 29 340 (двадцять дев`ять тисяч триста сорок) грн. 33 коп. - заборгованості, 566 (п`ятсот шістдесят шість) грн. 71 коп. - 3% річних, 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 30 коп. - інфляційних нарахувань та 2 185 (дві тисячі сто вісімдесят п`ять) грн. 94 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

31.10.2023