Рішення

від 01.11.2023 по справі 907/734/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 907/734/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи,

за позовом: Релігійної організації "Релігійної греко-католицької громади "Святого Георгія Побідоносця" с. Жборівці Мукачівського району, код ЄДРПОУ - 26099639, 89636, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Жборівці, вул. Шевченка, буд. 38А,

до відповідача: Кольчинської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04350524, 89636, Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Кольчино, вул. Корятовича, буд. 13,

про: визнання права власності,

Секретар судового засідання - Райніш М.І.

Представники сторін не викликались,

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Кольчинської селищної ради про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі, які зазначені в позовній заяві.

Ухвалою суду від 08.08.2023 позовну заяву позивача залишено без руху з мотивів, які наведені в ухвалі суду, та встановлено строк для усунення недоліків такої заяви - 5 днів з моменту отримання позовної заяви.

05.09.2023 на адресу суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій він вказує, що ним не було отримано ухвалу суду про залишення без руху позовної заяви, а про таку ухвалу йому стало відомо з Єдиного реєстру судових рішень. Судом встановлено відсутність в матеріалах рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу, відтак така заява про усунення недоліків позовної заяви подана в зазначені строки.

Позивач вказаною заявою усунув недоліки позовної заяви, а саме долучив до матеріалів справи копію платіжної інструкції від 30.08.2023 на загальну суму 320.87 грн., що підтверджує здійснення доплати судового збору, та опис вкладення до цінного листа від 30.08.2023, який підтверджує направлення саме позовної заяви разом з додатками відповідачу.

Ухвалою суду від 06.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат складається з сплаченого судового збору за подачу позовної заяви - 16 997.11 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.09.2023 надіслана на юридичну адресу відповідача: 89636, Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Кольчино, вул. Корятовича, 13. Дана ухвала отримана відповідачем 12.09.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Таким чином, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що 20.02.2002 проведено його державну реєстрацію, як юридичної особи. Відповідно до статуту позивача, він утворений з метою задоволення релігійних потреб, спільного сповідання і поширення віри. Парафія має цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи відповідно до даних статуту та чинного законодавства.

За твердженням позивача, як свідчить довідка №668 від 02.03.2001 релігійна греко-католицька громада розпочала будівництво храму ще у 2001 році. Однак, релігійна громада отримала архітектурно-планувальне завдання, розробила проектну документацію, яка отримала позитивний висновок державної інвестиційної експертизи, але не здійснила отримання дозволу держави на проведення будівництва церкви.

Відтак, на земельній ділянці, розташованій у Мукачівському районі, в селі Жборівці, вул. Шевченка, буд. 38А, релігійною громадою, для задоволення релігійних потреб громади, збудовано у 2004 році: 1) дзвіницю площею основи (забудови) 16.20 кв. м. (літера "Б"); 2) вбиральню площею основи (забудови) 3,8 кв. м. (літера "В"). Крім того, у 2008 році, було добудовано: каплицю площею основи (забудови) 3,40 кв. м. (літера "Г") та завершено будівництво церкви, загальною площею приміщень 159.60 кв. м. (літера "А"), а також мощення (літера "І") та хрест-церковну споруду (літера "ІІ-ІУ"), без отримання відповідного на те дозволу на виконання будівельних робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт. При цьому, будівля церкви, господарські будівлі та споруди розміщені на земельній ділянці, площею 0.2500 га (кадастровий номер 2122755300:12:000:0038), що розташована в Мукачівському районі, с. Жборівці по вул. Шевченка, №38А.

Позивач зазначає, що на підставі рішення 39 сесії 7 скликання Кольчинської селищної ради №1309 від 14.06.2019 зокрема було: 1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га у постійне користування (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій) в селі Жборівці по вул. Шевченка, №38 "А" позивачу; 2) надано у постійне користування позивачу земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер - 2122755300:12:000:0038, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Таке право постійного користування є зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер витягу: 172514794) від 26.06.2019 року.

Однак, власником такої земельної ділянки є відповідач в особі Кольчинської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04350524.

Крім того, 24.10.2022 було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з допоміжними будівлями та спорудами - Греко-католицька церква №38А, вул. Шевченка, село Жборівці, Мукачівський район, Закарпатська область, на самочинно збудовані вказані вище будівлі.

Позивач підкреслює у своїй позовній заяві, що хоча вказане нерухоме майно зводилося без дозвільної документації, однак відповідно висновку і рекомендацій технічного звіту результатів обстеження технічного стану культових будівель - всі норми є дотриманими, пошкоджень несучих та огороджуючих конструкцій обстежених будівель - не виявлено. З початку самочинного будівництва ніяких заяв, претензій та скарг щодо збудованих будівель не надходило, і це додатково на думку позивача свідчить про те, що не були порушені права інших осіб при будуванні вказаної нерухомості.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати за собою право власності на самочинно збудовані будівлі, а саме: будівлю церкви, загальною площею приміщень 159.60 кв. м. (літера "А"); дзвіницю площею основи (забудови) 16.20 кв. м. (літера "Б"); вбиральню площею основи (забудови) 3,8 кв. м. (літера "В"); каплицю площею основи (забудови) 3,40 кв. м. (літера "Г"); мощення (літера "І") та хрест-церковну споруду (літера "ІІ-ІУ"), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Правова позиція відповідача.

Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачем не подано.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Судом встановлено, що довідкою №668 від 02.03.2001, виданою Кольчинською селищною радою, підтверджується, що в селі Жборівці, яке відноситься до Кольчинської селищної ради, ведеться будівництво храму.

Позитивним висновком державної інвестиційної експертизи по робочому проекту "Греко-католицький храм в с. Жборівці Мукачівського району" від 23.02.2004 №81, виданим Закарпатською обласною службою державної інвестиційної експертизи, підтверджується, що такий робочий проект відповідає вимогам нормативних документів на проектування. Міцність, надійність та сейсмостійкість проектними рішеннями забезпечено.

Свідоцтвом Закарпатської обласної державної адміністрації №732/2452 про реєстрацію статуту 25.12.2012 підтверджується реєстрація статуту у новій редакції релігійної греко-католицької громади Святого Георгія Побідоносця с. Жборівці Мукачівського району.

Рішенням Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 14.06.2019 №1309 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.2500 га у постійне користування (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійний організацій) в селі Жборівці по вул. Шевченка, №38А Релігійній організації греко-католицькій громаді "Святого Георгія Побідоносця" села Жборівці Мукачівського району. Також даним рішенням підтверджується надання у постійне користування земельної ділянки площею 0,2500 га (цільове призначення:03.04 - для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, кадастровий номер 2122755300:12:000:0038), яка розташована в селі Жборівці по вул. Шевченка, №38 А Релігійній організації релігійній греко-католицькій громаді "Святого Георгія Побідоносця" села Жборівці Мукачівського району.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.07.2019, індексний номер витягу - 172514794, та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2103495302019 від 28.05.2019, підтверджується, що власником земельної ділянки 2122755300:12:000:0038 є Кольчинська селищна рада, код ЄДРПОУ - 04350524, а правокористувачем - Релігійна організація релігійна Греко-католицька громада "Святого Георгія Побідоносця" с. Жборівці Мукачівського району, код ЄДРПОУ - 26099639.

25.10.2022 позивач відправляв відповідачу заяву, в якій просив визнати право власності на самочинне будівництво, а саме: дзвіницю площею основи (забудови) 16.20 кв. м.; вбиральню площею основи (забудови) 3.8 кв. м.; каплицю площею основи (забудови) 3.40 кв. м. та будівлі церкви, загальною площею приміщень 159.60 кв. м. та ввести вказане нерухоме майно в експлуатацію.

У відповідь, Кольчинська селищна рада своїм листом від 28.10.2022 повідомила позивача щодо того, що вона не заперечує проти визнання права власності на вказане у заяві самочинне збудоване нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте до повноважень сільської ради не входить право реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та введення його в експлуатацію.

Актом обстеження №596 від 27.10.2022, наданим ПП "АРХБУДКОНСУЛ", підтверджується, що була проведена технічна інвентаризація будівлі церкви з допоміжними будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці, площею - 2500 м. кв. з кадастровим номером - 2122755300:12:000:0038. При обстеженні встановлена, що така будівля церкви літ. А загальною площею - 159.60 кв. м., дзвіниця літ. Б, вбиральня літ. В, каплиця літ. Г, мощення - І, споруди - ІІ-ІУ побудовані без дозвільних документів.

Інформаційною довідкою №596 від 27.10.2022, виданою ПП "Архбудконсул" підтверджується, що даним підприємством проведена технічна інвентаризація будівлі церкви з допоміжними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці площею - 25000 м. кв. з кадастровим номером - 2122755300:12:000:0038. При обстеженні встановлено, що будівля церкви літ. А загальною площею - 159.60 кв. м., дзвіниця літ. Б, вбиральня літ. В, каплиця літ. Г, мощення - 1, споруди ІІ - ІV побудовані без дозвільних документів, відносяться до класу наслідків СС2.

Даним ж підприємством було виготовлено технічний паспорт від 27.10.2022 на громадський будинок за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, с. Жборівці (станом на 01.01.2021), село Жборівці, вул. Шевченка, №38А.

Технічним звітом результатів обстеження технічного стану культових будівель, а саме: церкви (храму) літ. А, дзвіниці літ. Б, вбиральні літ. В та каплиці літ. Г релігійної греко-католицької громади "Святого Георгія Побідоносця" за адресою: с. Жборівці, вул. Шевченка, 38А, Мукачівського району, Закарпатської області, складеного 03.11.2022, підтверджується, що технічний стан несучих та огороджуючих конструкцій обстеженої культової будівлі - нормальний. Об`ємно-планувальні та конструктивні рішення при проектуванні та будівництві даної обстеженої культової будівлі церкви літ. А, а також дзвіниці, літ. Б, вбиральні літ. В та каплиці літ. Г - дотримані. Тріщин, деформацій, пошкоджень несучих та огороджуючих конструкцій обстежених будівель парафіяльної церкви літ. А, дзвіниці літ. Б, вбиральні літ. В та каплиці літ. Г в цілому - не виявлено. Культова будівля - парафіяльна церква (храм), збудована згідно християнських, православних канонів та відповідає вимогам державних будівельних норм щодо проектування та будівництва культових будівель та споруд. Відтак, даним технічним звітом встановлено, що обстежені вказані вище будівлі в цілому знаходяться в нормальному стані і можуть в подальшому надійно та безпечно експлуатуватись, згідно функціонального призначення. Підсилення або перепланування дані обстежені будівлі - не потребують.

Висновком про вартість оцінюваного майна станом на 06.10.2022 підтверджується загальна ринкова вартість будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлі церкви, будівлі дзвіниці, будівлі каплиці і будівлі вбиральні, у розмірі 1 133 141.00 грн.

На підставі вищевикладеного, оскільки позивачем не були отримані дозвільні документи на проведення будівництва, він звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі, а саме: будівлю церкви, загальною площею приміщень 159.60 кв. м. (літера "А"); дзвіницю площею основи (забудови) 16.20 кв. м. (літера "Б"); вбиральню площею основи (забудови) 3,8 кв. м. (літера "В"); каплицю площею основи (забудови) 3,40 кв. м. (літера "Г"); мощення (літера "І") та хрест-церковну споруду (літера "ІІ-ІУ"), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

В силу частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦКУ, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 317 ЦКУ, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 ЦКУ, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до положень ст. 328 ЦКУ, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі (ч. 1 ст. 331 ЦКУ).

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦКУ, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 375 ЦКУ передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч. 3 ст. 375 ЦКУ).

Відповідно до приписів ст. 376 ЦКУ, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У пункті 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Судом встановлено, що довідкою №668 від 02.03.2001, виданою Кольчинською селищною радою, підтверджується, що в селі Жборівці, яке відноситься до Кольчинської селищної ради, ведеться будівництво храму.

17.02.2011 був прийнятий ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", який є чинним і на даний момент. На момент проведення забудови спірних приміщень (2001 - 2008 рік) діяв ЗУ "Про планування і забудову територій".

Згідно положень ст. 23 ЗУ "Про планування і забудову територій" в редакції чинній на момент початку будівництва у 2001 році, забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об`єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об`єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Будівництво здійснюється суб`єктами планування та полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні та будівництві окремих будинків і споруд.

Нормами ст. 24 ЗУ "Про планування і забудову територій" в редакції чинній на момент початку будівництва у 2001 році, фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об`єкта містобудування.

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об`єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними правилами забудови.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об`єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об`єкта.

Відтак, суд підкреслює, що позивач мав звернутись до відповідача за отриманням саме дозволу на будівництво об`єкта містобудування - спірних будівель. Відповідачем не було виділено позивачу відповідну земельну ділянку для будівництва спірних будівель при початку будівництва, така земельна ділянка була виділена лише в 2019 році, що підтверджується зокрема рішенням Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області №1309 від 14.06.2019 року.

Також нормами ст. 24 ЗУ "Про планування і забудову територій" в редакції чинній на момент початку будівництва у 2001 році, передбачено, що дозвіл на будівництво об`єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно - будівельного контролю.

Статтею 29 цього ж закону в редакції чинній на момент початку будівництва передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Відтак, виходячи з комплексного аналізу обох даних норм, забудовник (позивач) мав додатково звернутися і до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

За твердженням позивача, яке не спростовано і відповідачем у поданих заявах по суті справи, позивач здійснив будівництво спірних об`єктів без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, відтак здійснив самочинне будівництво в розумінні приписів ст. 376 ЦКУ.

Судом встановлено, що станом на дату ухвалення даного рішення суду, позивач не зареєстрував за собою право власності на спірні побудовані будівлі. Відтак, суд зазначає, що згідно п. 8 Прикінцевих положень чинного ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта. Дозволи на виконання підготовчих робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення їх виконання або до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

П. 9 Прикінцевих положень чинного ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: 1) збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; 2) збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

Однак, як встановлено судом, інформаційною довідкою №596 від 27.10.2022, виданою ПП "Архбудконсул" підтверджується, що даним підприємством проведена технічна інвентаризація будівлі церкви з допоміжними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 , розташованої на земельній ділянці площею - 25000 м. кв. з кадастровим номером - 2122755300:12:000:0038. При обстеженні встановлено, що будівля церкви літ. А загальною площею - 159.60 кв. м., дзвіниця літ. Б, вбиральня літ. В, каплиця літ. Г, мощення - 1, споруди ІІ - ІV побудовані без дозвільних документів, відносяться до класу наслідків СС2.

Частиною 1 ст. 32 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.

Згідно положень ч. 3 ст. 32 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Отже, дія п. 9 Прикінцевих положень вищевказаного закону не поширюється на об`єкти класу СС2, до якого віднесено церкву та інші будівлі, що є предметом цього позову.

Суд також зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності").

Частиною 4 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. 8 ст. 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності").

Також, суд зазначає, що згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію, закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ №461 від 13.04.2011, у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться СПД, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із ЗУ "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або ФОП, який згідно із законом має кваліфікаційний сертифікат.

Суд зазначає, що Технічним звітом результатів обстеження технічного стану культових будівель, а саме: церкви (храму) літ. А, дзвіниці літ. Б, вбиральні літ. В та каплиці літ. Г релігійної греко-католицької громади "Святого Георгія Побідоносця" за адресою: с. Жборівці, вул. Шевченка, 38А, Мукачівського району, Закарпатської області, складеного 03.11.2022, який долучений до матеріалів справи, підтверджується, що технічний стан несучих та огороджуючих конструкцій обстеженої культової будівлі - нормальний. Об`ємно-планувальні та конструктивні рішення при проектуванні та будівництві даної обстеженої культової будівлі церкви літ. А, а також дзвіниці, літ. Б, вбиральні літ. В та каплиці літ. Г - дотримані. Тріщин, деформацій, пошкоджень несучих та огороджуючих конструкцій обстежених будівель парафіяльної церкви літ. А, дзвіниці літ. Б, вбиральні літ. В та каплиці літ. Г в цілому - не виявлено. Культова будівля - парафіяльна церква (храм), збудована згідно християнських, православних канонів та відповідає вимогам державних будівельних норм щодо проектування та будівництва культових будівель та споруд. Відтак, даним технічним звітом встановлено, що обстежені вказані вище будівлі в цілому знаходяться в нормальному стані і можуть в подальшому надійно та безпечно експлуатуватись, згідно функціонального призначення. Підсилення або перепланування дані обстежені будівлі - не потребують.

Крім того, п. 17 вказаного вище Порядку, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю 1 примірник декларації зокрема щодо самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 вказаного Порядку.

Відтак, суд підкреслює, що визнання у судовому порядку права власності на об`єкт будівництва не позбавляє обов`язку введення його в експлуатацію, якщо право власності на новозбудований об`єкт та правомірність його експлуатації доведено в суді, однак є передумовою для введення в експлуатацію самочинно збудованого нерухомого майна.

Також, суд зазначає, що ч. 3 ст. 376 ЦКУ встановлено імперативне правило, згідно з яким право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що спорудження будівлі церкви, господарських будівель та споруд по вул. Шевченка, 38А в с. Жборівці, Мукачівського району є самочинним, так як воно проводилося без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, а тому не підлягає прийняттю в експлуатацію на підставі декларації про готовність об`єкту до експлуатації, так як цей об`єкт є класу наслідків СС2.

Разом з тим, судом встановлено, що будівництво вказаних вище будівель було проведено і завершено позивачем у 2008 році без отримання відповідного дозволу та на земельній ділянці, яка не була виділена йому відповідачем для забудови храму. Однак, рішенням Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 14.06.2019 №1309 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.2500 га у постійне користування (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійний організацій) в АДРЕСА_1 Релігійній організації греко-католицькій громаді "Святого Георгія Побідоносця" села Жборівці Мукачівського району. Також даним рішенням підтверджується надання у постійне користування земельної ділянки площею 0,2500 га (цільове призначення:03.04 - для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, кадастровий номер 2122755300:12:000:0038), яка розташована в АДРЕСА_1 Релігійній організації релігійній греко-католицькій громаді "Святого Георгія Побідоносця" села Жборівці Мукачівського району. Відтак, відповідачем було передано позивачу земельну ділянку під вже збудоване майно та з відповідним цільовим призначенням, яке відповідає меті користування такою ділянкою.

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що у відповідності до вимог ст. 376 ЦКУ, є всі підстави визнання права власності на самочинно побудовану церкву та інші будівлі за позивачем.

Відповідно до правової позиції наведеної у п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами ст. 376 ЦКУ (про правовий режим самочинного будівництва)" суд може задовольнити позов на підставі ч. 3 ст. 376 ЦКУ про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу. При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі ч. 3 ст. 376 ЦКУ, суд не повинен враховувати час передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, або укладення договору суперфіцію, у т.ч. в період розгляду справи, оскільки такі дії свідчать про визнання за позивачем права на забудову з боку власника (користувача) земельної ділянки (п. 18 Постанови).

Відповідно до висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 21.10.2020 у справі №910/2929/19, зміст приписів статті 376 ЦКУ підтверджує неможливість застосування інших, ні ж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

Що стосується позиції відповідача, то суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист Кольчинської селищної ради від 28.10.2022, в якому вона зазначає, що вона не заперечує проти визнання права власності на вказане у заяві самочинне збудоване нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте до повноважень сільської ради не входить право реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та введення його в експлуатацію. Крім того, суд враховує, що відповідач у даній справі належно повідомлений про відкрите провадження у даній справі, однак не надіслав до суду власних заперечень щодо визнання права власності на самочинно збудовані будівлі.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог повністю та визнання права власності на самочинно збудовані будівлі.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частинами першою - другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною другою статті 78 ЦПК України, яка регулює визначення поняття допустимості доказів, встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У силу частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, суд покладає судові витрати на позивача у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити повністю.

2. Визнати право власності на самочинно збудовані будівлі, а саме: будівлю церкви, загальною площею приміщень 159.60 кв. м. (літера "А"); дзвіницю площею основи (забудови) 16.20 кв. м. (літера "Б"); вбиральню площею основи (забудови) 3.8 кв. м. (літера "В"); каплицю площею основи (забудови) 3.40 кв. м. (літера "Г"); мощення (літера "І") та Хрест-церковну споруду (літера "ІІ-ІУ"), які знаходяться за адресою: вул. Шевченка, буд. 38 А, с. Жборівці, 89636, Мукачівський район, Закарпатська область за Релігійною організацією "Релігійна греко-католицька громада "Святого Георгія Побідоносця" с. Жборівці Мукачівського району, код ЄДРПОУ - 26099639, 89636, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Жборівці, вул. Шевченка, буд. 38А.

3. Судові витрати покласти на позивача.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 01 листопада 2023 року.

Суддя Л.В. Андрейчук