Рішення

від 27.10.2023 по справі 909/762/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/762/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: юрисконсульта управління земельних відносин Калуської міської ради Овсеєнко О.Л. (самопредставництво позивача), представника відповідача адвоката Неште А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу № 909/762/23 за позовом Калуської міської ради до Малого приватного підприємства "Буран" про стягнення 47239,99 грн.

Суть спору.

Калуська міська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Малого приватного підприємства "Буран" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності у розмірі орендної плати в сумі 47239,99 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на той факт, що відповідач, будучи власником нерухомого майна, використовував з 01.11.2022 по 31.07.2023 земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, без укладення договору оренди, внаслідок чого відповідач зберіг без достатньої на те правової підстави кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності. Не укладені договори оренди та рішення, які не приймалися міською радою не є підставою для звільнення користувача від обов`язку сплати за користування сформованою земельною ділянкою. Період користування земельною ділянкою, щодо якого заявлено позов охоплює час, коли відповідач не вчиняв жодних дій для укладення договору оренди, оскільки заява відповідача про затвердження проекту землеустрою надійшла до позивача 04.05.2023, а період стягнення безпідставно збережених коштів охоплює проміжок часу з 01.11.2022 по 31.07.2023. При прийнятті рішень щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду відповідачу депутати користуються правом ухвального голосу.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач не визнає позовних вимог з тих підстав, що у 2019 році директором МПП Буран було подано до Голинської сільської ради заяву-клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5760 га, з подальшою передачею в оренду для обслуговування нежитлових приміщень МПП Буран. Враховуючи відсутність рішення ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою чи мотивованої відмови, керуючись ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідач замовив виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, на підставі якого було сформовано земельну ділянку площею 1,5760 га в державному земельному кадастрі, та присвоєно їй кадастровий номер 2622881601:007:0236. Відповідач неодноразово звертався до Голинської сільської ради із заявою про затвердження вказаного проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду, але через особисті неприязні відносини з Голинським сільським головою, його заяву не приймали і відмовлялися реєструвати. Крім того, 04.05.2023 директором МПП Буран було повторно подано заяву (клопотання) до Калуської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду площею 1,5760 га. Але незважаючи на добросовісність дій та відповідних заходів, які вживались позивачем щодо оформлення права оренди на дану земельну ділянку, Калуська міська рада не має на меті передавати зазначену земельну ділянку в оренду та отримувати за її користування дохід у вигляді орендної плати. Отже, саме неправомірні дії позивача стали підставою не отримання орендної плати за користування земельною ділянкою. Тобто у даному випадку неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, а тому така упущена вигода кредитора не підлягає відшкодуванню. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував в даному випадку. Позивач не здійснив відповідних дій, а саме не затвердив документацію із землеустрою та не передав земельну ділянку в оренду відповідачу, що ще раз підтверджує недбалу поведінку позивача та відсутність бажання отримувати орендну плату. Зважаючи на викладене, саме неправомірні дії та протиправна бездіяльність Калуської міської ради щодо неприйняття рішення при розгляді заяви МПП Буран щодо передачі в оренду земельної ділянки призвела до не отримання орендної плати за користування земельною ділянкою та виникнення упущеної вигоди яка не підлягає відшкодуванню, так як виникла з вини позивача.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2023 для розгляду справи № 909/762/23 призначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/762/23; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін.

07.09.2023 до суду надійшло клопотання директора Малого приватного підприємства "Буран" Мазурика П.П. в якому останній, з огляду на погіршення стану його здоров`я та перебуванням представника відповідача у відпустці за кордоном, просить суд відкласти розгляд справи до 20.09.2023 та розглядати дану справу за участю адвоката (представника відповідача).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2023 суд задовольнив клопотання б/н від 04.09.2023 (вх. № 12939/23 від 07.09.2023) та ухвалив здійснювати розгляд справи № 909/762/23 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справі по суті призначив на 27.09.2023.

В судовому засіданні 27.09.2023 взяли участь юрисконсульт управління земельних відносин Калуської міської ради Овсеєнко О.Л. (самопредставництво позивача) та представник відповідача адвокат Неште А.І. В судовому засіданні представник відповідача адвокат Неште А.І. подала відзив на позовну заяву з додатками. Врахувавши думку учасників справи суд відклав розгляд справи на 03.10.2023 для подання доказів поважності пропуску строку подання відзиву.

02.10.2023 через Відділ документального забезпечення, канцелярія Господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання представника відповідача адвоката Неште А.І. (вх. № 11530/23 від 02.10.2023), в якому вона просить продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву. До клопотання додано докази перебування адвоката Неште А.І. за кордоном в період 31.08.2023-18.09.2023, у відпустці з 01.09.2023-20.09.2023 та захворювання директора МПП Буран Мазурика П.П.

В судовому засіданні 03.10.2023 взяли участь юрисконсульт управління земельних відносин Калуської міської ради Овсеєнко О.Л. (самопредставництво позивача) та представник відповідача адвокат Неште А.І. Суд задовольнив клопотання представника відповідача адвоката Неште А.І. (вх. № 11530/23 від 02.10.2023) продовжив строк на подання відзиву на позовну заяву з доданими доказами та прийняв такий відзив з додатками до розгляду. Враховуючи бажання сторін скористатись правом на подання відповіді на відзив, заперечення, суд відклав розгляд справи на 27.10.2023.

В судовому засіданні 27.10.2023 взяли участь юрисконсульт управління земельних відносин Калуської міської ради Овсеєнко О.Л. (самопредставництво позивача) та представник відповідача адвокат Неште А.І. В судовому засіданні суд заслухав пояснення сторін та представників, їх відповіді на питання, поставлені один одному, дослідив письмові докази, після чого в нарадчій кімнаті ухвалив рішення. 27.10.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №313828935 від 01.11.2022 Мале приватне підприємство "Буран" є власником нерухомого майна - нежитлових будівель по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 407452326228, номер запису про право власності: 26688493, дата державної реєстрації 13.06.2018) (далі також нежитлові будівлі).

27.10.2020 було проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,5760 га з кадастровим номером 2622881601:01:007:0236 по АДРЕСА_1 ; форма власності - комунальна; вид цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (витяг №НВ-2600503172022 від 03.11.2022 з Державного земельного кадастру) (далі також земельна ділянка).

На вказаній земельній ділянці розміщені згадані вище нежитлові будівлі відповідача.

Відповідно до акту № 26 обстеження земельної ділянки від 29.12.2021, складеного комісією по здійсненню самоврядного контролю за використанням та охороною земель Калуської міської територіальної громади встановлено, що на земельній ділянці комунальної власності площею 1,5760 га з кадастровим номером 2622881601:01:007:0236 по АДРЕСА_1 , знаходиться об`єкт нерухомого майна (нежитлові будівлі), належний на праві приватної власності Малому приватному підприємству "Буран". Земельна ділянка використовується МПП "Буран" без правовстановлюючих документів.

Згідно з інформацією фінансового управління Калуської міської ради № 04-12/294 від 10.08.2023 коштів від сплати орендної плати та земельного податку від МПП "Буран" за період з 01.11.2022 до 31.07.2023 до бюджету Калуської міської територіальної громади не надходило. Додатково інформується, що 28.06.2023 по ККД 24062200 Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування поступили кошти в сумі 8190,15 грн з призначенням Орендна плата зг. мирової угоди у справі № 909/994/22, МПП Буран ч-з ОСОБА_1 .

Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області у витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №14698 від 02.11.2022 зазначено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 1,5760 га з кадастровим номером 2622881601:01:007:0236 станом на 2022 рік - 1 611 598,87 грн.

Розрахунком безпідставно збережених коштів за користування землею, наданим позивачем, визначено, що за період з 01.11.2022 по 31.07.2023 Калуська міська рада могла б одержати кошти від орендної плати за вказану вище земельну ділянку 47239,99 грн, з яких за період 01.11.2022-31.12.2022 9401,00 грн, за період 01.01.2023-31.07.2023 37838,99 грн.

27.04.2023 МПП Буран в особі директора Мазурика П.П. зверталось до Калуської міської ради з заявою (клопотанням) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5760 га з кадастровим номером 2622881601:01:007:0236, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та надати вказану земельну ділянку комунальної власності в оренду строком на 10 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельна ділянка, вказана у клопотанні, пропонується для передачі в оренду без проведення земельних торгів, у зв`язку із розташуванням на даній земельній ділянці нежитлових будівель, об`єктів нерухомості, які належать на праві приватної власності МПП Буран, що підтверджується відомостями із державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як повідомила в судовому засіданні представник Калуської міської ради, дане звернення не розглядалось на сесії ради, оскільки не було подано у встановленому порядку через Центр надання адміністративних послуг.

У зв`язку з цим, МПП Буран 04.05.2023 подало відповідачу нову заяву, адресовану міському голові п. ОСОБА_2 , у якій відповідач просить видати рішення про надання в оренду згаданої земельної ділянки для виробництва цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини. Дане звернення було предметом розгляду Калуської міської ради.

З витягу з протоколу засідання Калуської міської ради від 25 травня 2023 року (сорок шоста сесія восьмого демократичного скликання) слідує, що з питання 57 порядку денного Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки МПП Буран результати голосування наступні: за - 5, проти - 1, утримались - 19, рішення не прийнято. При цьому постійні комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології, і з питань будівництва та землеустрою ( ОСОБА_3 ) не підтримали проект рішення.

З витягу з протоколу засідання Калуської міської ради від 29 червня 2023 року (сорок сьома сесія восьмого демократичного скликання) слідує, що питання 85 порядку денного Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки МПП Буран, за пропозицією погоджувальної ради (протокол засідання від 28.06.2023), було зняте з порядку денного, як таке, що потребує доопрацювання і додаткового вивчення.

З витягу з протоколу засідання Калуської міської ради від 27 липня 2023 року (сорок восьма сесія восьмого демократичного скликання) слідує, що з питання 59 порядку денного Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки МПП Буран результати голосування наступні: за - 4, проти - 3, утримались - 18, рішення не прийнято. При цьому постійні комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології ( ОСОБА_4 ), і з питань будівництва та землеустрою (Любомир Онуфрик) не підтримали проект рішення.

Листом від 12.06.2023 № 1452/02-15/38 виконавчий комітет Калуської міської ради проінформував відповідача, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки було винесено на розгляд сесії Калуської міської ради 25.05.2023, однак проект відповідного рішення не набрав достатньої кількості голосів для прийняття рішення.

Листом від 15.09.2023 № 2148/02-15/38 виконавчий комітет Калуської міської ради проінформував відповідача, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки було винесено на розгляд сесії Калуської міської ради 31.08.2023, однак проект відповідного рішення не набрав достатньої кількості голосів для прийняття рішення.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Натомість, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 р. у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28 лютого 2020 р. у справі № 913/169/18 та постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 р. у справі № 922/3463/19.

Згідно з частинами 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 січня 2019 р. у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11 лютого 2019 р. у справі № 922/391/18, від 12 квітня 2019 р. у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Із змісту витягу №НВ-2600503172022 від 03.11.2022 з Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 1,5760 га з кадастровим номером 2622881601:01:007:0236 по АДРЕСА_1 сформована як об`єкт цивільних прав та зареєстрована в державному земельному кадастрі 27.10.2020.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна, індексація нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 р. у справі № 920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13 лютого 2019 р. у справі № 320/5877/17 дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Розрахунок безпідставно збережених коштів за користування землею правомірно здійснювався позивачем в розмірі 3,5 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виходячи з рішення Калуської міської ради від 21.06.2018 № 1634.

Виходячи з такої самої ставки між сторонами укладено мирову угоду у справі № 909/994/22, яка затверджена постановою Західного апеляційного господарського суду від 13 липня 2022 року, в якій предметом спору було стягнення з Малого приватного підприємства (далі МПП) Буран безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування тією ж самою земельною ділянкою комунальної власності в сумі 336965,84 грн за період з 01.01.2021 по 31.10.2022, тобто, за попередній період.

Також при розрахунку безпідставно збережених коштів позивач врахував індексацію нормативної грошової оцінки в 2023 році в розмірі 1,15.

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Оскільки індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6 %, у повідомленні Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на офіційному вебсайті за посиланням: https://land.gov.ua/vyznacheno-koefitsiient-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/ зазначено, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить: для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) 1,0; для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) 1,15.

Таким чином, позивач правильно розрахував суму безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період 01.11.2022-31.07.2023.

Встановлені судом обставини справи свідчать, що у зазначений період відповідач користувався земельною ділянкою без укладення договору оренди, оскільки земельна ділянка зайнята належними відповідачу нежитловими будівлями, розміщення яких відображено на кадастровому плані земельної ділянки, відповідач за принципом мовчазної згоди замовив виготовлення проекту землеустрою щодо зазначеної земельної ділянки, при виготовленні якого було визначено розмір та межі земельної ділянки, її площу, а також відповідач звертався до Калуської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою та передачі йому в оренду земельної ділянки для розміщення та експлуатації належного йому нерухомого майна.

Суд відхиляє заперечення представника МПП Буран щодо того, що договір оренди земельної ділянки не укладено внаслідок поведінки саме позивача, який не приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку та передачу її в оренду виходячи з наступних підстав.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Тому доводи відповідача, та судова практика, на яку він покликаються, що оскільки неодержання Калуською міською радою очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, то така упущена вигода (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене) не підлягає відшкодуванню, не спростовують підставності позовних вимог, так як упущена вигода за змістом статті 22 ЦК України є елементом збитків. Натомість, між сторонами склались правовідносини із збереження майна без достатньої правової підстави, у яких на боржнику лежить обов`язок із повернення такого майна потерпілому, а не обов`язок відшкодування збитків.

За змістом ч. 2 статті 1212 ЦК України, положення глави 22 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання регулюється положеннями статті 1214 ЦК України, і не стосується повернення самого безпідставно набутого чи безпідставно збереженого майна.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі N 629/4628/16-ц, (провадження N 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа N 320/5877/17 (провадження N 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі N 922/3412/17 Провадження N 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Тому, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про виникнення між сторонами правовідносин щодо безпідставного збереження майна.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

При цьому, відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

Тому доводи відповідача про неправомірну поведінку іншої сторони в оформленні орендних відносин, а відтак і впливу такої поведінки на спірні відносини відхиляються судом, оскільки підставою для застосування ст. 1212 ЦК України є саме факт безпідставного зберігання майна, тобто плати за землю, і повернення такого майна не залежить від поведінки сторін щодо оформлення відповідних правовідносин.

Суд також враховує і ту обставину, що предметом позовних вимог є стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в період з 01.11.2022 по 31.07.2023.

При цьому, відповідач звертався до Калуської міської ради із заявою (клопотанням) затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки лише 27.04.2023 та 04.05.2023.

При цьому, на вирішення Калуської міської ради ставився проект рішення, яким передбачалось встановлення ставки орендної плати в розмірі 12% від її нормативної грошової оцінки.

Як зазначила в судовому засіданні представниця відповідача, з такою ставкою орендної плати відповідач не погоджується, і у випадку прийняття позивачем такого рішення, воно б оскаржувалось відповідачем.

Представник позивача з даного приводу пояснила суду, що станом на час розгляду відповідного проекту рішення ради про затвердження МПП Буран проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки, ставка в розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки була встановлена щодо земельних ділянок відповідної категорії на території м. Калуша, а земельна ділянка МПП Буран знаходиться на території села Голинь, яке увійшло у Калуську територіальну громаду в процесі створення об`єднаних територіальних громад.

За таких індивідуальних обставин, враховуючи період, за який позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти, дату звернення МПП Буран до Калуської міської ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки, строк, необхідний для розгляду місцевою радою питання передачі в оренду земельної ділянки, перебування заяви МПП "Буран" щодо передачі в оренду земельної ділянки на розгляді Калуської міської ради, щонайменше до 31.08.2023, існуючі на час розгляду питання розбіжності між сторонами щодо ставки орендної плати за землю, у суду відсутні підстави для висновку про очевидну недобросовісність чи зловживання правом з боку Калуської міської ради при вирішенні питання передачі МП Буран земельної ділянки у період з 01.11.2022 по 31.07.2023, який досліджується судом у даній справі.

Разом з тим, у разі ухилення Калуської міської ради від виконання свого обов`язку щодо оформлення із відповідачем орендних відносин щодо користування земельною ділянкою для розміщення та експлуатації нежитлових будівель відповідача, цим обставинам може бути надана відповідна правова оцінка при вирішенні спорів щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за наступні періоди користування земельною ділянкою.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши подані докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позову - cтягнення з МПП Буран на користь Калуської міської ради 47239,99 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 212 від 10 серпня 2023 р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2684,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Калуської міської ради до Малого приватного підприємства "Буран" про стягнення 47239,99 грн задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Буран" (вул. Лесі Українки, буд. 1, с. Голинь, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77343, ідентифікаційний код юридичної особи: 19395840) на користь Калуської міської ради (вул. Івана Франка, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, ідентифікаційний код юридичної особи: 33578261) 47239 (сорок сім тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 99 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в розмірі орендної плати та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua

Дата складення повного судового рішення: 01.11.2023.

Суддя І.Є. Горпинюк