Рішення

від 31.10.2023 по справі 910/10076/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2023Справа № 910/10076/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Фермерського господарства "Лаванда-С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО+"

про розірвання договору та стягнення 38 400,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Лаванда-С" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО+" про розірвання договору № 02-02/2023 від 03.02.2023 та стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору у сумі 38 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежно (неякісного) ремонту мосту (пари конічних шестерен Z= 13/31 131654) відповідачем завдано позивачу 38 400 грн. збитків, з яких 8 000 грн. сплачених за ремонт коштів та 30 400 грн. вартість деталей, які потребували заміні. Тому позивач просив суд розірвати спірний договір та стягнути з відповідача на свою користь вказані збитки.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.07.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався. Ухвалу суду від 03.07.2023 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105494558420, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.02.2023 між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) укладено договір № 02-02/2023, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Продавець також у разі необхідності може надати покупцю послуги по технічному обслуговуванню спецтехніки, які пов`язані з переданим товаром та які оплачуються покупцем окремо.

Згідно пунктів 2.1.- 2.5. Договору Покупець направляє Продавцю заяву у довільній формі, з необхідним переліком товару та/або послуг. Продавець після отримання заявки формує рахунок-фактуру та надсилає його покупцю. Покупець після отримання рахунку-фактури повинен оплатити його протягом 5 банківських днів. Товар вважається оплаченим з моменту зарахування суми коштів, передбаченої у рахунку-фактурі, на банківський рахунок Продавця. Після надходження 100% оплати за товар та/або послуг Продавець передає товар Покупцю та/або надає відповідні послуги.

Відповідно до умов п. 5.7 договору сторона, яка порушила цей договір, зобов`язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків.

Таким чином, укладений між сторонами договір є змішаним, оскільки в частині відносин з передачі товару у власність за плату містить положення договору купівлі-продажу і відносини в цій частині врегульовані гл. 54 ЦК України, а в частині технічного обслуговування спецтехніки - договору підряду, врегульовані гл. 61 ЦК України.

Судом встановлено, що на звернення позивача щодо ремонту мосту відповідач виставив йому рахунок № 55 від 03.02.2023 на суму 8 000 грн.

06.02.2023 позивач платіжною інструкцією № 302 від 06.02.2023 сплатило на рахунок відповідача 8 000 грн. за ремонт мосту.

06.02.2023 року між сторонами у справі складено акт надання послуг № 47 від 06.02.2023 про те, що на підставі спірного договору відповідачем були виконані наступні роботи (надані послуги) - ремонт мосту загальною вартість 8 000 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 01.03.2023 року відремонтований міст вийшов з ладу. Причиною стало те, що при проведенні відповідачем вказаного ремонту не було закернено гайку хвостовика конічної шестерні, в наслідок чого вона відкрутилася і пошкодила зуби шестерень. При здійсненні ремонту майстрами не було обтиснуто (закернено) гайку хвостовика конічної шестерні, внаслідок чого були пошкоджені зуби шестерень, що свідчить про недотримання відповідачем керівництва по ремонту вісі.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів належного виконання відповідачем робіт з ремонту мосту чи спростування викладених позивачем обставин суду не подано.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до видаткової накладної № 586 від 27.01.2023 та рахунку на оплату по замовленню № 615 від 11.01.2023 вартість пари конічних шестерен Z= 13/31 131654, які були пошкоджені внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором з ремонту мосту становить 30 400,00 грн.

04.04.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про усунення в семиденний строк з моменту отримання вимоги допущені ним недоліки (дефекти) при ремонті мосту або відшкодування вартості понесених ним витрат.

Доказів усунення недоліків чи відшкодування вартості понесених ним витрат з ремонту мосту відповідачем суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 857 ЦК України Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 858 ЦК України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

З огляду на викладене, оскільки, у матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем робіт (усунення недоліків виконаних робіт), суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання спірного договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.

Приписами частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ч.1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до частин першої та другої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2010 N 6-469св10).

Жодних належних доказів, які б підтверджували, що зазначені вище порушення сталися не з вини відповідача матеріали справи не містять.

За таких обставин вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 38 400 грн. (8000+30400) збитків також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для сплати спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 02-02/2023 від 03.02.2023, укладений між Фермерським господарством "Лаванда-С" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО+".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСАГРО+" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 116А, офіс 50, ідентифікаційний код 43349715) на користь Фермерського господарства "Лаванда-С" (42046, Сумська область, Роменський район, село Миколаївка, вулиця Заводська, будинок 4, ідентифікаційний код 31487974) 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) грн. збитків, 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак