Рішення

від 31.10.2023 по справі 910/10107/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2023Справа № 910/10107/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Надія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севнекс"

про стягнення 602 875,14 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "НАДІЯ" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВНЕКС" про стягнення суми попередньої оплати за товар у розмірі 602 875, 14 грн. за договором поставки товару №1898 від 09 лютого 2023 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.07.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався. Ухвалу суду від 03.07.2023 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105494558366, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.02.2023 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір поставки товару № 1898, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар, визначений специфікацією, а покупець зобов`язується приймати товар та здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару, його ціна, одиниці виміру, що підлягають поставці, визначаються у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1. договору покупець здійснює повну (100%) попередню оплату товару на підстави виставленого постачальником рахунку-фактури у термін, який вказаний у рахунку фактурі.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі платіжної інструкції № 392 від 13.02.2023 здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача 602 875,14 грн. попередньої оплати за виставленою відповідачем рахунком-факторую № 1898 від 13.02.2023.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару, у т.ч. у визначений строк не виконав, отримані кошти не повернув, у зв`язку із чим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 602 875,14 грн. попередньої оплати.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та підставою виникнення взаємних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Матеріалами справи встановлено та відповідачем не оспорюється факт перерахування позивачем відповідно до умов договору грошових коштів у сумі 602 875,14 грн. в якості попередньої оплати за поставку товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

24.05.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу про виконання зобов`язання за договором з поставки товару протягом семи днів з дня одержання вимоги.

Доказів вчинення відповідачем дій щодо поставки товару на суму 602 875,14 грн. попередньої оплати суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повернення відповідачем одержаної попередньої оплати у розмірі 602 875,14 грн. суду також не надано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 602 875,14 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВНЕКС" (02225, м. Київ, вул. Пухівська, 1, код 42137569) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "НАДІЯ" (55440, Миколаївська область, Вознесенський район, село Сергіївка, вулиця Новікова, будинок 12, код 03765466) 602 875 (шістсот дві тисячі вісімсот сімдесят п`ять) грн. 14 коп. попередньої оплати, 9 043 (дев`ять тисяч сорок три) грн. 13 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак