Рішення

від 01.11.2023 по справі 903/589/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2023Справа № 903/589/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр медичної допомоги" Любомльської міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 6, м. Любомль, Волинська область, 44301)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерго-карт Україна" (вул. Солом`янська, 11, м. Київ, 03110)

про стягнення 11 980,00 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Волинської області звернулося Комунальне некомерційне підприємство "Центр медичної допомоги" Любомльської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерго-карт Україна" про стягнення 11 980,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № ТТР-Д-3168 від 24.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.06.2023 матеріали вказаного позову передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Центр медичної допомоги" Любомльської міської ради залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.08.2023 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2023.

Суд, дослідивши подані матеріали, встановив, що позивачем було усунуто недоліки, визначені в ухвалі суду від 07.08.2023, у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 відкрито провадження у справі №903/589/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 28.08.2023 була надіслана відповідачу 31.08.2023 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак, поштове відправлення з трекінг-номером 0105494972537 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (вибув), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 02.10.2023 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Гріненерго-Карт Україна" ухвали суду від 25.08.2023 є 02.10.2023 (день проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі №903/589/23 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гріненерго-Карт Україна" повинне було подати відзив на позов у строк до 17.10.2023 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, а відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

24.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА", яке 18.07.2022 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО- КАРТ УКРАЇНА" (постачальник) та Комунального некомерційного підприємства "Центр медичної допомоги" Любомльської міської ради (замовник) укладено Договір №ТТР-Д-3168 на закупівлю товарів (надалі - Договір), у відповідності до п. 3.1 якого постачальник зобов`язався поставити замовнику товар - паливо.

Умови поставки палива визначаються сторонами договору у відповідних додатках до нього (п. 2.1 договору).

Згідно п. 6.4 Договору ціна договору складає 14 226,25 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються замовником в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2-х робочих днів з моменту отримання рахунку -фактури.

За твердженням позивача, котре належними та допустимими доказами не спростоване відповідачем, на виконання умов Договору, Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Любомльської міської ради, відповідно до платіжного доручення №238 від 30 грудня 2021 року, видаткової накладної № Т -14921 від 24.12.2021, Замовником було сплачено та отримано довірчі документи (талони на відпуск дизельного палива на загальну суму 14 226,25 гривень.

Строк дії карток, виданих відповідно до вищезазначених накладних: до 26.06.2022 року.

Відповідно до п.2.2. Договору передача/отримання палива здійснюється виключно з використанням дійсних бланків - дозволів в кількості, асортименті та за ціною, що зазначені у специфікації (Додаток №1), а покупець приймає і сплачує їх вартість на умовах цього договору.

Згідно п. 5.2. Договору, паливо вважається поставленим з моменту його фактичного отримання. Перехід права власності на Товар, ризик його випадкової загибелі з моменту фактичного отримання Товару.

Звертаючись до суду із позовом, позивач стверджує, що з січня 2022 року, відповідачем не здійснюється відпуск палива за отриманими позивачем талонами.

У зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань Відповідачем, Позивачем було надіслано претензію №110/2.03.23 від 22.02.2023 року.

Станом на день подання позовної заяви , позивачем недоотримано від відповідачу пального на суму 11 980, 00

Претензія позивача відповідачем залишена без відповіді.

За твердженням Позивача, сума простроченої заборгованості Відповідача станом на день подання позову складає 11 980 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач здійснив оплату товару загалом на суму 14 226,25 грн.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив відпуск палива за отриманими талонами. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 11 980 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з відпуску оплаченого товару на загальну суму 11 980 грн. відповідачем не виконано.

Доказів відпуску оплаченого товару на загальну суму 11 980 грн. матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 11 980 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 74, 79, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомлянської міської ради задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерго-Карт Україна" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11; ідентифікаційний код 32489155) на користь Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Любомлянської міської ради (44301, Волинська обл,, м. Любомль, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 38485727) суму боргу у розмірі 11 980 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01.11.2023 року.

СуддяТ.Ю. Трофименко