Рішення

від 19.10.2023 по справі 910/8878/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2023Справа № 910/8878/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

про стягнення 1449991,78 грн.

за участі представників:

від позивача: Мальцева Г.Ю.

від відповідача: Деревецький В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення 1449991,78 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту "все включено" від 10.06.2021 № 18102а1х.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що спірний випадок зникнення транспортного засобу не є страховим випадком відповідно до умов договору. До того ж, позивач не виконав передбачених договором зобов`язань зі своєчасного повідомлення відповідача про зникнення транспортного засобу, не передав ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, не повідомив про зміну реєстраційного номеру транспортного засобу та про проблеми в роботі пристрою для запобігання викраденню автомобіля.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не надав доказів того, що викрадення застрахованого транспортного засобу сталося саме під час та внаслідок військових та бойових дій за переліком, визначеним у п. 23 та п. 29.2.15 договору. При цьому, територія міста Харкова чи Харківської міської територіальної громади відсутня в переліку Територій активних бойових дій. Разом із цим, у позивача були поважні причини не надання заяви про подію та на виплату в передбачені договором строки, оскільки в період з 24.02.2022 по 11.09.2022 на території місцезнаходження позивача проходила активна фаза бойових дій, та про факт незаконного заволодіння транспортним засобом позивача стало відомо лише 05.05.2022 року.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач додатково вказав, що відповідно до запису звернення директора позивача засобами телефонного зв`язку із заявою про подію, останньому було відомо про викрадення транспортного засобу раніше, ніж 05.05.2022 року. Крім того, за умовами договору всі комплекти ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу мають бути передані відповідачу в день подання письмової заяви про подію, однак позивачем відповідне свідоцтво передано лише майже через 1 рік після настання події. Також, матеріали справи не містять доказів кваліфікації події як крадіжка, грабіж або розбій, на чому наполягає позивач.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2021 між відповідачем (страховик) та позивачем (страхувальник/вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 18102а1х, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: легковим автомобілем марки, модель Toyota Land Cruiser 200, номер кузова НОМЕР_1 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; пристрій для запобігання викраденню GPS-пристрій «Беніш Гард Преміум».

У пункті 11 визначено страхову суму за договором у розмірі 1570000 грн.

Датою закінчення дії договору є 12.06.2022 (пункт 18.2 договору).

Відповідно до пункту 24.1 договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені в п. 24.2 договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 33.1, 33.2 договору в результаті настання страхового випадку.

Згідно з п. 26.1.3 договору в разі настання передбаченої у п. 24.2 Договору події страхувальник зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання події сповістити про це страховика шляхом надання Заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку, та виплату страхового відшкодування (надалі - Заява про подію та на виплату - п. 27.1.1 говору). Якщо виконання вказаних вимог біло неможливим, страхувальник повинен довести це документально.

Відповідно до підпункту 26.1.12. договору у випадку викрадення ТЗ в день подання Страховику письмової Заяви про подію та на виплату передати представнику Страховику всі комплекти ключів до замка запалювання ТЗ, безконтактні мітки/чіпи до пристрою для запобігання викраденню (якщо передбачені пристроєм для запобігання викраденню та видавались організацією-постачальником), ключі механічного пристрою для запобігання викраденню, пристрої дистанційного управління системою для запобігання викраденню, якими укомплектований ТЗ зводом-виробником, та/або які додатково встановлені на ТЗ, а також документи, які надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля), або довідку про їх вилучення органами МВС.

У пункті 27.1 договору наведено перелік інформації та/або документів, які страхувальник зобов`язаний надати страховику для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків.

Відповідно до п. 29.2 договору визначено випадки, що не є страховими. Так, підпунктом 29.2.15 договору передбачено, що збитки, що сталися внаслідок та/або на території (територія визначається на підставі належних та допустимих доказів) оголошеної або неоголошеної війни, збройного конфлікту, військових та бойових дій, дій будь-яких законних чи незаконних військових, воєнізованих, збройних формувань, бандитизму, диверсії, найманства, повстання, революції, заколоту, путчу, бунту, дій, спрямованих на зміну чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність, громадянських (масових) заворушень, інших масових порушень громадського порядку, самоуправства, вчинення терористичних актів, здійснення терористичної діяльності, проведення антитерористичних операцій, встановлення військових режимів або надзвичайних положень в країні, народних хвилювань усякого роду або страйків, локаутів, блокад, конфіскації, примусового вилучення, реквізиції, арешту, пошкодження або знищення застрахованого ТЗ за розпорядженням існуючого де-юре або де-факто уряду (невизнаного, самопроголошеного, фактичного) або будь-якого органу влади, дій та розпоряджень самопроголошених (не передбачених законодавством України) органів влади та незаконних збройних чи воєнізованих формувань, дій по контролю, попередженню та боротьбі з наслідками подій, зазначених в цьому пункті Договору, вплив будь-якої зброї (стрілецької вогнепальної зброї, мін, бомб, снарядів, ракет тощо), покинутих знарядь війни (зброї та боєприпасів).

У підпункті 29.2.15.1 договору встановлено, що не підлягають відшкодуванню збитки, пов`язані з розкраданням чи будь-яким зникненням застрахованого ТЗ, мародерством та іншими подібними діями під час, внаслідок та після зазначених в п. 29.2.15 договору подій.

Згідно з підпунктом 29.2.23 договору не є страховим випадком незаконне заволодіння ТЗ, вчинене способом іншим, ніж крадіжка, грабіж чи розбій (наприклад, внаслідок шахрайських дій третіх осіб) та/або вчинені під час подій, зазначених в п. 29.2.15 цього договору.

Відповідно до п. 29.5.4 договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не дотримав строків надання Заяви про подію та на виплату згідно з п.26.1.3 Договору та/або письмової Заяви про подію та на виплату згідно з п.27.1.1.5 Договору без поважних на це причин або створював Страховикові перешкоди у визначенні обставин страхового випадку та розміру збитків та/або визначенні наявності або відсутності підстав для визнання страховою/нестраховою та прийняття рішення за подією (своєчасно не надав пошкоджений ТЗ для огляду, не повідомив дійсні обставини страхового випадку, своєчасно не надав документи та/або інформацію на запит Страховика, не прибув до Страховика для надання пояснень, не надав пояснень, не надав довіреність згідно з умовами цього Договору та ін.).

Підпунктом 29.5.6 договору передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник (його представник) не виконав обов`язків, передбачених умовами Договору, окрім п.26.1.11 Договору, в т.ч. не виконав вимоги Страховика щодо надання всіх необхідних документів та/або інформації стосовно заявленої події.

Також, згідно з підпунктом 29.5.16 договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не надав у разі викрадення ТЗ всі комплекти ключів до замка запалювання ТЗ, безконтактні мітки/чіпи до пристрою для запобігання викраденню (якщо такі передбачені пристроєм для запобігання викраденню та видавались організацією-постачальником), ключі механічного пристрою для запобігання викраденню та пристрою дистанційного управління системою для запобігання викраденню, якими укомплектований ТЗ заводом-виробником та/або які додатково встановлені на ТЗ, та документи, що надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключено: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля) (за виключенням викрадення ТЗ шляхом грабежу та/або розбою) або не має можливості їх надати у зв`язку з тим, що вони знаходились у викраденому ТЗ та, відповідно, були викрадені разом з ТЗ.

Страховий платіж у розмірі 51967 грн. сплачений позивачем на користь відповідача 08.06.2021 згідно з платіжним дорученням № 514.

21.01.2022 відбулася зміна реєстраційного номеру транспортного засобу з НОМЕР_2 на номер НОМЕР_3 .

08.02.2022 позивач доставив транспортний засіб для проведення технічного обслуговування та кузовного ремонту виконавцем ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» згідно з замовленням АВР ТД-024339 від 10.02.2022 та АВР ТД-022340 від 23.02.2022 до дилерського центру «TOYOTA», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 334.

Як наголосив позивач, ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» наприкінці березня 2022 року стало відомо про незаконне заволодіння транспортним засобом невстановленими особами, про що повідомлено правоохоронні органи.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022222030000037 від 29.03.2022 за частиною 3 статті 289 КК України за фактом незаконного заволодіння групою невстановлених осіб транспортних засобів, що перебували у володінні ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» за адресою: м. Харків вул. Шевченка, 334.

В Єдиному реєстрі досудових розслідувань містяться відомості, що викрадення транспортних засобів, що перебували у володінні ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» за адресою: м. Харків вул. Шевченка, 334, сталось 15.03.2022 приблизно о 14 годині.

Під час досудового розслідування встановлено, що серед інших транспортних засобів, які знаходились на території ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» за адресою: м. Харків вул. Шевченка, 334, невстановлені особи незаконно заволоділи Toyota Land Cruiser 200, номер кузова НОМЕР_1 , колір білий, тип Trade-in, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить позивачу. Даний транспортний засіб постановою слідчого оголошено в розшук, директора позивача визнано потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України.

05.05.2022 та 13.05.2022 директором позивача подано відповідачу заяву про подію та на виплату страхового відшкодування, в якій зазначено

12.08.2022 відповідач направив директору позивача лист № 6542/12цв, яким повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування щодо заявленого випадку.

Надалі, позивач звернувся до відповідача з претензією від 27.02.2023 з приводу невиконання останнім договірних зобов`язань та надав додаткові документи для розгляду, зокрема, оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21.01.2022, СТХ№ 562611, копію акту про пожежу від 03.10.2022, акту знешкодження вибухонебезпечних предметів від 13.10.2022 та інше.

Проте відповідач листом від 04.05.2023 № 4256/12цв відмовив у задоволенні претензії, пославшись на те, що даний випадок не є страховим згідно з пп. 29.2.15, 29.2.15.1, 29.2.23 договору. Також відповідач звернув увагу на праві відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставі пп. 29.5.4, 29.5.6, 29.5.16 договору.

Згідно абз. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як передбачено абз. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Частиною 1 статті 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката)..

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством; страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як слідує з пояснень позивача, групою невстановлених осіб 15.03.2022 приблизно о 14 годині здійснено незаконне заволодіння, зокрема, транспортним засобом позивача Toyota Land Cruiser 200, номер кузова НОМЕР_1 , колір білий, тип Trade-in, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що перебував у ТОВ «АВТОАРТ ЛТД» для проведення технічного обслуговування та кузовного ремонту за адресою: м. Харків вул. Шевченка, 334.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який подальшими Указами Президента України продовжено з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до листа Генерального штабу Збройних сил України від 28.06.2022 № 316/1271 рішеннями Головнокомандувача Збройних сил України Харківську область визначено районом ведення бойових дій у періоди з 24.02.2022 по 31.05.2022.

Згідно з листом від 03.08.2022 начальника Харківського гарнізону бригадного генералом юстиції Мельником С. повідомлено, що наказами Головнокомандувача Збройних сил України від 13.03.2022 № 13, від 01.04.2022 № 102, від 30.04.2022 № 125, від 02.06.2022 № 157, від 01.07.2022 № 184 Харківську область, у тому числі місто Харків, визначено одним із районів ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, незаконне заволодіння транспортним засобом позивача групою невстановлених осіб 15.03.2022 відбулося на території ведення воєнних (бойових) дій, у зв`язку з чим дана подія відповідно до пунктів 29.2.15, 29.2.15.1, 29.2.23 договору страхування не є страховим випадком.

Суд звертає увагу, що за положеннями вказаних пунктів договору не є страховим випадком та не підлягають відшкодуванню збитки, що сталися внаслідок та/або на території (пункт 29.2.15 договору) під час (пункт 29.2.23 договору) під час, та/або після (пункт 29.2.15.1 договору) оголошеної або неоголошеної війни збройного конфлікту, військових та бойових дій, дій будь-яких законних чи незаконних військових, воєнізованих, збройних формувань, бандитизму, диверсії, тощо.

Отже, оскільки відповідний випадок не віднесений умовами договору до страхових випадків, це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування.

Судом прийняті до уваги також посилання відповідача та відповідні заперечення позивача на те, що позивач несвоєчасно повідомив відповідача про факт незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом, не передав відповідачу разом із письмовою заявою про подію всі комплекти ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, не повідомив відповідача про зміну реєстраційного номеру транспортного засобу та про проблеми в роботі пристрою для запобігання викраденню автомобіля.

У той же час, наведені доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули, оскільки стосуються обставин при розгляді події, що є страховим випадком, та впливають на можливість прийняття відповідачем рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, чи дострокового припинення дії договору (зокрема, пункти 24.2, 25.3, 26.1 договору).

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 31.10.2023 року.

Суддя К.В. Полякова