Рішення

від 24.10.2023 по справі 911/2019/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2019/23

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХімМінерал Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля агро плюс», Київська обл., Обухівський р-н., с. Трипілля

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача А.В.Садовий

від відповідача - С.Б.Глуговський

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХімМінералУкраїна» б/н від 30.06.2023 року (вх. №1750/23 від 03.07.2023) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля агро плюс» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №227 від 28.03.2023 року у сумі 503669,04 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2019/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.08.2023 року.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 31.07.2023 року (вх. №14678/23 від 31.07.2023) на виконання вимоги п. 4 резолютивної частини ухвали суду від 10.07.2023 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 01.08.2023 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 01.08.2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2019/23 та відкладено підготовче засідання на 26.09.2023 року.

До суду від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 26.09.2023 року (вх. №18272/23 від 26.09.2023).

До суду від позивача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 19.10.2023 року (вх. №3758/23 від 19.10.2023), згідно якого позивач погоджується з наданим відповідачем контррозрахунком 3% річних та пені, а також, просить суд стягнути з відповідача 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

До суду від відповідача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 23.10.2023 (вх. №3841/23 від 23.10.2023) про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні 24.10.2023 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.10.2023 року підтримав раніше подане клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 24.10.2023 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІММІНЕРАЛ Україна» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» (за договором - покупець) 28.03.2023 року укладено Договір №227 (далі Договір), згідно умов п. 1.1. якого, Постачальник зобов`язується передати в обумовлені строки у власність Покупцеві товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до цього Договору (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму. Найменування, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість Товару, вид упаковки зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, Постачальник здійснює поставку Покупцю Товару (партії Товару), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії Договору на умовах поставки, визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року).

Право власності на товар та всі ризики, пов`язані з його втратою чи пошкодженням, а також, всі витрати на зберігання Товару переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору, разом із Товаром Постачальник надає Покупцю: видаткову накладну; копію сертифіката якості виробника, засвідчену печаткою Постачальника; транспортний документ (товарно-транспортну накладну чи залізничну накладну) оформлений в порядку та формі, визначеній чинним законодавством України (у випадку, якщо умови передбачають його складання Постачальником).

Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору, загальна сума Договору складається з загальної вартості Товару, поставленого протягом строку дії цього Договору, визначеної шляхом сумування визначеної у Специфікаціях та видаткових накладних вартості кожної поставленої партії Товару. Сторони встановлюють вартість (ціну) Товару в гривнях. Оплата здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% оплати на підставі рахунку протягом 2 (двох) банківських днів з дня виставлення відповідного рахунку, якщо інші строки не передбачені в самому рахунку або у відповідній Специфікації. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

У п. 11.1 Договору сторони погодили, що даний Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2023 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно Специфікації №003 від 05.05.2023 року до Договору сторони погодили найменування товару - NPK 10:20:20, кількість товару 22 т., ціну за одиницю товару - 37850,00 грн. з ПДВ, загальну вартість товару, який поставляється по даній специфікації - 832700,00 грн., умови (базис) поставки товару- "Україна, 08722, Київська обл., Обухівський р-н, село Трипілля, ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ, будинок 6, умови оплати - 100% по факту доставки.

Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору та Специфікації №003 від 05.05.2023 ним поставлено, а відповідачем прийнято партію Товару (мінеральні добрива) на загальну суму 851625,00 грн., що підтверджується підписаною представниками обох сторін за допомогою електронних підписів видатковою накладною №87 від 09.05.2023 року та рахунком на оплату №28 від 05.05.2023 року на суму 851625,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленої продукції виконав частково, сплативши 400000,00 грн. Враховуючи зазначене, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар у сумі 451625,00 грн.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, натомість, подав додаткові пояснення б/н від 26.09.2023 року (вх. №18272/23 від 26.09.2023), в яких виклав свої заперечення стосовно розрахунку нарахованих позивачем пені та 3% річних за несвоєчасне виконання умов Договору в частині оплати за поставлений товар та надав власний контррозрахунок 3% річних та пені.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку продукції на загальну суму 851625,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів видатковою накладною №87 від 09.05.2023, а відповідач поставлену продукцію оплатив частково на суму 400000,00 грн., а решта вартості продукції залишилась неоплаченою, що відповідачем не спростовано, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію у сумі 451625,00 грн. станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт поставки позивачем продукції відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем продукції не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 451625,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, у зв`язку з простроченням оплати за поставлений товар позивач також просить стягнути з відповідача 49099,34 грн. пені та 2944,70 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням часткових оплат за період з 09.05.2023 по 30.06.2023 у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.6 Договору, за порушення строків оплати товару. Покупець, за письмовою вимогою, сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару/партії товару, оплату якого прострочено, за кожний день такого прострочення.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 49099,34 грн. та 3% річних у сумі 2944,70 грн. судом встановлено, що позивачем, при здійсненні розрахунку, невірно визначено періоди нарахування пені та 3% річних.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені та 3% річних, про що також зазначено відповідачем у додаткових поясненнях.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, зробленого судом, розмір пені нарахованої на заборгованість відповідача з урахуванням часткових оплат за період з 09.05.2023 по 30.06.2023 складає 45254,96 грн., а розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача з урахуванням часткових оплат за період з 09.05.2023 по 30.06.2023 складає 2715,31 грн., є обґрунтованим, арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копію Договору про надання правової допомоги №3.06/23 від 22.06.2023 року, копію ордера серія АА№1320968 від 29.06.2023 року, копію платіжної інструкції №267 від 13.07.2023 року на суму 15000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХімМінералУкраїна» (за договором клієнт) та Адвокатським бюро «Гончарук та партнери» (за договором адвокат) 22.06.2023 року укладено Договір про надання правової допомоги №3.06/23, згідно умов п. 1.1 якого, адвокат зобов`язується здійснювати представництво а надавати інші види правової допомоги клієнту щодо стягнення в судовому порядку заборгованості за поставлений товар, включаючи штрафні санкції, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п. 4. Договору про надання правової допомоги №03.06/23 від 22.06.2023, за правову допомогу, передбачену цим договором клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі, такими частинами: 1) за надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо стягнення в судовому порядку заборгованості за поставлений товар, включаючи штрафні санкції, підготовку та подачу позовної заяви до суду першої інстанції 15000,00 грн.; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції під час здійснення господарського судочинства 5000,00 грн. за кожне судове засідання.

Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката за цим договором в безготівковому порядку на поточний рахунок адвоката не пізніше 30 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі правової допомоги та/або звіту адвоката. Клієнт має право здійснювати оплату гонорару адвоката за цим договором на умовах попередньої оплати (п.п. 5.1, 5.2 Договору про надання правової допомоги №03.06/23 від 22.06.2023).

Відповідачем подано клопотання б/н від 23.10.2023 (вх. №3841/23 від 23.10.2023) про зменшення розміру заявлених витрат на правову допомогу, в якому відповідач просить відмовити у повному обсязі у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань щодо стягнення в судовому порядку заборгованості за поставлений товар, включаючи штрафні санкції, не належать до виду робіт, що є невід`ємно пов`язані із наданням правової допомоги, а тому, ці роботи не підлягають оплаті. Єдина робота, що є невід`ємно пов`язана із наданням правової допомоги, яка на думку відповідача, надавалась це підготовка та подача позовної заяви до суду першої інстанції, яка складає частину від загального обсягу послуг, які надавались згідно п. 4.1 Договору про надання правової допомоги та не може становити більше 5000,00 грн. Відповідач також зазначає, що характер спору, що виник у даній справі не є складним, позовна заява складає три сторінки та не містить складних розрахунків та посилань на правові позиції Верховного Суду, а тому, розмір витрат на правову допомогу є завищеним. Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем в порушення ст. 126 ГПК України не надано детального опису наданих послуг, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (акт приймання-передачі наданих послуг), а тому, відповідач вважає, що витрати на правничу допомогу не доведені належним чином та не підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно платіжної інструкції №267 від 13.07.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ХімМінерал України» перераховано АБ Гончарук та Партнери в якості часткової оплати за надання правової (правничої) допомоги згідно Договору №03.06/23 від 22.06.2023 про надання правової допомоги 15000, 00 грн. без ПДВ.

При цьому, судом враховано, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.01.2021 у справі №280/2635/20).

Посилання відповідача щодо ненадання позивачем детального опису наданих послуг, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (акт приймання-передачі наданих послуг) є необґрунтованими, оскільки, умовами Договору про надання правової допомоги сторони фактично погодили фіксовану вартість надання правової допомоги за надані послуги.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача а отже є визначеним (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що частина 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд також зауважує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16), а тому, посилання відповідача стосовно того, що надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань не належать до виду робіт, що є невід`ємно пов`язані із наданням правової допомоги є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).

Судом встановлено, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, позивачем не надано, у зв`язку з чим, суд вважає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, саме лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі №910/5410/19.

Враховуючи зазначене, клопотання відповідача б/н від 23.10.2023 (вх. №3841/23 від 23.10.2023) про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

Дослідивши вказані документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд вважає підтвердженою належними та допустимими доказами суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн., надану позивачу Адвокатським бюро «Гончарук та партнери».

Враховуючи норми ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 ГПК України, а також, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про покладення на відповідача відшкодування позивачу витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у зв`язку із частковим задоволенням позову.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХімМінерал Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» (08722, Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул. Дружби, буд. 6, код ЄДРПОУ 36349093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХімМінерал Україна» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 35А, код ЄДРПОУ 43158024) 451625 (чотириста п`ятдесят одну тисячу шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. основного боргу, 45254 (сорок п`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 96 коп. пені, 2715 (дві тисячі сімсот п`ятнадцять) грн. 31 коп. 3% річних, 7493 (сім тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору та 29757 (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 35 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 31.10.2023 року.

Суддя Д.Г. Заєць