Рішення

від 01.11.2023 по справі 916/3870/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3870/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОІНВЕСТ-СОКІЛ" (вул. Свєтлова, 1,м. Нова Каховка, Херсонська обл., 74900)

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня міста Нова Каховка" Новокаховської міської ради

про стягнення 884614,5 грн

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОІНВЕСТ-СОКІЛ" до Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня міста Нова Каховка" Новокаховської міської ради про стягнення 884614,50грн заборгованості за договором № 7/01 про закупівлю пари та гарячої води від 18.01.2022.

Ухвалою від 07.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідання. Встановлено Відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів.

Відповідач отримав ухвалу 07.09.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Крім того, враховуючи, що відповідач перебуває на окупованій території - м. Нова Каховка Херсонської області судом розміщено 07.09.2023 оголошення для відповідача на сайті суду.

14.09.2023, у встановлений судом строк, відповідач направив поштою до суду відзив на позов, яким повідомив, що у березні 2022 року відповідачу було відпущено теплову енергію на суму 884614,50грн згідно рахунку № 3 від 31.03.2022 та підписаним обома сторонами актом надання послуг від 31.03.2022, однак відповідач не має можливості оплатити дану заборгованість, оскільки не здійснює діяльність через окупацію міста Нова Каховка Херсонської області, і зазначає, що має бути звільнене від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання через дію непереборної сили, а саме воєнний стан, через що відповідач має нестабільний фінансовий стан, а тому просить не стягувати з нього судовий збір.

18.09.2023 електронною поштою, а 20.09.2023 - поштою до суду надійшла відповідь на відзив, якою позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що негативні наслідки від воєнного стану зазнав і позивач, оскільки його місцезнаходження теж м. Нова Каховка Херсонської області.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОІНВЕСТ-СОКІЛ» (далі по тексту - Позивач), є суб`єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність із виробництва та постачання теплової енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, ЛЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії (постанова НКРЕКП № 1518 від 01.09.2016) та ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, крім постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом (розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 667 від 07.09.2016). Метою діяльності Товариства є задоволення потреб населення в послугах і товарах, створення ринкової інфраструктури на території України, отримання прибутку в інтересах Учасників Товариства.

Позивач має статус юридичної особи (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 27.04.2016, 15011020000002278, ідентифікаційний код юридичної особи: 40452292, місцезнаходження: Україна. 74900, Херсонська обл., місто Нова Каховка, вул. Свеєтлова, будинок 1, керівник-Тощевіков Олександр Сергійович; основний вид економічної діяльності: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря).

Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Згідно з пунктом 4 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору, а пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір. Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно- технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

У відповідності до вимог чинного законодавства Товариство з обмеежною відповідальністю «ТЕПЛОІНВЕСТ-СОКІЛ» (Теплопостачальна організація) та Комунальне нскомерційне підприємство «Центральна міська лікарня міста Нова Каховка» Новокаховської міської ради (Замовник) уклали Договір про закупівлю теплової енергії № 7/01 від 18.01.2022 (далі по тексту - Договір).

Приписами п. 1.1 Договору встановлено, що Теплопостачальна організація зобов`язується у 2022 році постачати Замовнику вчасно та відповідної якості «ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» 09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити теплову енергію своєчасно і за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається виконавчим органом Новокаховської міської Ради виходячи з кліматичних умов, згідно діючих нормативних документів.

Опалювальний сезон 2021/22 року розпочато 27.10.2021 відповідно до розпорядження Новокаховського міського голови віл 04.10.2021 № 300-р «Про початок опалювального сезону 2021/22 року».

Згідно з п. 3.1. Договору Ціна цього договору становить 6 317 076,15 грн. (Шість мільйонів триста сімнадцять тисяч сімдесят шість грн. 15 коп.) без ПДВ, т.ч. кошти місцевого бюджету - 5 863 160,00 грн., поновлення від орендарів - 453 916,15 грн.

Для нарахування плати за опалення встановлено тариф:

тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії - 3 465,00 грн/Гкал без ПДВ.

Тариф па теплову енергію ТОВ «ТЕПЛОІНВЕСТ-СОКІЛ» затверджено рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради № 550 від 28.10.2021.

Пунктом 4.1 Договору передбачено порядок здійснення оплати: Замовник здійснює оплату на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації відповідно до рахунка та за актами наданих послуг. Оплата за постачання теплової енергії здійснюється в безготівковій формі протягом 10 (десяти банківських днів) з моменту отримання надання послуг за спожиту теплову енергію. Теплопостачальна організація надає Замовнику рахунок та акт наданих послуг для проведення розрахунків не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Приписами п. 5.1. та п. 5.2. Договору встановлено, строк постачання теплової енергії: протягом 2022 року; місце постачання теплової енергії: Херсонська обл. м. Нова Каховка, вул. Светлова, 1.

Пунктом.7.1. Договору визначені зобов`язання замовника - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену теплову енергію.

Відповідно до п. 15.1. Договору Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі до повного погашення Замовником зобов`язань з оплати за фактично спожиту теплову енергію. Згідно ч.3 ст. 631 ЦК України, дія Договору поширюється на правовідносини, які виникли з 01.01.2022 року.

Позивач постачав теплову енергію відповідно до умов Договору вчасно та відповідної якості, Відповідач в свою чергу надані послуги споживав і претензій щодо їх невідповідності умовам договору не надсилав.

У березні 2022 року Відповідачу відпущено теплову енергію на суму 884 614,50 грн. згідно рахунка на оплату № 3 від 31.03.2022р. та двосторонньо підписаним актом надання послуг № ЦМЛ-0000005 від 31.03.2022р. без зауважень. Відповідач оплату за спожиту теплову енергію за березень 2022 не здійснив. Борг за березень 2022р. складає 884 614,50грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача за спожиту теплову енергію становить 884614,50 грн. Період заборгованості Відповідача березень 2022р.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов`язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. П. 40 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 р. передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

У відповідності до ч.7 ст. 276.ГК України оплата енергії, що відпускається здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно ст. 276 ГК України відповідач зобов`язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Отже, Позивачем були виконані всі умови Договору. Відповідач отриману теплову енергію в повному обсязі не сплатив.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором про закупівлю теплової енергії.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами, (ст. 714 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Таким чином, відповідач у строк передбачений Договором взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період березень 2022р. не здійснив, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 884 614,50 гри. Заборгованість підтверджується також актом звіряння взаємних розрахунків за період 2022 року на 17.08.2023р., підписаним Позивачем та Відповідачем.

При цьому, Відповідачем заборгованість не заперечується.

Станом на час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем 884614,50 грн основного боргу, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач посилається на те, що він не сплачував платежі за договором через форс-мажорні обставини, а саме воєнний стан та окупацію міста Нова Каховка Херсонської області.

Суд відхиляє зазначені посилання, виходячи з наступного.

Пунктами 14.1, 14.2 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за цим договором у разі настання непереборної сили, яка унеможливлює постачання теплової енергії. Сторона, що не може виконувати зобов`язання повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту виникнення обставин непереборної сили повідомити іншу сторону у письмовій формі.

Отже, наявність форс-мажору може бути підставою для звільнення від відповідальності, а не звільняє від виконання зобов`язань. Продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина перша статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, саме лише посилання відповідача на воєнний стан як форс-мажор, який унеможливлює виконання ним зобов`язання, не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов`язання, а відповідач повинен довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов`язання (постанова Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21).

До того ж, позивач крім основного боргу, не просить стягнути з відповідача ніяких інших платежів, пов`язаних з простроченням виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідач просить покладати витрати зі сплати судового збору на позивача, посилаючись на те, що відповідач не порушував правила здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Але відповідачем не доведено того, що позивач зловживав процесуальними правами або спір виник внаслідок його неправильних дій, тому у суду відсутні підстави для покладення витрат зі сплати судового збору на позивача.

Отже, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня міста Нова Каховка" Новокаховської міської ради (код 02004108, м. Нова Каховка Херсонської області вул. Героїв України 33-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОІНВЕСТ-СОКІЛ" (код 40452292, вул. Свєтлова, 1, м. Нова Каховка, Херсонська обл., 74900) 884614,50 грн заборгованості та 13269,22грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 листопада 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова