Рішення

від 24.10.2023 по справі 916/3450/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3450/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 916/3450/23 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 34-А, код ЄДРПОУ 40111046)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стартер-Інфо (73003, м.Херсон, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 38481497)

про стягнення заборгованості 318 148,78 грн.

Представники:

від позивача Драченко В.В., за ордером;

від відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Стартер-Інфо про стягнення заборгованості 318 148,78 грн. по договору № ЄЕТ-СІ-ЕЕ-03/07/20 від 03.07.2020р.

В обґрунтовані позовних вимог, заявник посилається на неналежне виконання відповідачем договору № ЄЕТ-СІ-ЕЕ-03/07/20 від 03.07.2020р. в частині повної та своєчасної оплати за отриману електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 року було прийнято справу до провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.10.2023 року.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом Одеської області вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 03.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Стартер-Інфо було укладено договір про постачання електричної енергії № ЄЕТ-СІ-ЕЕ-03/07/20.

Відповідно до п. 2.1. Договору визначено, що Постачальник продає електричну енергію

споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (отриманої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 1 Комерційної пропозиції, що є додатком №2 до Договору, сторонами визначено ціну спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, яка обраховується за формулою.

Товариством з обмеженою відповідальністю Стартер-Інфов травні 2022 року спожито 79 925 кВт/год, на суму 273 823,06 грн.

Пунктом 5.7. Договору сторони визначили, що оплата рахунка постачальника за

Договором має бути здійснена споживачем у строк, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання його споживачем.

Відповідно до п.4 Комерційної пропозиції, що є додатком 2 до Договору, встановлено що оплата рахунку Постачальника має бути здійснена у строки, визначені у рахунку, протягом 2 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Згідно з п. 2 Комерційної пропозиції встановлено, що перший платіж сплачується до 9 числа розрахункового місяця поставки у розмірі 30 % вартості заявленого обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.12 ПРРЕЕ, рахунок за спожиту електричну енергію оплачується в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 6.2. Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.8. Договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Пунктом 6 Комерційної пропозиції визначено, що споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання. Однак, у зв`язку з початком війни та окупацією території Херсонської області, позивач відмовився від нарахування пені.

Відповідач станом на момент подання позову не сплатив вартість спожитої електричної енергії на суму 273 823, 06 грн.

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, було нараховано відповідачу інфляційні витрати в сумі 34 963,22 грн. та 3% річних в сумі 9 362,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, 03.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Стартер-Інфо було укладено договір про постачання електричної енергії № ЄЕТ-СІ-ЕЕ-03/07/20.

Відповідно до п. 2.1. Договору визначено, що Постачальник продає електричну енергію

споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (отриманої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 1 Комерційної пропозиції, що є додатком №2 до Договору, сторонами визначено ціну спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, яка обраховується за формулою.

Товариством з обмеженою відповідальністю Стартер-Інфо в травні 2022 року спожито 79 925 кВт/год, на суму 273 823,06 грн.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.7. Договору сторони визначили, що оплата рахунка постачальника за

Договором має бути здійснена споживачем у строк, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання його споживачем.

Відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції, що є додатком 2 до Договору, встановлено що оплата рахунку Постачальника має бути здійснена у строки, визначені у рахунку, протягом 2 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Згідно з п. 2 Комерційної пропозиції встановлено, що перший платіж сплачується до 9 числа розрахункового місяця поставки у розмірі 30 % вартості заявленого обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.12 ПРРЕЕ, рахунок за спожиту електричну енергію оплачується в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив та документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

З урахуванням чого, суд доходить висновку що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд в частині стягнення з відповідача вартості спожитої електричної енергії в розмірі 273 823,06 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 9 362,50грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 9 362,50грн.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні витрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми інфляційних витрат в розмірі 34 963,22 грн., судом встановлено, що розрахунок інфляційних витрат річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційних витрат в розмірі 34 963,22 грн.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному

Разом із тим, у позовній заяві позивач просить суд зазначити у рішенні суду про здійснення нарахування річних за спірним договором про постачання електричної енергії № ЄЕТ-СІ-ЕЕ-03/07/20. за період з моменту винесення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем на суму в розмірі 273 823,06 грн., тобто, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати проценти за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де СОБ - сума основного боргу, простроченого ТОВ «Стартер-Інфо» за наказом, виданим на виконання цього рішення; 3 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ТОВ «Стартер-Інфо» суми основного боргу за період: з 09.08.2023 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартер-Інфо» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Згідно ч.11 та 12 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних за договором на постачання постачання електричної енергії № ЄЕТ-СІ-ЕЕ-03/07/20 від 03.07.2020р.. за період з моменту винесення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем на суму в розмірі 273 823,06 грн., з урахуванням приписів законодавства України.

Перерахунок боргу, вказаного у рішенні суду та у виконавчому документі, для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за такою формулою:

(СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних,

де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) до Товариства з обмеженою відповідальністю Стартер-Інфо (73003, м.Херсон, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 38481497) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стартер-Інфо (73003, м.Херсон, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 38481497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 273 823 (Двісті сімдесят три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 06 коп., інфляційні витрати в розмірі 34 963 (Тридцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 22 коп., 3% річних в розмірі 9 362 (Дев`ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 50 коп. та судовий збір в розмірі 3 824 (Три тисячі вісімсот двадцять чотири)грн. 95 коп.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати проценти (відсотки річних) за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де СОБ - сума основного боргу, простроченого ТОВ «Стартер-Інфо» за наказом, виданим на виконання цього рішення; 3 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ТОВ «Стартер-Інфо» суми основного боргу за період: з 09.08.2023 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартер-Інфо» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд».

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 листопада 2023 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна