Рішення

від 18.10.2023 по справі 916/2692/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"18" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2692/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» за вх.№2-1355/23 від 11.09.2023, подане у справі №916/2692/23

за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28Б, код ЄДРПОУ 00131713)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ-А» (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Скісна, буд. 27/29, код ЄДРПОУ 02971162)

про стягнення 32831,22 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Швидкий О.О., адвокат, діє на підставі довіреності

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.09.2023 позов Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ-А» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» 3465,97 грн. 3% річних, 29365,25 грн. інфляційних втрат та 2684 грн. судового збору.

11.09.2023 за вх.№2-1355/23 до суду від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення та додаткові документи та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому клопотанні позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2023 клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» за вх.№2-1355/23 від 11.09.2023 призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2023 о 15:45.

12.09.2023 за вх.№31435/23 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення, у якій повідомлено, що директор відповідача помер і зараз відбувається процедура прийняття спадщини його спадкоємцями.

У судовому засіданні 27.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 18.10.2023 о 12:45.

18.10.2023 за вх.№37072/23 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат. Так, відповідач зазначає, що позивачем до заяви про розподіл судових витрат не додано доказів на підтвердження фактичного понесення позивачем заявленого розміру витрат, а саме вказано неправильний номер справи, не надано детальний опис робіт виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданих послуг) в рамках даної справи із зазначенням витраченого часу, відсутній розрахунок витрат на правничу допомогу та не додано квитанцію про сплату гонорару або інші документи, які б підтвердили фактичне понесення витрат. Окрім того, відповідач вказує на те, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи та ціною позову у 32831,22 грн. За викладених обставин, як вказує відповідач, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню. Водночас у прохальній частині своїх заперечень відповідач просить відмовити у задоволенні заявленого клопотання у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.10.2023 представник позивача просив суд задовольнити заявлене клопотання в повному обсязі.

У судові засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

З огляду на вказані обставини, господарський суд визнав за можливе розглянути подане клопотання у судовому засіданні 18.10.2023.

Клопотання про розподіл понесених судових витрат у справі №916/2692/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» за вх.№2-1355/23, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У відповідності до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано:

-договір про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням «ПЕРШИЙ РАДНИК» та Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські Електромережі». Відповідно до п.1.1 даного договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усним дорученнями останнього. Відповідно до п.1.3 договору клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах Клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб`єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право: пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); засвідчувати власним підписом без обов`язкової необхідності додання печатки справжність копій документів; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому всіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України, Цивільним процесуальним Кодексом України, Господарським процесуальним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України «Про виконавче провадженн», іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим договором;

- додаткову угоду №9 від 01.07.2021 до договору №137 про надання правової допомоги від 25.09.2020, в якій сторони дійшли згоди про викладення договору про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020 у новій редакції. Зокрема, п.1.2 договору в новій редакції передбачено, що видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є, зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта;

- додаткову угоду №2224-ООЕ/12 від 30.12.2021 до договору про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020, якою сторони погодили строк дії договору до 30.12.2022;

- додаткову угоду від 28.12.2022 до договору про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020, якою сторони погодили строк дії договору до 31.12.2023;

- акт надання послуг №247 від 07.09.2023 за договором про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020, відповідно до якого виконавцем надано професійну правничу допомогу за позовом АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ТОВ «БРИЗ-А» про стягнення заборгованості: вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів; розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація, збір доказової бази. аналіз доказової бази; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява), виконання розрахунків, робота з первинною документацією; здійснення моніторингу та відстеження процесуальних дій в рамках справи у реєстрах, участь у судових засіданнях, підготовка додаткових документів для господарського суду. Відповідно до п.2 акту надання послуг фінансова вартість наданих адвокатом виконавця послуг (розмір гонорару) в суді складає 10000 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Господарський суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Щодо обсягу наданих послуг, зазначених в детальному описі, суд приймає до уваги, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Такий висновок виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21.

Відтак, з урахуванням визначеного між позивачем та адвокатом фіксованого розміру гонорару, позивач не зобов`язаний був надавати конкретизацію витраченого часу та вартості кожної з наданих послуг. Окрім того, суд зазначає, що адвокат зі своїм клієнтом можуть на власний розсуд визначати погодинну вартість за кожну окрему дію виходячи з її значущості для останнього.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02.12.2020 у справі №317/1209/19, від 03.02.2021 у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18.

Відтак, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо безумовного обов`язку сторони, якою заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну допомоги, надавати до суду докази на підтвердження фактичної оплати послуг адвоката.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відтак, господарський суд погоджується з твердженням відповідача, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу не є пропорційним до предмета спору та ціни позову, оскільки дії, вчинені на складання та подання процесуальних документів у справі, в більшій своїй частині базувались на правильному здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних витрат за сумою боргу, яка була встановлена рішенням Господарського суду Одеської області від 05.05.2022 року у справі №916/4006/21, та аналізі відповідного рішення суду.

Однак, вказані доводи відповідача не створюють підстав для відмови у задоволенні заявлених позивачем витрат на адвокатські послуги, але дають суду можливість зменшити суму заявлених витрат.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно, так само як і представництво в засіданнях суду. Однак, на переконання суду, дії, які було вчинено для представництва інтересів позивача в справі про стягнення 32831,22 грн., не можуть становити від ціни позову. Відтак, така грошова оцінка судових витрат не відповідає критерію реальності та розумності виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, в тому числі приймаючи до уваги обставини та наслідки введення в Україні воєнного стану. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» у суді під час розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених судових витрат до 5000 грн., в решті заявлених витрат на правничу допомогу судом відмовляється.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

1.Клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» за вх.№2-1355/23 - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ-А» (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Скісна, буд. 27/29, код ЄДРПОУ 02971162) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) 5000 /п`ять тисяч/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3.В решті клопотання - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 31.10.2023.

Суддя Ю.С. Бездоля